Перегляд вихідного коду сторінки Черкаси

{{also|Черхавка|Черкаська}}
{{НП України
| назва              = Черкаси
| прапор             = FLA_Cherkasy,_Cherkaska,_Ukraine.svg
| опис прапора       = Прапор Черкас
| герб               = COA_Cherkasy,_Cherkaska,_Ukraine.svg
| опис герба         = Герб Черкас
| зображення         = {{Photomontage|position=center
 |color=#ffffff
 |photo1a = 71-101-0109 Cherkasy SAM 7160.jpg 
 |photo2a = Небесної сотні 3, м Черкаси 71-101-0046.jpg
 |photo2b = Цивільний банк Черкаси.jpg
 |photo3a = Свято-Троїцький кафедральний собор УПЦ КП Черкаси.jpg
 |photo3b = Музей Кобзаря Т.Г.Шевченка в Черкасах.jpg
 |photo4a = Чоловіча гімназія Черкаси.jpg 
 |photo4b = Готель «Слов’янський», Черкаси.jpg
 | spacing = 2
 | border = 0
 | size = 300
}}
| регіон             = {{ПрТ|Черкаська область}}
| район = [[Черкаський район]]
| громада = [[Черкаська міська громада]]
| рада = [[Черкаська міська рада]]
| код КАТОТТГ = UA71080490010015879
| засноване = {{Дата з віком|1284}}
| перша згадка = [[1303]] <ref>http://chmr.gov.ua/ua/text.php?s=7&s1=226 {{url=http://chmr.gov.ua/ua/text.php?s=7&s1=226}} Офіційний сайт Черкаської міської ради стверджує, що офіційна дата заснування Черкас - 1286 рік</ref>
| магдебурзьке право = [[1791]]
| агломерація =
| статус = [[1795]]
| поділ = 2 міські райони
| населення = {{збільшення}} 284 459 на (2023)
| площа = 75
| ref-площа =
| густота = 4005
| поштові індекси = 18000—18499
| код = 472
| номери автомобілів = [[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px]] СА, ІА, ОА, РА / 24
| координати = {{coord|49|26|40|N|32|3|35|E|scale:100000_region:UA|display=inline,title}}
 | lat_deg = 49 | lat_min = 26 | lat_sec = 40
 | lon_deg = 32 | lon_min = 3 | lon_sec = 35
| висота = 110
| водойма = [[Кременчуцьке водосховище]]
| етнікон = черка́сець<br/>черка́ска<br/>черка́сці<ref>{{Cite news|title=Блог Пономарева: черкасці чи черкащани?|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-42224700|work=BBC News Україна|date=2017-12-04|accessdate=2020-02-17|language=uk|first=Олександр|last=Пономарів|archive-date=2019-07-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20190717044913/https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-42224700|url-status=no}}</ref> або черкаща́нин<br/>черкаща́нка<br/>черкаща́ни<ref>{{черкаща́нин|Словники України online}}</ref>
| станція = [[Черкаси (станція)|Черкаси]]
| відстань =
| залізниця с = 242
| ref-залізниця с =<ref>{{Cite web|url=http://www.railway.te.ua/kiev.htm|title=Карта залізниць України|accessdate=29 вересня 2009|archive-date=3 жовтня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20091003205754/http://www.railway.te.ua/kiev.htm|url-status=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091003205754/http://www.railway.te.ua/kiev.htm |date=2009-10-03}}</ref>
| фізична с = 156
| ref-фізична с =<ref>{{Cite web|url=http://maps.vlasenko.net/?lat=49.416667&lon=32.05|title=Топографическая карта Украины, России, Беларуси на сайті ua.vlasenko.net|accessdate=29 вересня 2009|archive-date=12 травня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140512225048/http://maps.vlasenko.net/?lat=49.416667&lon=32.05 |url-status=no}}</ref>
| автошлях с = 189
| ref-автошлях с =<ref>{{Cite web|url=http://maps.google.com/|title=Google Maps|accessdate=20 листопада 2006|archive-date=13 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141013184342/https://maps.google.com/|url-status=no}}</ref>
| міста-побратими = [[Файл:Flag of USA.svg|20px]] [[Санта-Роза (Каліфорнія)|Санта-Роза]], [[Сполучені Штати Америки|США]] <br/>
[[Файл:Flag of Poland.svg|20px]] [[Бидгощ]], [[Польща]]<br/>
[[Файл:Flag of Azerbaijan.svg|20px]] [[Сумгаїт]], [[Азербайджан]] <br/>
[[Файл:Flag of Georgia.svg|20px]] [[Руставі]], [[Грузія]]<br/>
[[Файл:Flag of Turkey.svg|20px|border]] [[Кушадаси]], [[Туреччина]]
| день міста = середина вересня
| адреса = 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького,&nbsp;36
| вебсторінка  = [http://www.chmr.gov.ua Офіційний портал міської ради, міського голови, виконкому]
| мер = [[Бондаренко Анатолій Васильович]]
| ремарки =
}}
{{Otheruses|Черкаси (значення)}}
'''Черка́си'''&nbsp;({{МФА-всі|t͡ʃerˈkase|3=Uk-Черкаси.ogg}})&nbsp;— [[Міста України|місто]], в [[Україна|Україні]], [[Черкаська область|обласний]] та [[Черкаський район|районний]] центр в [[Центральна Україна|Центральній Україні]], [[адміністративний центр]] [[Черкаська міська громада|Черкаської міської громади]], промисловий центр [[Центральний економічний район (Україна)|Центрального економічного району]], значний культурний та освітній осередок. Відоме з кінця [[історія Черкас|XIV століття]] і за час свого існування відіграло певну роль в [[історія України|історії всієї України]]. Черкаси були осередком формування [[козаки|Козаччини]], мешканці міста брали безпосередню участь у [[хмельниччина|Хмельниччині]] та [[коліївщина|Коліївщині]]. Зростання міста після отримання статусу обласного центру призвело до перетворення його на великий промисловий центр і головний культурний осередок цілого регіону. Населення&nbsp;—  284,5 тис. осіб.

