Перегляд вихідного коду сторінки Руський

{{не плутати|Росіянин}}
{{otheruses|Руська мова}}
{{redirect|Руська}}
{{Також|Руський (значення){{!}}Руський}}
[[Файл:Groshik_Russie(Ukraine).jpg|міні|250px|[[Грошик Руський]]&nbsp;— монета, яка карбувалась у Львові впродовж 2-ї половини 14 ст. для [[Королівство Руське|Королівства Руського]]. На реверсі&nbsp;— герб [[Галицько-Волинське князівство|галицьких земель]] та круговий напис: ''«MONETA RUSSIAE»'' (Монета Руська)]]

'''Ру́ський''' (прикметник) (давньоруськ. ''руськии'', {{lang-pl|ruski}}), '''давньоукраїнський'''<ref>''Шевчук С. В., Мосенкіс Ю. Л.'' [https://archive.org/details/UM0va/53_2023/page/186/mode/1up?view=theater Мови Києворуської держави як об'єкт інформаційної війни та лінгвістичної реконструкції] // [[Українське мовознавство (журнал)|Українське мовознавство]], 1(53). Міжвідомчий науковий збірник, 2023.&nbsp;— С. 186—196.</ref>&nbsp;— в українській мові такий, що належить до часів [[Русь|Русі]] або до її населення&nbsp;— [[Русь (етнонім)|русі]] (наз. відм. однини&nbsp;— [[Русини|русин]], аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва&nbsp;— москвин, Литва&nbsp;— литвин), чи їхніх нащадків&nbsp;— [[українці]]в. Під назвою «руські люди» (чиї&nbsp;— приналежність), як правило, розуміли підлеглих Русі іншого етнічного походження. Для позначення жителів саме [[Київська Русь|давньої Русі]], середньовічної Київської держави, та до держав спадкоємців: [[Королівство Русь (назва)|Королівства Русь]] ([[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]), [[ВКЛ|Великого князівства Литовського та Руського]] та [[Велике князівство Руське (1432—1435)|Великого князівства Руського]] XV&nbsp;ст., та [[Велике князівство Руське (1658—1659)|Великого князівства Руського]] що мало постати на теренах [[Гетьманщина|Українського гетьманату]], часто також вживається термін ''давньоруський / давньоукраїнський''. Не випадково саме так іменувалася адміністративна одиниця [[Руське воєводство]]. <br/>Слово ''руський'' не слід плутати з {{lang-ru|русский}}, тобто [[росіяни]]н.

Народ Руський ({{lang-la|Genus Ruthenicum}})&nbsp;— одна з державотворчих націй у таких середньовічних східноєвропейських державних утвореннях, як Велике князівство Литовське і Річ Посполита Обох Народів.

{{цитата|''Руссю споконвічна називали сучасну територію України, а прикметник руський вживався як самоназивання українців.''<ref>Григорій Півторак. [https://mue.etnolog.org.ua/uploads/2014/pdf/32.pdf Що таке "Русь", "Росія", "Малоросія" і як ми втратили своє споконвічне ім'я] // Матеріали до української етнології: зб. наук. пр. / [[Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України|НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського]]. Вип. 13 (16), 2014.— С. 32—51.</ref><ref>Григорій Півторак. [http://izbornyk.org.ua/pivtorak/pivt09.htm «Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія»?] // Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». — {{К.}}: Видавничий центр «[[Академія (видавничий центр)|Академія]]», 2001.&nbsp;— ISBN 966-580-082-5</ref>}}

