Перегляд вихідного коду сторінки Києво-Печерський патерик

[[Файл:Киево-Печерский патерик.jpg|міні|праворуч|270пкс|Перша сторінка рукопису 1406 року із зібрання [[Російська національна бібліотека|Російської національної бібліотеки]].]]
'''Києво-Печерський [[Патерики|патерик]]'''&nbsp;— збірка оповідань про [[Чернецтво|ченців]] [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]], заснованого в середині [[XI]]&nbsp;ст.
Патерик складено в [[XIII століття|XIII столітті]] на основі листування [[єпископ]]а [[Велике князівство Владимирське|Володимиро-Суздальського]] [[Симон]]а (помер [[1226]]) і ченця Печерського монастиря Полікарпа. У «Патерик» включено лист Симона, з якого відомо, що Полікарп певний час був [[ігумен]]ом Косьмодем'янского монастиря в [[Київ|Києві]]. Він звернувся до єпископа Симона (також постриженика Києво-Печерського монастиря) за підтримкою, тому що хотів за допомогою київської княгині [[Верхуслава-Антонія Всеволодівна|Верхуслави]] та її брата&nbsp;— [[Великий князь|великого князя]]&nbsp;— [[Юрій Всеволодович|Юрія Всеволодовича]] також стати єпископом. Але Симон докорив Полікарпа за честолюбство і суєтність помислів і навів у приклад перших ченців Києво-Печерського монастиря, про діяння яких розповів у дев'ятьох докладених до послання «словах». Вважається, що вони були написані Симоном раніше і тільки додані до листа. Ні лист Полікарпа, ні його відповідь на лист Симона не відомі, але, мабуть, він взяв до уваги поради Володимирського єпископа. Незабаром Полікарп пише послання печерському архімандритові [[Акіндин I|Акіндіну]], в якому повідомляє про свою згоду записати усні розповіді Симона про перших печерських подвижників, про що його колись просив Акіндін. Таким чином, до записів Симона Полікарп приєднав свої власні записи монастирських переказів. Усього ним записано 11 оповідань про перших ченців.

Крім листування до Найдавнішої редакції «''Патерика''» [[XIII століття]], за припущеннями [[Абрамович Дмитро Іванович|Д.&nbsp;І.&nbsp;Абрамовича]] та [[Шахматов Олексій Олександрович|О.&nbsp;О.&nbsp;Шахматова]], увійшли «Слово про створення церкви Печерської», написане Симоном між 1222—1226&nbsp;роками, і «Слово про перших чорноризців печерських»&nbsp;— 4 оповідання патерикового типу про перших ченців. Вони читалися ще в складі [[Повість временних літ|«Повісті временних літ»]].

Наприкінці XIV&nbsp;— початку XV&nbsp;ст. виникли дві нові редакції&nbsp;— Арсеніївська і Феодосіївська. Арсеніївська редакція виключила всю епістолярну частину і деякі «слова», зате додала [[Житіє Феодосія Печерського|«Житіє Феодосія Печерського»]] (див. [[Нестор Літописець|Нестор]]), «Похвалу Теодосію», «Сказання про початок Печерського монастиря» з «Повісті временних літ». Феодосіївська редакція доповнила основний текст «словом» про охрещення княгині [[Ольга (княгиня)|Ольги]] і князя [[Володимир Святославич|Володимира]], учительними «словами», житіями руських і візантійських святих.

У 1460—1462&nbsp;роках крилошанин Печерського монастиря Касіян створює дві нові редакції ''«Патерика»'', основані безпосередньо на Найдавнішій. За другою Касіяновською редакцією ''Патерик'' був виданий Д.&nbsp;І.&nbsp;Абрамовичем. У XVII&nbsp;ст. в обстановці гострої боротьби з [[Брестська церковна унія|уніатством]] і [[католицизм]]ом у Києво-Печерському монастирі створюються нові редакції: Друкована 1635&nbsp;року Сильвестра Косова, [[Йосип Тризна|Йосипа Тризни]] (1647—1656), 2-а Друкована редакція 1661&nbsp;року та інші.