== Походження назви ==
{{main|Походження назви міста Черкаси}}
Походження [[топонім]]у «Черкаси» та його істинна [[етимологія]] лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Російськими істориками І.&nbsp;Болтіним та В.&nbsp;Татіщевим обґрунтовувалася думка, що назва міста пов'язана з екзо[[етнонім]]ом [[черкаси (етнонім)|''черкаси'']]&nbsp;— так називали всіх українців сусідні народи, зокрема [[росіяни]] та [[кримські татари]]. Також існує теорія про походження назви від слова "черкаші". Частина дослідників сходяться на тому і шукають коріння назви ''черкаси'' в [[Тюркські мови|тюркських мовах]]. На сьогодні існують такі основні версії:
* від тюркізмів виходить [[Знойко Олександр Павлович|Олександр Знойко]], стверджуючи, що назва «черкаси» походить від ''чири киши'' або ''чири кисі'', що означає «люди сили» або «люди армії». Це тлумачення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання в боротьбі проти [[половці]]в у домонгольський період<ref>Знойко О. П., Міфи Київської землі та події стародавні, К.: «Молодь», 1989, стор. 284</ref>.
* ще одна версія тлумачення топоніма ''Черкаси'' походить від {{lang-x-slav|*čьrkati}} («черкати межу»), бо місто було розташоване на межі [[змієві вали|Змієвих валів]];
* зовсім новою версією стала та, у якій стверджується, що походження назви слід шукати у індоєвропейському корінні, а саме, що назва утворилася ще в давнину у карпатському регіоні від коренів двох стародавніх мов&nbsp;— [[іллірія|іллірійської]] («чрха»&nbsp;— чорна річка) і [[фракія|фракійської]] («кас»&nbsp;— чистий, прозорий), і [[XIV століття]] була перенесена на нове наддніпрянське місто<ref name="procherk.info">{{Cite web |url=http://procherk.info/news/7-cherkassy/46254-u-cherkasah-vidbulasja-publichna-diskusija-pro-chas-zasnuvannja-mista |title=У Черкасах відбулася публічна дискусія про час заснування міста (Газета «Прочерк») |accessdate=17 жовтня 2016 |archive-date=21 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161021223921/http://procherk.info/news/7-cherkassy/46254-u-cherkasah-vidbulasja-publichna-diskusija-pro-chas-zasnuvannja-mista |url-status=no }}</ref>.