== Історія ==
Етнічне визначення '''руський''' у розумінні «український» безперервно зберігалося протягом багатьох століть. Русинами називали себе українці у [[ВКЛ|Великому князівстві Литовському]], а у львівських міських книгах від [[1599]]&nbsp;р. навіть використовується термін ''«руська нація»'' (Natio Ruthenica). Тогочасні джерела переконливо засвідчують, що населення України та Білорусі чітко відокремлювало себе від [[Московія|московитів]]&nbsp;— предків сучасних росіян. У часи [[Гетьманщина|Козаччини]] для українців також природною і звичною була стара назва їхнього краю&nbsp;— Русь, а їх самих&nbsp;— русини. Та й уся [[Західна Європа]] протягом багатьох віків на означення України вживала назву «Русь». Особливо стійкою ця назва виявилася в західному реґіоні України. Навіть в другій половині XIX&nbsp;- початку XX&nbsp;ст. прикметник руський (тобто «український») ще входив до назв різних західноукраїнських політичних партій, літературних і наукових угруповань, альманахів, окремих праць тощо. Наприклад: [[Головна Руська Рада|«Головна руська рада»]]&nbsp;— перша українська політична організація в Галичині, що виникла у Львові 2 травня 1848&nbsp;р., просвітнє товариство [[Галицько-Руська матиця|«Галицько-руська матиця»]], «[[Собор руських учених]]» (1848&nbsp;р.), «[[Руська трійця]]» (українські письменники М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький), чотиритомна «Історія літератури руської» (тобто української) О. Огоновського, «[[Історія Русів]]». В 1907 році у м. Самбір було створено «[[Товариство руської шляхти]]» та ін.<ref>{{Cite web |url=http://izbornyk.org.ua/pivtorak/pivt09.htm |title=Григорій Петрович Півторак. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов |accessdate=22 вересня 2011 |archive-date=22 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181122211441/http://izbornyk.org.ua/pivtorak/pivt09.htm }}</ref>

Класик російськомовної літератури [[Лєсков Микола Семенович|М.&nbsp;С.&nbsp;Лєсков]], описуючи побут українського села [[Фарбоване|Фарбованого]] у XIX&nbsp;ст. зазначає:

{{Цитата|''«Слово «русський», в смысле малороссийский или южнорусский, тогда здесь резко противопоставлялось «московскому» или великороссийскому, северному. Московское и «русськое»&nbsp;— это были два разные понятия и на небе и на земле. Земные различия всякому были видимы телесными очами, а расчисления, относимые к небесам, познавались верою. По вере же великорусские дела подлежали заботам чудотворца Николая, как покровителя России, а дела южнорусские находили себе защиту и опору в попечениях особенно расположенного к малороссиянам святого Юрия или, по нынешнему произношению, св. Георгия (по-народному «Юрко»)»''.<ref>{{Cite web |url=http://az.lib.ru/l/leskow_n_s/text_1006.shtml |title=Лесков Н. С. Собрание сочинений в 12 т. М., Правда, 1989; Том 7, с. 277-317. |accessdate=2011-04-03 |archive-date=2016-11-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161126173648/http://az.lib.ru/l/leskow_n_s/text_1006.shtml }}</ref>}}

Про походження етноніма ''«Руський»'', тобто належний до [[Київська Русь|Русі]] говорить і авторитетний у [[Російська імперія|Російській імперії]] історик [[Микола Костомаров]]. Зокрема появу назви ''«Русь»'' він пояснює, як ту яка спочатку розповсюдилась тільки на [[Волинь]] та [[Галичина|Галичину]]:

