Перегляд вихідного коду сторінки Географія Китайської Народної Республіки

{{Географія країни
| назва = [[Китай|Китаю]]
| карта = People's_Republic_of_China_(orthographic_projection).svg
| карта_розмір = 250px
| карта_підпис = Географічне положення Китаю
| континент = [[Азія]]
| регіон = [[Східна Азія]]
| координати = {{Coord|35|00|N|105|00|E|type:country}}
| площа_км = 9 596 960
| площа_місце = 4-те
| відсоток_суходолу = 97,2
| відсоток_води = 2,8
| узбережжя_км = 14,50 тис.
| кордони = 22 457
| рельєф = гористий на півдні й заході, <br/>рівнинний на півночі й сході
| найнижча_точка = Айдинкьоль
| найнижча_точка_м = -154
| найвища_точка = гора [[Джомолунгма]]
| найвища_точка_м = 8850
| найдовша_річка = [[Янцзи]]
| найдовша_річка_км = 
| найбільше_озеро = Озеро Поянху
| найбільше_озеро_площа = 3580 км²
| клімат = від [[помірний клімат|помірного]]<br/>до [[субекваторіальний клімат|субекваторіального]]
| лиха = [[Тропічний циклон|тропічні циклони]], [[Повідь|повіді]], [[цунамі]], [[землетрус]]и, [[Посуха|посухи]], [[карст|провали ґрунту]]
| ресурси = [[кам'яне вугілля]], [[залізні руди]], [[вуглеводні]], [[ртуть]], [[кольорові метали|руди кольорових металів]], [[рідкісноземельні елементи]], [[уранові руди]], [[гідроенергія]], [[Родючість ґрунту|родючі ґрунти]]
| екологія = [[забруднення повітря]], [[кислотні дощі]], [[забруднення вод]]
}}

'''[[Китай]]'''&nbsp;— [[Східна Азія|східноазійська]] країна, що знаходиться на сході континенту [[Євразія]] {{перехід|#Географічне_положення|2|}}. Загальна площа країни 9&nbsp;596&nbsp;960 км² ([[Список країн за площею|4-те]] місце у світі), з яких на суходіл припадає 9&nbsp;326&nbsp;410 км², а на поверхню внутрішніх вод&nbsp;— 270&nbsp;550 км²{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}. Площа країни трохи менша, ніж площа [[Сполучені Штати Америки|США]]. <!--{{перехід|#Рельєф|2|}}. {{перехід|#Клімат|2|}}. {{перехід|#Внутрішні_води|2|}}. {{перехід|#Ґрунти|2|}}. {{перехід|#Рослинність|2|}}. {{перехід|#Охорона_природи|2|}}.--->

== Назва ==
{{ОД|дата=квітень 2019}}
Офіційна назва&nbsp;— '''Китайська Народна Республіка, Китай, КНР''' ({{lang-zh|中華人民共和國, 中國}}){{sfn|Котляков В. М.|2006}}. Китайська назва країни '''Чжун-го''' складається з двох ієрогліфів, що позначають 国&nbsp;— центр, середину{{fact}} і 中&nbsp;— люди, народ{{fact}}, тобто Центральний народ{{fact}}, Серединна держава. Назва країни '''Китай''' походить від назви монгольського племені [[кидані]]в ({{lang-zh|契丹}}&nbsp;— цідань), які заснували державу [[Ляо]] в північному Китаї у [[X століття|X]]-[[XI століття]]х{{sfn|Поспелов Е. М.|2005}}. Термін '''Катай''' на позначення цього регіону ввів [[Марко Поло]] на противагу південному Китаю&nbsp;— '''Манджі''' ({{lang-zh|蠻子 - південні варвари}}). Стародавні греки та римляни називали країну '''Серес''' ({{lang-grc|Σηρες}}). Цей термін походить від китайського слова «сі» {{lang-zh|丝}}, що означало [[шовк]]. Власне, {{lang-la|sērĭcă}} теж означає шовк. Топонім європейськими мовами '''Хіна, Чина, Чайна, Сіна''' ({{lang-en|China}}, {{lang-fr|China}}, {{lang-de|China}}, {{lang-it|Cina}}, {{lang-fi|Kiina}}) походить від перської назви країни&nbsp;— Цин ({{lang-fa|چین}}). Цю назву у Європі з [[1555]] року популяризувала книга подорожей Марко Поло. Слово запозичено з [[санскрит]]у ({{lang-sa|चीन}}) і походить, імовірно, від назви китайської [[династія Цінь|династії Цінь]],&nbsp;що правила у [[221 до н. е.|221]]-[[206 до н. е.|206 роках до н.&nbsp;е.]]), хоча сам термін використовувався і до того часу{{sfn|Поспелов Е. М.|2005}}.

