Перегляд вихідного коду сторінки Іларіон Київський

{{Архієрей
| ім'я                = Іларіон Київський
| ім'я при народженні =
| портрет             = Illarion ikona.jpg
| ширина портрету     = 
| підпис              =
| титул               = [[Митрополит Київський і всієї Русі]]
| церква              = [[Константинопольська православна церква]]
| порядок             =
| періодпочаток       = [[1051]]
| періодкінець        = [[1055]]
| попередник          = [[Кирил І]]
| наступник           = [[Єфрем]]
| освіта              =
| науковий ступінь    =
| дата народження     = 990
| місце народження    =
| дата смерті         = 1088
| місце смерті        =
| похований           =
| батько              =
| мати                =
| прийняття чернецтва =
| сан                 =
| хіротонія           =
| автограф            =
| awards              =
}}

'''Святи́тель Іларіо́н''' ([[990]]&nbsp;— [[1088]])&nbsp;— [[митрополит]] [[Київ]]ський та всієї [[Київська Русь|Русі]], перший митрополит [[Слов'яни|слов'янського]] походження, [[оратор]] і [[письменник]], церковно-політичний діяч давньої України. Причислений до лику [[Святі|Святих]]. Автор «[[Слово про закон і благодать|Слова про закон і благодать]]», «Молитви» та «Сповідання віри» (повна назва «''Про закон, Мойсеєм даний, і про благодать та істину, що були [[Ісус Христос|Ісусом Христом]], і як закон одійшов, а Благодать і Істина всю землю сповнили, і віра на всі народи поширилась, і на наш народ руський. І похвала кагану нашому [[Володимир Святославич|Володимиру]], що ним охрещені ми були''»).

== Біографія ==
Про життя і діяльність Іларіона повідомляють [[русь]]кі [[літописи]] під [[1051]] (рідше&nbsp;— під [[1050]]) роком.

З «[[Повість временних літ|Повісті временних літ]]» знаємо, що Іларіон був священиком придвірної церкви Св. Апостолів у князівському селі [[Берестове (Київ)|Берестовім]] (під [[Київ|Києвом]]) поруч із [[Києво-Печерська лавра|Печерським монастирем (теперішня Лавра)]].<ref>{{Cite book
|title=Історія в особах: давньоруська держава
|last=Котляр
|first=Микола
|year=1996
|publisher=Україна
|location=Київ
|pages=240
|language=українська
|isbn=966-524-004-8
}}</ref> Уже в ці роки Іларіон вів суворий подвижницький спосіб життя. Він викопав собі печеру на березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] й часто залишався у ній для таємної молитви. Згодом цю печеру зайняв преподобний [[Антоній Печерський]]. Від преподобного Антонія Іларіон прийняв чернечий постриг.

[[1051]] року собором руських архієреїв святитель Іларіон був поставлений митрополитом Київським і всієї Русі. Він увійшов в історію Руської Церкви як перший митрополит, поставлений на Київську кафедру собором руських єпископів. Пізніше святитель Іларіон був затверджений [[Константинопольський патріархат|Константинопольським Патріархом]].

[[Файл:MITROPOLIT ILARION.jpg|200пкс|thumb|Святитель Іларіон]]

Святитель Іларіон вирізнявся чудовою для свого часу освітою, був чудовим духовним пастирем і проповідником. Його діяльність припала на період утвердження й зміцнення християнства на [[Русь|Русі]]. Для досягнення успіху в цій важливій справі Митрополит Іларіон надавав великого значення розвитку писемності. Будучи проповідником християнської віри, митрополит Іларіон писав праці, де прославляв [[християнство]], показував його перевагу над старою вірою. Первосвятителем Руської Церкви він був недовго: [[1054]] року відійшов від керування митрополією. Помер він [[1067]] року й прославлений у лику святих.

Ці уривчасті відомості про Іларіона стають зрозумілішими, якщо їх зіставити з літописними повідомленнями про просвітницьку діяльність князя [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Так, ще за часів свого князювання в [[Новгород]]і Ярослав розпорядився зібрати дітей старост і священиків для навчання їх читати і писати. Сам Ярослав «любя церковные уставы, попы любяще по велику, излиха же черноризьце, и книгам прилежа и почитая і часто в нощи и в дні», «насія книжными словесы сердца вірных людіи». Поширення князем книжності і писемності на Русі виразилося ще й у тому, що він «собрав писцы многы», організував переписування слов'янських і перекладних грецьких книг, завдяки чому при [[Софійський собор (Київ)|Софійському соборі]] в Києві була влаштована перша [[бібліотека]].

Формування Іларіона як майбутнього письменника й оратора проходило, таким чином, в атмосфері освоєння Київською Руссю нової [[Європа|європейської]] [[Культура|культури]], а його освіченість і талант не залишилися непоміченими при виборі Ярославом претендента на митропольний престол.