== Географія ==

=== Розташування ===
Черкаси розташовані на високому правому березі головної річкової артерії України&nbsp;— [[Дніпро|Дніпра]], зокрема, створеного в його середній течії [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]], через яке збудовано чи не найбільший [[черкаська дамба|міст-дамбу]] в Україні. Рельєф історичної частини міста сформували [[замкова гора (Черкаси)|Замкова гора]], на якій розташовувався [[Черкаський замок]], та численні яри в [[Соснівка (Черкаси)|Соснівці]]. Але більша частина міста розташована на рівнині. Інтенсивна [[урбанізація]] спотворила історичний природний ландшафт дніпровських пагорбів у Черкасах. Особливо руйнівними виявилися дії радянських містобудівників.

[[Файл:Панорама з Пагорбу Слави, Черкаси.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Панорама з [[Пагорб Слави (Черкаси)|Пагорба Слави]] і вид на [[Долина Троянд|Долину Троянд]] та водосховище]]

Так, на початку [[1960-ті|1960-х років]], із знищенням Свято-Троїцького храму та городища й подальшим зведенням [[Пагорб Слави (Черкаси)|меморіального комплексу «Пагорб Слави»]] на місці [[замкова гора (Черкаси)|Замкової гори]], було втрачено недосліджений археологічний культурний шар, оскільки історичний рельєф пагорба поховали під великою купою ґрунту. Згодом було спотворено унікальний історико-ландшафтний комплекс берегових схилів між [[Черкаський річковий порт|річковим портом]] та ''Черкаським замчищем''. А в [[1990-ті|1990-х]] роках замито піском історичний ''Чорний яр'', посеред якого поставлені каналізаційні відстійники<ref>''Рець Сергій'' (старший науковий співробітник археологічної інспекції Черкаської облдержадміністрації, член Українського географічного товариства, архітектор) [http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=10007&mainlang=ukr Біль Замкової гори] // газ. «День», за [[10 березня]] [[1999]] року (№&nbsp;43)</ref>. Але на території міста лишаються і заповідні та природоохоронні ділянки&nbsp;— так, рішенням облвиконкому від [[29 березня]] [[1991]] року створено заповідну територію «[[Черкаські берегові схили]]».

Площа міста Черкаси на [[2010]] рік становить 69 км². Місто простяглось на 17&nbsp;км уздовж берега Кременчуцького водосховища, водночас завширшки Черкаси лише 8&nbsp;км.

З північного заходу та з півночі місто оточує лісовий масив&nbsp;— [[Черкаський бір]], що є найбільшим (28,5 тисячі га) у державі сосновим лісом природного походження, який зберігся на південній природній межі [[Сосна звичайна|сосни звичайної]]<ref>{{Cite web |url=http://mestectvo.com/cherkassy/zolotaya-podkova/cherkassy.html |title=Місто Черкаси на ''www.mestectvo.com'' |accessdate=14 вересня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110423131030/http://www.mestectvo.com/cherkassy/zolotaya-podkova/cherkassy.html |archivedate=23 квітня 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110423131030/http://www.mestectvo.com/cherkassy/zolotaya-podkova/cherkassy.html |date=2011-04-23 }}</ref>.