{{цитата|Звертаючись до руської історії, можна прослідити, що недомовлена літописцем частина (про походження), в його етнографічному нарисі про Південну Русь, в ланцюзі обставин, які створили історичну долю південно-руського народу, з часом проявила себе сама. Якщо первісний етнограф, говорячи про [[Поляни (східні)|Полян]], [[Деревляни|Деревлян]], [[Уличі]]в, [[Волиняни|Волинян]], [[Білі хорвати|Хорватів]] не дав їм всім, окремої від інших Слов'ян назви, - то її дала сама історія. Досі наукою остаточно не з'ясоване походження, так близької всім нам, назви Русь. Чи потрапила вона разом з переселенцями від Балтійського узбережжя, які оселились серед одного з південно-руського племені, чи можливо, як вважають деякі вчені, посилаючись в основному на східні відомості існувала й раніше, як туземна назва Руської Землі. Але уже в ХІ столітті назва ця поширилась на [[Волинь]] та нинішню [[Галичина|Галичину]], але скоріш за все, ще не розповсюдилась на північний схід, ні на [[Кривичі]]в, ні на Новгородців. Зокрема засліплений [[Василько Ростиславич|Василько]], розповідаючи про наміри свої, присланому до нього Василію, говорить про плани помсти [[Ляхи|Ляхам]] за землю '''«Руську»''', і він мав на увазі не [[Київ]], а країну яка згодом отримала назву [[Червона Русь|Червоної Русі]]. В ХІІ сторіччі, на землі Ростово-Суздальській, під Руссю розуміли тільки південний захід нинішньої [[Російська імперія|Росії]].<ref name=":0">{{Cite web |url=http://razym.ru/naukaobraz/obrazov/138424-kostomarov-ni-sobranie-sochineniy-nikostomarova-v-7-knigah-19-tomov.html |title=Зібрання творів М. І. Костомарова. В 7 книгах (19 томів). Книга 1, стор. 36. 1903 р. |accessdate=2012-01-23 |archive-date=2011-11-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111101074125/http://razym.ru/naukaobraz/obrazov/138424-kostomarov-ni-sobranie-sochineniy-nikostomarova-v-7-knigah-19-tomov.html }}</ref>
{{oq|ru|Обращаясь къ русской исторіи, можно прослѢдить, какъ недосказанное лѢтописцемъ въ его этнографическомъ очеркѢ о Южной Руси само собой высказало себя въ цѢпи обстоятельствъ, образовавшихъ историческую судьбу южно-русскаго народа. Если первоначальный этнографъ, исчисляя своихъ Полянъ, Древлянъ, Улучей, Волынянъ, Хорватовъ, не далъ имъ всѢмь одного названія, отдѢльнаго отъ другихъ Славянъ русскаго материка, то имъ его дала вскорѢ исторія. До сихъ поръ не рѢшила окончательно наука — это названіе Русь, такъ намъ всѢмь присущее, занесено ли съ Балтійскаго побережья частью иноземцевъ, поселившихся среди одной вѢтви южнорусскаго племени, или, какъ полагаютъ нѢкоторьіе ученые, опираясь преимущественно на восточныхъ извѢстіяхъ, было и прежде туземнымъ прозваниемъ на Русской ЗемлѢ. Но уже въ XI вѢкѢ названіе это распространилось на Волынь и на нинѢшнюю Галицію, тогда какъ, повидимому, не переходило еще ни на сѢверо-востокъ, ни къ Кривичамъ, ни къ Новгородцамъ. Уже ослѢпленный Василько, исповѢдуясь въ своихъ намѢреніяхь присланному къ нему Василию, говоритъ о планѢ мстить Ляхамъ за землю '''Русскую''' и разумѢетъ не Кіевъ, но ту страну, которая впослѢдствіи усвоила себѢ названіе, Червоной Руси. Въ XII вѢкѢ въ землѢ Ростовско-Суздальской подъ Русью разумѢли вообще юго-западъ ньнѢшней Россіи.}}
|3=|4=}}

Далі імперський історик констатує той факт, що іноземці під назвою «Русь» розуміли тільки південно-західну частину Російської імперії, тобто сьогоднішню [[Україна|Україну]]:

{{цитата|Назва Русь, яка закріпилась за нинішнім південноруським народом, згодом перейшла і до іноземців. Всі стали називати Руссю не всю сукупність слов'янських племен нинішньої Росії, а власне тільки південний захід Росії, заселений тільки тією частиною слов'янського племені, за яким сьогодні закріплюється назва південноруського, або [[Мала Русь|малоросійського]].<ref name=":0"/>  
{{oq|ru|Названіе Руси за нынѢшнимъ южнорусскимъ народомъ перешло и къ иностранцамъ, и всѢ стали называть Русью не всю совокупность славянскихъ племенъ материка нынешней Россіи, а собственно юго-западъ Россіи, населенный тѢмь отдѢломь славянскаго племени, за которымъ теперь усвоивается названіе южнорусскаго или малороссійскаго.
}}
|3=|4=}}

Загалом слова Костомарова, підтверджуються багатьма іншими джерелами, зокрема картографами, які на більшість власних карт до підписання [[Березневі статті 1654|Березневих статей]] ніколи не наносили напис «Русь», на території Московського царства, а тільки позначали це державне утворення як «Московське царство», «Московське князівство», або найчастіше спрощеною назвою&nbsp;— [[Московія]] або Московщина. Навіть опісля тих подій, ще довгий час зустрічалась назва&nbsp;— «Росія, в простонароді&nbsp;— Московія».<ref>[http://www.ex.ua/view/1632421 Сергій Шелухін «Назва України з картами». 1921&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

Слід також зазначити, що [[запорізькі козаки]], вважаючи себе ''«народом руським»'', чітко відокремлювали Русь та [[Московське царство|Московську державу]].