== Історія дослідження території ==

== Географічне положення ==
Китай&nbsp;— східноазійська країна, що межує з 14 іншими країнами: на заході&nbsp;— з [[Таджикистан]]ом (спільний кордон&nbsp;— 477 км), [[Киргизстан]]ом (1063 км) і [[Афганістан]]ом (91 км), на південному заході&nbsp;— з [[Бутан]]ом (477 км), [[Індія|Індією]] (2659 км) і [[Непал]]ом (1389 км), на північному заході&nbsp;— з [[Казахстан]]ом (1765 км), на півдні&nbsp;— з [[М'янма|М'янмою]] (2129 км), [[Лаос]]ом (475 км) і [[В'єтнам]]ом (1297 км), на півночі&nbsp;— з [[Монголія|Монголією]] (4630 км), [[Пакистан]]ом (438 км), на північному сході&nbsp;— з [[Росія|Російською Федерацією]] (4133&nbsp;км на сході + 46&nbsp;км на північному заході) і [[Північна Корея|КНДР]] (1352 км). Загальна довжина [[Державний кордон Китаю|державного кордону]]&nbsp;— 22 457&nbsp;км. Внутрішні кордони з Гонконгом&nbsp;— 33&nbsp;км і Макао&nbsp;— 3 км{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}. Китай на сході омивається водами [[Жовте море|Жовтого]], [[Східнокитайське море|Східно-]] і [[Південнокитайське море|Південнокитайського морів]] [[Тихий океан|Тихого океану]]{{sfn|Атлас світу|2005}}. Загальна довжина морського узбережжя 14,50 тис. км{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
Un-China.png|border|Карта Китаю від ООН {{ref-en}}
China – U.S. area comparison.jpg|border|Порівняння розмірів території Китаю та США
75967_South-China-Sea-1.jpg|border|Територіальні претензії країн у Південнокитайському морі
</gallery></small>  

Згідно з [[Конвенція ООН з морського права|Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права]] (UNCLOS) [[1982]] року, протяжність [[територіальні води|територіальних вод]] країни встановлено в 12 [[Морська миля|морських миль]] (22,2&nbsp;км)<ref name="unclos"/>. [[Прилегла зона]], що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4&nbsp;км) від узбережжя (стаття 33)<ref name="unclos"/>. [[Виключна економічна зона]] встановлена на відстань 200 морських миль (370,4&nbsp;км) від узбережжя. [[Континентальний шельф]]&nbsp;— 200 морських миль (370,4&nbsp;км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)<ref name="unclos7"/>{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}.

=== Крайні пункти ===
{{main|Крайні точки Китаю}}
<!--Китай лежить між °′′′ і °′′′ [[Паралель|паралелями]] [[Північна півкуля|північної широти]], °′′′ і °′′′ [[меридіан]]ами [[Східна півкуля|східної довготи]].

<div style="float:right">
{| valign="top"
|
{{Карта розташування+|Китай|Альтернативна карта = China_physical_map.svg|width=250|float=center|caption=<center>Крайні пункти Китаю</center>|places=
{{Карта розташування~|Китай|lat_deg=_|lat_min=|lat_sec=|lon_deg=|lon_min=|lon_sec=|position=right|label=[[_]]}}
{{Карта розташування~|Китай|lat_deg=_|lat_min=|lat_sec=|lon_deg=|lon_min=|lon_sec=|position=right|label=[[_]]}}
{{Карта розташування~|Китай|lat_deg=_|lat_min=|lat_sec=|lon_deg=|lon_min=|lon_sec=|position=right|label=[[_]]}}
{{Карта розташування~|Китай|lat_deg=_|lat_min=|lat_sec=|lon_deg=|lon_min=|lon_sec=|position=left|label=[[_]]}}
}}
|}
</div>

Крайні пункти:
* крайня північна точка&nbsp;— {{coord||||N||||E}};
* крайня південна точка&nbsp;— {{coord||||N||||E}};
* крайня західна точка&nbsp;— {{coord||||N||||E}};
* крайня східна точка&nbsp;— {{coord||||N||||E}}.

Китай простягається з півночі на південь від русла річки Хейлунцзян (53°33′&nbsp;пн. ш. 123°16′ сх. д.) до островів Спратлі (10°44′ пн. ш. 115°49′ сх. д.). Зі сходу на захід територія Китаю тягнеться від острова [[Великий Уссурійський]] (48°21′ пн. ш. 134°38′ сх. д.) до [[Памір]]у (39°15′ пн. ш. 73°34′ сх. д.).

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->

=== Час ===
{{main|Час у Китаї}}
[[Час у Китаї]]: [[Всесвітній координований час|UTC]]+6 (+4 години різниці часу з [[Київ|Києвом]])<ref name="thetimenow"/>.

== Геологія ==
{{main|Геологія Китаю}}
<!--<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->

{{see also|Гідрогеологія Китаю}}

=== Корисні копалини ===
{{main|Корисні копалини Китаю}}
Надра Китаю багаті на ряд [[Корисні копалини|корисних копалин]]: [[кам'яне вугілля]], [[залізні руди|залізну руду]], [[нафта|нафту]], [[природний газ]], [[ртуть]], [[Олов'яні руди|олово]], [[Вольфрамові руди|вольфрам]], [[Стибієві руди|сурма]], [[Марганцеві руди|марганець]], [[Молібденові руди|молібден]], [[Ванадієві руди|ванадій]], [[магнетит]], [[алюміній]], [[Свинцеві руди|свинець]], [[Цинкові руди|цинк]], [[рідкісноземельні елементи]], [[уранові руди]]<ref name="ГЕС3"/>.

