Перегляд вихідного коду сторінки Православна церква України

{{redirect|Українська православна церква (УПЦ)|Українська православна церква}}
{{redirect|Київська митрополія|Київська митрополія (значення)}}
{{Церква
|назва                 = Православна церква України
|герб                  = Emblem of the Orthodox Church of Ukraine.svg
|фото                  = 80-391-9007 Kyiv DSC 5895.jpg
|підпис                = [[Михайлівський Золотоверхий собор]] — [[Собор (храм)|кафедральний собор]] Православної церкви України
|засновник             =  * [[Константинопольська православна церква|Вселенський патріархат]] (церква-матір)
* [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчий собор]] 
|дата заснування       =
|статус                = [[автокефалія|автокефальний]]
|самостійність         = [[6 січня]] [[2019]]
|у складі              = [[Православна церква|Східної Православної Церкви]]
|визнання              = {{Plainlist|
* [[Константинопольська православна церква|Вселенський патріархат]]
* [[Александрійська православна церква|Александрійський патріархат]]
* [[Кіпрська православна церква|Церква Кіпру]]
* [[Елладська православна церква|Церква Греції]]
}}
[[Православна церква України#Визнання ПЦУ|{{Партія/Місця|4|14|blue}}]]
<!--|перший предстоятель   = [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній]] Митрополит Київський і всієї України-->
|предстоятель          = [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній]] Митрополит Київський і всієї України
|центр                 = [[Київ]]
|кафедра               = [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівський Золотоверхий собор]]
|резиденція            =
|територія             = {{UKR}}
|закордоном            =
|мова                  = [[Українська мова|українська]]{{efn|за повідомленнями архієреїв ПЦУ, якщо громада висловить бажання вести службу не українською, а іншою мовою, як-от [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською]], [[Румунська мова|румунською]]<ref>[https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidbulosya-zasidannya-svyashhennogo-synodu/ Синод ПЦУ утворив румунський вікаріат з правами самоуправління]</ref>, [[Грецька мова|грецькою]]<ref>[https://risu.ua/sinod-pcu-uhvaliv-kadrovi-rishennya-ta-priznachiv-yepiskopa-dlya-grekomovnih-virnih-v-ukrajini_n98267 Синод ПЦУ ухвалив кадрові рішення та призначив єпископа для грекомовних вірних в Україні]</ref> тощо, то зі згоди митрополита ПЦУ цим громадам таке право може бути надане<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2019/01/8/7203261/ ПЦУ обіцяє нацменшинам їхню мову богослужіння] // Українська правда.&nbsp;— 8 січня 2019.</ref>}}
|музика                = [[Православний молитвослов|український наспів]]
|календар              = [[Новоюліанський календар|новоюліанський]]<ref name="ПостановаСобору">{{Cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/document-post/202245/ |title=Постанови Архієрейського Собору від 24 травня 2023 р.}}</ref>,{{efn|[[Обчислення дати Великодня|Пасхалія]], тобто [[Перехідні свята|рухомі свята]], визначаються за [[Юліанський календар|юліанським календарем]]<ref name="NewJul">{{web cite|url=https://zn.ua/ukr/UKRAINE/pravoslavna-tserkva-ukrajini-zatverdila-perekhid-na-novij-kalendar.html|назва=ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛА ПЕРЕХІД НА НОВИЙ КАЛЕНДАР|веб-сайт=[[Дзеркало тижня]]
|автор=Ірина Знась|дата=2023-05-24}}</ref>}} та [[Юліанський календар|юліанський]]{{efn|за бажанням парафій<ref name="ПостановаСобору"/>}}
|єпископи              = [[Єпископат Православної церкви України|60]]{{efn|47 єпархіальних архієреїв, 8 вікарних, 3 титулярні, 2 на спокої}}
|єпархії               = [[Єпархії Православної церкви України|45]]
|семінарії             = 26
|монастирі             = 79
|навчальні заклади    =
|парафії               = ~8300
|священики             = 4572 
|ченці                 =
|вірні                 = 78&nbsp;% серед православних (березень 2022, за даними соцопитування «ІНФО САПІЄНС»)<ref>[https://sapiens.com.ua/publications/socpol-research/215/Release_IS_war_fin_6_04_church_language_ENG.pdf 73&nbsp;% of parishioners of the UOC-Moscow Patriarchate no longer identify with this church]"ІНФО САПІЄНС"</ref> чи 75&nbsp;% серед православних (липень 2022, за даними соцопитування «КМІС»)<ref>[https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1129&page=1 Динаміка релігійної самоідентифікації населення України: результати телефонного опитування, проведеного 6-20 липня 2022 року.] [[Київський міжнародний інститут соціології]]</ref>
|вебсайт              = https://www.pomisna.info/uk/
}}
'''Правосла́вна це́рква Украї́ни''' ('''ПЦУ'''{{efn|Назва, затверджена в [https://www.pomisna.info/wp-content/uploads/2019/05/statut-ptsu.pdf Статуті ПЦУ]&nbsp;— Православна церква України. Юридична/офіційна назва релігійної організації з якою церква зареєстрована в Мінюсті&nbsp;— ''Київська митрополія Української православної церкви (Православної церкви України)''.<ref>[https://www.unian.ua/politics/10428687-min-yust-oficiyno-zareyestruvav-pcu.html Мін'юст офіційно зареєстрував ПЦУ] // УНІАН, 31 січня 2019</ref><ref>{{ODB|42783113|КИЇВСЬКА МИТРОПОЛІЯ УПЦ (ПЦУ)|https://web.archive.org/web/20190205220527/https://opendatabot.ua/c/42783113|05.02.2019}}</ref>}})&nbsp;— [[християнська церква]], найчисельніша [[Історія православ'я в Україні|православна церква в Україні]] за кількістю вірян<ref name="socis"/>. Одна з шістнадцяти [[Автокефалія|автокефальних православних церков]], п'ятнадцята в [[Диптих (релігія)|диптиху]].<ref name="ec-patr">[https://web.archive.org/web/20191003004558/http://www.ec-patr.org/dioceses.php?lang=gr&id=99 Диптих (грецькою мовою)] {{ref-gr}} [https://web.archive.org/web/20191028103533/http://www.ec-patr.org/dioceses.php?lang=en&id=99  Диптих (англійською мовою)] {{ref-en}} на офіційному сайті Вселенського Патріархату (архівна версія)</ref><ref name=":7">{{Cite web|title=Патріарший і Синодальний Томос надання автокефального церковного устрою Православній Церкві в Україні|url=https://www.pomisna.info/uk/document-post/patriarshyj-i-synodalnyj-tomos-nadannya-avtokefalnogo-tserkovnogo-ustroyu-pravoslavnij-tserkvi-v-ukrayini/|website=PCU|accessdate=2019-06-22|language=}}</ref>{{Перехід|#Визнання ПЦУ}}

[[Константинопольська православна церква]] визнає ПЦУ єдиною канонічною правонаступницею [[Київська митрополія|Київської митрополії]],<ref>[https://novynarnia.com/2020/11/01/pcu-2/ Тепер в Україні немає УПЦ МП,&nbsp;— Вселенський патріарх]</ref><ref>[https://texty.org.ua/fragments/102199/varfolomij-spodivayemos-upc-mp-obyednayetsya-z-rpc/ Варфоломій: єдина канонічна православна церква в Україні&nbsp;— це ПЦУ]</ref><ref>[https://gordonua.com/ukr/news/society/varfolomij-privitav-ptsu-z-richnitseju-hreshchennja-rusi-ukrajini-1564899.html Варфоломій привітав ПЦУ з річницею хрещення Русі-України]</ref> тоді як [[Католицька церква]] єдиною канонічною правонаступницею визнає [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]{{джерело}}.

ПЦУ керується [[Біблія|Святим Письмом]] та [[Святе Передання|Священним Переданням]], канонами Православної церкви, [[Томос про автокефалію Православної церкви України|Патріаршим та Синодальним Томосом]], [[Статут]]ом і рішеннями власних статутних органів. Членами ПЦУ є православні християни [[Україна|України]] незалежно від їхнього походження. Оскільки, згідно з Томосом, межі канонічної території ПЦУ визначаються кордонами [[Україна|української держави]], на православних українців за кордоном поширюється юрисдикція [[Константинопольська православна церква|Вселенського патріархату]]<ref name=":7" />. Кафедральний собор Православної церкви України&nbsp;— [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівський Золотоверхий собор]] у [[Київ|Києві]]<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/ukrayina/mitropolit-kiyivskiy-epifaniy-viznachiv-kafedralniy-sobor-pcu-1266504.html|title=Митрополит Київський Епіфаній назвав кафедральний собор ПЦУ|date=2018-12-16|website=ТСН.ua|language=|accessdate=2018-12-16}}</ref>.

Церкву [[#Об'єднавчий собор 15 грудня 2018 року|утворено 15 грудня 2018 року]] на [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчому соборі українських православних церков]],<ref name=":16">{{Cite web|title=Історія|url=https://www.pomisna.info/uk/tserkva/istoriya/|website=OCU|accessdate=2023-05-01|language=uk}}</ref>, шляхом реорганізації [[Київська митрополія|Київської митрополії]], відновленої у складі [[Константинопольська православна церква|Вселенського патріархату]] 11 жовтня 2018 року. Першим предстоятелем, [[митрополит Київський і всієї України|митрополитом Київським і всієї України]] став [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній (Думенко)]]{{Перехід|#Об'єднавчий собор 15 грудня 2018 року}}.

Підписання та отримання [[томос]]у про [[Автокефалія|автокефалію]] Православної церкви України відбулося 5—6 січня [[2019]] року в [[Георгіївський собор (Стамбул)|соборі святого Георгія]], кафедральному соборі Вселенського Патріархату<ref>{{Cite web|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1771630-poroshenko-ta-parubiy-yidut-do-turechchini-otrimuvati-tomos|title=Порошенко та Парубій їдуть до Туреччини отримувати Томос|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|language=|accessdate=2019-01-04}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/news/showNews.do?ukrayina_otrimaye_tomos_hto_poyide_do_varfolomiya_ta_yakoyu_bude_tseremoniya&objectId=1091275|title=Україна отримає Томос: хто поїде до Варфоломія та якою буде церемонія|website=[[24 канал]]|accessdate=2019-01-04}}</ref>{{Перехід|#Отримання томосу про автокефалію}}.

Надання томосу про автокефалію ПЦУ не визнала [[Російська православна церква|РПЦ]]<ref name="rpz_1" /><ref name="rpz_2" /> (а також закордонні підрозділи РПЦ, зокрема [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ в Україні]]<ref name="rpz_ua_1" /><ref name="rpz_ua_2" />, [[Білоруський екзархат|РПЦ в Білорусі]]<ref name="rpz_be_1" />, [[Православна церква Америки|РПЦ в Америці]]<ref name="rpz_usa_1" /> тощо). Такі дії РПЦ спричинили [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|схизму]] з [[Константинопольська православна церква|Вселенським патріархатом]].

24 травня 2023 року [[Архієрейський собор Православної церкви України 24 травня 2023 року|Архієрейський собор]] у [[Трапезний собор Антонія і Феодосія Печерських|Трапезному соборі]] [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] ухвалив рішення про [[Реформа церковного календаря в Україні|перехід]] з 1 вересня 2023 року на [[новоюліанський календар]]<ref name="ПостановаСобору" />. Остаточне рішення затвердив [[Київський собор (2023)|Помісний собор 27 липня 2023 року]]<ref name="ПостановаПомісногоСобору">https://www.pomisna.info/uk/document-post/postanovy-pomisnogo-soboru-upts-ptsu/</ref><ref name="NewJul" />.

== Історія ==
{{main|Історія православ'я в Україні}}

=== Передумови самостійності українського православ'я ===

==== Заснування ПЦУ у 988 році: Київська митрополія ====
{{Main|Київська митрополія}}
У [[988]] році в результаті [[Хрещення Русі|хрещення]] [[Русь|Русі]] [[Володимир Святославич|Володимиром Святославичем]] утворилася перша українська [[Християнство|християнська церква]] з центром у місті [[Київ]] під назвою ''Київська митрополія''. Після [[Берестейська унія|Берестейської унії]] 1596 року відбувся розкол в українському християнстві, яке розділилося на православних що не визнають першість Папи Римського (нині ПЦУ) та православних що прагнули об'єднання православ'я з католицизмом у єдину церкву (нині [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]).

==== Анексія Київської митрополії Московським патріархатом у 17 ст. ====
{{Main|Анексія Київської митрополії Московським патріархатом}}
{{Main|Київська митрополія#Спроби Російської православної церкви анексувати Київську митрополію}}

Вселенський патріархат в особі його очільника, константинопольського патріарха Варфоломія, заявив, що «Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати [[Київська митрополія|канонічні території Київської митрополії]] будь-кому, крім права [[Хіротонія|хіротонії]] [[Список митрополитів Київських|Київського митрополита]] в Москві на умовах його обрання соборно в Києві на місцевому Соборі та при безумовному згадуванні Вселенського Патріарха»<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2490633-vselenskij-patriarh-konstantinopol-nikoli-ne-vidavav-dozvolu-peredavati-teritorii-ukraini-budkomu.html|title=Вселенський Патріарх: Москва приєднала українську церкву неканонічно - 02.07.2018 01:21 — Новини Укрінформ|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2018-12-12}}</ref>. Константинопольська Православна Церква вважає, що [[Російська православна церква|Московський патріархат]], якому у 1686 році було [[Анексія Київської митрополії Московським патріархатом|надані деякі права]], що стосувались адміністрування [[Київська митрополія|Київської митрополії]], порушив їх. У 2018 році Вселенський патріархат Константинополя, з посиланням на аналіз ситуації богословськими істориками й каноністами, визнала грамоту Діонісія IV 1686 року не дійсною і всі надані Московському патріархату в минулому права на адміністрування Київської митрополії скасувала<ref>{{Cite web|url=https://www.ec-patr.org/deltiotypou/ukraine/final%20oukraniko-1.pdf|title=ΟΜΙΛΟΥΝ ΤΑ ΚΕΙΜΕΝΑ|last=|first=|date=2018|website=|publisher=ec-patr.org|language=|accessdate=}} {{ref-gr}}</ref>. На цій підставі та на прохання частини українського православ'я й українського уряду<ref>{{Cite web|title=Рада підтримала звернення Президента про автокефалію для УПЦ|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2444880-rada-pidtrimala-zvernenna-pro-avtokefaliu-dla-upc.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2019-08-29|language=}}</ref> у 2018 році Київській митрополії (яка утворилась із духовенства [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], [[Українська автокефальна православна церква (1989—2018)|УАПЦ]] та частини [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦвУ]]) як частині Київської митрополії Вселенського патріархату Константинополя був наданий [[Томос про автокефалію Православної церкви України|томос про автокефалію]], який утворив Православну церкву України, та був обраний [[предстоятель]] [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній]] з титулом ''[[Митрополит Київський і всієї України]].''

Перед обранням предстоятеля Православної церкви України патріарх Варфоломій надіслав листа до митрополита РПЦ в Україні [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія (Березовського)]]: «''у формі ікономії та милості, ми повідомляємо Вас, що після виборів Предстоятеля Української Церкви органом, котрий складатиметься з кліриків та мирян, Ви не зможете еклізіологічно та канонічно носити титул Митрополита Київського, котрий, Ви все одно носите зараз у порушення описаних умов офіційних документів 1686 року»''.<ref>{{Cite web|title=Константинополь вирішив позбавити Онуфрія титулу митрополита Київського - документ|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/konstantinopol-virishiv-pozbaviti-onufrija-titulu-mitropolita-kijivskoho-dokument--2511984.html|website=nv.ua|accessdate=2019-08-31}}</ref><ref>{{Cite web|title=Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України, - Зоря|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/onufriy-poteryal-titul-mitropolita-kievskogo-1544893868.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-08-29|language=}}</ref> Це відобразилось у річникові Вселенського патріархату Константинополя, виданому вже після того, як Православна церква України отримала автокефалію: архієреї РПЦ в Україні названі в ньому лише за прив'язкою до місця перебування; наприклад, владика Онуфрій (Березовський) уже не згадується як митрополит Київський і всієї України, а названий «митрополитом у Києві». Увесь єпископат ПЦ в Україні у річнику Вселенського патріархату поміщений у списку єпископів Православної церкви Росії.<ref>{{Cite web|title=Щорічне видання Вселенського патріархату не визнає титулів єпископів МП в Україні {{!}} Андріївська церква|url=https://andriyivska-tserkva.kiev.ua/shhorichne-vidannya-vselenskogo-patriarxatu-ne-viznaye-tituliv-yepiskopiv-mp-v-ukraїni/|accessdate=2020-02-05|language=}}</ref> Також патріарх Варфоломій зустрівся з Московським патріархом [[Кирило (патріарх Московський)|Кірілом]] й повідомив, що «Вселенський Патріархат вирішив використовувати всі шляхи, щоб вирішити питання надання автокефалії Українській православній церкві. Рішення було ухвалено в квітні. І [<nowiki/>[[Фанар|Фенер]] імплементує] це рішення» (згідно зі словами представника Варфоломія, митрополита Гальського [[Еммануїл (Адамакіс)|Емануїла]])<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/ukrayina/zustrich-z-kirilom-ne-vplinula-na-rishennya-varfolomiya-nadati-avtokefaliyu-ukrayinskiy-cerkvi-predstavnik-patriarha-1209897.html|title=Зустріч з Кирилом не вплинула на рішення Варфоломія надати автокефалію українській церкві - представник патріарха|date=2018-08-31|website=ТСН.ua|language=|accessdate=2018-12-12}}</ref>.

У рамках підготувань до надання автокефалії Православній церкві України Вселенський патріарх послідовно доводив, що має канонічне право на це рішення. Наприкінці вересня 2018 року Вселенський патріархат оприлюднив корпус документів, які підтверджують, що зв'язок Московського патріархату з територією історичної Київської митрополії тримався на порушенні православного канонічного права<ref>{{Cite web|url=http://orthodoxia.info/news/wp-content/uploads/2018/09/final-oukraniko-1.pdf|title=Ο Οικουμενικός Θρόνος και η Εκκλησία της Ουκρανίας|last=|first=|date=|website=http://orthodoxia.info|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://suvd.com.ua/uk/articles/dokumenti-govorjat/show|title=Документи говорять - Синодальне управління військового духовенства|website=suvd.com.ua|accessdate=2018-12-13|archive-date=2021-01-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20210115233457/https://suvd.com.ua/uk/articles/dokumenti-govorjat/show}}</ref>.

==== Спроби відвоювати Київську митрополію у Московського патріархату у 17—20 ст. ====

===== Визвольні змагання 1917—1921&nbsp;рр. =====
[[Українська революція (1917—1921)|Українська революція 1917—1921&nbsp;рр]]. актуалізувала прагнення створити самостійну православну церкву в Україні. Втім, спочатку, як зауважує [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]], «українська демократична інтеліґенція… не виявила належного зрозуміння для справи Православної церкви й для необхідности перетворити її в Національну Українську церкву»<ref name=":2">{{Cite book|url=http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/9112/file.pdf|title=Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу|last=Дорошенко|first=Дмитро|year=1940|publisher=Друкарня Е. Віхнера|location=Берлін|pages=50|language=|isbn=}}</ref>. Подібні настрої демонстрували й більшість єпархіальних з'їздів, які відбулися у квітні-травні 1917 року. Лише деякі з них (Полтавський<ref>{{Cite web|url=https://np.pl.ua/2018/07/prosvita-na-poltavschyni-v-dobu-ukrajinskoji-tsentralnoji-rady-berezen-1917-kviten-1918-r-ukrajinizatsiya-tserkvy-j-osvity/|title=«Просвіта» на Полтавщині в добу Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р). Українізація церкви й освіти – Новини Полтавщини|website=np.pl.ua|accessdate=2018-12-11|archive-date=2018-12-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20181216073723/https://np.pl.ua/2018/07/prosvita-na-poltavschyni-v-dobu-ukrajinskoji-tsentralnoji-rady-berezen-1917-kviten-1918-r-ukrajinizatsiya-tserkvy-j-osvity/}}</ref>, Подільський, Волинський та Київський<ref name=":0">{{Cite web|url=https://risu.org.ua/ua/library/periodicals/lis/lis_1999/lis_99_08/37247/|title=“Мусимо устроювати нашу церкву…”|website=risu.org.ua|accessdate=2018-12-11}}</ref>) висловилися про необхідність відроджувати церковну самобутність.

[[Файл:Лотоцький О.jpg|міні|праворуч|Олександр Лотоцький|196x196px]]

З часом проукраїнський православний рух, спочатку зорієнтований на вимоги [[Соборноправність|соборноправності]], автономії та українізації церковного життя, еволюціонував, вимагаючи також автокефалії православної церкви в Україні. Вже резолюція Всеросійського з'їзду духовенства та мирян (11—12 червня 1917 року, Москва), у якому брала участь українська фракція на чолі з І. Морачевським, наголошувала, що з утворенням незалежної Української держави має утворитися й незалежна православна церква. Також з'їзд підтримав скликання Всеукраїнського церковного собору<ref name=":3">{{Cite web|url=http://oaji.net/articles/2015/294-1441269143.pdf|title=Стан православної церкви у 1917—1920 рр.: український та регіональний аспекти.|last=Балягузова|first=О.|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

Перші практичні кроки для вирішення канонічного статусу православної церкви в Україні були здійснені на [[III Всеукраїнський військовий з'їзд|III Всеукраїнському військовому з'їзді]]. Він прийняв резолюцію про [[автокефалія|автокефалію]] православної церкви в Україні, її відокремленість від держави й запровадження української мови як богослужбової<ref name=":1">{{Cite book|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001454|title=церква в Українській
державі 1917-1920 рр. (доба Української
Центральної Ради).|last=Ульяновський|first=В.|year=1997|publisher=Либідь|location=Київ|pages=26|language=|isbn=}}</ref>. З'їзд також сформував Організаційний комітет зі скликання Всеукраїнського церковного собору<ref name=":0" />.

Перша сесія цього Собору тривала з 7 до 23 січня 1918 року, коли її перервав [[Штурм Києва (1918)|наступ більшовиків на Київ]]. Проте впливу на загальну ситуацію та проблему юрисдикції православної церкви в Україні вона не мала<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/panorama-dnya/krok-do-avtokefaliyi|title=Крок до автокефалії|last=Гудзик|first=Клара|date=4 липня, 2003|website=День|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

Друга (літня) сесія Собору замість автокефалії проголосила [[Автономія (православ'я)|автономію]] православної церкви в Україні, при цьому виключивши зі складу Собору Всеукраїнську церковну раду, що ініціювала скликання Собору<ref name=":3" />. [[Міністерство сповідань|Міністр ісповідань]] Української Держави [[Зеньківський Василь Васильович|Василь Зеньківський]] планував поставити перед наступною сесію Собору питання автокефалії, й у випадку голосування проти, призначити нові вибори<ref>{{Cite book|url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Polonska-Vasylenko_Nataliia/Istorychni_pidvalyny_UAPTs.pdf|title=Історичні підвалини УАПЦ|last=Полонська-Василенко|first=Н.|year=1964|publisher=|location=Рим|pages=96|language=|isbn=}}</ref>.

На третій (осінній) сесії виступав уже наступник Василя Зеньківського, [[Лотоцький Олександр Гнатович|Олександр Лотоцький]], якого також не задовольняла ухвалена Собором обмежена автономія. Він задекларував, що «Українська церква має бути автокефальною під головуванням Київського митрополита та в канонічному зв'язку з іншими самостійними церквами», і наголосив на «не лише церковній, але й національній необхідності» такого рішення<ref name=":3" /><ref>{{Cite web|url=http://unr.memory.gov.ua/photohistory/tserkovniy-rukh|title=Церковний рух|last=|first=|date=|website=unr.memory.gov.ua|publisher=|language=|accessdate=2018-12-15|archive-date=2018-12-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20181216032002/http://unr.memory.gov.ua/photohistory/tserkovniy-rukh|url-status=dead}}</ref>.