{{text|Біда в тому, що Московську державу запорожці не вважали «руською землею». Тому і ходили війною на Москву під час Смути і в 1618 році.<ref>[http://lenta.ru/conf/tairova/ Lenta.ru: Директор центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького університету Тетяня Таірова-Яковлєва]</ref><ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/4e3b09c82623c/ Українська правда: Тетяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто"]</ref>
{{oq|ru|Беда в том, что Московское государство запорожцы не считали «землей руськой». Поэтому и ходили на Москву во время Смуты и в 1618 году.}}}}

== Поширення етноніма в Україні ==
В [[Українська мова|українській мові]] поняття «руський» (що стосується давньої Русі і її духовного спадку) чітко відрізняється від поняття «російський» (що стосується [[Росія|Росії]]). Плутанина цих двох термінів в багатьох мовах світу спричинена впливом грецької, а потім [[російська мова|російської мови]], оскільки в російській мові (одній з мов, які виникли на основі давньоруської) слова ''русский'' та ''российский'' вживаються на позначення всього, що стосується Русі і одночасно всього, що стосується Росії (первісно&nbsp;— грецька назва Русі), починаючи від часів [[Московське царство|Московського царства]] до теперішніх часів Російської Федерації. У повній мірі різних значень ці поняття набули в XIX—XX ст, у зв'язку з необхідністю і бажанням українського населення Російської імперії зберегти українську спадщину (мову, віру, звичай і культуру) і для цього відокремити себе від російської («великоруської» або «московської») літературної мови, особливостей православного віровчення, звичаїв і культурних традицій, які йому нав'язувались імперською політикою.

Протягом [[XIX]]&nbsp;ст. для більшості українських культурних діячів характерне одночасне вживання понять Русь, Україна, руський, український, руські, українці тощо. В XX&nbsp;ст. у зв'язку з боротьбою за незалежність у всіх сферах життя, переважає вживання понять Україна, український. Після набуття Україною незалежності у кінці XX&nbsp;ст. українці в усьому світу повертаються до осмислення своєї історії і стародавньої культурної спадщини, повертаючись до вживання понять русин, руський, так само як запроваджуючи нові (україноруський, від назви Україна-Русь, Українська Русь). Згідно зі [[Словарь української мови|Словарем української мови]] Б. Грінченка, термін ''руський'' наприкінці XIX&nbsp;ст.&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. вживався в сенсі «російський», а значення «український» мав тільки в [[Галичина|Галичині]] та на [[Буковина|Буковині]]<ref>{{Грінченко|Руський|52989-ruskyj.html#show_point}}</ref>.

Якщо в росіян, зустрічається лише назва ''русские'' (іменник, що походить від прикметника), то у жителів України, Малої Русі, центру Русі Київської вживають обидві назви [[русин]]и і руські, причому назва «русини» збереглася й дотепер у самоназві українців [[Закарпаття]] та Східної [[Словаччина|Словаччини]]. [[Наріччя]] русинів (одне з деяких [[наріччя|нарічь]] теперішньої [[українська мова|української мови]]) й досі називається руська (або [[Русинська мова|русинська]]). У селах центральної [[Україна|України]] і західної України й досі можна почути «він говорить якось не ''по-руськи''», що означає «він говорить не по-нашому, не мовою Русі». {{Джерело?}}

== Уживання слова «руський» в українській мові стосовно неукраїнських понять, тобто як синоніму до слова «російський» ==

В українській мові слово «руський» в окремих випадках, принаймні до останнього часу, використовується до понять, що не мають, взагалі кажучи, нічого спільного з Україною або українцями, тобто виступає синонімом до слова «російський». Вживання слова «руський» у цьому значенні має виключно [[Оказіоналізм (філологія)|оказіональний]] характер. У таких випадках слово «руський» є лишень не зовсім доречною [[Калька (мовознавство)#Семантичні кальки|семантичною калькою]] з російської мови. Прикладів такого вживання в українській мові налічується лише кілька.