=== Сейсмічність ===
{{main|Сейсмічність Китаю}}

=== Вулканізм ===

{{see also|Вулкани Китаю}}

== Рельєф ==
{{main|Рельєф Китаю}}
Середні висоти&nbsp;— 1840&nbsp;м; найнижча точка&nbsp;— [[Турфанська западина]] (-154 м); найвища точка&nbsp;— гора [[Джомолунгма]] (8850 м), найвища гора Євразії і світу. Територія Китаю характеризується складною орографією і значними амплітудами висот. Дві третини займають гори і пустелі (на півночі і заході), включаючи пустелю [[Гобі]] на півночі, на сході рівнина зрошується з річок [[Хуанхе]] (Жовта річка), [[Янцзи]] і [[Сіцзян]].
 
* [[Тибетське плато]]&nbsp;— комплекс великих рівнин Джангтанг, плоскогір'я Центр. Тибету, ряд внутрішніх хребтів. Нагір'я оточене високими гірськими системами: Гімалаями і Каракорумом, Куньлунем, Наньшанем і Сино-Тибетськими горами. Між Кунь-Лунем і Наньшанем&nbsp;— велика тектонічна Цайдамська западина.
* [[Лесове плато]]&nbsp;— плато в Центральному [[Китай|Китаї]]. Площа&nbsp;— від 400 до 640 тисяч км². Розташоване у верхній та середній течії річки [[Хуанхе]], між [[Тибетське плато|Тибетським плато]] та монгольськими [[євразійський степ|степами]]. Займає територію провінцій [[Ганьсу]], [[Шеньсі]], [[Шаньсі]], а також [[Нінся-Хуейський автономний район|Нінся-Хуейського автономного району]].
* [[Велика китайська рівнина]]&nbsp;— простягається з півночі на південь вздовж узбережжя Жовтого моря і включає низовини Саньцзян, Півн.-Ханкайську, Сунляо, Велику Китайську рівнину, рівнину басейнів ниж. і сер. течії річки Янцзи та ділянки вздовж мор. узбережжя і по долинах річок. Рівнини обрамовані горами: Жехе, [[Яньшань]], [[Тайханшань]], Наньлін, Юньнань, частково Хінганом і Маньчжуро-Корейськими горами. Річки [[Янцзи]], [[Хуанхе]], [[Сіцзян]] належать до числа найбільших у світі. Вони мають мусонний режим з літніми паводками. Численні невеликі озера.
* '''Центральноазійські рівнини і плоскогір'я'''&nbsp;— включає Таримську і Джунгарську рівнини, розділені хребтами Сх. [[Тянь-Шань|Тянь-Шаню]], Турфанську западину, рівнини і плато Гашунської [[Гобі]], Алашань і Ордос, відокремлені один від одного горами Бейшань, Алашань та Іньшань, рівнини Гобі і Баргі. Тут переважають висоти бл. 1200&nbsp;м. Дно Турфанської западини лежить нижче рівня моря (-154 м).

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
ChinaGeography.png|border|Рельєф Китаю
China topo.png|border|Гіпсометрична карта Китаю
China edcp relief location map.jpg|border|Рельєф Китаю
China 100.78713E 35.63718N.jpg|border|Супутниковий знімок поверхні країни
China relief 2001.jpg|border|Карта країни {{ref-en}}
</gallery></small>

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Everest North Face toward Base Camp Tibet Luca Galuzzi 2006 edit 1.jpg|border|Джомолунгма з китайського боку
Aydingkol1.jpg|border|Айдинкьоль, найнижча точка країни
</gallery></small>

=== Узбережжя ===

=== Острови ===
{{main|Острови Китаю}}

== Клімат ==
{{main|Клімат Китаю}}
Територія Китаю лежить у трьох кліматичних поясах, з півночі на південь: [[помірний кліматичний пояс|помірному]], [[субтропічний кліматичний пояс|субтропічному]] мусонного типу, [[субекваторіальний кліматичний пояс|субекваторіальному]]{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}.

На півночі, в Манчжурії цілий рік превалюють [[помірні повітряні маси]], західний масоперенос{{sfn|ФГАМ|1964}}. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Вологе дощове літо, холодна посушлива зима. Зволоження достатнє, [[сніг]]овий покрив{{sfn|ФГАМ|1964}}. На півночі у Внутрішній Монголії та Джунгарії суворий континентальний тип помірного клімату{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}. Дуже значні сезонні амплітуди температури повітря. Спекотне посушливе літо, морозна зима. Зволоження недостатнє{{sfn|ФГАМ|1964}}.