[[Файл:Vasyl_Lypkivskiy_01.jpg|міні|праворуч|[[Василь (Липківський)]], предстоятель УАПЦ (1921—1927); 1919 року відслужив [[Перша літургія українською мовою|першу літургію українською мовою]]|195x195px]]
1 січня 1919 року [[Директорія Української Народної Республіки|Директорія]] проголосила декрет про автокефалію православної церкви в Україні<ref>{{Cite web|url=http://keuapc.org/publicacii-uapc/152-z-istoriji-uapts/264-zakon-unr-pro-avtokefaliyu-ukrajinskoji-tserkvi.html|title=Закон УНР про автокефалію Української церкви — Карпатська єпархія Української Автокефальної Православної церкви|website=keuapc.org|accessdate=2018-12-15|archive-date=2018-12-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20181216030858/http://keuapc.org/publicacii-uapc/152-z-istoriji-uapts/264-zakon-unr-pro-avtokefaliyu-ukrajinskoji-tserkvi.html}}</ref>. Уряд відправив у відрядження до [[Стамбул|Константинополя]] О. Лотоцького, але практично реалізувати декрет не було змоги через різноманітні політичні чинники й більшовицьку агресію<ref name=":2" />. Звітуючи міністрові [[Іларіон (Огієнко)|Іванові Огієнкові]], О. Лотоцький підкреслював, що Константинопольський патріарх був обізнаний «і щодо фактичного становища автокефальної справи [в Україні], і щодо канонічних основ її», проте не збирався приймати позитивних для православної церкви в Україні рішень, «аж доки політичне становище [в Україні] не прибере сталости»<ref>{{Cite book|url=http://history.org.ua/LiberUA/Book/Eva/4_3.pdf|title=Російська православна церква в Україні 1917–1921 рр.: Конфлікт національних ідентичностей у православному полі|last=Євсєєва|first=Т. М.|year=2005|publisher=Інститут історії України|location=Київ|pages=270|language=|isbn=}}</ref>.

Дипломатична боротьба за автокефалію продовжилася й після поразки визвольних змагань. У червні 1930 року питання Томосу для православної церкви в Україні порушував Голова Ради Міністрів УНР в екзилі [[Прокопович В'ячеслав Костянтинович|В'ячеслав Прокопович]]<ref>{{Cite web|title=Томос-1930, або Як “український нунцій” у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/10/8/153050/|website=Історична правда|accessdate=2019-06-22}}</ref>. Але смерть (як припускають деякі джерела, вбивства, вчинені [[Державне політичне управління|ДПУ]]<ref>{{Cite web|title=Турецьке ЗМІ: у 1930-х ГПУ вбило в Стамбулі цілу команду дипломатів УНР у вигнанні. Вони працювали над автокефалією|url=http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/98500/Turecke_ZMI_u_1930kh_GPU_vbylo_v|website=ТЕКСТИ|accessdate=2019-12-14|language=|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>) діаспорян, активно залучених у процес перемовин, припинила реалізацію цього проєкту.

===== УАПЦ формації 1921 року =====
{{Див. також|Українська автокефальна православна церква (1919–1937)}}
1919 року відновила свою діяльність [[Всеукраїнська православна церковна рада]] (голова ради&nbsp;— земський діяч Київщини Михайло Мороз; заступник&nbsp;— протоієрей [[Василь (Липківський)|Василь Липківський]])<ref>{{Cite book|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/29523/34-Potsulko.pdf?sequence=1|title=Еволюція автокефального руху в Україні (1917–1936 рр.)|last=Поцулко|first=О. А.|year=2'2008|publisher=|location=Наука. Релігія. Суспільство|pages=215|language=|isbn=}}</ref>, заходами якої продовжувалася українізація церковного життя. Так, згідно з законом про відокремлення церкви від держави 9 травня 1919 року була зареєстрована перша українська парафія при [[Військовий Микільський собор|Військовому Микільському соборі]]<ref>{{Cite web|title=Українська Автокефальна Православна Церква|url=https://risu.org.ua/ua/index/reference/major_religions/~UAOC/33294|website=risu.org.ua|accessdate=2019-06-22}}</ref>. Незабаром пройшла перша українська літургія у супроводі хору, що ним керував [[Леонтович Микола Дмитрович|Микола Леонтович]]; постійні відправи українською мовою розпочалися на [[Страсний тиждень|Страсному тижні]] 1919 року у [[Трапезна церква Софійського монастиря|трапезній церкві біля київського Собору св. Софії]]<ref>{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/28467-uapc-istoriya-stanovlennya-i-rozvitku.html|title=УАПЦ: історія становлення і розвитку|last=|first=|date=|website=www.religion.in.ua|publisher=|language=|accessdate=2018-12-15}}</ref>.

Саме Всеукраїнська церковна рада підготувала проведення [[Всеукраїнський православний церковний Собор 1921|Всеукраїнського православного собору]] (14—30 жовтня 1921 року). На ньому відбулося організаційне оформлення [[Українська автокефальна православна церква (1919—1937)|Української Автокефальної Православної Церкви]]. В ухвалених на цьому соборі «Канонах Української Православної Церкви» визнається право кожного народу на автокефальну церкву («громади або парафії… вільно з'єднуються в Церкви окремих народів… Ніякого підлягання Церкви окремого народу Церкві другого народу бути не повинно…») та наголошується, що православна церква в Україні внаслідок тривалого історичного розвитку «на ділі стала автокефальною»<ref>{{Cite web|title=1. Канони Української Православної Церкви|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/1SoborUAPC/2/Doc1.html|website=www.myslenedrevo.com.ua|accessdate=2019-06-22}}</ref>.

Аналізуючи діяльність УАПЦ, історик [[Орест Субтельний]] виокремлює такі особливості її церковного життя: користування українською мовою замість [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янської]] як богослужбовою, осучаснення зовнішнього виду священників, дозвіл одружуватися, демократизація питання про самоврядування (принцип виборності поширювався на призначення єпископів і парафіяльних священників)<ref>{{Cite web|url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Subtelny_Orest/Ukraina_istoria.htm|title=Україна: історія|website=shron1.chtyvo.org.ua|accessdate=2018-12-15|last=Субтельний|first=Орест|date=|publisher=|language=}}</ref>. Концепція соборноправності в УАПЦ певний час реалізовувалася через наявність у кожній парафії церковного суду, існування регулярних великих церковних соборів (які мали скликатися кожних п'ять років), а також двох щорічних соборів із широким представництвом кліриків і мирян<ref>{{Cite web|title=Соборноправність: досвід Української Церкви » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|url=https://www.religion.in.ua/main/31864-sobornopravnist-dosvid-ukrayinskoyi-cerkvi.html|website=www.religion.in.ua|accessdate=2019-06-22}}</ref>.

Церква припинила існування в 1937 році внаслідок адміністративного тиску й терору (зокрема фізичного винищення [[клір]]у та активних вірних), що його здійснювала радянська влада.

===== Православ'я на території Польської Республіки =====

Після [[Перша світова війна|Першої світової]] та [[Польсько-радянська війна 1920|радянсько-польської війни]] значна частина західної України опинилася в складі Польської Республіки. Якщо на тих українських землях, які входили до Австро-Угорщини, православної церкви не було, то на землях [[Волинь|Волині]] українське населення було православним. Крім українців значною верствою православних Польської Республіки стали білоруси (західна Білорусь теж увійшла до складу [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]]).

У Польській Республіці залишилась стара структура єпархій Православної церкви Росії. Внаслідок [[Польсько-радянська війна|радянсько-польської війни]] та боротьби з церквою в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], зв'язки з [[Російська православна церква|Московським патріархатом]] були ускладнені, а сам патріархат знаходився під жорстким тиском радянських каральних органів. Це змусило православних єпископів Польщі [[Георгій (Ярошевський)|Юрія (Ярошевського)]] та [[Діонісій (Валединський)|Діонісія (Валединського)]] звернутися, за посередництвом польського дипломатичного представника в Москві, до патріарха [[Тихон (Беллавін)|Тихона]] у справі надання автокефалії. Патріарх відмовився надати автокефалію, обмежившись призначенням єпископа Юрія патріаршим екзархом у Польщі з правами митрополита.

16 червня 1922 року відбувся Собор польських єпископів, який розглянув питання автокефалії та погодився на неї за умови, що польський уряд сприятиме визнанню церкви автокефальною з боку помісних православних церков. Також ієрархи звернулися по допомогу й підтримку до Константинопольського патріарха.

13 листопада 1924 року константинопольський [[Григорій VII (патріарх Константинопольський)|Патріарх Григорій VII]] підписує «Патріарший і Синодально-Канонічний [[Томос]] Вселенського патріархату Константинополя про визнання Православної церкви в Польщі Автокефальною». Урочистості з цієї нагоди відбулися у Варшаві 16—19 вересня 1925&nbsp;р., в них взяли участь представники церков Константинополя та [[Румунська православна церква|Румунії]], а також члени польського уряду. 17 вересня 1925 в присутності всього єпископату Польщі в [[Митрополичий собор святої рівноапостольної Марії Магдалини|митрополичому храмі святої Марії Магдалини]] відбулось урочисте зачитування патріаршого [[томос]]а. [[Томос]] зачитали грецькою, польською, російською та українською мовами, міністр віровизнань підніс митрополитові Діонісію як предстоятелю церкви другу панагію.

===== УАПЦ (1942) =====
[[1939]] року&nbsp;— після [[Пакт Молотова-Ріббентропа|пакту Молотова-Рибентропа]], Західну Україну окупували радянські війська. Одразу після цього розпочались репресії [[НКВД]] щодо церкви. А московський патріархат розпочав активно підпорядковувати польську церкву Москві. На Волинь прибув патріарший екзарх, архієпископ Миколай Ярушевич, місцевих ієрархів змусили приїхати до Москви і скласти там заяву вірності Московському патріархату. На землях, що увійшли до складу [[СРСР]], перебували п'ять ієрархів ППЦ. З них двоє&nbsp;— [[Сікорський Петро Дмитрович|Полікарп (Сікорський)]] та [[Олександр (Іноземців)]] відмовились визнати зверхність московського патріархату.

[[1941]] року&nbsp;— після окупації гітлерівською Німеччиною, на території України діяло дві православні церкви: т.&nbsp;з. «[[Українська автономна православна церква|Автономісти]]» на чолі з архієпископом [[Олексій (Громадський)|Олексієм (Громадським)]], що підпорядковувались московському патріархату, та православна церква Польщі. [[18 серпня]] [[1941]] року в [[Почаївська лавра|Почаївській лаврі]] архієпископ Олексій провів «обласний собор єпископів православної церкви в Україні» за участю владик Симона, Пантелеймона, Веніаміна, пізніше підтримали рішення синоду єпископи Антоній і Дамаскин. Вони й надалі визнавали себе частиною Православної церкви Росії з центром в Москві.

Протягом 1941 року митрополит Польської православної церкви [[Діонісій (Валединський)]] виступав за ліквідацію неканонічного розколу, який був створений за ініціативи радянської влади. Проте німецька влада вступила в контакт з «Автономістами» та сприяла їх діяльності.

У цей самий час рішенням митрополита Діонісія відновлено чотири українських єпархії: Поліська (Олександр), Луцька (Полікарп), Кам'янецька (Олексій) та Житомирська (на той час не мала владики). У планах митрополита Діонісія було провести об'єднання решти українських земель, що перебували під німецькою окупацією, в єдину церкву й створити автокефальну Українську православну церкву на ґрунті [[Томос]]у 1924 року. Але з огляду на неприхильне і вороже ставлення окупаційного режиму до українського руху взагалі і церковного зокрема плани не набули втілення.

Декретом від [[24 грудня]] [[1941]] року митрополит Діонісій затвердив єпископа Полікарпа на посаду адміністратора «Православної Автокефальної Церкви на звільнених землях України» з наданням йому сану архієпископа.
Від цього бере свій початок існування Української Автокефальної Православної Церкви.
Свій канонічний статус юрисдикція архієпископа Полікарпа базує на зв'язку з митрополитом Діонісієм&nbsp;— першоієрархом помісної церкви визнаної всіма православними церквами (окрім РПЦ).

У вересні 1941 року в Києві створили Всеукраїнську православну церковну раду, що об'єднала відновлені парафії міста, зокрема дістали від міської влади дозвіл на відкриття [[Володимирський собор|Володимирського собору]]. У грудні того ж року до Києва прибув автономіст владика Пантелеймон Рудик, активна діяльність якого призвела до того, що більшість церков і всі діючі монастирі перейшли на бік автономної церкви, а автокефалісти залишилися з [[Андріївська церква|Андріївським собором]] та церквами на Солом'янці і Деміївці.

Для становлення нової ієрархії архієпископ Полікарп звернувся до архієпископа Поліського та Пинського [[Олександр (Іноземцев)|Олександра (Іноземцева)]]. У лютому 1942 року в Пінську архієпископи Полікарп і Олександр висвятили таких владик: Берестейський&nbsp;— [[Георгій (Кореністов)]], Чигиринський&nbsp;— [[Никанор (Абрамович)]], Уманський&nbsp;— [[Ігор (Губа)]].

З кінця 1941 року німецький окупаційний режим почав розправлятися з усіма проявами української національної активності, ліквідував Українську національну раду, газету «Українське слово», розстріляв склад редакції, до якого входила поетеса [[Олена Теліга]]. У межах цієї політики в лютому 1942 року окупанти заборонили діяльність Всеукраїнської православної церковної ради.

Лише в березні 1942 року до Києва змогли нарешті прибути два автокефальні єпископи Никанор та Ігор, проти яких одразу розвинув протестну діяльність автономний єпископ Пантелеймон. Німці офіційно зберігали нейтралітет, але насправді всіляко підтримували «автономістів».

9—17 травня 1942 з благословення митрополита Діонісія в [[Андріївська церква|Кафедральному Соборі Андрія Первозваного]] в Києві під головуванням архієпископів Никанора (Абрамовича) та Ігоря (Губи) відбулись висвячення нових єпископів УАПЦ:
* [[Фотій (Тимощук)|Фотія (Тимощука)]] (10 травня);
* [[Мануїл (Тарнавський)|Мануїла (Тарнавського)]] (11 травня);
* [[Михайло (Хороший)|Михаїла (Хорошого)]] (12 травня);
* [[Мстислав (Скрипник)|Мстислава (Скрипника)]] (14 травня);
* [[Сильвестр (Гаєвський)|Сильвестра (Гаєвського)]] (16 травня);
* [[Григорій (Огійчук)|Григорія Огійчука]] (17 травня).

Також архієпископ Полікарп здійснив ще одну хіротонію:
* єпископа [[Геннадій (Шиприкевич)|Геннадія (Киприкевича)]] (24 травня).

А архієпископ Никанор:
* єпископа [[Володимир (Малець)|Володимира (Мальця)]] (23 червня) та
* єпископа [[Платон (Артемюк)|Платона (Артемюка)]] (2 серпня).

У міжчассі, 27 липня 1942 року, до УАПЦ приєднався митрополит [[Феофіл (Булдовський)]] із Харкова, який належав до [[Українська соборно-єпископська церква|Української соборно-єпископської церкви]].

І на кінець, архієпископом Полікарпом була вчинена остання в 1942 році хіротонія:
* єпископа [[В'ячеслав (Лисицький)|В'ячеслава (Лисицького)]] (13 вересня).

8 жовтня 1942 року до УАПЦ приєднався митрополит-«автономіст» Олексій ((дивись «[[Акт поєднання]]»)). Проте, у травні 1943 року дорогою із Кремінця в Дубно невідомі напали на автомобіль, в якому їхав митрополит Олексій, і вбили його. На місце покійного було обрано єпископа Дамаскина. Інші єпископи цієї&nbsp;— Симон, Пантелеймон, Веніамін, Анатолій&nbsp;— залишились в автономній церкві, та за допомогою німців не допустили до росту авторитету УАПЦ в Україні.

В 1943 році був висвячений один єпископ:
* єпископ [[Сергій (Охотенко)]] (1 серпня).

На Вербну неділю [[1944]] року у Варшаві відбувся собор єпископів УАПЦ, на якому митрополита Діонісія Валединського було проголошено «Патріархом всієї України»<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. s. 206 i 227.</ref>. Проте наступ радянських військ на Україну та Польщу не дав змоги реалізуватися планам канонічного оформлення українського патріархату.

1944—1945&nbsp;рр.&nbsp;— Україна була знову зайнята радянськими військами. Ті священники УАПЦ, що залишились в Україні були репресовані та знищені. Багато єпископів, рятуючись від переслідувань, переїхали до Західної Німеччини, згодом до США, Канади та інших країн, де очолили різні юрисдикції УАПЦ.

===== УАПЦ на чужині =====

Українська Автокефальна Православна Церква на чужині&nbsp;— церква, яку на еміграції очолила ієрархія канонічно визнаних священників на чолі з митрополитом Полікарпом.

Митрополит Полікарп, улітку 1945 року, скликав першу нараду Єпископів УАПЦ, котра відбулася 16 липня 1945&nbsp;р. у м. Бад-Кіссінген. Було прийнято постанову надалі діяти як ієрархічний орган Української Автокефальної Православної Церкви на еміграції.

Спочатку резиденцією митрополита був Ганновер (Німеччина). Розвитку церкви заважали як внутрішні, так й зовнішні фактори. З одного боку православна церква Польщі, після встановлення у Польщі комуністичного режиму, «відмовилась» від автокефалії Константинопольського патріарха й прийняла «ласку» від Московського патріархату. З іншого боку, до складу УАПЦ були прийняті священники УАПЦ (1919)&nbsp;— т.з. «[[УАПЦ (1919)|Липківського рукоположення]]», що дало привід противникам української церкви звинуватити її в «неканонічності».

Тим часом єпископи Автономної церкви, що перебували на еміграції увійшли до складу російської закордонної церкви, яку очолював митрополит Афанасій Грибановський.

У серпні 1947 року єпископ [[Григорій Огійчук]] зібрав у Ашаффенбурзі конференцію однодумців та осудив ієрархію УАПЦ за співпрацю з митрополитом [[Іван (Теодорович)|Іваном (Теодоровичем)]]. У відповідь митрополит Полікарп скликав там же Синод єпископів УАПЦ й осудив єпископа Григорія. Одночасно Синод направив архієпископа [[Мстислав (Скрипник)|Мстислава (Скрипника)]] до США для вирішення питання канонічності свячення митрополита Теодоровича.

1949 року УАПЦ нараховувала приблизно 60 парафій, 20&nbsp;000 вірних, 127 священників та 20 дияконів. Парафії у повоєнній Німеччині розвивали жваве церковне життя. У Мюнхені існували Богословський науковий інститут і Богословсько-педагогічна академія, де викладали видатні українські науковці й богослови.

27 серпня 1949 року митрополита Теодоровича висвятили згідно з канонами.

Після смерті митрополита Полікарпа в Парижі у жовтні 1953&nbsp;р. його наступником став архієпископ Ніканор (Абрамович), що перебував у Карлсруе.
УАПЦ на чужині митрополита Никанора об'єднувала православні громади у Західній Європі, Австралії, невелику кількість громад у США, Канаді та Аргентині.

У [[1969]] році Українська Автокефальна Православна Церква в Європі перейшла під юрисдикцію Митрополита Української Православної Церкви в США Мстислава (Скрипника). Після його смерті у червні 1993&nbsp;р. його наступником став Митрополит Української Православної Церкви в США [[Константин (Баган)]] з осідком у [[Саут-Баунд-Брук]].

У юрисдикції Його Блаженства Митрополита Константина перебувала і надалі перебуває Українська Великобританська і Західно-Європейська Єпархія УАПЦ. Єпархію очолює Преосвященний Владика Андрій (Пешко) з титулом Єпископа Кратейського (висвячений 13 грудня 2005 у Чикаго і підпорядкований Митрополиту УПЦ в США Константину). Інтронізація Владики Андрія відбулася 12 лютого 2006 у Лондоні; він&nbsp;— наступник Архієпископа Іоана (Дерев'янки) з титулом Парнаського та дотогочасного керуючого єпископа Лондонського і Західно-Європейського.

===== Українські православні юрисдикції, що підтримували автокефалію в 1989—2018&nbsp;рр. =====
{{Див. також|Українська автокефальна православна церква (1990–2018)}}

Відновлена 1989 року [[Українська автокефальна православна церква 1990–2018|УАПЦ]] позиціонувала себе як «церкву Київської традиції, що будує своє життя на засадах автокефалії». Згідно з заявою архієрейського собору УАПЦ стосовно об'єднання українських православних церков, «життя Православної церкви в Україні має будуватися на засадах повної незалежності» та зі збереженням євхаристійного спілкування з іншими помісними православними церквами<ref>{{Cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/uaoc_doc/34051/|title=Заява Архієрейського Собору УАПЦ щодо питання об’єднання Українського Православ’я|website=risu.org.ua|accessdate=2018-12-13}}</ref>. У зверненні до патріарха Варфоломія від 26 серпня 2009 року архієреї УАПЦ «засудили ідеї відновлення російської православної цивілізації або інші [[Секуляризм|секулярні]] цінності» як можливу основу для об'єднання українських православних юрисдикцій<ref>{{Cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/uaoc_doc/34064/|title=Лист до Патріарха Константинопольського Варфоломея (2009)|website=risu.org.ua|accessdate=2018-12-13}}</ref>. Передостанній предстоятель УАПЦ митрополит [[Мефодій (Кудряков)|Мефодій]] у своєму духовному заповіті закликав єпископат УАПЦ і далі поминати Константинопольського патріарха, підтримувати діалог з представниками інших православних юрисдикцій України щодо об'єднання, орієнтував церкву на синодальну модель управління (цю позицію реалізував Томос про автокефалію ПЦУ)<ref name=":13" />.

[[Файл:Предстоятель УАПЦ, Митрополит Мефодій.jpg|міні|праворуч|Митрополит Мефодій (Кудряков)|197x197пкс]]Історико-канонічна Декларація архієрейського Собору [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] проголошувала поміж іншим, що наявні всі умови для проголошення автокефалії православної церкви в Україні. З точки зору УПЦ КП, «право проголошення автокефалії, за наявності належних умов і підстав, однією з яких є відповідна державно-адміністративна незалежність, належить Собору церкви, яка проголошує свою автокефалію, а право першою визнати цю автокефалію належить Матері-церкві» (такою УПЦ КП вважала Константинопольський патріархат)<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/church/iv-umovy-dlia-proholoshennia-avtokefalii-tserkvy|title=Українська Православна церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-12-13|archive-date=2018-10-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20181017001944/https://www.cerkva.info/church/iv-umovy-dlia-proholoshennia-avtokefalii-tserkvy}}</ref>.

Ієрархи обидвох церков підписали звернення до [[Патріарх Константинопольський|Вселенського патріарха]], прийняте до розгляду в квітні 2018 року<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/politics/10084154-konstantinopol-dav-zelene-svitlo-stvorennyu-ukrajinskoji-pomisnoji-cerkvi-kijivskiy-patriarhat-i-uapc-vzhe-pidpisali-zvernennya.html|title=Константинополь дав "зелене світло" створенню української помісної церкви, Київський патріархат і УАПЦ вже підписали звернення|website=www.unian.ua|language=|accessdate=2018-12-13}}</ref>. Як УАПЦ, так і УПЦ КП визнавали незаконним приєднання Київської митрополії до Московського патріархату<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/church/vi-istorychni-peredumovy-utvorennia-upts-kyivskoho-patriarkhatu-pochatok|title=Українська Православна церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-12-13|archive-date=2018-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20181215171636/https://www.cerkva.info/church/vi-istorychni-peredumovy-utvorennia-upts-kyivskoho-patriarkhatu-pochatok}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://church.net.ua/detalno/uapc/dijannja-pershogo-pomisnogo-soboru-uapc-5-6-chervnja-1990-r.html|title=Діяння Першого помісного собору УАПЦ 5-6 червня 1990 р.|website=church.net.ua|language=|accessdate=2018-12-13|archive-date=2018-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20181215173232/https://church.net.ua/detalno/uapc/dijannja-pershogo-pomisnogo-soboru-uapc-5-6-chervnja-1990-r.html}}</ref>.