=== Клімат ===
{{Кліматограма|Черкас
|-8|-3|36
|-6|-1|33
|-2|3|29
|5|12|38
|10|20|37
|13|23|63
|15|25|76
|14|24|53
|10|19|36
|4|12|31
|0|5|41
|-5|0|44
|float=right
|clear=both
|Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Chercasy/ Клімат Черкас] <ref>(підготовлено Вишневським В.І.) на [http://www.meteoprog.ua/ua/ ''www.meteoprog.ua'' (Погода в Україні й світі. Прогноз погоди.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090913123455/http://www.meteoprog.ua/ua |date=13 вересня 2009 }}</ref>
}}
[[Клімат]] Черкас обумовлений розташуванням на березі [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]]. Загалом клімат міста є [[континентальний клімат|помірно-континентальним]] з м'якою зимою і теплим літом<ref name="Клімат Черкас на ''www.meteoprog.ua''">[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Chercasy/ Клімат Черкас] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100125164821/http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Chercasy/ |date=25 січня 2010 }} (підготовлено Вишневським В. І.) на [http://www.meteoprog.ua/ua/ ''www.meteoprog.ua'' (Погода в Україні й світі. Прогноз погоди.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090913123455/http://www.meteoprog.ua/ua |date=13 вересня 2009 }}</ref>. На особливості [[мікроклімат]]у впливає розташування Черкас поблизу великої водойми.

Середньорічна температура [[повітря]] в місті становить +7,7&nbsp;°C, мінімальна вона у січні (-5,9&nbsp;°C), максимальна&nbsp;— у липні (+19,8&nbsp;°C). Найнижча пересічна температура повітря в січні (-16,6&nbsp;°C) зафіксована в [[1963]] році, найвища (+1,6&nbsp;°C)&nbsp;— в [[2007]]. Такі ж піки для липня становлять відповідно&nbsp;— найнижчий +17,6&nbsp;°C ([[1978]] і [[1979]] роки), а найвищий +25,8&nbsp;°C ([[1936]]). Абсолютний мінімум температури повітря в Черкасах було зафіксовано в січні [[1935]] року і він склав −35,3&nbsp;°C, тоді як абсолютний максимум +37,4&nbsp;°C&nbsp;— [[30 липня]] [[1936]] року<ref name="Клімат Черкас на ''www.meteoprog.ua''"/> та +38&nbsp;°C&nbsp;— [[7 липня]] [[2012]] року.

У середньому за рік у Черкасах випадає 517&nbsp;мм атмосферних [[Атмосферні опади|опадів]], найменше&nbsp;— у березні та жовтні, найбільше&nbsp;— у липні. Мінімальна річна кількість опадів&nbsp;— 303 мм&nbsp;— спостерігалась у [[1975]] році, а максимальна&nbsp;— 948 мм&nbsp;— у [[1952]] році. Максимальну ж кількість опадів&nbsp;— 121 мм&nbsp;— протягом однієї доби було зафіксовано [[3 серпня]] [[1959]] року. Пересічна кількість днів з опадами в місті&nbsp;— 135 (найбільша їх кількість припадає на грудень), крім того, взимку в Черкасах зазвичай випадає [[сніг]], однак значної висоти снігового покриву не буває майже ніколи<ref name="Клімат Черкас на ''www.meteoprog.ua''"/>.

Відносна [[вологість повітря]] в середньому за рік становить 76&nbsp;%, мінімальна вона у травні (64&nbsp;%), максимальна ж&nbsp;— у грудні (87&nbsp;%). У Черкасах переважають вітри, що дмуть з північного заходу. Пересічна швидкість вітру в січні становить 4,5 м/с, у липні&nbsp;— 3,1 м/с<ref name="Клімат Черкас на ''www.meteoprog.ua''"/>.

