Мироненко Олександр Миколайович
Олександр Миколайович Мироненко (14 серпня 1942, с. Покровка, Веселинівський район, Миколаївська область — 11 листопада 2014, м. Київ) — український правник, заслужений юрист України. Доктор філософських наук, професор. Головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького, дійсний член Української академії політичних наук, член-кореспондент Академії правових наук України[1]. Заслужений діяч науки і техніки України.
| Мироненко Олександр Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 серпня 1942 Покровка, Веселинівський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 11 листопада 2014 (72 роки) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  Україна |
| Галузь | юриспруденція правознавство судочинство |
| Alma mater | Одеський державний університет імені В. І. Мечникова |
| Науковий ступінь | доктор філософських наук |
| Заклад | Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Конституційний Суд України |
| Посада | науковий співробітник, суддя Конституційного Суду України |
| У шлюбі з | Заклунна-Мироненко Валерія Гавриїлівна |
| Нагороди |   |
| Звання | професор |
Життєпис
ред.Народився 14 серпня 1942 року в селі Покровка, Веселинівського району, Миколаївської області у звичайній селянській родині.
Трудову діяльність розпочав у 1959 році слюсарем на миколаївському суднобудівному заводі.
У 1960–1963 роках проходив строкову військову службу.
У 1971 році закінчив юридичний факультет Одеського державного університету імені В. І. Мечникова, 1977 року — Академію суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. Працював у комсомольських та партійних органах.
Від 1983 року — на науковій роботі в Інституті держави і права АН УРСР старший науковий співробітник, завідувач відділом історико-політологічних досліджень держави і права України.
Від 1988 року — голова секції Ради з координації фундаментальних правових досліджень НАН України, а за шість років обіймає посаду голови Комісії по вивченню історії українського права при Президії НАН України.
3 жовтня 1996 року Верховною Радою України призначений суддею Конституційного Суду України, а 19 жовтня 2005 року Олександр Мироненко припинив повноваження судді Конституційного Суду України та відправлений у відставку.
11 листопада 2014 року Олександр Мироненко помер у Києві[2]. Поховано Олександра Миколайовича на центральній алеї Байкового кладовища разом із дружиною (ділянка № 52)[3].
Родина
ред.У 1985 році Олександр Миколайович одружився з відомою українською та радянською актрисою театру і кіно Валерією Заклунною.
Наукова діяльність
ред.Автор 12 індивідуальних монографій, 30 підручників, навчальних посібників та інших книг, близько 800 наукових статей, співавтор 53 колективних монографій, енциклопедичних видань і підручників. Наукові роботи присвячені проблемам історії держави і права, історії правових і політичних вчень, філософії права та політології[4][5].
Відзнаки, нагороди
ред.Премії
ред.- 2004 — Державна премія України в галузі науки і техніки з врученням диплому та Почесної відзнаки № 5518 — за багатотомну наукову працю «Юридична енциклопедія»[6].
Вшанування пам'яті
ред.18 грудня 2014 року Голова та судді Конституційного Суду України вшанували пам'ять Олександра Миколайовича покладанням квітів до його могили на Байковому кладовищі в Києві. Того ж дня у Конституційному Суді України відкрилася книжково-журнальна виставка під назвою «Пам'яті доктора філософських наук, професора, дійсного члена Української академії політичних наук, члена-кореспондента Академії правових наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, судді Конституційного Суду України у відставці Олександра Миколайовича Мироненка (1942—2014)»[7].
Примітки
ред.- ↑ Дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти Національної академії правових наук України (сторінка пам'яті). aprnu.kharkiv.org. Академія правових наук України. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Умер судья КСУ в отставке Александр Мироненко. lugradar.net (рос.). Информационный портал «Луганский радар». 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Заклунна-Мироненко Валерія Гавриїлівна (15.08.1942 — 22.10.2016). ukrgeroes.narod.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Мироненко Олександр Миколайович. ccu.gov.ua. Конституційний Суд України. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Особи: Мироненко Олександр Миколайович. uknol.info. Знання про Україну. Процитовано 23 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2004 року за № 1458/2004 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2004 року». zakon.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ У Конституційному Суді України вшанували пам'ять Олександра Мироненка. ccu.gov.ua. Конституційний Суд України. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
Посилання
ред.- Судді Конституційного Суду України у відставці. ccu.gov.ua. Конституційний Суд України. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
- Помер суддя КСУ у відставці Олександр Мироненко. zib.com.ua. Закон і Бізнес. 12 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 квітня 2022.
- Електронний каталог ЦНБ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Мироненко, Олександр Миколайович. library.univer.kharkov.ua. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
- За багатотомну наукову працю «Юридична енциклопедія». ccu.gov.ua. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 квітня 2022.