Проавтокефальні настрої існували також у середовищі [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ Московського патріархату]]. Деякі клірики (наприклад, предстоятель УАПЦ Мефодій) та аналітики виокремлювали так зване проукраїнське крило УПЦ МП<ref name=":13">{{Cite web|title=Духовний заповіт Блаженнішого МЕФОДІЯ {{!}} Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ|url=http://mefodiy.org.ua/zapovit-duxovnij-blazhennishogo-mefodiya-mitropolita-kiivskogo-i-vsiyei-ukrainipredstoyatelya-uapc/|accessdate=2019-06-22|language=}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://glavcom.ua/publications/347257-bogoslov-kirilo-govorun-je-duzhe-velikij-rizik-shcho-vid-upts-mp-pidut-ne-prosto-parafiji-a-navit-jeparhiji.html|title=Богослов Кирило Говорун: Є дуже великий ризик, що від УПЦ МП підуть не просто парафії, а навіть єпархії|website=glavcom.ua|language=|accessdate=2018-12-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/publications/dzherelo-z-synodu-upts-mp-nashi-arkhiierei-ne-viddadut-samostiinosti|title=Джерело з Синоду УПЦ (МП): Наші архієреї не віддадуть самостійності|last=|first=|date=|website=церква.info|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/tozh-yaku-derzhavu-voni-buduyut|title=Тож яку державу вони будують?|last=Стріха|first=Максим|date=2 грудня, 2010|website=День|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>; одним із його медійних речників був [[Олександр (Драбинко)]], який заявив, що «альтернативи канонічній самостійності [української] церкви просто не існує», та заперечив можливість отримання автокефалії від [[Російська православна церква|Православної церкви Росії]], що спричинило би фактичну ізоляцію від [[Православна церква|світового православ'я]]<ref>{{Cite web|url=https://ukr.lb.ua/society/2018/05/08/397116_ukrainska_avtokefaliya_yak_moralniy.html|title=Українська автокефалія як моральний виклик|last=Драбинко|first=Олександр|date=|website=LB.ua|publisher=|language=|archive-url=https://web.archive.org/web/20190106231100/https://ukr.lb.ua/society/2018/05/08/397116_ukrainska_avtokefaliya_yak_moralniy.html|archive-date=6 січня 2019|deadurl=no|accessdate=}}</ref>.

=== Повернення Київської митрополії під контроль України: виникнення Православної церкви України ===
{{main|Надання автокефалії православній церкві України}}

==== Події до Об'єднавчого собору ====
[[Файл:Πατριάρχης Βαρθολομαῖος.jpeg|міні|праворуч|Вселенський Патріарх [[Варфоломій I]]|212x212px]]16 червня 2016 року, напередодні [[Всеправославний собор|Всеправославного собору]], [[Верховна Рада України]] ухвалила звернення до [[Варфоломій I|патріарха Варфоломія]] із проханням надати автокефалію православній церкві в Україні, подолати наслідки церковного поділу шляхом скликання об'єднавчого собору та визнати нечинним [[приєднання Київської митрополії до Московського патріархату]]<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/politics/1377545-rada-prosit-vselenskogo-patriarha-varfolomiya-nadati-avtokefaliyu-pravoslavniy-tserkvi-v-ukrajini.html|title=Рада просить Вселенського патріарха Варфоломія надати автокефалію православній церкві в Україні|website=www.unian.ua|language=|accessdate=2018-12-12}}</ref>. Звернення Верховної Ради підтримав [[Світовий Конґрес Українців|СКУ]]<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrainianworldcongress.org/news.php/news/1381/lang/ua|title=Світовий Конґрес Українців закликає Вселенського Патріарха надати автокефалію Православній церкві в Україні - Новини - Світовий Конґрес Українців|website=www.ukrainianworldcongress.org|accessdate=2018-12-12|archive-date=2018-12-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20181219182518/http://www.ukrainianworldcongress.org/news.php/news/1381/lang/ua}}</ref>.

Зрушення до практичних дій Константинополя відбулося навесні 2018 року. Після зустрічі з патріархом Варфоломієм<ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/news/29185447.html|title=Вселенський патріархат розпочинає процедури, необхідні для надання автокефалії УПЦ – Порошенко|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2018-12-12}}</ref> президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] надіслав йому звернення з проханням про надання томосу<ref>{{Cite web|url=http://www.president.gov.ua/administration/zvernennya-prezidenta-ukrayini-do-vselenskogo-patriarha-varf-438|title=Звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|language=ua|accessdate=2018-12-12}}</ref>. Його підтримала Верховна Рада<ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/news/29176568.html|title=Рада схвалила звернення до патріарха Варфоломія про автокефалію української церкви|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2018-12-12}}</ref> та ієрархи УПЦ КП й УАПЦ<ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/news/29175248.html|title=Порошенко отримав від УПЦ КП та УАПЦ звернення до Вселенського патріарха|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2018-12-12}}</ref>. У [[комюніке]] за результатами квітневого засідання [[Константинопольська православна церква#Святий та Священний Синод|Синод Вселенського патріархату]] повідомив, що прийняв до розгляду звернення від української церковної та світської влади<ref>{{Cite web|url=http://www.ec-patr.org/docdisplay.php?lang=gr&id=2475&tla=gr|title=Communique of the Holy and Sacred Synod (22.04.2018)|last=|first=|date=|website=www.ec-patr.org|publisher=|language=|accessdate=2019-01-07}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.ukrinform.ua/rubric-society/2446788-vselenskij-patriarhat-prijnav-do-rozgladu-pitanna-nadanna-avtokefalii-upc.html|title=Вселенський Патріархат прийняв до розгляду питання надання автокефалії УПЦ - 22.04.2018 23:00 — Новини Укрінформ|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2018-12-12}}</ref>. Тому в травні 2018 року делегація, яка складалася з трьох митрополитів Вселенського патріархату, розпочала візити до помісних православних церков задля інформування про українську справу<ref>{{Cite web|url=http://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/orthodox_world/71166/|title=Делегація Синоду Вселенського Патріархату відвідує Помісні церкви для представлення українського питання|website=risu.org.ua|accessdate=2018-12-12}}</ref>. Паралельно з цими подіями (згідно з розпорядженням єпископату) [[Українська православна церква Канади|УПЦ Канади]], яка належить до Константинопольського патріархату, молитовно підтримувала створення автокефальної православної церкви в Україні<ref>[https://uocc.ca/wp-content/uploads/2018/07/Rozporyadzjennya-Directive-April-25.2018.pdf The Directive of the Episcopate of the Ukrainian Orthodox Church of Canada in the spirit of the UOC KP]</ref>.

[[Файл:Порошенко і п. Варфоломій.jpg|міні|праворуч|Підписання угоди «Про співробітництво та взаємодію між Україною та Вселенським Константинопольським Патріархатом»|219x219px]]

На відкритті архієрейського собору Константинопольської церкви (1 вересня 2018 року) патріарх Варфоломій виголосив доповідь, у якій згадав численні приклади того, як «Москва впродовж багатьох століть правувала Київською митрополією, православною церквою в Україні, без відома Константинополя»<ref>{{Cite web|url=http://hromadske.ua/posts/sobor-u-stambuli-vselenskyi-patriarkh-nahadav-pro-moskovske-samoupravstvo-shchodo-kyivskoi-mytropolii|title=Собор у Стамбулі: Вселенський патріарх нагадав про московське самоуправство щодо Київської митрополії|last=|first=|date=|website=hromadske.ua|publisher=|language=|accessdate=2018-12-13}}</ref>. Наступного дня собор ухвалив, що Вселенський патріархат має повноваження надавати автокефалію іншій церкві без будь-яких узгоджень<ref>{{Cite web|url=http://hromadske.ua/posts/sobor-u-stambuli-konstantynopolska-tserkva-mozhe-nadavaty-avtokefaliiu-bez-zhody-inshykh-tserkov|title=Собор у Стамбулі: Константинопольська церква може надавати автокефалію без згоди інших церков|last=|first=|date=|website=hromadske.ua|publisher=|language=|accessdate=2018-12-13}}</ref>. Для взаємодії з українськими церковними ієрархами та світською владою (зокрема для підготування об'єднавчого собору) Вселенський патріарх призначив двох [[екзарх]]ів: архієпископа Памфілійського [[Даниїл (Зелінський)|Даниїла (Зелінського)]] зі США та єпископа Едмонтонського [[Іларіон (Рудник)|Іларіона (Рудника)]] з Канади<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/news-45452812|title=Ближче до Томосу: Вселенський патріарх призначив екзархів у Києві|date=2018-09-07|language=en-GB|work=BBC News Україна|accessdate=2018-12-13}}</ref>.

На засіданні, яке відбулося з 9 по 11 жовтня 2018 року, Синод Константинопольського патріархату підтвердив своє рішення про те, щоби розпочати надання автокефалії Православній церкві в Україні. Також Синод постановив відновити [[Ставропігія|ставропігію]] Вселенського Патріарха в Києві, поновив «у своєму єпископському або священницькому сані» [[Філарет (патріарх Київський)|Філарета (Денисенка)]], [[Макарій (митрополит УАПЦ)|Макарія (Малетича)]] (втім, не йшлося про їхнє поновлення в ранзі київського патріарха і митрополита відповідно)<ref>[https://glavcom.ua/interviews/vselenskiy-patriarh-varfolomiy-prisutnist-moskovskogo-patriarhatu-zavdaje-shkodi-interesam-ukrajinskoji-naciji-i-jednosti-ukrajinskogo-narodu-597377.html Вселенський патріарх: Присутність Московського патріархату шкодить інтересам української нації]</ref> та «їхніх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин», скасував «зобов'язання Синодального листа 1686 року, …який надавав у порядку [[Ікономія|ікономії]] право [[Патріарх Московський і всієї Русі|Патріархові Московському]] висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії» (синод нагадав, що навіть за тих умов Київський митрополит «мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-церкви Константинополя»)<ref>{{Cite web|url=http://www.patriarchate.org/-/communiq-1|title=Announcement (11/10/2018). - Announcements - The Ecumenical Patriarchate|website=www.patriarchate.org|language=en-US|accessdate=2018-12-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/tomos-ukraina-konstantynopol-synod/29538824.html|title=Томос для України: повний текст історичного рішення Константинополя|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2018-12-13}}</ref>.
[[Файл:Cerkiew św. Andrzeja w Kijowie P1150742.jpg|міні|[[Андріївська церква]], постійне представництво Константинопольського патріархату в Києві]]
3 листопада 2018 року президент Порошенко та Патріарх Варфоломій підписали Угоду ''«Про співробітництво та взаємодію між Україною та Вселенським Константинопольським Патріархатом»''<ref>{{Cite web|url=http://www.president.gov.ua/news/ukrayina-ta-vselenskij-patriarhat-pidpisali-ugodu-pro-stvore-50794|title=Україна та Вселенський Патріархат підписали Угоду про створення незалежної української церкви|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|language=ua|accessdate=2018-12-13}}</ref>. Згідно з нею в Києві було засноване [[Ставропігія Вселенського патріарха в Києві|Представництво Вселенського патріарха]]<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/news-46082420|title=Порошенко і Варфоломій підписали угоду про співпрацю: про що в ній йдеться|last=|first=|date=2018-11-03|language=|work=BBC News Україна|accessdate=2018-12-13}}</ref>, розташоване в [[Андріївська церква|Андріївській церкві]]<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-45899056|title=Рада передала Андріївську церкву Константинополю: що це означає?|date=2018-10-18|language=en-GB|work=BBC News Україна|accessdate=2018-12-13}}</ref>. Перша архієрейська літургія Патріаршої Ставропігії в ній відбулася 13 грудня 2018 року<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/news-46549279|title=Вселенський патріархат у Києві: перша служба в Андріївській церкві|date=2018-12-13|language=en-GB|work=BBC News Україна|accessdate=2018-12-13}}</ref>.

На засіданні Священного Синоду Вселенського патріархату, яке відбулося 27—29 листопада 2018 року, окрім інших питань, обговорювався текст Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. [[Комюніке]] за результатами синоду згадувало про те, що створений проєкт статуту нової помісної церкви<ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/news-tomos/29628691.html|title=Синод Вселенського патріархату розробив проект статуту для української автокефалії|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2018-12-13}}</ref>.

==== {{якір2|Об'єднавчий собор 15 грудня 2018 року}} ====
{{main|Об'єднавчий собор українських православних церков}}

ПЦУ утворилася [[15 грудня]] [[2018]] року на визнаному Вселенським патріархатом [[Об'єднавчий собор українських православних церков|помісному соборі]] шляхом об'єднання українських православних юрисдикцій на ґрунті [[Автокефалія|повної канонічної незалежності]]<ref name=":16" />.

Українська православна церква Київського Патріархату та Українська автокефальна православна церква ухвалили участь в Об'єднавчому соборі на рівні архієрейських соборів. Для участі в Соборі зареєструвалися також два митрополити [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (МП)]]&nbsp;— [[Олександр (Драбинко)]] та [[Симеон (Шостацький)]]<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2018/12/15/na_obyednavchomu_sobori_zareyestruvalysya_dvoye_mytropolytiv_upc_mp_drabynko_ta_shostackyy|title=На Об'єднавчому соборі зареєструвалися двоє митрополитів УПЦ МП - Драбинко та Шостацький|website=espreso.tv|accessdate=2018-12-15}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/posts/u-kyievi-rozpochavsia-obiednavchyi-sobor-ukrainskoho-pravoslavia|title=У Києві розпочався Об'єднавчий Собор Українського Православ’я|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-12-15|archive-date=2018-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20181215100658/https://www.cerkva.info/posts/u-kyievi-rozpochavsia-obiednavchyi-sobor-ukrainskoho-pravoslavia}}</ref>. 14 грудня, за день до проведення Собору, патріарх Константинопольський Варфоломій грамотою висловив їм підтримку і підтвердив, що санкції з боку УПЦ (МП) у стосунку до них не матимуть жодної канонічної сили<ref>[https://web.archive.org/web/20190505051747/https://www.unian.ua/society/10380534-vselenskiy-patriarh-varfolomiy-zberig-yeparhiji-za-mitropolitami-kolishnoji-upc-mp-simeonom-ta-oleksandrom-dokument.html Вселенський патріарх Варфоломій зберіг єпархії за митрополитами колишньої УПЦ МП Симеоном та Олександром (документ)]. УНІАН, 17 грудня 2018</ref>. Після засідання синоду УПЦ (МП) 17 грудня 2018 року стали відомі імена й інших учасників помісного собору від УПЦ (МП): благочинний Вінницького району архімандрит Дорофей (Маркевич), протоієрей Петро Зуєв (голова відділу інформації Київської єпархії), протоієрей Богдан Гулямов (клірик Дніпропетровської єпархії) та протодиякон Ростислав Воробій<ref>{{Cite web|url=http://news.church.ua/2018/12/17/zhurnali-zasidannya-svyashhennogo-sinodu-ukrajinskoji-pravoslavnoji-cerkvi-vid-17-grudnya-2018-roku/|title=Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 17 грудня 2018 року|date=2018-12-17|website=Українська Православна Церква|language=-UA|accessdate=2018-12-20}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://censor.net/ua/ua/news/3102833/mytropolyt_epifaniyi_ne_moje_buty_yi_movy_pro_nashu_zalejnist_vid_konstantynopolya|title=Митрополит Епіфаній: Не може бути й мови про нашу залежність від Константинополя|last=Цензор.НЕТ|website=[[Цензор.нет]]|language=|accessdate=2019-01-07}}</ref>.[[Файл:Unification council of Orthodox Church in Ukraine 19.jpg|міні|праворуч|Під час проведення Собору|319x319px]]

На Соборі головував представник Вселенського патріархату митрополит Галльський [[Еммануїл (Адамакіс)]]. Як гість участь у Помісному соборі брав п'ятий президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/15/7201341/|title=Порошенка на Об'єднавчому соборі посадили у "президію"|last=|first=|date=|website=www.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2019-01-07}}</ref>.

Собор працював у закритому режимі та обрав предстоятелем ПЦУ митрополита [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфанія]], ректора та професора [[Київська православна богословська академія|Київської православної богословської академії]], колишнього митрополита Переяславського і Білоцерківського, Патріаршого намісника з правами єпархіального архієрея УПЦ КП<ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/news-epifaniy-novyi-golova-ukrayinskogo-pravoslavya/29658079.html|title=Головою помісної православної церкви в Україні обраний митрополит УПЦ КП Епіфаній|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2018-12-15}}</ref>.

Ввечері того ж дня Вселенський патріарх офіційно визнав результати Помісного об'єднавчого собору, привітав митрополита Київського і всієї України з обранням та запросив його на літургію і вручення томосу<ref>{{Cite web|url=https://www.patriarchate.org/-/anakoinothen-15-12-2018-|title=Communiqué (25/12/2018). - Announcements - The Ecumenical Patriarchate|website=www.patriarchate.org|language=en-US|accessdate=2018-12-16}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2018/12/15/7201370/|title=Варфоломій запросив Епіфанія на вручення томосу|last=|first=|date=|website=www.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2018-12-15}}</ref>. А вже [[16 грудня]] [[2018]] року диякон Вселенського Патріархату вперше в історії пом'янув предстоятеля Православної церкви України разом із очільниками інших церков, які входять до диптиху (переліку помісних автокефальних православних церков)<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-46584981|title=Епіфанія пом'янули у Константинополі, а він проігнорував Кирила|date=2018-12-16|language=en-GB|work=BBC News Україна|accessdate=2018-12-16}}</ref><ref>[https://orthodoxia.info/news/new-ukrainian-primates-name-commemorated-in-constantinople/ New Ukrainian primate's name commemorated in Constantinople]</ref>.

Після Об'єднавчого помісного собору в Києві розпочався процес переходу до ПЦУ численних православних громад і парафій України, які раніше декларували єдність із Московським патріархатом. Зміна юрисдикції деяких громад відбулася ще до отримання томосу про автокефалію.

==== {{якір2|Отримання томосу про автокефалію}} ====
Патріарх Варфоломій підписав [[Томос про автокефалію Православної церкви України|томос про автокефалію]] ПЦУ [[5 січня]] [[2019]] року в [[Георгіївський собор (Стамбул)|храмі святого Георгія]] на Фанарі, після спільного служіння літургії з митрополитом Епіфанієм<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/posts/vselenskyi-patriarkh-varfolomii-pidpysav-tomos-dlia-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy|title=Вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос для Української Православної Церкви|website=www.cerkva.info|accessdate=2019-01-05|archive-date=2019-01-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20190105201138/https://www.cerkva.info/posts/vselenskyi-patriarkh-varfolomii-pidpysav-tomos-dlia-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/01/5/7203042/|title=Варфоломій підписав томос про автокефалію ПЦУ|last=|first=|date=|website=www.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2019-01-05}}</ref>. Цей пергамент виготовив чернець Лукас, каліграф і художник із [[Монастир Ксенофонт|монастиря Ксенофонт]], що на [[Афон]]і<ref>{{Cite web|url=https://bigorski.org.mk/en/reports/world-news/hieromonk-lucas-athonite-gave-the-patriarch-the-calligraphed-parchment-with-the-tomos-for-ukraine/|title=Hieromonk Lucas athonite gave the Patriarch the calligraphed parchment with the Tomos for Ukraine|date=2019-01-04|website=† Бигорски манастир|language=en-US|accessdate=2019-01-05}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-tomos-ukraine-konstantynopol/29692702.html|title=Томос для Православної церкви України написав каліграф з Афону|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2019-01-05}}</ref>.

Окрім визнання канонічно автокефальної та самоврядованої Православної церкви України («в межах політично сформованої і цілковито незалежної держави України»), [[Томос]] уконституйовує базові принципи управління та церковного життя, зобов'язує церкву отримувати [[миро]] від Константинопольської церкви, встановлює для всіх священнослужителів ПЦУ можливість апеляційного звернення до Вселенського патріарха, засвідчує права Фанару на екзархат і ставропігії в Україні. Документ закликає інші помісні православні церкви визнати Православну церкву України та згадувати її як «Святішу Церкву України»<ref name=":6">{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/01/5/7203053/|title="Святійша Церква України" – з'явився текст підписаного томосу|last=|first=|date=|website=www.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2019-01-05}}</ref>.

Процес надання автокефалії Православній церкві України завершився [[6 січня]] [[2019]] року. Під час спільного богослужіння в день [[Богоявлення]] (за [[Новоюліанський календар|новоюліанським календарем]])<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2613524-6-sicna-narodnij-kalendar-i-astrovisnik.html|title=6 січня більшість православних церков світу святкує за новоюліанським календарем одне з найдавніших свят – Богоявлення.|last=|first=|date=|website=risu.org.ua|publisher=|language=Українська|accessdate=2019-01-08}}</ref> Вселенський патріарх Варфоломій вручив обраному предстоятелем ПЦУ Епіфанієві митрополичий жезл і сувій із текстом [[Томос]]у<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/29693704.html|title=Україна урочисто отримала томос про автокефалію ПЦУ – трансляція|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2019-01-06}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/01/6/7203088/|title=Варфоломій вручив Епіфанію томос про автокефалію|last=|first=|date=|website=www.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2019-01-06}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-46761412|title=Вручення томосу про автокефалію: почалось співслужіння Варфоломія та Епіфанія|last=Червоненко|first=Віталій|date=2019-01-06|language=en-GB|work=BBC News Україна|accessdate=2019-01-08}}</ref>.

<gallery perrow="7">
Файл:Working visit of the President of Ukraine Petro Poroshenko to the Turkish Republic (2019-01-05) 31.jpg|Зовнішній вигляд томосу про автокефалію ПЦУ
Файл:Working visit of the President of Ukraine Petro Poroshenko to the Turkish Republic (2019-01-05) 33.jpg|Патріарх Варфоломій підписує томос про автокефалію ПЦУ
Файл:Batholomew handing tomos to Epiphanius.jpg|Вселенський Патріарх вручає митрополитові Епіфанію пергамент із текстом томосу
Файл:Participation of the President of Ukraine in the festive Christmas liturgy in Saint Sophia, Kiev 7.jpeg|Різдвяна літургія, на якій був презентований томос про автокефалію ПЦУ
Файл:Participation of the President of Ukraine in the festive Christmas liturgy in Saint Sophia, Kiev 26.jpeg|Томос про автокефалію ПЦУ, 7 січня 2019 року
Файл:Tomos 003.jpg|Трансляція різдвяної літургії в Софії Київській на Софійській площі, 7 січня 2019 року
Файл:Tomos 006.jpg|Черга вірян, охочих оглянути томос про автокефалію ПЦУ
</gallery>

В Україні сувій із текстом Томосу урочисто представили 7 січня 2019 року під час різдвяної літургії в [[Софійський собор (Київ)|соборі святої Софії]]. Після богослужіння його перенесли до [[Трапезна церква Софійського монастиря|Малої Софії]], колишньої [[трапезна|трапезної церкви]] [[Софійський монастир|Софійського монастиря]] в Києві, де Томос певний час був доступний для загального огляду<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/01/4/7203000/|title=На Різдво у Києві покажуть томос про автокефалію|last=|first=|date=|website=www.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2019-01-05}}</ref>. 9 січня 2019 року в Стамбулі Томос підписали всі члени Синоду Вселенського патріархату<ref>[https://censor.net/ua/ua/n3105555  Томос підписали всі члени Синоду Вселенського патріархату: документ оформлено остаточно. ФОТО], Цензор. НЕТ., 09.01.2019</ref>, після чого документ повернувся до України.

=== Інтронізація митрополита Епіфанія ===
[[Інтронізація]] Митрополита Київського і всієї України Епіфанія відбулась у соборі Святої Софії у Києві 3 лютого 2019 року. Церемонію провели митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс), колишній предстоятель УАПЦ Макарій (Малетич) і митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький). У церковні символи предстоятельського сану (хрест і [[Панагія (богослужбове облачення)|панагії]]) митрополита Епіфанія облачили митрополит Черкаський і Чигиринський ПЦУ [[Іоан (Яременко)]], предстоятель [[Українська православна церква Канади|УПЦ Канади]] [[Юрій (Каліщук)]] та очільник УПЦ в США [[Антоній (Щерба)]]<ref>{{Cite news|title=Інтронізація Епіфанія: спеціальний трон, високі гості та відсутність Філарета|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-47097013|date=2019-02-03|accessdate=2019-06-25|language=|last=|first=|work=}}</ref>.