Той факт, що саме [[русин]] займає посаду митрополита, розцінюється як початок боротьби за незалежність [[Українська православна церква (988-1240)|Київської митрополії]] від грецької. Іларіон, чия діяльність протікала в повній згоді з князем Ярославом, виявився його вірним помічником і однодумцем. Він був співавтором Ярослава в складанні церковного статуту&nbsp;— Судебника («Ярослав съгадал есмь с митрополитом с Ларионом, сложил есмь греческий номоканун»). Своєю участю в літописанні, літературною діяльністю Іларіон багато в чому сприяв становленню української духовної культури.

[[1054]]&nbsp;року, після смерті Ярослава, Іларіон, очевидно, був усунутий з посади київського митрополита, тому що його ім'я не згадується [[літописи|літописами]] серед присутніх на [[похорон]]і князя. Видається, що колишній митрополит усамітнився у [[Києво-Печерський монастир|Києво-Печерському монастирі]] («ископа печерку малу двусажену кде ныне ветхыи манастырь печерьскыи»). Останні чотирнадцять років життя він очолює цей головний на Русі монастир і помирає 1088&nbsp;р. у похилому віці.<ref>{{Cite book
|title=Історія України в особах: давньоруська держава
|last=Котляр
|first=Микола
|year=1996
|publisher=Україна
|location=Київ
|pages=240
|language=українська
|isbn=966-524-004-8
}}</ref>

== Сумніви щодо дати затвердження ==

[[Файл:Enthronement of Hilarion of Kiev.jpg|thumb|[[Інтронізація]] митрополита Іларіона (мініатюра [[Радзивіллівський літопис|Радзивилівського літопису]])]]

Існує відмінна від літописної дати затвердження Іларіона [[Список митрополитів Київських|Київським митрополитом]]. Зокрема, детальне вивчення історичних документів того часу дозволяє припустити, що Іларіон був поставлений митрополитом не 1051, а 1044&nbsp;року. Навряд чи було можливо, щоб патріарх [[Константинополь|Константинополя]] надіслав нового митрополита-грека на Русь, як це було прийнято завжди, під час військового конфлікту між Київською Руссю і [[Візантія|Візантією]] 1043—1046 років. Однак, [[Київська Русь]] не могла залишатися без голови церкви, і ним, можливо, було обрано Іларіона. Відновлення миру між двома державами змусило Константинополь визнати законність обрання Іларіона на соборі 1051&nbsp;року.

Проте, дата [[1044]]&nbsp;рік знаходиться під великим сумнівом, бо у період 1035-1051 років за різними джерелами митрополитами Київськими були [[Феопемпт]] та [[Кирил І]]. Кількох митрополитів одночасно бути не могло.

== Творчість ==
З історичними і політичними подіями молодої [[християнство|християнської]] Русі пов'язаний зміст головного твору Іларіона&nbsp;— «[[Слово про закон і благодать]]». Так прийнято коротко називати твір, що має більш розгорнуту назву: «Про закон, Мойсеєм даний, і про благодать та істину, що були Ісусом Христом, і як закон одійшов, а благодать і істина всю землю сповнили, і віра на всі народи поширилась, і на наш народ руський. І похвала кагану нашому Володимиру, що ним охрещені ми були». У цьому випадку назва відбиває і зміст твору, і його композицію, що складається з трьох частин: 1) «про закон і благодать», 2) про значення християнства для Русі, 3) похвала князям [[Володимир Великий|Володимиру]] і Ярославові. «Слово» побудовано за всіма правилами ораторського мистецтва: загальні міркування на тему (перша частина твору) є доказом для певної, конкретно-історичної події (друга і третя частини твору).

Іларіон починає «Слово» з викладу своїх уявлень про всесвітню історію. Він не робить великих екскурсів у старозавітну і новозавітну епохи, як це було прийнято в християнській історіографії, а міркує в такий спосіб. «Закон» (Старий Завіт) через пророка [[Мойсей|Мойсея]] був даний людям, щоб вони «не загинули у язичестві» («ідольському мороці»). Однак «закон» був відомий тільки древнім євреям і не одержав поширення серед інших народів. «Благодать» же (Новий Завіт), що прийшов на зміну «законові», початковому періодові історії,&nbsp;— не вузьконаціональне явище, а надбання всього людства. Головна перевага «благодаті» перед «законом» полягає в духовній освіті і рівності всіх народів.

«Благодать», нова віра, дійшла і до [[Руська земля|Руської землі]]. Іларіон вважає, що це закономірний акт божественного провидіння («але зробив милість нам Бог, і возсіяло в нас світло розуму»). Тут для Іларіона важливо було підкреслити думку про рівність Русі-України з іншими народами і тим самим відзначити формальну роль Візантії в події хрещення Русі.