Центральна частина країни у межиріччі Хуанхе й Янцзи лежить у субтропічному мусонному кліматі{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}. Влітку спекотно й волого, сезон дощів, взимку&nbsp;— відносно прохолодно й посушливо. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]], можливе випадіння [[сніг]]у{{sfn|ФГАМ|1964}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
SolarGIS-Solar-map-China-Mainlands-en.png|border|Сонячна радіація {{ref-en}}
China map of Köppen climate classification.svg|border|Кліматична карта Китаю (за Кеппеном)
China average annual precipitation (en).png|border|Карта розподілу атмосферних опадів
Haze over China.jpg|border|Димка над Китаєм
Snow in China.jpg|border|Сніговий покрив Китаю
Heavy Snow in Eastern China.jpg|border|Сильний сніг над Східним Китаєм
</gallery></small>

Далі на південь субтропічний клімат переходить у субекваторіальний, минаючи тропічний{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}. Влітку переважають [[екваторіальні повітряні маси]], взимку&nbsp;— [[Тропічні повітряні маси|тропічні]]{{sfn|ФГАМ|1964}}. Влітку вітри дмуть від, а взимку до [[екватор]]а. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період ненабагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні [[Тропічний циклон|тропічні тайфуни]], вдалині від моря взимку бути помітним сухий сезон{{sfn|ФГАМ|1964}}.

Западини Цайдам і Таримська лежать у посушливому субтропічному кліматі різко континентального типу{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку&nbsp;— помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]], можливе випадіння [[сніг]]у{{sfn|ФГАМ|1964}}.

Високогір'я Тибету лежать у субтропічному кліматичному поясі високогірного типу{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014|}}. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]], значне накопичення [[сніг]]у, утворюються льодовики{{sfn|ФГАМ|1964}}.

<small><gallery caption="Кліматограми {{ref-de}} " widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Klimadiagramm-deutsch-Peking-VR China.png|border|Пекін (північ)
Klimadiagramm-deutsch-Nanking-VR China.png|border|Нанкін (центральний схід)
Klimadiagramm-deutsch-Yulin-China.png|border|Юлінь (південь)
Klimadiagramm-deutsch-Urumtschi-VR China.png|border|Урумчі (захід)
Klimadiagramm-deutsch-Lhasa-Tibet-VR China.png|border|Лхаса (південний захід)
</gallery></small>

Китай є членом [[Всесвітня метеорологічна організація|Всесвітньої метеорологічної організації]] (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою<ref name="WMO-members"/>.

== Внутрішні води ==
{{main|Гідрографія Китаю}}
Загальні запаси відновлюваних [[водні ресурси|водних ресурсів]] ([[ґрунтові води|ґрунтові]] і [[Поверхневі води|поверхневі прісні води]]) становлять 2840 км³{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 690070 км² [[Іригація|зрошуваних]] земель{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
ChinaOMC.png|border|Гідрографічна мережа Китаю
Qutang_Gorge_on_Changjiang.jpg|border|Янцзи в ущелині Кутанг
Landzhou_07-2005.jpg|border|Хуанхе в Ланчжоу
Qinghai lake.jpg|border|Озеро Кукунор (Цинхай) з космосу
Qinghai Lake May 2006.jpg|border|Береги озера Кукунор
</gallery></small>

=== Річки ===
{{main|Річки Китаю}}
Річки країни належать басейну Тихого океану; на заході великі масиви безстічних областей пустель.

=== Озера ===
{{main|Озера Китаю}}

=== Болота ===
{{main|Болота Китаю}}

=== Льодовики ===
{{main|Льодовики Китаю}}

=== Ґрунтові води ===

== Ґрунти ==
{{main|Ґрунти Китаю}}
<!--<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->

== Рослинність ==
{{main|Флора Китаю}}

[[Земельні ресурси]] Китаю (оцінка 2011 року):
* придатні для сільськогосподарського обробітку землі&nbsp;— 54,7&nbsp;%,
** [[Орна земля|орні землі]]&nbsp;— 11,3&nbsp;%,
** багаторічні насадження&nbsp;— 1,6&nbsp;%,
** землі, що постійно використовуються під [[пасовище|пасовища]]&nbsp;— 41,8&nbsp;%;
* землі, зайняті [[ліс]]ами і [[чагарник]]ами&nbsp;— 22,3&nbsp;%;
* інше&nbsp;— 23&nbsp;%{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}.
<!--<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->

{{see also|Ліси Китаю}}

== Тваринний світ ==
{{main|Фауна Китаю}}
[[Зоогеографія|Зоогеографічно]] більша частина територія країни належить до
* [[Голарктична область|Голарктичної області]]:
** Північно-східну частину країни займає [[Китайсько-Корейська]], басейн Янцзи&nbsp;— [[Японсько-Центральнокитайська провінція|Японсько-Центральнокитайська]], гори Юньнань&nbsp;— [[Гімалайсько-Юньнанська провінції]] [[Китайсько-Гімалайська підобласть|Китайсько-Гімалайської підобласті]];
** Тянь-Шань, Кунь-Лунь і Тибет&nbsp;— [[Нагірно-Азійська провінція|Нагірно-Азійська]], Кашгарію, Джунгарію, Алашань і Ордос&nbsp;— [[Гобійсько-Кашгарська провінція|Гобійсько-Кашгарська]], схід Внутрішньої Монголії&nbsp;— [[Казахстано-Монгольська провінція]] [[Центральноазійська підобласть|Центральноазійської підобласті]];
** Великий Хінган&nbsp;— [[Європейсько-Сибірська тайожна провінція]] [[Циркумбореальна підобласть|Циркумбореальної підобласті]]{{sfn|ФГАМ|1964}}.
* Південне узбережжя лежить у [[Індокитайська провінція|Індокитайської провінції]] [[Індійсько-Індокитайська підобласть|Індійсько-Індокитайської підобласті]] [[Індо-малайська область|Індо-малайської області]]{{sfn|ФГАМ|1964}}.
<!--<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->