[[Файл:Participation in the liturgy and enthronement of the Primate of the Orthodox Church of Ukraine (2019-02-03) 41.jpeg|міні|праворуч|Інтронізація першого предстоятеля ПЦУ|280x280px]]

=== Юридичне оформлення ===
30 січня 2019 року ПЦУ отримала офіційну реєстрацію. Згідно з [[ЄДР]], юридична особа отримала назву «Релігійна організація „Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)“ (Київська Митрополія УПЦ (ПЦУ))». Органом управління юридичної особи є Митрополит Київський і всієї України; зараз цю посаду обіймає митрополит Епіфаній (Думенко Сергій Петрович).<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/74542/ |title=Зареєстровано Київську митрополію УПЦ (ПЦУ) |author= |date=2019-01-31 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |accessdate=31 січня 2019}}</ref>

27 липня 2019&nbsp;р. на своєму черговому засіданні Священний Синод Православної Церкви України на виконання рішень Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату (15 грудня 2018&nbsp;р.) та Української Автокефальної Православної Церкви (15 грудня 2018&nbsp;р.) про припинення діяльності релігійних об'єднань УПЦ КП та УАПЦ шляхом об‘єднання та приєднання до утворюваної Помісним Об‘єднавчим Собором Православної Церкви України&nbsp;— ухвалив необхідні процедурні рішення щодо припинення юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ Київського Патріархату» та «Патріярхія УАПЦ» шляхом приєднання до Київської Митрополії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

Для реалізації цих рішень утворили ліквідаційні комісії. 29 липня 2019&nbsp;р. відповідні юридичні зміни внесли до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Від цього дня офіційним керівним органом «Київської Патріархії УПЦ КП» є ліквідаційна комісія у складі митрополита Черкаського і Чигиринського [[Іоан (Яременко)|Іоана]] (голова), архієпископа Тернопільського і Кременецького [[Нестор (Писик)|Нестора]], архієпископа Чернігівського і Ніжинського [[Євстратій (Зоря)|Євстратія]], протоієрея [[Валерій Семанцо|Валерія Семанцо]] та протоієрея Петра Ландвитовича. Керівним органом «Патріярхії УАПЦ» є ліквідаційна комісія у складі архієпископа Житомирського і Поліського [[Володимир (Шлапак)|Володимира]] (голова), архієпископа Чернівецького і Хотинського [[Герман (Семанчук)|Германа]], протоієрея Віталія Даньчака. Будь-які заяви та дії від імені юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ» іншими, не уповноваженими особами, є незаконними та не породжують юридичних наслідків.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/76701/ |title=У ПЦУ роз’яснили рішення Синоду щодо ліквідації юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ» |author= |date=2019-07-31 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=31 липня 2019}}</ref> На першому для ПЦУ архієрейському соборі (14 грудня 2019 року) оголосили про завершення юридичної ліквідації двох попередніх церковних структур&nbsp;— УПЦ КП та УАПЦ<ref>{{cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/78178/|title=Митрополит Епіфаній оголосив про юридичне припинення існування УПЦ КП та УАПЦ|author=|date=2019-12-14|website=https://risu.org.ua/|publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]]|archiveurl=|archivedate=|deadurl=|accessdate=14 грудня 2019}}</ref> і зафіксували правонаступництво, в тому числі щодо назв УПЦ КП та УАПЦ.<ref>{{cite web|url=https://www.pomisna.info/uk/document-post/postanovy-arhiyerejskogo-soboru-vid-14-grudnya-2019-r/|title=Постанови Архієрейського Собору від 14 грудня 2019 р.|author=|date=2019-12-14|website=https://www.pomisna.info/|publisher=Православна церква України|archiveurl=|archivedate=|deadurl=|accessdate=14 грудня 2019}}</ref>

=== Спроба ревізії рішень Помісного собору УПЦ КП 15 грудня 2018 року ===
{{main|Конфлікт між Філаретом та Епіфанієм#«Помісний Собор УПЦ КП»}}
20 червня 2019 року в київському Володимирському соборі за запрошеннями Філарета (Денисенка)<ref>{{Cite web|title=Філарет розсилає запрошення на свій “Собор”|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/16/7218297/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-06-20|language=}}</ref> пройшло зібрання деяких ієрархів, священників та мирян, які раніше належали до УПЦ КП. Подія відбулася на тлі [[Конфлікт між Філаретом та Епіфанієм|конфлікту]] між Філаретом і предстоятелем ПЦУ Епіфанієм, який із часом вийшов у публічну площину.

Згідно з офіційною позицією Київської митрополії ПЦУ, відбулися «самовільні й позастатутні збори невизначеної групи неуповноважених осіб»<ref>{{Cite web|title=Заява Прес-служби Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ)|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zayava-pres-sluzhby-kyyivskoyi-mytropoliyi-upts-ptsu/|website=PCU|date=2019-06-14|accessdate=2019-06-20|language=}}</ref> «з метою виокремити з Православної Церкви України …нову структуру»<ref>{{Cite web|title=Заява Прес-служби Київської Митрополії Православної Церкви України щодо зборів, проведених у Володимирському соборі м. Києва|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zayava-pres-sluzhby-kyyivskoyi-mytropoliyi-pravoslavnoyi-tserkvy-ukrayiny-shhodo-zboriv-provedenyh-u-volodymyrskomu-sobori-m-kyyeva/|website=PCU|date=2019-06-20|accessdate=2019-06-20|language=}}</ref>, які матимуть відповідні канонічні та юридичні наслідки для їхніх учасників<ref name=":5">{{Cite news|title=Розкол Філарета. "Собор" відновив Київський патріархат|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-48706324|date=2019-06-20|accessdate=2019-06-20|language=|last=|first=|work=}}</ref>. Учасники події ж позиціонували її як помісний собор.

На цьому зібранні був ухвалений документ, який визнає нечинним рішення Помісного собору УПЦ КП про саморозпуск. Автори ухвали вважають, що Київський патріархат досі існує та функціонує, маючи державну реєстрацію та предстоятеля&nbsp;— патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Київському патріархатові, згідно з цим документом, належать закордонні парафії та єпархії, які належали до УПЦ КП до Об'єднавчого собору, «вс[і] кошт[и], вс[е] майн[о] (рухом[е] і нерухом[е]), придбан[е] за власні кошти, або передан[е] їй державними органами, або органами місцевого самоврядування, включаючи храми, монастирі, [навчальні] заклади та інше згідно договорів і угод… всі банківські рахунки…» Повторюється теза про те, що Томос про автокефалію узалежнив православну церкву в Україні від Вселенського патріархату<ref>{{Cite web|title=На "соборі" Філарета проголосували за відновлення УПЦ КП (документ)|url=https://www.unian.ua/society/10591617-na-sobori-filareta-progolosuvali-za-vidnovlennya-upc-kp-dokument.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-06-20|language=}}</ref><ref>{{Cite web|title="Не влаштовує зміст Томосу". На "соборі" Філарета ухвалили постанову про діяльність УПЦ КП|url=https://tsn.ua/ukrayina/ne-vlashtovuye-zmist-tomosu-na-sobori-filareta-uhvalili-postanovu-pro-diyalnist-upc-kp-1365630.html|website=ТСН.ua|date=2019-06-20|accessdate=2019-06-20|language=}}</ref>.

За результатами зібрання Філарет (Денисенко) заявив, що його учасники обрали двох кандидатів у єпископи Київського патріархату, декларував існування в Україні трьох православних юрисдикцій, а також відмовився брати участь у засіданнях синоду Православної церкви України<ref name=":5" />.

Через дії, пов'язані з рішеннями зібрання у Володимирському соборі та «спрямовані на розділення» ПЦУ й порушення її Статуту, ієромонаха Іллю (Зеленського) звільнили з посади настоятеля парафії у місті [[Барвінкове]] та заборонили священнослужіння на пів року, насельника [[Свято-Феодосіївський монастир|Свято-Феодосіївського чоловічого монастиря]] ПЦУ архімандрита Андрія (Маруцака)&nbsp;— на три місяці<ref>{{Cite web|title=ПЦУ відсторонила двох священослужителів через "розділення Церкви" {{!}} Новини на Громадському радіо|url=https://hromadske.radio/news/2019/06/22/pcu-vidstoronyla-dvoh-svyashchenosluzhyteliv-cherez-rozdilennya-cerkvy|website=Громадське радіо|accessdate=2019-06-22|language=}}</ref>, а протоієрея Василя Лесика заборонили в священнослужінні та звершенні таїнств і треб на пів року<ref>{{Cite web|title=Укази керуючого Харківською єпархією ПЦУ про заборону у священнослужінні - Харківська єпархія ПЦУ|url=http://cerkva.kharkov.ua/novini/he/2242.html|website=cerkva.kharkov.ua|accessdate=2019-06-22}}</ref>. Своїми указами митрополит Епіфаній тимчасово прийняв намісника Свято-Феодосіївського монастиря архімандрита Макарія (Папіша) та сам монастир у своє безпосереднє підпорядкування. Такі розпорядження пов'язані із тим, що владика Філарет намагався звільнити настоятеля, який відмовився брати участь у зібранні кліриків і мирян у Володимирському соборі, а також блокував рішення Священного синоду про реєстрацію єпархії у м. Києві в складі ПЦУ<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній забирає Феодосіївський монастир під своє підпорядкування – інтернет-видавництво Церкваріум|url=https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/mitropolit-epifanij-zabirae-feodosijivskij-monastir-pid-svoe-pidporyadkuvannya|website=cerkvarium.org|accessdate=2019-06-24|archive-date=2019-06-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20190622220900/https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/mitropolit-epifanij-zabirae-feodosijivskij-monastir-pid-svoe-pidporyadkuvannya}}</ref><ref>{{Cite news|title=Філарет звільняє намісника монастиря у Києві, який проігнорував "собор"|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-48720677|date=2019-06-21|accessdate=2019-06-24|language=|last=|first=|work=}}</ref>.

24 червня 2019 року Священний синод ПЦУ безпосередньо підпорядкував митрополитові Епіфанієві всі інші монастирі та парафії м. Києва, які до останнього Помісного собору УПЦ КП та Об'єднавчого собору перебували під юрисдикцією УПЦ КП. Як наслідок, Філарет (Денисенко) втратив права єпархіального архієрея, проте залишився в єпископаті ПЦУ. Натомість [[Іоасаф (Шибаєв)]] та [[Петро (Москальов)]] були виключені зі складу єпископату<ref name=":8" />.

У зв'язку з ліквідацією УПЦ КП, поважним віком владики Філарета, а також його заслугами перед православною церквою в Україні, синод ПЦУ створив для нього релігійну організацію у формі місії в рамках ПЦУ, зберіг за ним право довічно проживати й використовувати комплекс будівель на вул. Пушкінській (м.&nbsp;Київ), а також здійснювати богослужіння у Володимирському соборі<ref>{{Cite web|title=Філарет стане главою місії в складі УПЦ (ПЦУ)|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/628717.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2019-12-14|language=}}</ref>. Пізніше учасники першого архієрейського собору ПЦУ, що відбувся в Митрополичих палатах собору святої Софії, закликали владику Філарета до примирення й виходу з самоізоляції<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/78177/ |title=Завершилося засідання Архієрейського Собору ПЦУ |author= |date=2019-12-14 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=14 грудня 2019}}</ref>. З точки зору Православної церкви України хіротонії, звершені владикою Філаретом як архієреєм на спокої, здійснені в позастатутний спосіб<ref name=":4" />.

=== Помісний Собор 2023 року ===
Помісний Собор Православної Церкви України висловив подяку Богові та захисникам України, засудив російську агресію та вимагає від РПЦ припинити її підтримку, підтримав позицію Предстоятеля Церкви Митрополита Епіфанія, затвердив внутрішні церковні зміни та документи, висловив готовність до діалогу з УПЦ (МП) заради об'єднання, подякував Вселенському Патріархату за підтримку, звернувся до українського народу, затвердив Декларацію «Про негативне ставлення до гріха содомії (гомосексуалізму), його пропаганди у суспільстві, до гендерної ідеології і так званих одностатевих шлюбів (одностатевих співжиттів)»<ref>{{Cite web|title=ПЦУ ухвалила декларацію про “негативне ставлення до гомосексуалізму”|url=https://life.pravda.com.ua/society/2023/07/28/255621/|website=Українська правда _Життя|accessdate=2023-07-29}}</ref>.

== Керівництво ==

=== Помісний собор ===
Найвищою церковною владою в Православній церкві України є зібрання кліру та мирян (Помісний собор), яке забезпечує принцип соборноправності, тобто колегіальності в управлінні. Митрополит Київський (як головуючий Помісного собору) та Постійний річний священний синод скликають Помісний собор регулярно, щоп'ять років. Статут передбачає також надзвичайне скликання Собору за бажанням предстоятеля церкви. Для виборів Митрополита Київського Помісний собор скликає місцеблюститель або наступний за старшинством архієрейської хіротонії єпархіальний архієрей.

Зібрання кліру та мирян (Помісний собор) має право ухвалювати Статут ПЦУ та вносити до нього зміни, а також затверджує зміни до Статуту, що їх вносить архієрейський собор. Крім того, Помісний собор обирає з трьох запропонованих архієрейським собором кандидатів Митрополита Київського<ref>{{Cite web|url=https://www.pomisna.info/wp-content/uploads/2019/05/statut-ptsu.pdf|title=Статут Православної Церкви України|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

=== Архиєрейський Собор ===
«Священний Архиєрейський Собор» має скликатись предстоятелем ПЦУ в Києві, раз на рік (та надзвичайно кожного разу, коли той, хто має право його скликати), і складається з Митрополита Київського та усіх єпархіальних архиєреїв України, канонічно обраних та рукопокладених та керуючих єпархіями. Священний Архиєрейський Собор має кворум, якщо на ньому присутні Головуючий та принаймні 2/3 членів Собору. Членам Собору не дозволяється бути відсутніми на ньому або покидати Собор без поважної причини. Рішення Священного Архиєрейського Собору приймаються простою більшістю голосів присутніх членів, за винятком випадків, коли вимагається кваліфікована більшість. У випадку рівного поділу голосів вирішальним голосом є голос Головуючого на Соборі.<ref>{{Cite web|url=https://orthodox.vinnica.ua/biblioteka/documents/4791.html|title=СТАТУТ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>

15 грудня 2020 році Архиєрейський собор звернувся до Держави Україна із проханням захищати релігійну спільноту і все суспільство від ворожого іноземного впливу та від намагань з-за кордону під виглядом релігійної діяльності втручатися у внутрішні справи України, руйнувати її через нав'язування неоімперської ідеології.<ref>{{Cite web|title=Постанови Архієрейського Собору від 15 грудня 2020 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/document-post/postanovy-arhiyerejskogo-soboru-vid-15-grudnya-2020-r/|website=PCU|accessdate=2020-12-18|language=}}</ref>

=== Предстоятелі ===
Томос про автокефалію Православної церкви України визнає Митрополита Київського і всієї України канонічним її предстоятелем та першим у справах ПЦУ. Також документ забороняє зміну титулу предстоятеля ПЦУ без згоди Вселенського патріарха. Через Митрополита Київського і всієї України Православна церква України бере участь у міжправославних нарадах стосовно важливих питань догматичного, канонічного характеру тощо<ref name=":6" />.

==== Митрополити Київські і всієї України (з 2018) ====
{{main|Митрополит Київський і всієї України}}
{| class="standard sortable wide"	
! rowspan="2" width="5%" |№
! rowspan="2" class="unsortable" width="10%" |Світлина
! rowspan="2" width="35%" |Ім'я<br/><small>(роки правління)</small>
! rowspan="2" width="50%" |Біографія
|-	
| align=center|1
| align="center"|[[Файл:Working visit of the President of Ukraine Petro Poroshenko to the Turkish Republic (2019-01-05) 18.jpg|100px]]
| align=center|[[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній]]<br/><small>(з [[3 лютого]] [[2019]] року)</small>
| align=justify|Перший предстоятель Православної церкви України. Випускник Київської духовної семінарії та академії. Доктор наук з богослов'я (2012), ректор (2010) і професор (2011) Київської православної богословської академії<ref>{{Cite web|url=https://kpba.edu.ua/about/administration/rector.html|title=Ректор — Київська православна богословська академія|website=kpba.edu.ua|accessdate=2018-12-18|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181215121101/https://kpba.edu.ua/about/administration/rector.html|archivedate=2018-12-15|deadurl=yes}}</ref>. Колишній митрополит Переяславський і Білоцерківський УПЦ КП, Патріарший намісник з правами єпархіального архиєрея<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/eparches/mytropolyt-pereiaslav-khmelnytskyi-i-bilotserkivskyi-epifaniy|title=Українська Православна церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-12-18|archive-date=2018-12-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20181215224340/https://www.cerkva.info/eparches/mytropolyt-pereiaslav-khmelnytskyi-i-bilotserkivskyi-epifaniy}}</ref>.
|-	
|}

=== Священний синод ===
{{main|Священний синод Православної церкви України}}

Священний синод Православної церкви України очолює митрополит Київський та всієї України, також до його складу (оновлюється повністю раз на рік у дві черги) входять єпархіальні архієреї<ref name=":6" />. На час перехідного періоду лише дев'ять учасників Синоду змінюються на основі ротації раз на пів року, а також існують постійні члени синоду, представники трьох українських православних церков, які влилися до структури ПЦУ&nbsp;— наразі це [[Макарій (Малетич)]] та [[Симеон (Шостацький)]]<ref>{{Cite web|url=http://ukr.lb.ua/society/2019/01/03/416364_markeri_zmin_komentari_statutu.html|title=Маркери змін. Коментарі до Статуту Православної Церкви України|website=LB.ua|accessdate=2019-01-04}}</ref>. Священний синод Православної церкви України засідає у Синодальній залі Митрополичого дому&nbsp;— Резиденції Предстоятеля Православної Церкви при [[Михайлівський Золотоверхий кафедральний собор|Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі]].
{{:Священний синод Православної церкви України}}

=== Синодальні управління ===
* Секретаріат Синоду&nbsp;— [[Симеон (Шостацький)]]<ref name=":17">{{Cite web|title=Журнали засідання Священного Синоду від 17 березня 2020 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/document-post/zhurnaly-zasidannya-svyashhennogo-synodu-vid-17-bereznya-2020-r/|website=PCU|date=2020-03-17|accessdate=2020-03-17|language=}}</ref>

Керівництво Управлінням зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ, зважаючи на надзвичайну важливість цього напрямку, здійснює сам предстоятель ПЦУ<ref name=":9">{{Cite web|title=Журнали засідання Священного Синоду від 5 лютого 2019 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zhurnaly-zasidannya-svyashhennogo-synodu-vid-5-lyutogo-2019-r/|website=PCU|date=2019-02-06|accessdate=2019-06-24|language=}}</ref>. Його заступниками є архиєпископ Рівненський і Острозький [[Іларіон (Процик)|Іларіон]] та архиєпископ Чернігівський і Ніжинський [[Євстратій (Зоря)|Євстратій]]<ref>{{Cite web|title=Митрополит Епіфаній призначив заступників голови УЗЦЗ|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mytropolyt-epifanij-pryznachyv-zastupnykiv-golovy-uztsz/|website=PCU|date=2019-03-06|accessdate=2019-06-22|language=}}</ref>.

[[Синодальне управління військового духовенства ПЦУ|Синодальне управління військового духовенства]] здійснює свою опіку військовослужбовців [[Збройні сили України|ЗСУ]], НГУ, ДПСУ та інших. Приблизно 600 [[капелан]]ів ПЦУ задіяні в допомозі військовим на сході України<ref>{{Cite web|title=В українській армії офіційно присутні понад сто капеланів, – Митрополит Епіфаній|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/v-ukrayinskij-armiyi-ofitsijno-prysutni-ponad-sto-kapelaniv-mytropolyt-epifanij/|website=PCU|date=2019-04-23|accessdate=2019-06-24|language=}}</ref>. Головою управління військового духовенства є [[Іоан (Яременко)]]<ref name=":9" />.

Головами інших синодальних управлінь, місій та інститутів є:

* Управління духовної освіти і богословської науки&nbsp;— [[Трофимлюк Олександр Миколайович|Олександр Трофимлюк]]<ref name=":9" />
* Управління соціального служіння та благодійності&nbsp;— [[Сергій (Горобцов)]]<ref name=":9" />
* Управління взаємодії з молодіжно-патріотичними громадськими об'єднаннями&nbsp;— [[Нестор (Писик)]]<ref name=":10">{{Cite web|title=Журнали засідання Священного Синоду від 24 травня 2019 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zhurnaly-zasidannya-svyashhennogo-synodu-vid-24-travnya-2019-r/|website=PCU|date=2019-05-24|accessdate=2019-06-24|language=}}</ref>
* Управління у справах молоді&nbsp;— [[Федір (Бубнюк)]]<ref name=":10" />
* Управління недільних шкіл та катехізації&nbsp;— [[Макарій (Папіш)]]<ref name=":8">{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/pres-reliz-shhodo-pidsumkiv-zasidannya-svyashhennogo-synodu-upts-ptsu/ |title=Прес-реліз щодо підсумків засідання Священного Синоду УПЦ (ПЦУ)|author= |date=2019-06-24 |website=pomisna.info |accessdate=24 червня 2019}}</ref>
* Управління у справах сім'ї&nbsp;— священник Іван Гищук, клірик Київської єпархії<ref name="29-10-19">{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/document-post/zhurnaly-zasidannya-svyashhennogo-synodu-vid-29-zhovtnya-2019-r/ |title=Журнали засідання Священного Синоду від 29 жовтня 2019 р. |author= |date=2019-10-29 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=29 жовтня 2019}}</ref>
* Видавничо-просвітницьке управління&nbsp;— протоієрей Богдан Тимошенко, клірик Київської єпархії (голова), священник Іван Сидор, клірик Київської єпархії (заступник)<ref name="29-10-19"/><ref>[https://www.pomisna.info/uk/document-post/dokumenty-zasidannya-svyashhennogo-synodu-2-lyutogo-2023-r/ Документи засідання Священного Синоду 2 лютого 2023&nbsp;р.]</ref>
* Управління медичного капеланства&nbsp;— протоієрей Сергій Дмитрієв, клірик Київської єпархії<ref name=":17"/>
* Управління у справах душпастирства у пенітенціарних закладах&nbsp;— [[Симеон (Зінкевич)]]<ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidbulosya-zasidannya-svyashhennogo-synodu-2/ |title=Відбулося засідання Священного Синоду |author= |date=2019-11-19 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=19 листопада 2019}}</ref>
* Православна місія допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі&nbsp;— [[Климент (Кущ)]]<ref name=":9" />
* Інституту церковної історії&nbsp;— [[Димитрій (Рудюк)]]<ref name=":10" />

=== Комісії ===
* Комісія з міжхристиянських відносин&nbsp;— [[Димитрій (Рудюк)]] (голова), [[Олександр (Драбинко)]] (заступник)<ref name="29-10-19"/>
* Комісія з питань монастирів та чернецтва&nbsp;— [[Михаїл (Зінкевич)]] (голова)<ref name="29-10-19"/>
* Комісія з питань канонізації святих&nbsp;— [[Симеон (Шостацький)]] (голова), [[Іларіон (Процик)]] (заступник), [[Гавриїл (Кризина)]] (заступник)<ref name="29-10-19"/>
* Богословсько-літургічна комісія&nbsp;— [[Євстратій (Зоря)]] (голова), [[Нестор (Писик)]] (заступник), [[Марк (Левків)]] (заступник), [[Борис (Харко)]] (заступник)<ref name="29-10-19"/>
* Статутна комісія&nbsp;— [[Епіфаній (митрополит Київський)]] (голова), [[Симеон (Шостацький)]] (заступник), [[Андрій (Абрамчук)]] (заступник), (заступник)<ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidbulosya-chergove-zasidannya-svyashhennogo-synodu/ |title=Відбулося чергове засідання Священного Синоду |author= |date=2019-12-05 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=7 грудня 2019}}</ref>
* Календарна комісія&nbsp;— Олександр Трофимлюк<ref name=":4" />

=== Єпископат ===
{{main|Єпископат Православної церкви України}}

Станом на [[2 листопада]] [[2020]] року єпископат Православної церкви України налічує 60 [[Архієрей|архиєреїв]]&nbsp;— 17 митрополитів, 18 архиєпископів, 25 єпископів.

== Єпархії ==

=== Єпархії на неокупованих територіях України ===

{{main|Єпархії Православної церкви України}}
Єпархії Православної церкви України були затверджені на першому засіданні [[Священний синод Православної церкви України|Священного синоду ПЦУ]], що відбулося [[5 лютого]] [[2019]] року у митрополичому будинку [[Софійський собор (Київ)|Собору святої Софії]].