Усі редакції відрізняються принципами добору матеріалу і системою компонування творів (тематична, за авторськими циклами або хронологічна).

== Літературний стиль ==
Літературними зразками для Симона і Полікарпа служили перекладні патерики: [[Патерик Синайський|Синайський]], [[Патерик Скитський|Скитський]], [[Патерик Єгипетський|Єгипетський]]. Але основними джерелами «''Патерика''» були монастирські перекази і печерський «літописець», на який посилається Полікарп. Оповідання, написані ним, відрізняються більшою жвавістю, безпосередністю в порівнянні з творами Симона. Володимирський єпископ більше орієнтувався на книжкові зразки, у Полікарпа сильніша фольклорна основа. Його тексти відрізняються чіткою сюжетною побудовою і цікавістю. Полікарп уважніший до людської особистості. Особливе місце в Полікарпа займають оповідання про викриття ченцями князівських неправд і про допомогу несправедливо скривдженим. [[Літопис]]и підтверджують, що [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерський монастир]] нерідко перебував в опозиції до київського князя.

== Зміст ==
Початкова історія монастиря представлена в ''«Патерику»'' «Словом про створення церкви Печерської» Симона. Його джерелами були незбережене «Житіє Антонія», у меншому ступені «Житіє Теодосія» Нестора, «Літописець Ростовський», на який він безпосередньо посилається в посланні до Полікарпа. Історія побудови церкви з'являється в розповіді Симона як ланцюг чудес, створених Богородицею. Одна з головних діючих осіб розповіді&nbsp;— варяг [[Шимон Африканович|Шимон]], що ніби-то прийшов на [[Русь]] при [[Ярослав Мудрий|Ярославі Мудрому]]. Привезені ним вінець і золотий пояс із розп'яттям, зробленого за наказом його батька Африкана, стають святинями монастирського [[Успенський собор (Київ)|Успенського собору]], а пояс є ще і мірою довжини, що використовують при закладенні храму. Ці звістки не згадані ні в [[Повість временних літ|Повісті временних літ]], ні в «Житії Теодосія», Симон посилається тут на «Житіє Антонія». Син Шимона, Георгій, був тисяцьким у [[Суздаль|Суздалі]] в [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]]. Перебільшення ролі [[варяги|варяга]] і привезених ним святинь зв'язано, мабуть, з родовими переказами Шимоновичів, із якими був знайомий Симон. Друга тема «Слова»&nbsp;— наступність між культом Влахернської Божої матері, пов'язаній з Печерським монастирем, і культом Владимирської Богоматері.

Із шаром найдавніших монастирських переказів пов'язане оповідання Полікарпа про Варязьку печеру. Очевидно, вона згадана в «Житії Антонія» як місце його початкового поселення. З цих переказів Полікарп, імовірно, почерпнув і легенду про заховані там скарби, через які були убиті близько [[1095]]&nbsp;року ченці Федір і Василь.

== Друковані видання ==
Києво-Печерський «''Патерик''» надрукований [[Друкарня Києво-Печерської лаври|друкарнєю Києво-Печерської лаври]] у 1661 році доступний для перегляду [https://www.mkdu.com.ua/kolektsiia/kolektsiia-onlajn/kyievo-pecherskyj-pateryk-1661-r-onlajn/ онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210410125138/https://www.mkdu.com.ua/kolektsiia/kolektsiia-onlajn/kyievo-pecherskyj-pateryk-1661-r-onlajn/ |date=10 Квітня 2021 }} або скачування в [https://www.mkdu.com.ua/wp-content/uploads/Pateric_1661.pdf pdf-форматі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210410125136/https://www.mkdu.com.ua/wp-content/uploads/Pateric_1661.pdf |date=10 Квітня 2021 }} на сайті [[Музей книги та друкарства України|Музею кнги та друкарства України]].

На початку XVIII століття ілюстрації до ''«Патерика»'' створив відомий український гравер [[Тарасевич Леонтій|Леонтій Тарасевич]].