{{see also|Ссавці Китаю|Птахи Китаю|Риби Китаю}}

== Охорона природи ==
{{main|Природно-заповідний фонд Китаю}}

<!--<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>--->
Китай є учасником ряду міжнародних угод з [[Охорона природи|охорони навколишнього середовища]]{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}:
* [[Мадридський протокол|Мадридського протоколу]] про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику,
* [[Договор про Антарктику|Договору про Антарктику]],
* [[Конвенція про біологічне різноманіття|Конвенції про біологічне різноманіття]] (CBD),
* [[Рамкова конвенція ООН про зміну клімату|Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]] (UNFCCC),
* [[Кіотський протокол|Кіотського протоколу]] до Рамкової конвенції,
* [[Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням|Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням]] (UNCCD),
* [[Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення|Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення]] (CITES),
* [[Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище|Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище]] (ENMOD),
* [[Базельська конвенція|Базельської конвенції]] протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
* [[Конвенція ООН з морського права|Конвенції з міжнародного морського права]],
* [[Лондонська конвенція про запобігання забрудненню моря скиданням відходів|Лондонської конвенції]] про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
* [[Монреальський протокол|Монреальського протоколу]] з охорони [[Озоновий шар|озонового шару]],
* [[Міжнародна конвенція запобігання забрудненню з суден|Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден]] (MARPOL),
* [[Міжнародна угода про торгівлю тропічною деревиною|Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною]] 1983 і 1994 років,
* [[Рамсарська конвенція|Рамсарської конвенції]] із захисту водно-болотних угідь<ref name="ramsar"/>,
* [[Міжнародна конвенція з регулювання китобійного промислу|Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу]]{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}.

== Стихійні лиха та екологічні проблеми ==
{{main|Екологія Китаю}}
{{main|Екологічні питання в Китаї}}
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і [[Стихійне лихо|стихійні лиха]]:
* часті [[тайфун]]и на південному та східному узбережжях;
* руйнівні [[Повідь|повіді]];
* [[цунамі]]; [[землетрус]]и;
* [[Посуха|посухи]];
* провали ґрунту;
* активний вулканізм в історичні часи, вулкан Чангбайшань (Пектусан) на кордоні з Кореєю, вулкани острова Хайнань на півдні, та гірського хребта Кунь-Лунь на сході{{sfn|China|місце= Geography. Factbook}}.

Серед [[Екологічна проблема|екологічних проблем]] варто відзначити:
* [[забруднення повітря]] тепловими електростанціями на викопному паливі (переважно кам'яне вугілля) парниковими газами та діоксидом сірки призводить до поширення [[кислотні дощі|кислотних дощів]], Китай займає перше місце у світі з викидів діоксиду вуглецю в повітря;
* дефіцит водних ресурсів на північному заході;
* [[забруднення вод]] неочищеними побутовими й промисловими стоками;
* [[знеліснення]];
* [[ерозія ґрунтів|ерозію ґрунтів]], через яку з 1949 року було втрачено до 20&nbsp;% сільськогосподарських угідь;
* [[спустелювання]];
* торгівлю видами тварин, [[Види під загрозою вимирання|що зникають]].

== Фізико-географічне районування ==
У [[Фізико-географічне районування|фізико-географічному відношенні]] територію Китаю можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
Yunnan-Landschaft.JPG|border|Тераси Юннаню
Khongoryn els.JPG|border|Дюни в пустелі Гобі
Lijiang_river,_Guangxi,_China.jpg|border|Узбережжя Південнокитайського моря, Гуансі
Yamdrok-tso-2.jpg|border|Тибетське плато
Saihanba5.jpg|border|Поля ріпаку у Внутрішній Монголії
</gallery></small>

{{see also|Екорегіони Китаю}}

== Див. також ==
* [[Східна Азія]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="thetimenow">{{cite web 2 |url = http://www.thetimenow.com/time-zone-converter.php |title = Time zone converter |work = Калькулятор різниці в часі між двома пунктами |publisher = The Time Now |date = 2017 |language = en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 грудня 2017 року |ref = The Time Now }}</ref>

<ref name="WMO-members">{{cite web 2 |url= https://public.wmo.int/en/about-us/members |title= Members |author= |website= [[Всесвітня метеорологічна організація|World Meteorological Organization]] (WMO) |type= |date= |accessdate= 22 лютого 2017 року |language = en |showlang = 1 |ref = WMO }}</ref>