Якщо назви єпархій дублюються, їх називають за титулом правлячого архиєрея. Випадки повного дублювання титулів, зокрема у єпархіях Вінницької області, були усунені: титул архиєпископа Вінницького і Брацлавського [[Михаїл (Бондарчук)|Михаїла]] з УПЦ КП було змінено на «Вінницький і Тульчинський» задля уникнення дублювання з титулом митрополита Вінницького і Брацлавського [[Роман (Балащук)|Романа]] з УАПЦ, титул єпископа Ужгородського і Закарпатського [[Кирило (Михайлюк)|Кирила]]&nbsp;— на «Ужгородський і Хустський». Утім, у багатьох єпархіях збереглося часткове дублювання. Зокрема, троє архиєреїв мають у своєму титулі слово «Вінницький» (окрім згаданих, це також митрополит Вінницький і Барський [[Симеон (Шостацький)|Симеон]]).

Перехід кліриків і парафій з однієї єпархії до іншої дозволяється лише за згоди обох єпархіальних архиєреїв, засвідченої документально. В усіх інших випадках релігійні організації залишалися під юрисдикцією єпархій, у складі яких перебували станом на 15 грудня 2018 року, день проведення Об'єднавчого собору<ref>[https://www.pomisna.info/news/3086/ Священний Синод Православної Церкви України провів своє засідання та ухвалив низку рішень] // Pomisna.info.&nbsp;— 5 лютого 2019.</ref>.

Унаслідок розподілу повноважень між єпископами та створення ще однієї єпархії (Переяславсько-Вишневської), станом на 14 грудня 2019 року, ПЦУ налічувала 44 єпархії в межах України (1 новостворена, з УПЦ КП&nbsp;— 30, з УАПЦ&nbsp;— 12 та з УПЦ МП&nbsp;— 1). Згідно з томосом, єпархії, екзархати і вікаріати, які перебувають поза межами України, мають перейти під юрисдикцію Константинопольського патріархату.

Розглядаючи визнання Православної церкви України, синод Православної церкви Румунії висловив сподівання, що церковна й державна влада в Україні гарантуватимуть мовну й етнічну ідентичність румунів України, забезпечать їм можливість організуватися<ref>{{Cite web|title=Румунський патріархат розповів, коли вирішить, чи визнавати ПЦУ|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rumunskyi-patriarhat-ptsu/29784570.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-12-15|language=}}</ref> й у зв'язку з цим синод ПЦУ утворив у липні 2019 року юридичну структуру Румунського вікаріату, структуру з правами самоуправління у складі ПЦУ, підпорядковану митрополитові Київському Епіфанієві.<ref>{{Cite web|title=ПЦУ утворить Румунський православний вікаріат для етнічних румунів в Україні|url=https://www.unian.ua/society/10633065-pcu-utvorit-rumunskiy-pravoslavniy-vikariat-dlya-etnichnih-rumuniv-v-ukrajini.html|website=www.unian.ua|accessdate=2019-12-15|language=}}</ref> Однак станом на 2019 рік Румунський вікаріат був порожнім, оскільки більшість румуномовних парафій західної України наразі перебувають у Чернівецькій єпархії РПЦ в Україні й ще не перейшли до ПЦУ.<ref>[https://glavcom.ua/columns/dmytrogorevoy/yaka-nastupna-cerkva-oficiyno-viznaje-pcu-638014.html Яка наступна церква офіційно визнає ПЦУ]. glavcom.ua. 6 листопада 2019</ref>

=== Єпархії на окупованих Росією територіях України ===

==== Становище Донецької і Луганської єпархії ПЦУ в ОРДЛО ====
ПЦУ в Донецькій та Луганській областях, російська окупаційна влада, намагається знищити. У 2020 Донецька єпархія Православної церкви України (ПЦУ) подала звернення Департаменту нагляду щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України) на тимчасово окупованій території Донецької області окупаційною адміністрацією РФ та її незаконними збройними формуваннями. У зверненні зазначено про систематичне застосування бойовиками фізичного та психологічного [[Насильство|насильства]] щодо мирян та духовенства ПЦУ, незаконне позбавлення волі священнослужителів, заволодіння майном релігійних громад, у тому числі будівлями храмів, здійснення перешкоджання в проведенні церковної служби в храмах тощо. Також у зверненні йдеться про те, що двоє священиків були викрадені учасниками незаконного збройного формування РФ, вивезені за межі населеного пункту та піддані фізичному насильству за організацію надання медичної допомоги пораненим українським військовослужбовцям.<ref>{{Cite web|title=Новини|url=https://www.gp.gov.ua/ua/news?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=269217|website=Офіс Генерального прокурора|accessdate=2020-03-20|language=ua}}</ref>

==== Становище Кримської єпархії ПЦУ в тимчасово окупованому Росією Криму ====
Православну Церкву України в Криму, російська окупаційна влада, намагається знищити<ref>{{Cite web|title=Окупаційна влада Криму намагається забрати храм ПЦУ в Сімферополі, - архієпископ Зоря|url=https://lb.ua/society/2019/02/08/419274_okkupatsionnie_vlasti_krima_pitayutsya.html|website=LB.ua|accessdate=2021-01-08}}</ref>. Із 49 парафій (раніше УПЦ КП) ПЦУ, які були в Криму, залишилось лише 5&nbsp;— інші зникли під тиском окупантів РФ.<ref>{{Cite web|title=ПЦУ в Криму: «Острівець українства на півострові»|url=https://ua.krymr.com/a/borotba-za-zberezhennia-pttsu-v-krymu/30603933.html|website=Крым.Реалии|accessdate=2021-08-08|language=uk}}</ref>

Так званий «Євпаторійський міський суд» у листопаді 2019 року ухвалив рішення знести дерев'яний храм Православної церкви України в Євпаторії, будівництво якого було розпочато ще до окупації півострова Росією. У грудні 2019 року за результатами зустрічі, зініційованої архиєпископом Сімферопольським і Кримським Климентом, український уряд зобов'язався врегулювати права власності на кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги, підтримувати супровід персональних скарг кримських парафіян ПЦУ до міжнародних судових інстанцій і розробити законопроєкт, який урегулював би майнові права на тимчасово окупованому півострові, і розробити відповідну постанову Кабінету міністрів<ref>{{Cite web|title=У МінТОТ вирішили врегулювати право власності на найбільший храм ПЦУ в окупованому Криму – Depo.ua|url=https://www.depo.ua/ukr/war/u-mintot-virishili-vregulyuvati-pravo-vlasnosti-na-naybilshiy-khram-ptsu-v-okupovanomu-krimu-201912131080254|website=www.depo.ua|accessdate=2019-12-15|language=}}</ref>. У березні 2020 року Кабінет міністрів розробив постанову згідно з якою Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги у Сімферополі тимчасово перейде з комунальної власності Автономної Республіки Крим на період окупації АРК у державну власність.<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Кабмін прийняв рішення, яке може стати інструментом захисту права та свободи релігійної громади ПЦУ в Криму|url=https://www.kmu.gov.ua/news/kabmin-prijnyav-rishennya-yake-mozhe-stati-instrumentom-zahistu-prava-ta-svobodi-religijnoyi-gromadi-pcu-v-krimu|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2021-01-08|language=ua}}</ref>

23 липня 2020 року митрополит Кримської єпархії ПЦУ Климент отримав від російські окупантів постанову про знесення храму в Євпаторії.<ref>{{Cite web|title=Окупанти в Криму змушують архієпископа ПЦУ руйнувати власні храми|url=https://df.news/2020/07/24/okupanty-v-krymu-zmushuiut-arkhiiepyskopa-ptsu-ruinuvaty-vlasni-khramy/|website=Духовний Фронт України|date=2020-07-24|accessdate=2021-01-08|language=}}</ref>

У листопаді 2020 році Митрополит [[Климент (Кущ)]] отримав від суду РФ штраф 30 000 рублів, через відмови виконувати вимогу про знесення храму на честь Пречистого образу Божої Матері «Неопалима Купина» у Євпаторії. У Грудні 2020 року штраф зріс до 50 тис. рублів.<ref>{{Cite web|title=Витіснення ПЦУ з Криму: Окупанти оштрафували парафію в Євпаторії та вимагають знести храм|url=https://df.news/2020/12/03/vytisnennia-ptsu-z-krymu-okupanty-oshtrafuvaly-parafiiu-v-ievpatorii-ta-vymahaiut-znesty-khram/|website=Духовний Фронт України|date=2020-12-03|accessdate=2021-01-08|language=}}</ref> 2 грудня 2020 предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній під час онлайн-зустрічі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з послами країн «Великої сімки» закликав посилити санкції проти РФ через утиски вірян ПЦУ в Криму.<ref>{{Cite web|title=Через утиски ПЦУ в Криму митрополит Епіфаній закликав G7 посилити санкції проти РФ|url=https://df.news/2020/12/03/cherez-utysky-ptsu-v-krymu-mytropolyt-epifanii-zaklykav-g7-posylyty-sanktsii-proty-rf/|website=Духовний Фронт України|date=2020-12-03|accessdate=2021-01-08|language=}}</ref>

Після 7 років від початку російсько-української війни у січні 2021 року парафія ПЦУ [[Осовини|села Осовини]] відновила богослужіння на свято Хрещення Господнє<ref>{{Cite web|title=На Керченському півострові відновилися богослужіння в парафії с. Осовіни|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/na-kerchenskomu-pivostrovi-vidnovylysya-bogosluzhinnya-v-parafiyi-s-osoviny/|website=PCU|date=2021-01-21|accessdate=2021-01-21|language=}}</ref>.

15 березня 2021 року окупаційна влада РФ в Криму вручила постанову про знесення храму ПЦУ в Євпаторії. У ПЦУ відповіли, що не зноситимуть храм.<ref>{{Cite web|title=«Перший залежний»: як прокремлівські медіа намагаються обійти санкції України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/medvedchuk-marchenko-zablokovani-ranaly/31158329.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2021-03-25|language=}}</ref>

8 серпня 2021 року представники російських «силових структур» окупаційної влади під час богослужіння увірвалися до приміщення чоловічого монастиря Святого Димитрія Солунського ПЦУ в селі Балки Білогірського району АР Крим. За даними ЗМІ ці незаконні дії здійснили слідчі російського «Центру протидії екстремізму» м. Сімферополя, керівником яких є майор [[Горєванов Володимир Вікторович]].<ref>{{Cite web|title=Окупанти увірвалися до храму ПЦУ в Криму {{!}} Голос Криму|url=https://voicecrimea.com.ua/main/mainnews/okupanti-uvirvalisya-do-xramu-pcu-v-krimu.html|accessdate=2021-08-08|language=uk|first=Людмила|last=Боженко}}</ref>[[Файл:Монах Епіфаній під час служби.jpg|міні|праворуч|Епіфаній (Дімітріу), перший архиєрей ПЦУ, висвячений після надання Томосу|280x280px]]

в 2023 році було фізично знищено храм ПЦУ в Сімферополі,<ref>[https://ua.krymr.com/a/ukrainska-tserkva-krym-ptsu-khram-zakhoplennia-klyment/32415317.html «Не визнаємо закони Росії в Криму». Хто і чому захопив храм ПЦУ в Сімферополі]</ref><ref>[https://suspilne.media/crimea/723011-u-krimu-z-ukrainskogo-soboru-demontuvali-kupol-reakcia-ukraini/ У Криму з українського собору демонтували купол: реакція України]</ref> а в 2024 році в Євпаторії.<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-evpatoria-demontazh-tserkvy/33045787.html В окупованому Криму почали демонтаж храму ПЦУ]</ref>

== Монастирі ==
{{main|Монастирі Православної церкви України}}
{{розширити}}
== Парафії ==
Станом на 2023 рік Православна церква України налічує понад 8000 парафій.<ref>{{Cite web|url=https://risu.ua/pravoslavna-cerkva-ukrayini-nini-nalichuye-ponad-8000-religijnih-gromad--mitropolit-epifanij_n136308|title=Православна Церква України нині налічує понад 8000 релігійних громад, – Митрополит Епіфаній|website=risu.ua|accessdate=2023-01-31}}</ref> Оскільки, згідно з Томосом про автокефалію ПЦУ та Статутом ПЦУ, українські парафії поза межами України повинні окормлятися кліриками Вселенського патріархату, розпочався процес переходу перших громад у підпорядкування Константинополя. Митрополит Київський Епіфаній розповів, що готує відпускні грамоти для священників, які готові до зміни юрисдикції, а також запевнив, що не йдеться про механічне відокремлення від ПЦУ закордонних парафій.<ref>{{Cite web|title=Епіфаній оголосив про початок передачі закордонних парафій ПЦУ Константинополю|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/74949|website=risu.org.ua|accessdate=2019-06-22}}</ref>

Для опіки грецьких православних парафій в Україні митрополит Епіфаній висвятив у сан єпископа Ольвійського грецького архімандрита [[Епіфаній (Дімітріу)|Епіфанія (Дімітріу)]]<ref>{{Cite web|title=У Михайлівському Золотоверхому хіротонізують архімандрита Епіфанія (Дімітріу) на єпископа Ольвійського|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/75948/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-06-17}}</ref>.

Для опіки румунських православних парафій в Україні, було створено [[Православний румунський вікаріат ПЦУ|Православний румунський вікаріат]].<ref>[https://lb.ua/society/2019/07/27/433279_ptsu_sozdala_pravoslavniy_ruminskiy.html ПЦУ створила православний румунський вікаріат]</ref><ref>[https://suspilne.media/chernivtsi/721508-rumunskij-vikariat-na-bukovini-episkop-feognost-zaklikav-rumunomovne-naselenna-oblasti-doednuvatisa-do-pcu/ Румунський вікаріат на Буковині: єпископ Феогност закликав румуномовні релігійні громади області доєднуватися до ПЦУ]</ref>

=== Перехід церковних громад до ПЦУ ===
{{main|Перехід церковних громад до ПЦУ}}

За період від [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого собору]] до вручення томосу про автокефалію, тобто від середини [[Грудень|грудня]] [[2018]] року до січня [[2019]], про перехід до ПЦУ оголосило близько ста церковних громад [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (МП)]]<ref>{{Cite web|title=Понад 100 парафій приєдналися до ПЦУ|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/74356/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-06-21|last=|first=|date=2019-01-18|publisher=|language=}}</ref>. Станом на червень 2019 року кількість парафій УПЦ (МП), які прийняли рішення приєднатися до ПЦУ, збільшилося до понад півтисячі<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2681552-do-pravoslavnoi-cerkvi-ukraini-perejsli-vze-ponad-pivtisaci-parafij-upc-mp.html |title=До Православної церкви України перейшли вже понад півтисячі парафій УПЦ МП |author= |date=2019-04-15 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=25 червня 2019}}</ref>. Також разом зі своїми священниками до Харківської єпархії ПЦУ перейшли дві громади [[Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ (оновлена)|Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (оновленої)]]<ref>{{Cite web|title=Харківська єпархія ПЦУ поповнилась ще трьома парафіями - Харківська єпархія ПЦУ|url=http://cerkva.kharkov.ua/novini/he/2153.html|website=cerkva.kharkov.ua|accessdate=2019-06-17}}</ref>.

У засобах масової інформації повідомлялося, що група вірних парафії [[Церква Стрітення Господнього (Львів)|Стрітення Господнього УГКЦ у Львові]], після її ліквідації в лютому 2019 року, проголосувала за приєднання до ПЦУ<ref>{{Cite web|title=Храм УГКЦ у центрі Львова перейшов до ПЦУ|url=https://vgolos.com.ua/news/hram-ugkts-u-tsentri-lvova-perejshov-do-ptsu_939892.html|website=Інформаційне агентство «Вголос»|date=2019-03-03|accessdate=2019-03-03}}</ref>. Однак уже наступного дня після голосування, 4 березня, ПЦУ офіційно заперечила інформацію про приєднання цієї групи вірних, оскільки такого рішення не ухвалювала. Керівник інформаційного управління ПЦУ [[Євстратій (Зоря)]] зазначив, що, попри бажання окремих вірних цієї групи, це неможливо з огляду на взаємодію Православної церкви з УГКЦ та РКЦ<ref>{{Cite web|title=ПЦУ заперечила перехід львівської ліквідованої УГКЦ парафії у своє підпорядкування|url=https://zaxid.net/ptsu_zaperechila_perehid_lvivskoyi_likvidovanoyi_ugkts_parafiyi__u_svoye_pidporyadkuvannya_n1476841|website=zaxid.net|date=2019-03-04|accessdate=2019-03-04|last=|first=|publisher=|language=}}</ref>.

З [[15 грудня]] [[2018]] року&nbsp;— 1184 [[релігійна громада|релігійних громад]] (та [[монастир]]ів) зробили заяви про перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ (станом на 7 січня [[2023]] року).

У квітні 2021 року предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній зазначив у інтерв'ю українським ЗМІ, що всі православні церкви в Україні належать ПЦУ, оскільки Московський патріархат свого часу анексував їх у 17 ст.<ref>[https://web.archive.org/web/20210425213359/https://www.radiosvoboda.org/a/news-epifanij-cerkovna-tradycija/31221692.html Епіфаній розповів, як ПЦУ працює над уніфікацією церковних традицій і повертає «вкрадені» Росією]. radiosvoboda.org. 25 квітня 2021</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20210425220143/https://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/156583/ ПЦУ уніфікує і повертає «вкрадені» Москвою церковні традиції]. umoloda.kiev.ua. 25.04.2021</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20210425220226/https://www.unian.ua/society/vsi-pravoslavni-parafiji-v-ukrajini-nalezhat-pcu-epifaniy-novini-ukrajini-11400073.html Всі православні парафії в Україні належать ПЦУ&nbsp;— Епіфаній]. unian.ua. 25.04.2021</ref>

За словами митрополита Епіфанія, після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну (2022)]] з [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (МП)]] до ПЦУ перейшли близько 700 парафій. За його словами, за останні чотири роки до ПЦУ приєдналися 1,5 тисячі релігійних громад.<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3647700-do-pcu-z-24-lutogo-priednalisa-se-ponad-700-parafij.html До ПЦУ з 24 лютого приєдналися ще понад 700 парафій]</ref>

== Освіта ==
30 червня&nbsp;— 14 липня 2019 року у [[Волоська академія богословських студій|Волоській академії богословських студій]] (Греція), одному з флагманів сучасної православної освіти, було проведено літню школу для духовенства і мирян-богословів Православної Церкви Україні. Студенти і викладачі богословських шкіл України за сприяння авторитетних богословів з різних Помісних Православних Церков вивчали богослов'я у Греції та були прийняті Вселенським Патріархом. Подібні богословські події будуть регулярними і стануть серйозним поштовхом для інтеграції духовної освіти України в освітній простір вселенської Православної Церкви.<ref>{{cite web |url=https://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/44084-nova-epoxa-v-istoriyi-ukrayini-povernennya-duxovenstva-i-miryan-v-osvitnij-prostir-vselenskoyi-cerkvi.html |title=Нова епоха в історії України: повернення духовенства і мирян в освітній простір вселенської Церкви |author= |date=2019-07-18 |website=https://www.religion.in.ua/ |publisher=Релігія в Україні |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=4 серпня 2019}}</ref>

[[Файл:Навчальний корпус КПБА.jpg|міні|праворуч|Київська православна богословська академія|260x260px]]

=== Навчальні заклади ===
* [[Київська православна богословська академія]] (Київ)
* [[Львівська православна богословська академія]] (Львів)
* [[Волинська православна богословська академія]] (Луцьк)
* [[Ужгородська українська богословська академія]] (Ужгород)
* [[Івано-Франківський богословський інститут]] (Івано-Франківськ)
* [[Рівненська духовна семінарія]] (Рівне)
* [[Дніпровська духовна семінарія]] (Дніпро)
* [[Тернопільська (Теребовлянська) духовна семінарія|Тернопільська духовна семінарія]] ([[Теребовля]])
* [[Львівська духовна семінарія ПЦУ|Львівська духовна семінарія]] (Львів)
* Богословське відділення КПБА при [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|ЧНУ ім. Федьковича]] (Чернівці)

== Паломництво ==
{{main|Паломницький центр Православної церкви України}}

На засіданні Синоду 22 листопада 2021 року було ухвалене рішення щодо створення паломницького центру.<ref>[https://www.pomisna.info/uk/document-post/dokumenty-zasidannya-svyashhennogo-synodu-22-lystopada-2021-r/ Документи засідання Священного Синоду 22.11.2021&nbsp;р.]</ref>

Голова центру&nbsp;— ієрей [[Когут Роман Васильович|Роман Когут]], клірик Київської єпархії.

27 квітня 2023 року, група українських паломників на чолі з єпископом Чернігівським і Ніжинським (ПЦУ) Антонієм відвідала делегацію монастиря Есфігмен.<ref>[https://orthodoxtimes.com/ukrainian-pilgrims-visit-esfigmenou-monastery-on-mount-athos/ Ukrainian pilgrims visit Esfigmenou Monastery on Mount Athos]</ref>

== Нагороди ==
На засіданні священного Синоду ПЦУ 4 лютого 2020 року були затверджені нагороди Православної церкви України для єпископату, кліру й мирян. Нагородження ними здійснює Предстоятель Православної Церкви України за власною ініціативою чи за поданням, про що видається відповідний документ<ref name=":4">{{Cite web|title=Журнали засідання Священного Синоду від 4 лютого 2020 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/document-post/zhurnaly-zasidannya-svyashhennogo-synodu-vid-4-lyutogo-2020-r/|website=PCU|accessdate=2020-02-04|language=}}</ref>.

Положення про нагороди в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) було затверджене Постановою Священного Синоду №&nbsp;18 від 22 листопада 2021&nbsp;р.<ref>[https://www.pomisna.info/uk/awards-post/polozhennya-pro-nagorody-v-ukrayinskij-pravoslavnij-tserkvi-pravoslavnij-tserkvi-ukrayiny/ Положення про нагороди в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України)] // Сайт ПЦУ</ref>

Нагороди в Православній Церкві України розподіляються на:
* ієрархічні та богослужбові&nbsp;— возведення в сан, надання права носити предмети літургійно-богослужбового облачення;
* заохочувальні відзнаки&nbsp;— ордени, медалі, пам'ятні та ювілейні відзнаки, Благословенні грамоти.

=== Загальноцерковні заохочувальні відзнаки ===
Загальноцерковними заохочувальними відзнаками в Православній Церкві України є: ордени; медалі; особливі відзнаки Предстоятеля Православної Церкви України, які встановлюються з певної нагоди; благословенні грамоти.

* [[Хрест Православної Церкви України]];
* [[Орден святого рівноапостольного князя Володимира (ПЦУ)|Орден святого рівноапостольного князя Володимира]] (трьох ступенів);
* [[Орден Архистратига Михаїла]] (двох ступенів);
* [[Орден cвятителя Миколая|Орден святителя Миколая]];
* [[Орден святого великомученика Юрія Переможця]];
* [[Орден святої рівноапостольної княгині Ольги (ПЦУ)|Орден святої рівноапостольної княгині Ольги]];
* [[Медаль Архистратига Михаїла]];
* [[Медаль святого великомученика Юрія Переможця]];
* [[Медаль «За жертовність і любов до України»]];
* [[Медаль «Хрест Свободи»]];<ref>[https://www.pomisna.info/uk/awards-post/medal-hrest-svobody/ Медаль «Хрест Свободи»] // Сайт ПЦУ</ref>
* [[Відзнака святого великомученика і цілителя Пантелеймона]].

== Реформа церкви ==
Православна церква України планує запровадити низку нових правил в церквах. Зокрема, серед новацій, які наразі обговорюються єпископами, є дозвіл входу до церков для жінок з непокритою головою, встановлення лавок для сидіння у церквах, а також дозвіл на відспівування вірян [[Католицтво|католицького]] віросповідання<ref>{{cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/ne-pokryvaty-holovu-khustkoiu-ta-lavky-v-tserkvakh-ptsu-zminyt-pravyla-dlia-virian-189053.html |назва=Не покривати голову хусткою та лавки в церквах: ПЦУ змінить правила для вірян |автор= |дата=25 березня 2019 |вебсайт=5 канал |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=27 квітня 2019}}</ref>.