* '''Руські гори'''&nbsp;— гори у Східній Антарктиді, на [[Земля Королеви Мод|Землі Королеви Мод]], між {{coord|71|S|16|E}} та {{coord|72|30|S|19|00|E}}. Руські гори відкрила 1959 року радянська антарктична експедиція. Саме така назва гір подається в [[Українська радянська енциклопедія|Українській радянській енциклопедії]] 1983 року.<ref>Руські гори. Українська радянська енциклопедія.&nbsp;— Т. 9.&nbsp;— Київ, 1983. Стор. 526.</ref> Назва «Руські гори» є калькою російської назви «Русские горы»<ref>{{Cite web |url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/128690/Русские |title=Русские горы. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. |accessdate=24 вересня 2011 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305055223/http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/128690/Русские }}</ref> і насправді під словом «руські» тут мається на увазі, скоріш за все, «російські».
* '''[[Руська правда (Павло Пестель)|«Руська правда» П.&nbsp;І.&nbsp;Пестеля]]'''&nbsp;— конституція [[Декабристи|декабристів]], написана П.&nbsp;І.&nbsp;Пестелем і названа так 1824 року. Саме така назва подається в [[Українська радянська енциклопедія|Українській радянській енциклопедії]] 1983 року.<ref>«Руська правда» П.&nbsp;І.&nbsp;Пестеля. Українська радянська енциклопедія.&nbsp;— Т. 9.&nbsp;— Київ, 1983. Стор. 525.</ref> Назва походить від назви [[Руська правда|Руської правди]] ХІ&nbsp;— ХІІ століть, однак «Руська правда» П.&nbsp;І.&nbsp;Пестеля зі стародавньою Україною-Руссю не має нічого спільного. Під «руськими» з позицій російської великодержавності маються на увазі разом росіяни, українці та білоруси як один-єдиний народ.<ref>{{Cite web |url=http://vivovoco.astronet.ru/VV/LAW/VV_PES_W.HTM#2_3 |title=Архівована копія |accessdate=24 вересня 2011 |archive-date=24 січня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090124002136/http://vivovoco.astronet.ru/VV/LAW/VV_PES_W.HTM#2_3 }}</ref>.

== Топоніміка ==
* [[Рава Руська]]
* [[Руська Поляна (Україна)|Руська Поляна]]
** [[Руська Поляна (Україна)|Руська Поляна]], [[Черкаський район]]
** [[Руська Поляна (Румунія)|Руська Поляна]], [[Русь Поляни (комуна)|Русь Поляни]] ([[Румунія]])
* [[Руська Мокра]]
* [[Руська Волова]]
* [[Рясне-Руське]]
* [[Руська (село)|Руська]], село
* [[Руська Країна]]
* [[Руська (гора)]]
* [[Рускова (річка)|Рускова]]
* [[Рось]]
* [[Роська]]
* [[Росава]]

== Див. також ==
{{Div col|cols=3}}
* [[Руська мова]]
* [[Русь (етнонім)]]
* [[Русь (народ)]]
* [[Русь]]
* [[Київська Русь]]
* [[Русини]]
* [[Рутени]]
* [[Славія]]
* [[Куявія]]
* [[Артанія]]
* [[Гардарик]]
* [[Укри]]
* [[Руський Каганат]]
* [[Руське воєводство]]
* [[Етногенез українців]]
* [[Етногенез білорусів]]

{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* [http://exlibris.org.ua/nakonechny/index.html Євген Наконечний «Украдене Ім'я»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180901135655/http://exlibris.org.ua/nakonechny/index.html |date=1 вересня 2018 }}
* [http://izbornyk.org.ua/pivtorak/pivt.htm Григорій Петрович Півторак. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110522143121/http://izbornyk.org.ua/pivtorak/pivt.htm |date=22 травня 2011 }}
* составив о. Ириней Мих. Кондратович парох Хоньковскій // «Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа», выдавництво товариства «Просвѣты» в Ужгородѣ, друге перевѣрене выданя, книгопечатня акційного тов. «Уніо» в Ужгородѣ, число 35-37, 1925&nbsp;р., 119 с. {{ref-uk}}
* {{commonscat-inline|File:Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа.pdf|Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа}}

{{Русь}}
{{ВП-портали|Історія}}

{{DEFAULTSORT:Руський}}
[[Категорія:Русь]]
[[Категорія:Історія України]]