<ref name="ГЕС3">Китай // {{ГЕС3|3}}</ref>

<ref name="unclos">{{cite web 2 |url = http://www.un.org/Depts/los/convention_agreements/texts/unclos/part2.htm |title = Part II |work = [[Конвенція ООН з морського права|United Nations Convention on the Law of the Sea]] |publisher = {{N. Y.}} : [[Організація Об'єднаних Націй|United Nations]] |date = |language = en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 лютого 2017 року |ref = Law of the Sea. Part II }}</ref>
<ref name="unclos7">{{cite web 2 |url = http://www.un.org/Depts/los/convention_agreements/texts/unclos/part6.htm |title = Part VI |work = [[Конвенція ООН з морського права|United Nations Convention on the Law of the Sea]] |publisher = {{N. Y.}} : [[Організація Об'єднаних Націй|United Nations]] |date = |language = en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 лютого 2017 року |ref = Law of the Sea. Part VI }}</ref>

<ref name="ramsar">{{Cite web 2 |date= |url=https://rsis.ramsar.org/ |title= Ramsar Sites Information Service |type= |publisher=[[Рамсарська конвенція|Convention on Wetlands]] |website=rsis.ramsar.org |accessdate=8 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190308140843/https://rsis.ramsar.org/ |deadlink= |archivedate=8 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>
<!--
<ref name="УРЕ">[ Китай] // {{УРЕ}}</ref>
<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ||Китай}}</ref>
<ref name="СГЕ5">{{ref-ru}} [ Китай] // {{СГЕ5}}</ref>
<ref name="ЮЕ"> Китай // {{Юридична енциклопедія|номер тому|номери сторінок}}</ref>
<ref name="КіН">{{ref-ru}} {{книга |автор = |частина = Китай |заголовок = [[Страны и народы]] [в 20 тт.] |том = |місце = {{М.}} |видавництво = [[Мысль]] |рік = |сторінок = |isbn= }}</ref>
<ref name="ЕСБЕ">{{ref-ru}} Китай // {{ЕСБЕ}}</ref>
<ref name="Берг">{{ref-ru}} {{Стаття|автор = [[Берг Лев Семенович|Берг Л. С.]] | назва = Система рыбообразных и рыб, ныне живущих и ископаемых | видання = [[Труды Зоологического института АН СССР]] |том = 5 | випуск = 2 |місце = {{М.}} |рік = 1940 |сторінки = 85—517 |isbn= }}</ref>
<ref name="whc">{{Cite web 2 |date=31-01-2017 |url=http://whc.unesco.org/en/statesparties/ |title=States Parties. UNESCO World Heritage Centre |type= |publisher=[[ЮНЕСКО|UNESCO]] |website=whc.unesco.org |accessdate=8 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190308140649/http://whc.unesco.org/en/statesparties/ |deadlink= |archivedate=8 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>
--->
}}

== Література ==

=== Українською ===
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Атлас світу |посилання =  |том= |відповідальний = голов. ред. [[Руденко Ірина Станіславівна|І. С. Руденко]] ; зав. ред. [[Радченко Вероніка Вікторівна|В. В. Радченко]] ; відп. ред. [[Вакуленко Олена Володимирівна|О. В. Вакуленко]] |місце = {{К.}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2005 |сторінок = 336 |сторінки = |isbn= 9666315467 |ref = Атлас світу }}
* {{книга |автор= |заголовок= Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів |відповідальний = Укладачі [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], Н. І. Чанцева |місце = {{К.}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2014 |isbn= |ref = Атлас. Географія материків і океанів }}
* {{книга|автор = [[Бєлозоров Сергій Тихонович|Бєлозоров С. Т.]] |заголовок = Географія материків |місце = {{К.}} |видавництво = [[Вища школа (видавництво)|Вища школа]] |рік = 1971 |сторінок = 371 |isbn= |ref = Бєлозоров С. Т. }}
* {{книга|автор = [[Барановська Ольга Віталіївна|Барановська О. В.]] |заголовок = Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.] |місце = {{comment|Н.|Ніжин}} |видавництво = [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя]] |рік = 2013 |сторінок = 306 |isbn= 978-617-527-106-3 |ref = Барановська О. В. }}
* {{книга |частина = Китай |заголовок = [[Гірничий енциклопедичний словник|Гірничий енциклопедичний словник]] : [у 3-х тт.] |відповідальний = за ред. [[Білецький Володимир Стефанович|В. С. Білецького]] |том = 3 |місце = {{comment|Д.|Донецьк}} |видавництво = [[Східний видавничий дім]] |рік = 2004 |сторінки = |сторінок = 752 |isbn = 966-7804-78-X |ref = ГЕС}}
* {{книга |автор = [[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]] |заголовок = Країнознавчий словник-довідник |посилання = |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = [[Знання (видавництво)|Знання]] |видання = 5-те вид., перероб. і доп. |рік = 2008 |том = |сторінок = 839 |сторінки = |isbn = 978-966-346-330-8 |ref= Дубович І. А. }}
* {{книга|автор = Панасенко Б. Д. |заголовок = Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. |місце = {{comment|В.|Вінниця}} |видавництво = ЕкоБізнесЦентр |рік = 1999 |сторінок = 200 |isbn= |ref = Панасенко Б. Д. }}
* {{книга|автор = |заголовок = Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т. |том = 1. : Азія |відповідальний = за ред. [[Шищенко Петро Григорович|П. Г. Шищенка]] |місце = {{К.}} |видавництво = Видавництво [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка]] |рік = 2009 |сторінок = 643 |isbn= 978-966-439-257-7 |ref = Шищенко П. Г. }}
* {{книга |автор = [[Юрківський Віктор Минович|Юрківський В. М.]] |заголовок = Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник |видання = 2-ге |місце = {{К.}} |видавництво = [[Либідь (видавництво)|Либідь]] |рік = 2001 |сторінок = 416 |isbn = 966-06-0092-5 |ref = Юрківський В. М.}}