Певні новації запроваджуються і в церковній музиці. Для прикладу, під час святкування Великодня 2019 року в Михайлівському Золотоверхому соборі лунав передзвін, що його написали та виконали студенти Київської православної богословської академії<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/280419-svyatkovyy-peredzvin-do-velykodnya-napysaly-i-vykonaly-studenty-dzvonari|title=Святковий передзвін до Великодня написали і виконали студенти-дзвонарі|last=|first=|date=28.04.2019.|website=День|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

20 травня 2019 року митрополит Черкаський і Чигиринський ПЦУ [[Іоан (Яременко)]] повідомив, що в Православній церкві України запроваджується членство «за заявницьким принципом». У кожній парафії існуватиме відкритий реєстр її членів, які активно залучені у релігійно-просвітницькій, фінансово-господарській та благодійницькій діяльності громади<ref>{{cite web|url=http://procherk.info/news/7-cherkassy/72536-u-pravoslavnij-tserkvi-ukrayini-zaprovadzhujut-vidkritij-reestr-chleniv-parafij-mitropolit-ioan|title=У Православній церкві України запроваджують відкритий реєстр членів парафій, – митрополит Іоан|author=|date=2019-05-20|website=http://procherk.info/[[Прочерк]]|publisher=|accessdate=21 травня 2019}}</ref>.

=== Календар ===
{{Докладніше|Реформа церковного календаря в Україні#Православна церква України}}{{Докладніше|Архієрейський собор Православної церкви України 24 травня 2023 року|Помісний собор Православної церкви України 27 липня 2023 року}}

Коментуючи можливі зміни у [[Літургійний рік|церковному календарі]], митрополит Епіфаній неодноразово наголошував, що вони повинні відбуватися поступово, внаслідок просвітницької роботи й відповідних змін у поглядах суспільства<ref>{{Cite web|title=Епіфаній розповів про можливі реформи календаря та "дрес-коду" в ПЦУ|url=https://tsn.ua/ukrayina/epifaniy-rozpoviv-pro-mozhlivi-reformi-kalendarya-ta-dres-kodu-v-pcu-1298550.html|website=ТСН.ua|date=2019-02-16|accessdate=2019-06-25|language=}}</ref><ref>{{Cite web|title=ПЦУ може перенести святкування Різдва на 25 грудня за згоди вірян – Епіфаній|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-epafaniy-rizdvo-25grudnia/30325787.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-12-16|language=}}</ref>. Реагуючи на рішення митрополита Луцького і Волинського Михаїла (з такою ж ініціативою виступали й деякі інші архиєреї) про відзначення Різдва двічі, 25 грудня й 7 січня, Священний синод ПЦУ констатував, що «в умовах, коли такої єдиної думки серед Помісних Православних Церков немає, коли частина православних в Україні перебуває під впливом Московського Патріархату, а також беручи до уваги досвід виникнення „старокалендарних схизм“ у інших Помісних Церквах…, непродумане та поспішне впровадження зараз календарної реформи в Православній Церкві України може привести до закріплення існуючих розділень та виникнення нових». Проте Синод ПЦУ дозволив звершувати 25 грудня з благословення правлячого архиєрея молебень з акафістом Різдву Христовому й виконання колядок<ref>{{Cite web|title=Відбулося чергове засідання Священного Синоду|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidbulosya-chergove-zasidannya-svyashhennogo-synodu-2/|website=PCU|date=2020-02-04|accessdate=2020-02-05|language=}}</ref>.

У грудні 2021 року митрополит Епіфаній висловив сподівання, що протягом наступних 10 років більшість [[українці]]в зможуть перейти на святкування Різдва 25 грудня.<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-epifanii-rizdvo-25-hrudnia/31615538.html «Російську імперію зла» Путін і Кирило не бачать без України&nbsp;— Епіфаній (radiosvoboda.org)]</ref>

Також митрополит Епіфаній наголосив, що особисто підтримує перехід святкування Різдва за [[Новоюліанський календар|новоюліанським календарем]], за яким святкує 9 з 15 автокефальних православних церков, але цей процес має відбуватися поступово. Він зазначив, що українців «уже намагаються розділити і за мовою, і за віросповіданням».

18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня. Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 року звершити богослужіння з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської митрополії письмової інформації про число учасників богослужінь. У разі звершення богослужіння його учасники в цей день звільняються від обмежень посту.<ref>{{Cite web|title=ПЦУ дозволила різдвяні богослужіння 25 грудня|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/10/18/7372478/|website=Українська правда|accessdate=2022-10-18|language=uk}}</ref>

[[24 грудня]] [[2022]] року [[верховний архієпископ]] [[Святослав]] під час [[Аудієнція|авдієнції]] передав [[Митрополит Київський і всієї України|митрополиту]] [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфанію]] для ознайомлення листа з викладом міркувань ієрархів [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] щодо календарної реформи. Предстоятелі вирішили створити спільну робочу групу щодо конкретних пропозицій календарної реформи.<ref name=":122">{{Cite web|title=Під час зустрічі Блаженнішого Святослава з Блаженнішим Епіфанієм говорили про реформу церковного календаря|url=https://news.ugcc.ua/data/pid-chas-zustrichi-blazhennishogo-svyatoslava-z-blazhennishym-epifaniem-govoryly-pro-reformu-tserkovnogo-kalendarya-1713/|website=Українська Греко-Католицька Церква|accessdate=2022-12-24|language=uk|archive-date=2022-12-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20221224150917/https://news.ugcc.ua/data/pid-chas-zustrichi-blazhennishogo-svyatoslava-z-blazhennishym-epifaniem-govoryly-pro-reformu-tserkovnogo-kalendarya-1713/}}</ref><ref name=":132">{{Cite web|title=Відбулася зустріч Предстоятеля ПЦУ з Отцем і Главою УГКЦ|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidbulasya-zustrich-predstoyatelya-ptsu-z-ottsem-i-glavoyu-ugkts/|website=OCU|date=2022-12-24|accessdate=2022-12-24|language=uk}}</ref> Спільну групу ініціюють з нагоди святкування 1700-річчя [[Перший Нікейський собор|Першого Вселенського Собору]], що відбувся у [[Нікея|Нікеї]] у [[325]] році. На цьому [[Вселенські собори|Соборі]], зокрема, визначено календарні принципи церковного життя.<ref name=":92">{{Cite web|title=Глави ПЦУ й УГКЦ домовилися створити робочу групу для реформи церковного календаря|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3640571-glavi-pcu-j-ugkc-domovilisa-stvoriti-robocu-grupu-dla-reformi-cerkovnogo-kalendara.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-12-24|language=uk}}</ref><ref name=":102">{{Cite web|title=ПЦУ та УГКЦ спільно розглянуть реформу церковного календаря|url=https://hromadske.ua/posts/pcu-ta-ugkc-spilno-rozglyanut-reformu-cerkovnogo-kalendarya|website=hromadske.ua|date=2022-12-24|accessdate=2022-12-24|language=uk}}</ref><ref name=":112">{{Cite web|title=Предстоятелі УГКЦ та ПЦУ обговорили реформу церковного календаря|url=https://tsn.ua/ukrayina/predstoyateli-ugkc-ta-pcu-obgovorili-reformu-cerkovnogo-kalendarya-2230087.html|website=ТСН.ua|date=2022-12-24|accessdate=2022-12-24|language=uk}}</ref> 25 грудня 2022 року митрополит Епіфаній повідомив, що на найближчому засіданні Синоду ПЦУ вивчить набутий досвід відправлення Різдвяних літургій 25 грудня 2022 року за новим стилем&nbsp;— як позитивний, так і негативний. І надалі щодо подальших кроків у календарній реформі ПЦУ визначатиметься виключно собором.<ref>{{Cite web|title=Слово Предстоятеля з приводу святкування Різдва Христового і теми календарних змін|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/slovo-predstoyatelya-z-pryvodu-svyatkuvannya-rizdva-hrystovogo-i-temy-kalendarnyh-zmin/|website=OCU|date=2022-12-25|accessdate=2022-12-30|language=uk}}</ref>

[[6 січня]] [[2023]] року [[Митрополит Київський і всієї України|митрополит]] [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній]] повідомив, що ПЦУ вже стала на шлях реформи церковного календаря і буде робити все задля того, щоб втілити її протягом 2023 року в життя.<ref name=":142">{{Cite web|title="Дата - неважлива, це - не догма": Епіфаній розповів, коли Україна святкуватиме Різдво та Покрову|url=https://tsn.ua/exclusive/data-nevazhliva-ce-ne-dogma-koli-ukrayina-svyatkuvatime-rizdvo-ta-pokrovu-epifaniy-2238925.html|website=ТСН.ua|date=2023-01-07|accessdate=2023-01-07|language=uk}}</ref><ref name=":15">{{Cite web|title=ПЦУ на найближчому Синоді дозволить парафіям переходити на новоюліанський календар — митрополит Епіфаній|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/perehid-pcu-na-noviy-kalendar-epifaniy-rozpoviv-shcho-virishit-nayblizhchiy-sinod-50295986.html|website=nv.ua|accessdate=2023-01-07|language=uk}}</ref>

2 лютого 2023 року [[Священний синод Православної церкви України|Священний Синод ПЦУ]] дозволив та затвердив порядок благословення парафіям та монастирям на повне використання [[Новоюліанський календар|новоюліанського календаря]],<ref>{{Cite web|title=Постанова Священного Синоду про порядок надання благословення парафіям та монастирям на використання новоюліанського календаря|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/postanova-svyashhennogo-synodu-pro-poryadok-nadannya-blagoslovennya-parafiyam-ta-monastyryam-na-vykorystannya-novoyulianskogo-kalendarya/|website=OCU|date=2023-02-02|accessdate=2023-02-03|language=uk}}</ref> а 24 травня 2023 року провести засідання [[Архієрейський собор Православної церкви України 24 травня 2023 року|Архієрейського собору]], де буде винесено питання календарної реформи<ref>{{Cite web|title=Офіційне повідомлення про засідання Священного Синоду 2 лютого 2023 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/ofitsijne-povidomlennya-pro-zasidannya-svyashhennogo-synodu-2-lyutogo-2023-r/|website=OCU|date=2023-02-02|accessdate=2023-02-03}}</ref>.

24 травня 2023 року [[Архієрейський собор Православної церкви України 24 травня 2023 року|Архієрейський собор]] у [[Трапезний собор Антонія і Феодосія Печерських|Трапезному соборі]] [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] ухвалив рішення про [[Реформа церковного календаря в Україні|перехід]] з 1 вересня на [[новоюліанський календар]]<ref name="ПостановаСобору" />. Остаточне рішення затвердив [[Помісний собор Православної церкви України 27 липня 2023 року|Помісний собор 27 липня 2023 року]]<ref name="ПостановаПомісногоСобору" /><ref name="NewJul"/>.

=== Місцеві свята ===
17 липня 2024 року Священний Синод ПЦУ вирішив внести до офіційного Церковного календаря ПЦУ зміни згідно з пропозиціями синодальної Календарної комісії. Зокрема, до нього включили дні пам’яті особливо шанованих святих, прославлених іншими помісними Православними Церквами, а також тих, які звершували своє служіння в Україні. При цьому виключили з календаря низку днів пам’яті, які мають місцеве значення лише для Російської Православної Церкви.<ref>[https://risu.ua/u-pcu-zabrali-z-kalendarya-rosijski-svyata-i-dodali-svyata-z-inshih-pomisnih-cerkov_n149661 У ПЦУ забрали з календаря російські свята і додали свята з інших помісних Церков]</ref>

=== 10 тез ===
Напередодні [[інтронізація|інтронізації]] Митрополита Епіфанія, ініціативна група священства та мирян ПЦУ оприлюднила документ із десятьма пропозиціями порядку денного для новоствореної автокефальної Церкви, який би допоміг їй краще провадити своє покликання в обставинах сьогодення. Серед них є заклики до встановлення справжньої соборності, оновлення парафіяльного життя, більше залучення вірян у справи Церкви, якісного перекладу богослужбових текстів, «нової євангелізації», відмови від старої парадигми церковно-державних стосунків, посилення прозорості й підзвітності, соціального служіння Церкви, реформи церковної освіти, діалогічності й відкритості<ref>{{cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/74547/|title=10 тез для ПЦУ: віряни опублікували пропозиції до плану дій нової помісної Церкви|author=|date=2019-01-31|website=https://risu.org.ua/|publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]]|accessdate=9 червня 2019}}</ref>.

=== Богослужбові практики ===
Клірики ПЦУ залучені до роботи Українського літургійного товариства, що працює над удосконаленням українськомовних перекладів богослужбових текстів, розробкою молитовної, богослужбової й богословської термінології<ref>{{Cite web|title=Отець Андрій Дудченко про важливість якісних літургійних текстів українською: Перше, з чим зустрічається вірянин в процесі богослужіння – це його мова|url=https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/76929/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-12-15}}</ref>. Однією з наразі невирішених проблем, як вважає [[Хромець Віталій Леонідович|В. Хромець]], є неузгодженість чинних нині перекладів із першоджерелами (зокрема, грецькими). На православну літургійну традицію й богослужбову літературу в Україні вплинуло й тривале перебування під юрисдикцією Московського патріархату<ref>{{Cite web|title=Віталій Хромець про переклад літургії на сучасну українську мову: Ми ставимо завдання – дати науково-вивірений матеріал, який став би відправною точкою для формування і використання необхідних текстів у богослужбовій практиці|url=https://risu.org.ua/article_print.php?id=76886&name=religious_digest&_lang=ua&|website=risu.org.ua|accessdate=2019-12-15}}</ref>.

Одним із кроків до повернення давніх літургійних традицій стало рішення синоду ПЦУ, згідно з яким необхідно «неодмінно виголошувати ектенію за оголошених на парафіях, де є оголошені&nbsp;— ті, хто готуються до прийняття Хрещення та проходять катехезу», і дозволено опускати її там, де оголошені відсутні. Відновлено й традиційне послідування епіклези, тобто «прикликання благодаті Духа Святого на предложені Дари», згідно з практикою, що існувала в православній церкві України до XVI століття<ref>{{Cite web|title=Журнали засідання Священного Синоду від 19 листопада та 5 грудня 2019 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zhurnaly-zasidannya-svyashhennogo-synodu-vid-19-lystopada-2019-r/|website=PCU|date=2019-12-10|accessdate=2019-12-14|language=}}</ref>.

== Видання ==
28 липня 2019 року вийшов друком перший номер газети «[[Моя Церква]]», офіційного видання Київської Митрополії Православної Церкви України, заснованого 16 липня 2019 року. Розповсюджується також у електронному вигляді<ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vyjshov-drukom-pershyj-nomer-gazety-moya-tserkva/ |title=Вийшов друком перший номер газети «Моя Церква» |author= |date=2019-08-05 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=5 серпня 2019}}</ref><ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religion_in_massmedia/76746/ |title=ПЦУ видаватиме газету «Моя Церква» |author= |date=2019-08-05 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=5 серпня 2019}}</ref>. У вересні 2021 року запустили власний мобільний застосунок «Моя церква», в якому можна знайти найближчий храм і перелік молитов, а також почитати церковні новини<ref>[https://censor.net/ua/news/3288399/moya_tserkva_ptsu_zapustyla_vlasnyyi_mobilnyyi_zastosunok_z_molytvamy_i_onlayinchatom_zi_svyaschennykom «Моя церква»: ПЦУ запустила власний мобільний застосунок з молитвами і онлайн-чатом зі священником] // [[Цензор.нет]].&nbsp;— 15.09.21.</ref><ref>[https://play.google.com/store/apps/details?id=com.d2.pcu&hl=uk&gl=US Моя Церква] // [[Google Play]].&nbsp;— 15.09.21.</ref>.

Наприкінці вересня 2019 року з'явилося ще одне офіційне друковане видання&nbsp;— Український церковний вісник «[[Помісна Церква (вісник)|Помісна Церква]]»<ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vyjshlo-drukom-shhe-odne-ofitsijne-vydannya-ukrayinskyj-tserkovnyj-visnyk-pomisna-tserkva/ |title=Вийшло друком ще одне офіційне видання – Український церковний вісник «Помісна Церква» |author= |date=2019-10-03 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=3 жовтня 2019}}</ref>.

== Благодійність. Громадянська й міжконфесійна активність ==
[[10 жовтня]] [[2019]] року предстоятелем було засновано благодійний фонд&nbsp;— «[[Митрополичий Фонд Православної Церкви України]]» щоби скоординувати і систематизувати співпрацю з меценатами, а також втілюючи в життя бачення церкви, як відкритої.<ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/predstoyatel-zasnuvav-mytropolychyj-fond-pravoslavnoyi-tserkvy-ukrayiny/ |title=Предстоятель заснував «Митрополичий Фонд Православної Церкви України» |author= |date=2019-10-11 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=9 жовтня 2019}}</ref> Фонд щороку звітуватиме про свою роботу та проходитиме перевірку однією із провідних аудиторських компаній світу.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/ocu/77409/ |title=Задля підтримки ПЦУ створюють митрополичий благодійний фонд |author= |date=2019-10-10 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=11 жовтня 2019}}</ref>

За сприяння [[Державний департамент США|Держдепу]] фонд реалізовуватиме низку соціальних проєктів, зокрема тих, що стосуються реінтеграції Донбасу<ref>{{Cite web|title=Митрополичий фонд ПЦУ за сприяння Держдепу США реалізує ряд соціальних проектів|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mytropolychyj-fond-ptsu-za-spryyannya-derzhdepu-ssha-realizuye-ryad-sotsialnyh-proektiv/|website=PCU|date=2020-02-03|accessdate=2020-02-05|language=}}</ref>.

Починаючи з лютого 2019 року, бере участь у засіданнях [[Всеукраїнська рада церков|Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій]]<ref>{{Cite web|title=Епіфаній уперше прийшов на зустріч Гройсмана із радою церков|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2645947-epifanij-uperse-prijsov-na-zustric-grojsmana-iz-radou-cerkov.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2020-03-03|language=}}</ref>.

У червні 2019 року делегація ПЦУ разом із представниками Православних Церков Греції, Александрії, Кіпру, Грузії, Румунії, Болгарії, Америки, Фінляндії, Естонії, УПЦ в Канаді й Коптської Церкви взяла участь у III екологічному саміті Халкі, що його організував Константинопольський Патріархат за сприяння Свято-Володимирської православної богословської семінарії в Нью-Йорку й семінарії Святого Хреста в Бостоні. На ньому представники ПЦУ презентували проєкт відновлення річки Почайни<ref>{{Cite web|title=У Стамбулі стартував церковний екологічний саміт|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/u-stambuli-startuvav-tserkovnyj-ekologichnyj-samit/|website=PCU|date=2019-06-01|accessdate=2020-03-03|language=}}</ref>.

Від червня 2023 року бере участь у [[Конференція європейських Церков|Конференції Європейських Церков]] (КЄЦ).<ref>[https://risu.ua/mitropolit-bilocerkivskij-yevstratij-predstavlyaye-pcu-na-konferenciyi-yevropejskih-cerkov_n140204 Митрополит Білоцерківський Євстратій представляє ПЦУ на Конференції Європейських Церков]</ref>

== Визнання ПЦУ ==
{| class=wikitable style="border:black 2px solid; font-size:90%; line-height:1.33; white-space:nowrap"
! style="border-bottom:2px solid" | Церква
! style="border-bottom:2px solid" | Офіційне визнання ПЦУ
! style="border-bottom:2px solid" | Перше співслужіння з ієрархами ПЦУ<br/>або поминання в диптиху її предстоятеля
|- bgcolor=lightgreen
| [[Константинопольська православна церква]]
| {{dts|2019|1|6}}
| {{dts|2019|1|5}}
|- bgcolor=lightgreen
| [[Александрійська православна церква]]
| {{dts|2019|11|8}}<ref>{{Cite web|title=Патріарх Феодор ІІ: Моє рішення визнати Українську Церкву прийшло після багатьох молитов та роздумів|url=https://df.news/2019/11/19/patriarkh-feodor-ii-moie-rishennia-vyznaty-ukrainsku-tserkvu-pryishlo-pislia-bahatokh-molytov-ta-rozdumiv/|website=Духовний Фронт України|date=2019-11-19|accessdate=2021-06-25|language=uk}}</ref>
| {{dts|2019|9|11}}
|- bgcolor=white
| [[Антіохійська православна церква]]
| —
| —
|- bgcolor=yellow
| [[Єрусалимська православна церква]]
| —
| {{dts|2023|09|03}}<ref>{{Cite web|title=Вселенський Патріарх Варфоломій та Блаженнійший Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній молитовно зустріли Індикт – церковне новоліття|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vselenskyj-patriarh-varfolomij-ta-blazhennijshyj-predstoyatel-ptsu-mytropolyt-epifanij-molytovno-zustrily-indykt-tserkovne-novolittya/|website=pomisna.info|date=2023-09-03|accessdate=2023-09-03|language=uk}}</ref>
|- bgcolor=pink
| [[Російська православна церква]]
| —
| —
|- bgcolor=pink
| [[Сербська православна церква]]
| —
| —
|- bgcolor=yellow
| [[Румунська православна церква]]
| —
| {{dts|2021|10|25}}<ref>{{Cite web|title=Румунська православна церква де-факто визнала ПЦУ|url=https://www.keuapc.org/2021/10/25/rumunska-pravoslavna-tserkva-de-fakto-vyznala-ptsu/|website=Мукачівсько-Карпатська єпархія Православної церкви України|date=2021-10-25|accessdate=2021-10-25|language=uk}}</ref>, [[24 вересня]] [[2023]]<ref>{{Cite web|title=Румунський єпископ співслужив з митрополитом ПЦУ в сусідній Угорщині|url=http://www.mukachevo.net/ua/news/view/5688005|website=MUKACHEVO.NET|accessdate=2024-01-14|language=uk-UA}}</ref>
|- bgcolor=yellow
| [[Болгарська православна церква]]
| —
| {{dts|2019|11|27}}, {{dts|2021|12|26}}, [[19 травня|19 травня 2024]]
|- bgcolor=white
| [[Грузинська православна церква]]
| —
| —
|- bgcolor=lightgreen
| [[Кіпрська православна церква]]
| {{dts|2020|10|24}}{{#tag:ref|25 листопада 2020 підтверджено синодом<ref name=":14">{{Cite web|title=Синод Кіпрської Православної Церкви підтримав рішення Архієпископа Хризостома визнати ПЦУ|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/synod-kiprskoyi-pravoslavnoyi-tserkvy-pidtrymav-rishennya-arhiyepyskopa-hryzostoma-vyznaty-ptsu/|website=PCU|date=2020-11-25|accessdate=2020-11-25|language=}}</ref>}}
| {{dts|2019|11|30}}
|- bgcolor=lightgreen
| [[Елладська православна церква]]
| {{dts|2019|10|12}}
| {{dts|2019|7|26}}
|- bgcolor=white
| [[Польська православна церква]]
| —
| —
|- bgcolor=white
| [[Албанська православна церква]]
| —
| —
|- bgcolor=yellow
| [[Православна церква Чеських земель і Словаччини]]
| —
| {{dts|2019|11|20}}
|- bgcolor=white
| [[Македонська православна церква — Охридська архієпископія]]
| —
| —
|}