Теоретичне осмислення значення Русі у світовому історичному процесі змінюється літописним оповіданням про діяння князя [[володимир Великий|Володимира]], «вчителя і наставника» Русі, і його «вірного воспреемника»&nbsp;— князя [[Ярослав Мудрий|Ярослава]]. Дотримуючись поганських традицій у поглядах на родову спадковість князівської влади й особистих заслуг правителів в історичних подіях, Іларіон вважає, що Володимир по власній волі хрестив Русь. Виходить, він гідний рівного з апостолами шанування: як апостоли навернули до християнської віри різні країни («хвалить же хвалебними словами Римська земля Петра і Павла» тощо), точно так само [[Володимир Великий|Володимир]] навернув до християнської віри Русь. Коли Іларіон порівнює його з імператором [[Костянтин Великий|Костянтином Великим]], що затвердив християнство в Західній і Східній Європі, він підкреслює всесвітній характер просвітньої місії князя Володимира, що «від славних народився, шляхетний від шляхетних», і є гідним спадкоємцем своїх могутніх предків, князів [[ігор Старий|Ігоря]] і [[Святослав Ігоревич|Святослава]], що «у роки свого панування мужністю і хоробрістю прославилися в багатьох країнах».

Не залишає без уваги Іларіона і діяльність Ярослава. Іде барвистий опис Києва і похвали [[Ярослав Мудрий|Ярославу]]-будівельнику. З будівель, споруджених при ньому, Іларіон особливо виділяє [[Софійський собор (Київ)|Київський Софійський собор]], що був зведений як подоба Софійського собору в Константинополі і символізує, згідно з Іларіоном, рівність Русі і [[Візантія|Візантії]].

Так Іларіон у «Слові» майстерно з'єднав філософську і богословську думку з оригінальним баченням історії й аналізом насущних завдань своєї епохи.

Точна дата написання «Слова» невідома, але є припущення, що воно було вимовлено [[26 березня]] [[1049]] року на честь завершення будівлі оборонних споруд навколо Києва.

Крім «Слова про закон і благодать», Іларіону належать також «Молитва» і «Сповідання віри»&nbsp;— твори, настільки близькі до «Слова» своїм стилем і змістом, що деякий час вважалися його продовженням. У цілому зазначені твори складають досить скромну літературну спадщину, але на тлі літературного процесу [[середньовіччя]] значення його величезне: протягом шести століть запозичення з «Слова» робилися в пам'ятках української і слов'янської літератури. Крім того, використовувалися й ораторські прийоми Іларіона.

== Див. також ==
* [[Слово про закон і благодать|Слово про Закон і Благодать]] (~1037–1050 роки)
* [[Повчання Володимира Мономаха]] (1117 рік)
* [[Давня українська література]], [[Пам'ятки української мови]]
* [[Іларіон Схимник]], преподобний Києво-Печерської лаври
* [[Іларіон Великий]], ранньохристиянський святий, чудотворець
* [[Список митрополитів Київських|Список Митрополитів Київських]]

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Джерела та література ==
* ''М.&nbsp;Ф.&nbsp;Котляр''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ilarion Іларіон] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160808185819/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ilarion |date=8 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|445}}

=== Література ===
* [https://archive.org/details/filosofskyi_entsyklop/page/237/mode/1up?view=theater Іларіон Київський] // {{ФЕС|сторінки=237}}
* Історія України в особах: IX—XVIII&nbsp;ст. {{К.}}: Видавництво «Україна», 1993.&nbsp;— 396 с.
* ''В. Ричка''. [https://archive.org/details/Politychna/page/n277/mode/1up?view=theater Іларіон Київський] // Політична енциклопедія. Редкол.: [[Левенець Юрій Анатолійович|Ю. Левенець]] (голова), [[Шаповал Юрій Іванович|Ю. Шаповал]] (заст. голови) та ін.&nbsp;— {{К.}}: [[Парламентське видавництво]], 2011.&nbsp;— С.. 277.&nbsp;— ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/ilarion-kyyivskyj/ Іларіон Київський] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* [https://archive.org/details/etyka2014/page/n196/mode/1up?view=theater Іларіон Київський] // ''Тофтул М. Г.'' Сучасний словник з етики.&nbsp;— Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014.&nbsp;— С. 197.&nbsp;— 416 с.&nbsp;— ISBN 978-966-485-156-2
* [https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_04_Ж-Й/page/n99/mode/1up?view=theater Іларіон] // {{УМЕ4|сторінки=532—533}}

{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Кирил І]]
| width="10%" | [[Файл:Template-Metropolitan Archbishop.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Митрополит Київський]]'''<br/>[[1051]]-[[1055]]
| width="10%" | [[Файл:Template-Metropolitan Archbishop.svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Єфрем]]
|}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Іларіон Київський}}
{{Християнство-теми}}
{{Лики святості}}
{{Давньоруські монастирі}}
{{Руські літописи}}
{{Стародавні Євангелія Русі}}
{{Найдавніші українські книжки}}
{{Давня література}}
[[Категорія:Митрополити Київські]]
[[Категорія:Святі України]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Померли 1055]]
[[Категорія:Християнські святі XI століття]]