=== Англійською ===
* {{ref-en}} {{книга|автор = [[Graham Bateman]] |заголовок = The Encyclopedia of World Geography |місце = |видавництво = Andromeda |рік = 2002 |сторінок = 288 |isbn= 1871869587 |ref = Graham Bateman }}

=== Російською ===
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Авакян Артур Борисович|Авакян А. Б.]], [[Салтанкін Віктор Петрович|Салтанкин В. П.]], [[Шарапов Влолодимир Олексійович|Шарапов В. А.]]|заголовок = Водохранилища |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1987|сторінок = 326|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Авакян А.&nbsp;Б.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Алісов Борис Павлович|Алисов Б. П.]], [[Берлін Ізабелла Абрамівна|Берлин И. А.]], [[Міхель Василь Михайлович|Михель В. М.]] |заголовок = Курс климатологии [в 3-х тт.] |відповідальний = под. ред. [[Рубінштейн Євгенія Самійлівна|Е. С. Рубинштейна]] |місце = {{Л.}} |видавництво = [[Гидрометиздат]] |рік = 1954 |том = 3. Климаты земного шара |сторінок = 320 |isbn= |ref= Курс климатологии }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Апродов Володимир Олександрович|Апродов В. А.]]|заголовок = Вулканы |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1982|сторінок = 368|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Апродов В.&nbsp;А.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Апродов Володимир Олександрович|Апродов В. А.]]|заголовок = Зоны землетрясений |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 2010|сторінок = 462|тираж =|серія = [[Природа мира]] |isbn= 978-5-244-01122-7 |ref= Апродов В.&nbsp;А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Бабаєв Агаджан Гельдийович|Бабаев А. Г.]], [[Зонн Ігор Сергійович|Зонн И. С.]], [[Дроздов Микола Миколайович|Дроздов Н. Н.]], [[Фрейкін Захар Григорович|Фрейкин З. Г.]] |заголовок = Пустыни |місце = {{comment |М. |Москва}} |видавництво = [[Мысль]] |рік = 1986 |сторінок = 320 |серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Бабаев А.&nbsp;Г.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Букштинов Олексій Данилович|Букштынов А. Д.]], [[Грошев Борис Іванович|Грошев Б. И.]], [[Крилов Георгій Васильович|Крылов Г. В.]]|заголовок = Леса |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1981 |сторінок = 316 |серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Букштынов А. Д. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Власова Тетяна Володимирівна|Власова Т. В.]] |заголовок = Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка |видання = 4-е, перераб. |місце = {{М.}} |видавництво = [[Просвещение]] |рік = 1986 |сторінок = 417 |isbn= |ref= Власова Т. В. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Гвоздецький Микола Андрійович|Гвоздецкий Н. А.]]|заголовок = Карст |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1981|сторінок = 214|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Гвоздецкий Н.&nbsp;А.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Гвоздецький Микола Андрійович|Гвоздецкий Н. А.]], [[Голубчиков Юрій Миколайович|Голубчиков Ю. Н.]]|заголовок = Горы |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1987|сторінок = 400|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Гвоздецкий Н. А.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Долгушин Леонід Дмитрович|Долгушин Л. Д.]], [[Осіпова Галина Борисівна|Осипова Г. Б.]]|заголовок = Ледники |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1989|сторінок = 448|серія = [[Природа мира]] |isbn= 5-244-00315-1 |ref= Долгушин Л. Д. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = |заголовок = Географический энциклопедический словарь: географические названия |відповідальний = под. ред. А. Ф. Трёшникова |видання = 2-е изд., доп |місце = {{М.}} |видавництво = [[Велика російська енциклопедія (видавництво)|Советская энциклопедия]] |рік = 1989 |сторінок = 585 |isbn= 5-85270-057-6 |ref = ГЭС: Географические названия }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Ісаченко Анатолій Григорович|Исаченко А. Г.]], [[Шляпніков Олексій Опанасович|Шляпников А. А.]]|заголовок = Ландшафты |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1989|сторінок = 504|серія = [[Природа мира]] |isbn= 5-244-00177-9 |ref= Исаченко А. Г. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Каплін Павло Олексійович|Каплин П. А.]], [[Леонтьєв Олег Костянтинович|Леонтьев О. К.]], [[Лукьянова Світлана Анатоліївна|Лукьянова С. А.]], [[Нікіфоров Лев Георгійович|Никифоров Л. Г.]]|заголовок = Берега |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1991|сторінок = 480|серія = [[Природа мира]] |isbn= 5-244-00449-2 |ref= Каплин П. А.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = |заголовок = Словарь современных географических названий |відповідальний = под общей редакцией акад. [[Котляков Володимир Михайлович|В. М. Котлякова]] |місце = {{comment|Екатеринбург|Єкатеринбург}} |видавництво = У-Фактория |рік = 2006 |isbn= |ref = Котляков В. М. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Литвин Володимир Михайлович (географ)|Литвин В. М.]], [[Лимарєв Василь Йосипович|Лымарев В. И.]]|заголовок = Острова |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 2010|сторінок = 288|серія = [[Природа мира]] |isbn= 978-5-244-01129-6 |ref= Литвин В. М. }}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[Лобова Олена Всеволодівна|Лобова Е. В.]], [[Хабаров Олександр Володимирович|Хабаров А. В.]]|заголовок = Почвы |місце = {{М.}}|видавництво = [[Мысль]]|рік = 1983|сторінок = 304|серія = [[Природа мира]] |isbn= |ref= Лобова Е. В.}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Максаковський Володимир Павлович|Максаковский В. П.]] |заголовок = Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира |місце = {{М.}} |видавництво = [[Дрофа (видавництво)|Дрофа]] |рік = 2008 |сторінок = 495 |isbn = 978-5-358-05275-8 |ref= Максаковский В. П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Максаковський Володимир Павлович|Максаковский В. П.]] |заголовок = Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира |місце = {{М.}} |видавництво = [[Дрофа (видавництво)|Дрофа]] |рік = 2009 |сторінок = 480 |isbn = 978-5-358-06280-1 |ref= Максаковский В. П. }}
* {{ref-ru}} Китай // {{книга |автор = [[Поспєлов Євген Михайлович|Поспелов Е. М.]] |заголовок = Топонимический словарь |місце = {{М.}} |видавництво = АСТ |рік = 2005 |сторінок = 229 |isbn= 5-17-016407-6 |ref = Поспелов Е. М.}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = [[П'єр Пфеффер|Пфеффер П.]] |заголовок = Азия |місце = {{М.}} |видавництво = [[Прогресс (видавництво)|Прогресс]] |рік = 1982 |сторінок = 316 |серія = [[Континенты, на которых мы живем]] |isbn= |ref= Пфеффер П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = |заголовок =География |посилання = |том= |відповідальний =под ред. проф. [[Горкін Олександр Павлович|А.&nbsp;П.&nbsp;Горкина]] |місце = {{М.}} |видавництво = [[Росмэн-Пресс]] |рік =2006 |сторінок =624 |сторінки = |серія =Современная иллюстрированная энциклопедия |тираж = |isbn= 5-353-02443-5 |ref = Горкин А. П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок= Физико-географический атлас мира |посилання= http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam |відповідальний= |місце= {{М.}} |видавництво= [[Академія наук СРСР|Академия наук СССР]] и [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР]] |рік= 1964 |том= |сторінок= 298 |сторінки= |isbn= |ref = ФГАМ}}
* {{ref-ru}} {{книга|автор = |заголовок = Энциклопедия стран мира |відповідальний = глав. ред. [[Сімонія Нодарі Олександрович|Н. А. Симония]] |місце = {{М.}} |видавництво = НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук |рік = 2004 |сторінок = 1319 |isbn= 5-282-02318-0 |ref= Симония Н. А. }}