==== Православні церкви, які визнали ПЦУ ====
* [[Константинопольська православна церква|Вселенський патріархат]] вніс Православну церкву України до [[Диптих (релігія)|диптиху]] помісних православних церков. В оновленому переліку, у розділі «Нові патріархати&nbsp;— Автокефальні церкви» після [[Православна церква в чеських землях і в Словаччині|Церкви Чехії і Словаччини]], записано: «Церква України» ({{lang-en|Church of Ukraine}}; {{lang-el|Ἐκκλησία τῆς Οὐκρανίας}}).<ref name="ec-patr"/><ref>[https://24tv.ua/news/showNews.do?ukrayina_otrimaye_tomos_hto_poyide_do_varfolomiya_ta_yakoyu_bude_tseremoniya&objectId=1091275 Україна отримає Томос: хто поїде до Варфоломія та якою буде церемонія]</ref>
* Наприкінці серпня 2019 року Священний Синод [[Православна церква Греції|Церкви Греції]] визнав канонічним право [[Патріарх Константинопольський|Вселенського патріарха]] надавати [[Автокефалія|автокефалії]] так само як і привілей предстоятеля Елладської церкви&nbsp;— [[Ієронім II|Ієроніма ІІ]]&nbsp;— надалі займатися питанням визнання Православної Церкви України.<ref>{{Cite web|title=Синод Елладської Церкви підтвердив канонічність надання ПЦУ автокефалії|url=http://religionpravda.com.ua/2019/08/28/Синод-Елладської-Церкви-підтвердив-к/|website=Релігійна правда|date=2019-08-28|accessdate=2019-08-28|language=|archive-date=2019-08-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20190830145429/http://religionpravda.com.ua/2019/08/28/Синод-Елладської-Церкви-підтвердив-к/}}</ref><ref>{{Cite web|title=H ΕΚΚΛΗΣΙΑ ΤΗΣ ΕΛΛΑΔΟΣ : Ιερά Σύνοδος Εκκλησίας Ελλάδος - Δελτία Τύπου της Ιεράς Συνόδου|url=http://www.ecclesia.gr/greek/holysynod/holysynod.asp?id=2518&what_sub=d_typou|website=www.ecclesia.gr|accessdate=2019-08-28}}</ref><ref>{{cite web |url=https://cerkvarium.org/publikatsii/monitorynh-zmi/viznannya-elladskoji-tserkvi-ta-efekt-domino |title=Визнання Елладської Церкви та «ефект доміно» |author= |date=2019-08-30 |website=https://cerkvarium.org/ |publisher=Cerkvarium |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190831170529/https://cerkvarium.org/publikatsii/monitorynh-zmi/viznannya-elladskoji-tserkvi-ta-efekt-domino |archivedate=2019-08-31 |deadurl= |accessdate=31 серпня 2019 }}</ref> 12 жовтня 2019 року відбулася позачергова сесія архиєрейського собору, яка була повністю присвячена українському питанню.<ref>{{cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2019/10/08/Розпочався-Архієрейський-собор-Елла/ |title=Розпочався Архієрейський собор Елладської Церкви, на якому вирішать питання визнання ПЦУ |author= |date=2019-10-08 |website=http://religionpravda.com.ua/ |publisher=[[Релігійна правда]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191012053747/http://religionpravda.com.ua/2019/10/08/Розпочався-Архієрейський-собор-Елла/ |archivedate=2019-10-12 |deadurl= |accessdate=8 жовтня 2019 }}</ref> За її підсумками Собор [[Православна церква Греції|Православної Церкви Греції]] визнав автокефалію ПЦУ.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/orthodox_world/77425/ |title=Терміново: Елладська Православна Церква визнала автокефалію Православної Церкви України |author= |date=2019-10-12 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=12 жовтня 2019}}</ref><ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/orthodox_world/77428/ |title=Переклад офіційного комюніке Елладської Церкви про визнання автокефалії ПЦУ |author= |date=2019-10-12 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=12 жовтня 2019}}</ref><ref>{{cite web |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/elladska-pravoslavna-cerkva-viznala-avtokefaliyu-pcu-novini-ukrajini-50047580.html |title=Елладська православна церква визнала автокефалію ПЦУ |author= |date=2019-10-12 |website=https://nv.ua/ |publisher=[[НВ]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=14 жовтня 2019}}</ref><ref name="Ellada_PZU">{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/sobor-iyerarhiv-tserkvy-gretsiyi-pidtrymav-vyznannya-avtokefaliyi-pravoslavnoyi-tserkvy-ukrayiny/ |title=Собор Ієрархів Церкви Греції підтримав визнання автокефалії Православної Церкви України |author= |date=2019-10-12 |website=pomisna.info/uk/ |publisher=[[ПЦУ]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191014161321/https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/sobor-iyerarhiv-tserkvy-gretsiyi-pidtrymav-vyznannya-avtokefaliyi-pravoslavnoyi-tserkvy-ukrayiny/ |archivedate=2019-10-14 |deadurl=no |accessdate=14 жовтня 2019 }}</ref><ref name="Ellada_ecclesia.gr">{{cite web |url=http://www.ecclesia.gr/epikairotita/main_epikairotita_next.asp?id=2882 |title=Η Εκκλησία της Ελλάδος για το ζήτημα Αυτοκεφαλίας της Εκκλησίας της Ουκρανίας |author= |date=2019-10-12 |website=ecclesia.gr |publisher=[[Елладська православна церква]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191014161231/http://www.ecclesia.gr/epikairotita/main_epikairotita_next.asp?id=2882 |archivedate=2019-10-14 |deadurl=no |accessdate=14 жовтня 2019 }} {{ref-gr}}</ref><ref name="Ellada_romfea.gr">{{cite web |url=https://www.romfea.gr/ekklisia-ellados/32246-to-episimo-anakoinothen-tis-ierarxias-gia-tin-oukrania |title=Το επίσημο Ανακοινωθέν της Ιεραρχίας για την Ουκρανία |author= |date=2019-10-12 |website=[[romfea.gr]] |publisher= |archiveurl=https://perma-archives.org/warc/20191014161012/https://www.romfea.gr/ekklisia-ellados/32246-to-episimo-anakoinothen-tis-ierarxias-gia-tin-oukrania |archivedate=2019-10-14 |deadurl=no |accessdate=14 жовтня 2019 }} {{ref-gr}}</ref> 28 жовтня 2019 року предстоятелю ПЦУ Епіфанію надійшов лист від Священного Синоду Православної Церкви Греції за підписом [[Архієпископ Афінський і всієї Еллади|Архиєпископа Афінського і всієї Еллади]] Єроніма ІІ щодо відсутності перепон для спілкування.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/77604/ |title=Подаємо руку Церковного Спілкування: Предстоятелю ПЦУ надійшов лист від Елладської Церкви |author= |date=2019-10-29 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=29 жовтня 2019}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2019/09/17/Ще-одна-Помісна-Церква-фактично-визна/ |title=Ще одна Помісна Церква фактично визнала ПЦУ |accessdate=2019-09-17 |archive-date=2020-10-26 |archive-url=https://archive.today/20201026065444/http://religionpravda.com.ua/2019/09/17/Ще-одна-Помісна-Церква-фактично-визна/ }}</ref>
* 11–12 вересня 2019 року в селі {{iw2|Висока (Фессалоніки)|Осса|mk|Висока}} поблизу [[Салоніки|Салонік]], у храмі були відправлені Всенічне бдіння та Божественна літургія. У богослужінні, окрім ієрархів Православних церков Константинополя, Греції й України (єпископ [[Володимир (Шлапак)]]), взяв участь ієрарх [[Александрійська православна церква|Православної церкви Александрії]]&nbsp;— єпископ Мозамбіцький [[Хризостом (Карагуніс)|Хризостом]]. Ця Божественна літургія дуже важлива, адже участю в ній архиєрея з Південної Африки засвідчено євхаристійну єдність, а отже, і фактичне визнання Православної Церкви України ще однією Помісною Церквою&nbsp;— [[Александрійська православна церква|Патріархатом Александрії]].<ref>{{cite web |url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/44627-delegaciya-pcu-spivsluzhila-iyerarxam-trox-pomisnix-pravoslavnix-cerkov.html |title=Делегація ПЦУ співслужила ієрархам трьох помісних Православних Церков |author= |date=2019-09-17 |website=https://www.religion.in.ua/ |publisher=Релігія в Україні |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=17 вересня 2019}}</ref><ref>{{cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2019/09/17/Ще-одна-Помісна-Церква-фактично-визна/ |title=Ще одна Помісна Церква фактично визнала ПЦУ |author= |date=2019-09-17 |website=http://religionpravda.com.ua/ |publisher=[[Релігійна правда]] |archiveurl=https://archive.today/20201026065444/http://religionpravda.com.ua/2019/09/17/Ще-одна-Помісна-Церква-фактично-визна/ |archivedate=2020-10-26 |deadurl= |accessdate=17 вересня 2019 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/mytropolyt-nigerijskyj-oleksandr-mytropolytu-volokolamskomu-ilarionu-oleksandrijskyj-patriarhat-ne-ye-pid-protektoratom-rosijskoyi-tserkvy-i-my-nikoly-ne-dozvolymo-jomu-buty-pid-nym/ |title=Митрополит Нігерійський Олександр митрополиту Волоколамському Іларіону: «Олександрійський Патріархат не є під протекторатом Російської Церкви і ми ніколи не дозволимо йому бути під ним» |author= |date=2019-09-24 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=23 вересня 2019}}</ref> 8 листопада 2019 року Патріархат Александрії, який займає друге місце у диптиху православних церков світу, першим зі старих патріархатів пентархії окрім Вселенського офіційно визнав автокефальну Православну церкву України&nbsp;— патріарх Теодор ІІ пом'янув митрополита Київського Епіфанія.<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.com/rubric-society/2814373-oleksandrijskij-patriarhat-viznav-avtokefaliu-pcu.html |title=Олександрійський патріархат визнав автокефалію ПЦУ |author= |date=2019-11-08 |website=https://www.ukrinform.com/ |publisher=[[Укрінформ]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=8 листопада 2019}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-50345287 |title=Олександрійський патріархат визнав ПЦУ. Чому це важливо |author= |date=2019-11-08 |website=https://www.bbc.com/ |publisher=[[BBC]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=8 листопада 2019}}</ref> Також Головний Секретаріат Патріархату Александрії й усієї Африки поширив офіційне повідомлення, де сповіщається про визнання Патріаршого і Синодального Томоса Вселенського Патріархату про автокефалію Української Церкви та включення імені Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія до Диптиху для поминання.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/orthodox_world/77730/ |title=Патріархія Олександрії і всієї Африки офіційно повідомила про визнання ПЦУ |author= |date=2019-11-08 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=8 листопада 2019}}</ref><ref>[https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/sobor-iyerarhiv-tserkvy-gretsiyi-pidtrymav-vyznannya-avtokefaliyi-pravoslavnoyi-tserkvy-ukrayiny/ Собор Ієрархів Церкви Греції підтримав визнання автокефалії Православної Церкви України]</ref>
* У 2019 році Кіпрський предстоятель Хризостом під час зібрання так званого малого Синаксу у складі предстоятелів чотирьох найдавніших грецьких церков (Антіохія, Александрія, Єрусалим та Кіпр) оголосив себе модератором процесу обговорення шляхів вирішення проблеми міжправославної кризи через надання Вселенським патріархом автокефалії Українській церкві.<ref>{{cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2019/11/09/Олександрійський-патріархат-визнав/ |title=Олександрійський патріархат визнав ПЦУ. Чому це важливо та хто наступний |author= |date=2019-11-09 |website=http://religionpravda.com.ua/ |publisher=[[Релігійна правда]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191109235525/http://religionpravda.com.ua/2019/11/09/Олександрійський-патріархат-визнав/ |archivedate=2019-11-09 |deadurl= |accessdate=9 листопада 2019 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/authors_columns/dhorievoy_column/77682/ |title=Визнання ПЦУ: who will be the next? |author=[[Горєвой Дмитро]] |date=2019-11-05 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=9 листопада 2019}}</ref><ref>{{cite web|url=https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/arkhiepiskopa-albanskogo-ne-viklyuchali-z-protsesu-virishennya-ukrajinskogo-pitannya-arkhiepiskop-kipru-khrizostom|title=Архієпископа Албанського не виключали з процесу вирішення українського питання, - архієпископ Кіпру Хризостом|author=|date=2019-05-14|website=https://cerkvarium.org/|publisher=Cerkvarium|accessdate=24 червня 2019|archive-date=2019-06-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20190624214437/https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/arkhiepiskopa-albanskogo-ne-viklyuchali-z-protsesu-virishennya-ukrajinskogo-pitannya-arkhiepiskop-kipru-khrizostom}}</ref><ref name="mis">{{cite web|url=https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/zustrich-chotirokh-predstoyateliv-na-kipri-oprilyudneno-komyunike|title=Зустріч чотирьох предстоятелів на Кіпрі: оприлюднено комюніке|author=|date=2019-04-19|website=https://cerkvarium.org/|publisher=Cerkvarium|accessdate=24 червня 2019|archive-date=2019-06-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20190624214439/https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/zustrich-chotirokh-predstoyateliv-na-kipri-oprilyudneno-komyunike}}</ref> Для цього Хризостом має поїхати до Болгарії, Сербії та Греції.<ref name="mis" /> 18 лютого 2019 року відбулося позачергове засідання Священного Синоду Кіпрської православної церкви, на якому Синод засудив агресивні дії РПЦ та підтримав надання автокефалії ПЦУ. 30 листопада 2019 року ієрарх Православної церкви Кіпру, митрополит Константський та проедр Амохостосу {{нп|Василій (Караянніс)||pl|Bazyli (Karajiannis)}} (представник архиєпископа Нової Юстиніани і всього Кіпру [[Хризостом II|Хризостома II]]) співслужив з архиєпископом ПЦУ [[Євстратій (Зоря)|Євстратієм (Зорею)]] на патріаршій літургії в Константинополі в день [[Андрій Первозваний|Андрія Первозваного]] (за [[Новоюліанський календар|новоюліанським календарем]]).<ref name=":12">{{cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2019/11/30/На-Фанарі-з-представником-ПЦУ-співслу |title=На Фанарі з представником ПЦУ співслужив кіпрський митрополит |author= |date=2019-11-30 |website=http://religionpravda.com.ua/ |publisher=[[Релігійна правда]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191202094002/http://religionpravda.com.ua/2019/11/30/На-Фанарі-з-представником-ПЦУ-співслу/ |archivedate=2019-12-02 |deadurl= |accessdate=30 листопада 2019 }}</ref> Православна церква Кіпру визнала Православну церкву України&nbsp;— її керівник архиєпископ Кіпру [[Хризостом II]] 24 жовтня 2020 року пом'янув предстоятеля Православної церкви України Епіфанія під час літургії при рукоположенні нового єпископа Арсінойського Панкратія.<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-54673275|назва=Кіпрська церква визнала ПЦУ та Епіфанія: що це значить|видавець=[[BBC News]]|дата=24 жовтня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20201101071017/https://www.bbc.com/ukrainian/news-54673275|дата-архіву=1 листопада 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref> 25 листопада 2020 року Синод Кіпрської Православної Церкви вирішив не виступати проти рішення [[Хризостом II|Хризостома ІІ]] про визнання Православної Церкви України. «У той же час, Священний Синод очікує широкого обговорення із загальною участю для подолання нинішньої кризи, яка загрожує розколом Церкви Христової».<ref name=":14" /><ref>{{Cite web|title=Ανακοινωθέν Έκτακτης Συνεδρίας της Ιεράς Συνόδου (της 23ης και 25ης Νοεμβρίου 2020)|url=https://churchofcyprus.org.cy/66493|website=Εκκλησία της Κύπρου|date=2020-11-25|accessdate=2020-11-25|language=el|last=Andreas Koshiaris}}</ref> Синод Кіпрської православної церкви на позачерговому засіданні 23-25 листопада підтримав рішення архиєпископа Кіпрського Хризостома щодо визнання автокефалії Православної Церкви України.<ref>{{Cite web|title=Кіпрська православна церква схвалила визнання автокефалії ПЦУ|url=https://censor.net/ua/news/3233147/kiprska_pravoslavna_tserkva_shvalyla_vyznannya_avtokefaliyi_ptsu|website=[[Цензор.нет]]|accessdate=2020-11-25|language=|last=Цензор.НЕТ}}</ref>

==== Православні церкви, що остаточно не визначилися щодо ПЦУ ====
* У лютому 2019 року [[Румунська православна церква|Православна церква Румунії]] на засіданні Синоду висунула Православній церкві України вимоги, зокрема гарантії служіння румунською мовою для румунів Західної України.<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/politics/10455816-na-zasidanni-sinodu-rumunska-cerkva-visunula-umovi-dlya-viznannya-pcu.html|назва=На засіданні Синоду Румунська церква висунула умови для визнання ПЦУ|видавець=[[УНІАН]]|дата=22 лютого 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190401042646/https://www.unian.ua/politics/10455816-na-zasidanni-sinodu-rumunska-cerkva-visunula-umovi-dlya-viznannya-pcu.html|дата-архіву=1 квітня 2019|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref> У кінці липня 2019 року «Беручи до уваги пастирські потреби румуномовних православних громад в Україні, за зразком організації церковного життя парафій Румунської православної церкви з переважаючим числом етнічних українців» у [[Священний синод Православної церкви України|Синоді ПЦУ]] створений [[Православний Румунський вікаріат ПЦУ|Православний Румунський вікаріат]] Православної Церкви України. Зазначається, що вікаріат підпорядкований безпосередньо [[Предстоятель|предстоятелю]] Православної церкви України і є особливою адміністративною структурою з правами самоуправління у складі ПЦУ.<ref>{{Cite web|title=Синод ПЦУ утворив румунський вікаріат з правами самоуправління|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2749172-sinod-pcu-utvoriv-rumunskij-vikariat-z-pravami-samoupravlinna.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2020-11-29|language=}}</ref> 28 липня 2019 року Митрополит [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній]] розповів, що [[Румунська православна церква|Православна церква Румунії]] тимчасово призупинила процес визнання ПЦУ через [[Конфлікт між Філаретом та Епіфанієм|«внутрішні питання» всередині ПЦУ]]. «Ми більш інтенсивно вели переговори з румунською церквою перед Пасхою. Але напевне, що в зв'язку з певними нашими внутрішніми питаннями, питання визнання було призупинено. Зараз ми продовжимо діалог і віримо, що Румунська церква обов'язково продовжить діалог і долучиться до визнання нашого автокефального статусу»,&nbsp;— зазначив тоді предстоятель ПЦУ.<ref>[https://web.archive.org/web/20200218063847/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/76690/ Румунська Церква наразі призупинила процес визнання ПЦУ, але діалог буде продовжено,&nbsp;— митрополит Епіфаній]. РІСУ, 30 липня 2019</ref><ref>{{Cite web|title=Епіфаній: Румунська церква призупинила визнання автокефалії через "внутрішні питання" ПЦУ|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1815963-epifaniy-rumunska-tserkva-prizupinila-viznannya-avtokefaliyi-cherez-vnutrishni-pitannya-ptsu|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|accessdate=2020-11-29|language=}}</ref> У лютому 2020 року [[Румунська православна церква|Православна церква Румунії]] на засіданні Синоду висунула Православній церкві України нові вимоги, зокрема вона виступила за консенсус між Вселенським та Московським патріархатами у питанні української церкви.<ref>[https://web.archive.org/web/20200215083719/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/78902 У Румунській Церкві пояснили, за яких умов визнають автокефалію Української Церкви]. РІСУ, 14 лютого 2020</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20200218064033/https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/rumunska-cerkva-pidtrimala-avtokefaliyu-pcu-novini-ukrajini-50070200.html Румунська церква згодна з наданням автокефалії ПЦУ]. nv.ua/ukr/, 14 лютого 2020</ref> У липні 2020 року Румунська Церква затвердила організацію [[Православний український вікаріат у Румунії|українського вікаріату]]<ref>{{Cite web|title=Румунська Церква затвердила організацію українського вікаріату|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/07/23/rumunska-tserkva-zatverdyla-orhanizatsiiu-ukrainskoho-vikariatu/|website=Духовний фронт|date=2020-07-23|accessdate=2020-11-29|language=}}</ref>. 30 серпня 2020 року Тимчасовий повірений у справах України в [[Румунія|Румунії]] Паун Роговей, на запрошення [[Союз українців Румунії|Союзу українців Румунії,]] взяв участь в урочистостях з нагоди освячення [[Архієпископ Тімішоари та митрополит Банату|архиєпископом Тімішоари та митрополитом Банату]] Іоаном новозбудованої українською громадою церкви [[Православний український вікаріат у Румунії|Українського православного вікаріату Румунської Православної Церкви]] у [[Тімішоара|Тімішоарі]]. Крім того, пан Роговей обговорив питання визнання ПЦУ.<ref>{{Cite web|title=У румунській Тімішоарі освятили нову церкву Українського православного вікаріату|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/09/04/u-rumunskii-timishoari-osviatyly-novu-tserkvu-ukrainskoho-pravoslavnoho-vikariatu/|website=Духовний фронт|date=2020-09-04|accessdate=2020-11-29|language=}}</ref>
* У січні 2019 року у Болгарії визнання Православної церкви України спричинило конфлікт серед єпископів [[Болгарська православна церква|Православної церкви Болгарії]], оскільки під час голосування синоду з українського питання 8 голосів на чолі з місцевим патріархом було «за» і 7 «проти» визнання ПЦУ.<ref>{{Cite web|title=У Болгарії визнання Православної церкви України спричинило конфлікт серед єпископів|url=https://zaxid.net/u_bolgariyi_viznannya_pravoslavnoyi_tserkvi_ukrayini_sprichinilo_konflikt_sered_yepiskopiv_n1474452|website=ZAXID.NET|accessdate=2019-01-26|language=|last=Zaxid.net}}</ref><ref>{{Cite web|title=У Болгарії визнання Православної Церкви України спричинило релігійний розкол|url=https://tsn.ua/svit/u-bolgariyi-viznannya-pravoslavnoyi-cerkvi-ukrayini-sprichinilo-religiyniy-rozkol-1286805.html|website=ТСН.ua|date=2019-01-26|accessdate=2019-01-26|language=}}</ref> 27 листопада 2019 року в храмі св. Афанасія і свв. Акакія і Дамаскина Студита в Лангаді митрополит Пловдивський Миколай очолив богослужіння у співслужінні з митрополитом Філіппи, Неаполя і Тасоса Стефаном, єпископом Андріанопольським, ігуменом Рильського монастиря і місцевим митрополитом Ланкадським, Літійським і Рентининським Іоаном. Попри те, що літургію очолював гість, диякон зачитав місцевий диптих, до якого внесений і митрополит Київський Епіфаній.<ref name=":11">{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/77966/ |title=Болгарський митрополит згадав на Літургії Предстоятеля ПЦУ |author= [[Бєй Ілля Геннадійович]] |date=2019-11-28 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=28 листопада 2019}}</ref> Митрополит Старозагорський [[Болгарська православна церква|Болгарського патріархату]] Кіпріан 26 грудня 2021 співслужив митрополиту Халкідонському [[Еммануїл (Адамакіс)|Еммануїлу]] на літургії, в якій як предстоятель Православної церкви України згадувався Митрополит Київський Епіфаній.<ref>{{Cite web|url=https://novynarnia.com/2022/01/01/bolgarska-czerkva-zrobyla-krok-do-vyznannya-pczu-zorya/|title=Болгарська церква зробила крок до визнання ПЦУ}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://fosfanariou.gr/index.php/2021/12/31/mnimoneusi-kievou-epifaniou-parousia-boulgarou-episkopou/|title=Μνημόνευση “Επιφανίου Κιέβου” παρουσία Βούλγαρου Επισκόπου}}</ref> 19 травня 2024 у Константинополі, архиєреї [[Константинопольська православна церква|Вселенського патріархату]], [[Болгарська православна церква|Болгарського патріархату]] та Церкви України співслужили в храмі «Живоносне джерело».<ref>[https://zakordon.rayon.in.ua/blogs/706766-bolgarska-tserkva-i-ptsu-vidbulas-persha-spilna-liturgiya Болгарська Церква і ПЦУ: відбулась перша спільна літургія]</ref><ref>[https://risu.ua/rpc-pripinila-yevharistijne-spilkuvannya-z-yerarhami-bolgarskoyi-cerkvi-yaki-spivsluzhili-z-pcu_n148687 РПЦ припинила євхаристійне спілкування з єрархами Болгарської Церкви, які співслужили з ПЦУ]</ref><ref>[https://religionpravda.com.ua/?p=92759 Болгарська Церква відкрита до визнання української автокефалії – речник ПЦУ]</ref>
* На початку січня 2019 року [[Грузинська православна церква|Православна церква Грузії]] заявила, що оприлюднить рішення визнання ПЦУ після того, як синод ознайомиться з текстом [[томос]]у; загалом 10 єпископів відкрито визнали ПЦУ<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-hruzija-cerkva-ukrajina-avtokefalija/29694264.html|title=Грузинська православна церква повідомила, коли висловиться щодо автокефалії ПЦУ|website=Радіо Свобода|language=|accessdate=2019-01-10}}</ref><ref>{{Cite web|title=Єпископат Грузинської Церкви підтримує українську автокефалію|url=https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/episkopat-gruzinskoji-tserkvi-pidtrimue-ukrajinsku-avtokefaliyu.html|website=cerkvarium.org|accessdate=2019-01-26|archive-date=2019-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20190127035731/https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/episkopat-gruzinskoji-tserkvi-pidtrimue-ukrajinsku-avtokefaliyu.html}}</ref>.
* 20 листопада 2019 року, напередодні дня пам'яті святого [[Архангел Михаїл|Архистратига Михаїла]] у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі під час літургії Епіфанію співслужив єпископ [[Православна церква Чеських земель і Словаччини|Православної церкви Чеських земель і Словаччини]] Шумперкський Ісая (вікарій Оломоуцько-Брненської єпархії).<ref name="slovachyna">{{cite web |url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/iyerarh-tserkvy-cheskyh-zemel-i-slovachchyny-spivsluzhyv-mytropolytu-epifaniyu-naperedodni-dnya-pam-yati-arhistratyga-myhayila/ |title=Ієрарх Церкви Чеських земель і Словаччини співслужив Митрополиту Епіфанію напередодні дня пам’яті Архістратига Михаїла |author= |date=2019-11-20 |website=https://www.pomisna.info/ |publisher=Православна церква України |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=20 листопада 2019}}</ref> Жодних санкцій з боку Синоду цієї Церкви щодо єпископа Ісаї не було.<ref>[http://religionpravda.com.ua/2019/12/18/Не-прогнулися-Церква-Чехії-і-Словачч/ «Не прогнулися». Церква Чехії і Словаччини не покарала єпископа за співслужіння з Предстоятелем ПЦУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200715144750/http://religionpravda.com.ua/2019/12/18/Не-прогнулися-Церква-Чехії-і-Словачч/ |date=2020-07-15 }}. religionpravda.com.ua. 2019/12/18</ref>
* 9 травня 2018 року Собор єпископів [[Польська православна церква|Польської православної церкви]] у рішенні на адресу митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]], патріархів [[Варфоломій I|Варфоломія]] та [[Кирило (патріарх Московський)|Кирила]] зазначив, що «статус автокефалії може бути визнаний тільки за одною Церквою, що існує у державі. В Україні є кілька схизматичних церковних груп, які передусім мають принести покаяння, щоб повернутися до канонічної Церкви. Лише тоді можна говорити про визнання автокефалії»<ref>[https://www.depo.ua/ukr/life/avtokefaliya-upc-polskiy-sobor-zaklikav-vidkinuti-politichni-motivi-20180519776753 Автокефалія УПЦ: Польський Собор закликав відкинути політичні мотиви].&nbsp;— depo.ua</ref>. 15 листопада 2018 року архиєрейський собор Польської православної церкви заборонив «священикам Польської автокефальної православної церкви вступати в літургійні та молитовні контакти з „духовенством“ так званого Київського Патріархату і так званої» Автокефальної православної церкви"<ref>[https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/polska-tserkva-zajnjala-storonu-rpts-v-konflikti-z-konstantinopolem-2507733.html Польська церква зайняла сторону РПЦ у конфлікті з Константинополем. Архієрейський собор Польської православної церкви постановив, що не вступатиме в євхаристійне спілкування з відновленим в правах духовенством УПЦ КП і УАПЦ. Засідання собору відбулося у четвер, 15 листопада].&nbsp;— nv.ua</ref>. На початку квітня 2019 року стало відомо, що Собор [[Польська православна церква|Православної церкви Польщі]] розглядав українське питання: Синод заявив, що у теорії церква підтримує отримання Українською православною церквою автокефалії, проте вважає, що вона повинна бути надана відповідно до догматично-канонічних норм стосовно цілої Церкви, а «не групи розкольників»<ref>[https://www.orthodox.pl/komunikat-kancelarii-sw-soboru-biskupow-9/ Kancelarii Św Soboru Biskupów. Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego 2 kwietnia 2019].&nbsp;— orthodox.pl {{ref-pl}}</ref><ref>{{Cite web|title=Польська церква за автокефалію української, але не для “групи розкольників”|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/04/5/7211374/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2019-04-05|language=}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190404151524/https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/polska-tserkva-pidtrimue-ukrajinsku-avtokefaliyu-ofitsijna-zayava.html Польська Церква підтримує Українську автокефалію&nbsp;— офіційна заява]. cerkvarium.org, 4 квітня 2019</ref>. Проте рішення Синоду не роз'яснює, яку зі сторін вона вважає розкольниками, а тому це рішення є неоднозначним<ref>{{Cite web|title=Квантове рішення ПАПЦ|url=https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/comments/77630|website=risu.org.ua|accessdate=2020-05-29|last=|first=Бєй Ілля Геннадійович|date=|publisher=|language=}}</ref>.
* На початку березня 2019 року на сайтах Православної церкви Росії з'явилася інформація,<ref>[https://news.church.ua/2019/04/04/polska-pravoslavna-cerkva-avtokefaliya-v-ukrajini-ne-mozhe-nadavatisya-grupi-rozkolnikiv/ Польська Православна Церква: Автокефалія в Україні не може надаватися групі розкольників].&nbsp;— https://news.church.ua</ref> нібито 7 березня 2019 року Синод [[Православна церква Албанії|Православної автокефальної церкви Албанії]] не визнав нову Православну церкву України<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2655859-albanska-pravoslavna-cerkva-ne-viznala-pcu.html Албанська православна церква не визнала ПЦУ] // Укрінформ, 09.03.2019</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190313142207/http://orthodoxalbania.net/images/PDF/PatriarchConstantin2019.pdf Προβληματισμός τῆς Ὀρθοδόξου Αὐτοκεφάλου Ἐκκλησίας τῆς Ἀλβανίας γιά τό Οὐκρανικό Ἐκκλησιαστικό ζήτημα] // orthodoxalbania.net, 2019 {{ref-gr}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190313142331/http://vzcz.church.ua/2019/03/09/oficijna-poziciya-albanskoji-pravoslavnoji-cerkvi-shhodo-ukrajinskogo-cerkovnogo-pitannya/ Офіційна позиція Албанської Православної Церкви щодо українського церковного питання] // Відділ зовнішніх церковних зв'язків РПЦ в Україні, 09.03.2019</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190323163641/http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5387089.html Послання Блаженнішого Архієпископа Тиранського і всієї Албанії Анастасія Патріарху Константинопольському Варфоломію щодо українського церковного питання]. Руська Православна Церква&nbsp;— patriarchia.ru/ua/, 10 березня 2019</ref>. Згодом у березні 2019 року цю інформацію спростували, оскільки предстоятель Православної церкви Албанії у своєму листі предстоятелю Православної церкви Константинополя не зробив остаточних висновків щодо визнання чи невизнання ПЦУ і лише обговорював питання, пов'язані з новою церковною структурою<ref>[https://web.archive.org/web/20190324070820/http://keuapc.org/novini/novini-eparkhiji/2460-moskovskij-patriarkhat-znovu-spotvoriv-pozitsiyu-albanskoji-tserkvi-po-ukrajini.html Московський патріархат знову спотворив позицію Албанської Церкви по Україні]. Мукачівсько-Карпатська єпархія Православної Церкви України, 13 березня 2019</ref>.
* Отримавши власне початкове визнання в травні 2022 року синод Охридської архієпархії розпочав у березні 2024 року створення комісії, яка займатиметься українським церковним питанням. Також планують розв'язати «проблему» її назви стосовно грекомовних Церков.<ref>[https://df.news/2024/03/01/okhrydska-arkhiiepyskopiia-stvoriuie-komitet-dlia-vyznannia-pravoslavnoi-tserkvy-ukrainy/ Охридська архієпископія створює комітет для вивчення статусу Православної Церкви України]</ref><ref>[https://lb.ua/news/2024/03/01/601047_chi_otrimaie_tomos_pravoslavna_tserkva.html Чи отримає томос Православна церква в Північній Македонії? І до чого тут Україна?]</ref>