Чудова літературна форма і цікавість оповідань ''«Патерика»'' зумовили його незмінну популярність у читачів аж до XVIII&nbsp;ст.; можливо, до «''Патерика''» відноситься захоплена оцінка [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкіним]] «легенд про київських чудотворців» (лист П.&nbsp;А.&nbsp;Плетньову близько [[14 квітня]] [[1831]]), хоча поет називає «[[Четьї Мінеї|Четь-Мінею]]».

== Дивись також==

[[Друкарня Києво-Печерської лаври]]

== Видання ==
* Києво-Печерський Патерик, [[друкарня Києво-Печерської лаври]], 1661&nbsp;р.[https://www.mkdu.com.ua/kolektsiia/kolektsiia-onlajn/kyievo-pecherskyj-pateryk-1661-r-onlajn/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210410125138/https://www.mkdu.com.ua/kolektsiia/kolektsiia-onlajn/kyievo-pecherskyj-pateryk-1661-r-onlajn/ |date=10 Квітня 2021 }}
* Патерик Киевского Печерского монастыря / Под ред. ''Д.&nbsp;И.&nbsp;Абрамовича''.&nbsp;— СПб., 1911
* ''Абрамович Д. І.'' [https://chtyvo.org.ua/authors/Abramovych_Dmytro/Kyievo-Pecherskyi_Pateryk.pdf Києво-Печерський патерик. Вступ, текст, примітки].&nbsp;— Київ: з друк. [[Всеукраїнська академія наук|Всеукраїнської АН]], 1930.&nbsp;— XXVI, 234 с..&nbsp;— (Пам'ятки мови та письменства давньої України / видає Комісія українського письменства доби феодалізму та торговельного капіталізму Всеукраїнської АН; за ред. [[Перетц Володимир Миколайович|Вол. Перетца]];&nbsp;— Т. 4).
* [https://web.archive.org/web/20101012220944/http://www.lavra.kiev.ua/catalog/084.html Патерик Печерський, 2004—2009 (Останнє видання)]
* Киево-Печерский патерик / Подг. текста, перевод и комм. ''Л.&nbsp;А.&nbsp;Дмитриева'' // ПЛДР: XII век.&nbsp;— М., 1980.&nbsp;— С. 313—626, 692—704
* То же // Повести Древней Руси XI—XII веков.&nbsp;— Л., 1983.&nbsp;— С. 427—523, 567—572
* [http://litopys.org.ua/paterikon/paterikon.htm Патерик Києво-Печерський / Перекл. та прим. ''І.Жиленко''.&nbsp;— К., 2001.&nbsp;— 348 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20041024095052/http://litopys.org.ua/paterikon/paterikon.htm |date=24 Жовтня 2004 }}

== Джерела та література ==
* ''Толочко О. П.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pateryk_Pecherskyj Патерик Києво-Печерський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161028215356/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pateryk_Pecherskyj |date=28 Жовтня 2016 }} // {{ЕІУ|8|87}}
* ''Крекотень В. І.'' [https://archive.org/details/brus02/page/127/mode/1up?view=theater «Золота книга» українського письменного люду] // Брус М.&nbsp;П.&nbsp;Розвиток української мови в ХІ&nbsp;— ХV&nbsp;ст. Хрестоматійна частина. Ч. ІІ.&nbsp;— Івано-Франківськ: ПП Голіней О. М., 2017.&nbsp;— С. 127—132.&nbsp;— 186 c.
* [https://archive.org/details/baroko2011/page/n229/mode/1up?view=theater «Києво-Печерський патерик» редакції Йосифа Тризни] // ''[[Ігор (Ісіченко)|Ісіченко Ігор]], Архиепископ''. Історія української літератури: епоха Бароко (XVII—XVIII&nbsp;ст.). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.&nbsp;— Львів: Святогорець, 2011.&nbsp;— С. 230—237.&nbsp;— 568 с.&nbsp;— ISBN 978-966-1576-03-01.
* [https://archive.org/details/bil2010/page/n87/mode/1up?view=theater Києво-Печерський патерик] // Українська література XI—XVIII&nbsp;ст.: навч. посіб. для самостійної роботи студента / [[Білоус Петро Васильович|П.&nbsp;В.&nbsp;Білоус]], О.&nbsp;П.&nbsp;Білоус.&nbsp;— К.: [[Академія (видавничий центр)|ВЦ «Академія»]], 2010.&nbsp;— С. 89—99.&nbsp;— 360 с.&nbsp;— ISBN 978-966-580-326-3.
* Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. за ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090410032820/http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm |date=10 Квітня 2009 }}
* ''Викторова М. А.'' Составители Киево-Печерского патерика и позднейшая его судьба.&nbsp;— М., 1863
* ''Абрамович Д. И.'' Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике.&nbsp;— СПб., 1902
* ''Ольшевская Л. А.'' Об авторах Киево-Печерского патерика//Литература Древней Руси.&nbsp;— М., 1978.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 13-28;
* ''Ольшевская Л. А.'' Патерик Киево-Печерский // Словарь книжников.&nbsp;— Вып. 1.&nbsp;— С.308—313
* Ісіченко Ю.&nbsp;А.&nbsp;Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI&nbsp;— початку XVIII&nbsp;ст. на Україні.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1990.&nbsp;— 180 с.
* {{ref-en}} [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkPath=pages\K\Y\KyivanCavePatericon.htm Kyivan Cave Patericon] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211125190920/http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CK%5CY%5CKyivanCavePatericon.htm |date=25 Листопада 2021 }}

== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/pateryk-kyyevo-pecherskyj/ Патерик Києво-Печерський] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* [http://leksika.com.ua/19931102/legal/kiyevo-pecherskiy_paterik Києво-Печерський патерик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170411041133/http://leksika.com.ua/19931102/legal/kiyevo-pecherskiy_paterik |date=11 Квітня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* {{ЛЗЕ1|частина =Києво-Печерський патерик |сторінки = 472-473}}
<!--
'''КИЄВО-ПЕЧÉРСЬКИЙ ПАТЕР'ИК'''&nbsp;— пам'ятка оригінальної літератури [[Київська Русь|Київської Русі]], збірка релігійно-фантастичних оповідань про історію [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]] та перших її подвижників (див. також [[Патерик Києво-Печерський]]). Творено у першій чверті 13 ст.(після 1215, але не пізніше 1230). Найдавніші рукописні збірки, що збереглися, датуються 15 ст. Основу К.-П. П. становили оповідання монаха Полікарпа, написані 1223—1233&nbsp;рр., і послання до нього колишнього печерського ченця єпископа у Суздалі і Владимирі Симона, а також Лаврський [[літопис]] 1076 «Про перших чорноризників лаврських». Пізніше до К.-П. П. увійшли «Житіє Феодосія Печерського», складене [[Нестор]]ом у 1108&nbsp;р., «Казання про створення Печерської церкви» і ряд уривків з літописних пам'яток. Патерик прославляв будівників і живописців (зокрема, [[Аліпій Печерський|Алімпія]]), окремих діячів Києво-Печерського [[монастир]]я, пропагував єдність Руської землі. Відомо близько двохсот списків патерика. Справив значний вплив на розвиток жанру «патерик». Вперше надрукований в 1635, вдруге&nbsp;— у друкарні Києво-Печерської Лаври в 1661.

В оповіданнях К.-П. П. багато побутових деталей, які характеризують життя в монастирі, ставлення князів до монастиря, роль [[Варяги|варягів]] у культурному житті, життя Києва тощо. Поряд з реальними відомостями подаються і фантастичні оповідання (чорти виконують накази святого тощо). Патерик є цінним історичним джерелом для вивчення подій 11-13 ст., а також для вивчення історичної суспільної думки, літописання та літературних жанрів того часу. -->

{{Ukraine-hist-stub}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Давня українська література]]
[[Категорія:Православні твори]]
[[Категорія:Книги XIII століття]]
[[Категорія:Патристика]]
[[Категорія:Агіографія]]
[[Категорія:Житія]]
[[Категорія:Книги Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського]]

{{Стародавні Євангелія Русі}}
{{Ісус Христос}}
{{Ісус Христос}}