== Посилання ==
{{Commonscat|Geography of China}}
{{wikiatlas|the People's Republic of China|Китаю}}
* {{Cite web 2 |url= http://www.lib.utexas.edu/maps/china.html |title= Карти Китаю |author= |website= [[Бібліотека Перрі – Кастанеди|Perry–Castañeda Library]] Map Collection |type= |date= |accessdate= 21 листопада 2017 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}
* {{cite web 2 |url = https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ch.html |title = China |work = [[Всесвітня книга фактів|The World Factbook]] |publisher = {{comment|Washington, D.C.|Вашингтон, округ Колумбія}} : [[Центральне розвідувальне управління|Central Intelligence Agency]] |date = 2017 |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190323110808/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ch.html |archivedate= 23 березня 2019 року |deadlink= |language = en |showlang = 1 |issn = 1553-8133 |accessdate = 21 лютого 2019 року |ref = China }}
* {{Cite web 2 |url= http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/index.php?title=Китай |title= Добірка публікацій про Китай |author= |website= «[[Вокруг света]]» |type= |date= |accessdate= 23 грудня 2017 року |lang= ru |showlang = 1 |ref = }}
* {{Cite web 2 |url= https://esdac.jrc.ec.europa.eu/resource-type/national-soil-maps-eudasm |title= European Digital Archive on the Soil Maps of the world |author= |website= [[Європейський центр дослідження ґрунтів|European Soil data centre]] (ESDAC) |type= |date= |accessdate= 23 грудня 2017 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— карти ґрунтового покрову Китаю.

{{Китай у темах}}
{{Географія країн світу}}
{{Портали|Географія|Азія|Китай}}

[[Категорія:Географія Китаю| ]]