==== Православні церкви, що не визнали ПЦУ ====

* 28 грудня 2018 року стало відомо, що Синод [[Російська православна церква|Православної церкви Росії]] не визнав Православної церкви України, а також ухвалив звернутися до інших помісних православних церков із закликом не визнавати ПЦУ<ref name="rpz_1">[https://web.archive.org/web/20181229012709/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rpc-pcu/29681978.html РПЦ знову виступила проти Православної церкви в Україні]. Радіо Свобода, 28 грудня 2018</ref><ref name="rpz_2">[https://web.archive.org/web/20190324053014/http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5330865.html ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 28 грудня 2018 року]. Руська Православна Церква&nbsp;— patriarchia.ru/ua/, 28 грудня 2018</ref>. Крім того, закордонні автономії Московського патріархату в унісон з материнською церквою також висловилися про невизнання ПЦУ, зокрема [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ в Україні]]&nbsp;— 17 грудня 2018 року<ref name="rpz_ua_1">[https://web.archive.org/web/20190324053040/http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5324512.html Звернення Синоду Української Православної Церкви до архіпастирів, пастирів, чернецтва та вірних від 17 грудня 2018 року]. Руська Православна Церква&nbsp;— patriarchia.ru/ua/, 17 грудня 2018</ref><ref name="rpz_ua_2">[https://web.archive.org/web/20190324053610/https://gordonua.com/ukr/news/society/-rishennja-sinodu-upts-mp-v-ukrajini-je-tilki-odna-kanonichna-tserkva-ukrajinska-pravoslavna-tserkva-588729.html Рішення Синоду УПЦ МП: В Україні є тільки одна канонічна церква&nbsp;— Українська православна церква]. Гордон українською, 17 грудня 2018</ref>, [[Білоруський екзархат|РПЦ в Білорусі]]&nbsp;— 21 грудня 2018 року<ref name="rpz_be_1">[https://web.archive.org/web/20190324053537/https://hromadske.ua/posts/minska-yeparhiya-bpc-oficijno-viznala-pcu-rozkolnickoyu-obshinoyu Мінська єпархія БПЦ офіційно визнала ПЦУ розкольницькою общиною]. Громадське телебачення, 21 грудня 2018</ref>, [[Православна церква в Америці|РПЦ в Америці]]&nbsp;— 28 січня 2019 року<ref name="rpz_usa_1">[https://web.archive.org/web/20190215123825/https://oca.org/news/headline-news/holy-synod-of-bishops-issues-archpastoral-letter-on-ukraine Holy Synod of Bishops issues Archpastoral Letter on Ukraine]. The Orthodox Church in America, 19 січня 2019 {{ref-en}}</ref> тощо.
* 13 березня 2019 року стало відомо, що Синод [[Сербська православна церква|Православної церкви Сербії]] не визнав Православної церкви України<ref>[https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/75048/ З Москвою навіки: Сербська Православна Церква визначилася із своїм ставленням до ПЦУ] // РІСУ, 13 березня 2019</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190313142623/http://www.spc.rs/sr/stav_srpske_pravoslavne_crkve_o_crkvenoj_krizi_u_ukrajini Став Српске Православне Цркве о црквеној кризи у Украјини] // spc.rs, 2019 {{ref-rs}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190323163712/http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5381264.html Заява Сербської Православної Церкви щодо ситуації в Україні ]. Руська Православна Церква&nbsp;— patriarchia.ru/ua/, 28 лютого 2019</ref>.

== Міжцерковний діалог з УГКЦ ==
[[Українська греко-католицька церква]] прагне встановлення «двостороннього діалогу» з Православною церквою України.<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-ugkts-dialog-ptsu-svjatoslav/33253439.html УГКЦ закликає до офіційного діалогу з ПЦУ – блаженніший Святослав]</ref>

== Статистика ==
Згідно з дослідженням, проведеним у січні 2019 року трьома соціологічними компаніями ([[SOCIS]], [[Київський міжнародний інститут соціології|КМІС]], [[Центр Разумкова]]), 70,7&nbsp;% українців назвали себе православними. Серед них більшість (43,9&nbsp;%) ідентифікувала себе з Православною церквою України. Не зараховували себе до певної юрисдикції 38,4&nbsp;% православних, а про вірність [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (МП)]] заявили 15,2&nbsp;% православних українців<ref name="socis">{{Cite web|url=http://socis.kiev.ua/wp-content/uploads/2019/01/Press_reliz_3_company.pdf|title=Прес-реліз за результатами соціологічного дослідження «Україна напередодні президентських виборів 2019»|last=|first=|date=|website=socis.kiev.ua|publisher=Социс, КМІС, Центр Разумкова|language=|accessdate=}}</ref>.

Станом на травень 2019 року 79&nbsp;% відсотків українців вважали себе православними, при цьому найбільше (49&nbsp;% опитаних) вважали себе вірянами Православної церкви України. До УПЦ (МП) зараховували себе 16&nbsp;% українців, а 14&nbsp;% православних українців не визначилися з конкретною юрисдикцією<ref>{{Cite web|url=https://www.kiis.com.ua/materials/pr/20192205_tomos/Tomos_may%202019.pdf|title=Конфесійна структура і створення Православної Церкви України: травень 2019|last=|first=|date=|website=kiis.com.ua|publisher=Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)|language=|accessdate=}}</ref>.

Згідно з опитуванням Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка (січень 2020 року) парафіянами ПЦУ вважають себе 38,6&nbsp;% українців, вірянами ж УПЦ (МП) назвалися 20,7&nbsp;% опитаних<ref>{{Cite web|title=Інформаційні вибухи січня: реакція громадської думки|url=https://smc.org.ua/news/informatsijni-vybuhy-sichnya-reaktsiya-gromadskoyi-dumky/|website=Центр «Соціальний Моніторинг»|date=2020-02-03|accessdate=2020-02-05|language=-UA|url-status=dead}}</ref>.

З 15 по 27 лютого 2020 року Київський міжнародний інститут соціології проводив всеукраїнське опитування громадської думки; згідно з його результатами, до ПЦУ позитивно ставляться 60,6&nbsp;% українців, негативно&nbsp;— 5,4&nbsp;%, а до її предстоятеля позитивно ставляться 38,4&nbsp;%, негативно&nbsp;— 5,7&nbsp;%<ref>{{Cite web|url=http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=921&page=1|title=Ставлення до окремих церков України і очікування від діяльності Православної церкви України: ЛЮТИЙ 2020 РОКУ|last=|first=|date=|website=kiis.com.ua|publisher=Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)|language=|accessdate=2020=03-05}}</ref>.

Станом на кінець 2019 року ПЦУ складалась із 44 єпархій, які об'єднують понад сім тисяч парафій. У них служать понад 4,5 тисячі кліриків, зокрема 62 архиєреї. До ПЦУ належать 77 чоловічих і жіночих монастирів, 10 закладів вищої духовної освіти (в яких навчається 1101 студент)<ref>{{Cite web|title=Доповідь Предстоятеля на Архієрейському Соборі 14 грудня 2019 р.|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/dopovid-predstoyatelya-na-arhiyerejskomu-sobori-14-grudnya-2019-r/|website=PCU|date=2019-12-14|accessdate=2019-12-15|language=}}</ref>.

Згідно з опитуваннями, в січні 2023 року 69&nbsp;% українців вважали себе православними, 41&nbsp;% із них належали до ПЦУ, 4&nbsp;%&nbsp;— до РПЦвУ, 24&nbsp;% не належали до жодного патріархату<ref>{{Cite web|title=ПЦУ має вдесятеро більше прихильників, ніж УПЦ Московського патріархату|url=https://www.rbc.ua/rus/news/ptsu-mae-vdesyatero-bilshe-prihilnikiv-nizh-1674048312.html|website=РБК-Украина|accessdate=2023-01-19|language=uk}}</ref>.

{{-}}

{| class="wikitable toccolours" border="1" cellpadding="2" cellspacing="0" style="margin: 0 0 0 0; font-size:85%; text-align:center; border-collapse: collapse;"
|- style="background-color: silver"
! Дата<ref>[https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr_2019/75410/ Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні] // [[Державна служба України з етнополітики та свободи совісті]]</ref> !! Єпархій !! Парафій !! Монастирів !! Ченців і черниць !! Місій !! Братств !! Навч. закладів !! Слухачів в них !! Священнослужителів !! Недільних шкіл !! Періодичних видань
|-
| 1.01.2019{{efn|приблизно на момент об'єднання за попередньою статистикою УПЦ КП+УАПЦ}} || 45 || 6534 || 77 || 248 || 31 || 15 || 26 || 1475 || 4443 || 1688 || 67
|-
| 1.01.2021 || 45 || 6981 || 79 || 233 || 33 || 16 || 26 || 1447 || 4572 || 1755 || 71
|-
| 1.01.2023 || 45 || 7645 || 82 || ? || 35 || 16 || 26 || ? || ? || ? || ?
|-
| 1.01.2024 || 45 || 8075 || 87 || ? || 35 || 16 || 26 || ? || ? || ? || ?
|}

=== За регіонами ===
Розподіл за статистикою на початок 2019 року ('''без колишніх громад УПЦ (МП)''')
{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|+
! rowspan="2" |Адміністративно-територіальна одиниця
! colspan="2" |Громади
! rowspan="2" |Разом
! colspan="2" |2021
! colspan="2" |2024
|-
! УПЦ КП !! УАПЦ !! Кількість !! % !! Кількість !! %
|-
|[[Вінницька область]]||306||46||352||422||18,81||560||25,40
|-
|[[Волинська область]]||405||17||422||539||32,03||612||37,29
|-
|[[Дніпропетровська область]]||202||11||213||224||14,55||235||15,71
|-
|[[Донецька область]]||104||3||107||119||6,34||116||6,43
|-
|[[Житомирська область]]||244||34||278||329||20,28||391||24,32
|-
|[[Закарпатська область]]||54||24||78||100||4,97||99||5,63
|-
|[[Запорізька область]]||127||8||135||131||11,47||60||13,04
|-
|[[Івано-Франківська область]]||324||139||463||487||33,77||481||35,32
|-
|[[Київська область]]||452||29||481||493||25,76||754||39,27
|-
|[[Кіровоградська область]]||99||15||114||123||16,51||143||19,25
|-
|[[Луганська область]]||33||0||33||39||4,49||36||4,29
|-
|[[Львівська область]]||531||380||911||934||28,42||950||30,09
|-
|[[Миколаївська область]]||148||9||157||159||19,70||157||21,07
|-
|[[Одеська область]]||127||10||137||144||10,37||146||11,02
|-
|[[Полтавська область]]||210||22||232||243||20,35|| 267 || 22,48
|-
|[[Рівненська область]]||355||23||378||443||27,08|| 500 || 31,15
|-
|[[Сумська область]]||93||0||93||97||17,80|| 122 || 17,66
|-
|[[Тернопільська область]]||405||157||562||608||32,99|| 603 || 33,86
|-
|[[Харківська область]]||82||18||100||80||7,67|| 76 || 9,22
|-
|[[Херсонська область]]||95||44||139||153||15,45|| 93 || 25,83
|-
|[[Хмельницька область]]||270||74||344||401||19,37|| 658 || 34,24
|-
|[[Черкаська область]]||245||67||312||321||22,17|| 414 || 28,67
|-
|[[Чернівецька область]]||177||9||186||218||15,79|| 226 || 16,83
|-
|[[Чернігівська область]]||140||0||140||156||15,35|| 185 || 19,41
|-
|місто [[Київ]]||135||32||167||225||17,12|| 191 || 19,20
|-
|місто [[Севастополь]]*||2||1||3||3|| || 3 || 
|-
|[[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]*||39||9||48||48|| || 48 || 
|-
|Разом||5363||1171||6534||7239||19,40|| 8126 || 23,63
|-
! colspan="8" |<nowiki>*</nowiki>&nbsp;— станом на 01.01.2013
|}

== Див. також ==
* [[Надання автокефалії православній церкві України]]
* [[Конфлікт між Філаретом та Епіфанієм|Відмежування митрополита Філарета від ПЦУ]]
* [[Томос про автокефалію Православної церкви України]]
* [[Перехід церковних громад до ПЦУ]]
* [[Історія православ'я в Україні]]
* [[Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості]]

== Зауваження ==
{{notelist}}

== Примітки та джерела ==
{{reflist|3}}

== Додаткова література ==
* {{е-ВУЕ|Православна церква України}}
* ''Дорошенко, Дмитро.'' Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу. Берлін: Нація в поході. 1940. 71 стор. <small>([https://web.archive.org/web/20190106230559/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1962/file.pdf pdf], [http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=8884 html])</small>
* Релігієзнавство. Підручник./ Укладачі: Білецький В. В., Додонов Р. О., Ковальський Г. Є.&nbsp;— Вінниця: ДонНУ, ГЛОБУС ПРЕСС, 2016.&nbsp;— 317 с.
* ''Полонська-Василенко, Наталія.'' Історичні підвалини УАПЦ. Рим: PP. Basiliani. 1964. 124 стор. {{small|(2-ге вид., перше видання у 1964 році: Мюнхен: [[Інститут з вивчення історії та культури СРСР]])}} <small>([https://web.archive.org/web/20181216031449/http://shron1.chtyvo.org.ua/Polonska-Vasylenko_Nataliia/Istorychni_pidvalyny_UAPTs.pdf  pdf])</small>
* ''Ульяновський, Василь''. Церква в Українській державі 1917—1920 роках. Кн. 1—2. Київ: Либідь, 1997. 200 стор. (1-ше вид.) <small>([https://web.archive.org/web/20190106230201/http://shron1.chtyvo.org.ua/Ulianovskyi_Vasyl/Tserkva_v_Ukrainskii_Derzhavi_1917-1920_rr_doba_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady.djvu djvu, книга 1: доба Української Центральної Ради])</small> <small>([https://web.archive.org/web/20190106230241/http://shron1.chtyvo.org.ua/Ulianovskyi_Vasyl/Tserkva_v_Ukrainskii_Derzhavi_1917-1920__rr_doba_Hetmanatu_Pavla_Skoropadskoho.djvu djvu, книга 2: доба Гетьманату Павла Скоропадського])</small>
* ''Черенюк, Ярослав''. Український церковно-визвольний рух після падіння самодержавства та ліквідація синодального управління РПЦ / Волинський благовісник. 2014. №&nbsp;2. С. 109—123. <small>([https://web.archive.org/web/20180414115912/http://vpba.org/component/attachments/download/15.html pdf])</small>
* ''Преловська, Ірина''. Джерела з історії Української автокефальної православної церкви 1917—1939&nbsp;рр.: збереженість, класифікація, актуалізація та інформаційний потенціал. Київ, 2015. 555 с. <small>([https://web.archive.org/web/20190111192351/http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/12/Преловська_дисертація.pdf pdf])</small>
* ''Рубан, Василь''. Історичні передумови формування Української Соборно-єпископської Церкви. / Труди Київської Духовної Академії. 2016. №&nbsp;16. С. 261—274. <small>([https://web.archive.org/web/20190107164622/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Ftkda_2016_16_25.pdf pdf])</small>

== Матеріали ==
* [https://wz.lviv.ua/news/457013-u-rozstrilnikh-spiskakh-buli-usi-prichetni-do-stvorennya-ptsu-razom-z-poroshenkom-nardepka У «розстрільних» списках були усі причетні до створення ПЦУ разом з Порошенком,&nbsp;— нардепка]
* [https://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-kiyivska-mitropoliya-ta-inshi-pravoslavni-tserkvi-pered-1686-r-karti.html Київська митрополія та інші православні церкви перед 1686 роком (карти)]

== Посилання ==
{{Commonscat|Orthodox Church of Ukraine}}
* {{Official|http://www.pomisna.info}}
* {{Youtube|c=UCFgJSKKWeYsoJLeJoeQVFdg/videos|Православна церква України}}
* {{Facebook|Orthodox.in.Ukraine}}
* {{Twitter|OrthodoxUkraine}}
* {{Instagram|pomisna.ocu}}
* {{SM}} ''[[:s:Патріарший і синодальний Томос надання автокефального церковного устрою Православній Церкві Україні|Томос про автокефалію ПЦУ]]'' на сайті [[Вікіджерела]]
* {{SM}} ''[[:s:Статут Православної Церкви України|Статут ПЦУ]]'' на сайті [[Вікіджерела]]

{{Бібліоінформація|#f5f5f5}}
{{єпископат Православної Церкви України}}
{{єпархії ПЦУ}}
{{Історія православ'я в Україні}}
{{Православні церкви}}
{{Східно-християнські церкви в Україні і в українській діаспорі}}
{{Історичні релігії українців}}
{{Релігія в Україні}}

{{портали|Релігія|Християнство|Православ'я|Історія України|Право|Історія|Україна}}

[[Категорія:Православна церква України| ]]
[[Категорія:Українська церква]]
[[Категорія:Релігійні організації, засновані 2018]]
[[Категорія:Засновані в Україні 2018]]
[[Категорія:2018 у християнстві]]