=== Екологічний стан ===
Визначення специфічних забруднювальних речовин проводиться за рішенням міськвиконкому з урахуванням екологічної ситуації та виробничої специфіки підприємств міста лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, яка має 3 пости спостереження у місті, контролює 4 основних та 20 специфічних забруднювальних речовин. Відповідно до постанови [[кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від 9 березня 1999 року №&nbsp;343 ''«Про затвердження Порядку організації та проведення [[моніторинг довкілля|моніторингу]] у галузі охорони атмосферного повітря»'' основний обов'язковий обсяг визначень забруднення атмосферного повітря припадає на речовини, які мають найбільше розповсюдження&nbsp;— пил, [[Діоксид сірки|двоокис сірки]], [[Діоксид вуглецю|оксид вуглецю]], [[Оксид азоту(IV)|діоксид азоту]], [[формальдегід]], [[бензопірен]], [[свинець]].

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводить Черкаський обласний центр з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськвиконкому фінансує з міського цільового фонду охорони довкілля проведення вимірів специфічних забруднювальних речовин. Крім того, гідрометцентр контролює основні речовини, [[важкі метали]] та органічні сполуки. Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департаменту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень. Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин проводяться на 3 стаціонарних постах (ПСЗ №&nbsp;2&nbsp;— центр міста, [[Вулиця Святотроїцька (Черкаси)|вулиця Святотроїцька]], б.68; ПСЗ №&nbsp;3&nbsp;— мікрорайон [[дніпровський (Черкаси)|Дніпровський]], [[Вулиця Гетьмана Сагайдачного (Черкаси)|вулиця Гетьмана Сагайдачного]], б.146; ПСЗ №&nbsp;4&nbsp;— [[Південно-Західний мікрорайон (Черкаси)|Південно-Західний]] мікрорайон, [[Вулиця Олени Теліги (Черкаси)|вулиця Олени Теліги]], б.4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 разів на тиждень.

[[Файл:Очисні споруди Азоту.gif|міні|праворуч|200пкс|Очисні споруди ПрАТ «Азот»]]

Стан [[довкілля]] у місті загалом характеризується як стабільний. Комплексний індекс забрудненості на [[2008]] рік склав 7,56, що приблизно дорівнює середньому забрудненню у містах [[Україна|України]]. Зниження індексу забруднення обумовлене зменшенням концентрацій [[аміак]]у та [[Оксид азоту(II)|оксиду азоту]] в [[Атмосфера Землі|атмосфері]]. Найбільш забрудненими залишаються мікрорайони Дніпровський та Центр. Стан першого обумовлений близьким розташуванням до ПрАТ «[[Азот (підприємство, Черкаси)|Азоту»]], а Центр більш завантажений автотранспортом. Подальше зменшення вмісту шкідливих газів в повітрі завдячує зупинці хімічного підприємства «Хімволокно» та зменшенні потужності інших заводів<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=17&s=1&s1=69 |title=Офіційний сайт міста Черкаси |accessdate=7 квітня 2010 |archive-date=10 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120310142743/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=17&s=1&s1=69 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120310142743/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=17&s=1&s1=69 |date=2012-03-10 }}</ref>.

Результати спостережень води в [[кременчуцьке водосховище|Кременчуцькому водосховищі]] показують, що концентрації азоту нітритного, БСК5, [[хром]]у шести-валентного та [[фенол]]у перевищують свою [[гранично допустима концентрація|граничну допустиму концентрацію]]. Решта контрольованих речовин знаходяться в межах допустимих норм. У 2008 році, в порівнянні з попередніми, зменшились концентрації [[фосфати|фосфатів]] і [[фосфор]]у загального в 3,2-3,8 раза, АСПАР в 1,6 раза, [[магній|магнію]] в 1,4 раза, азоту амонійного і [[хлориди|хлоридів]] в 1,3 раза, завислих речовин в 1,2 раза, але збільшились концентрації хрому шести-валентного, [[калій|калію]], [[гідрокарбонати|гідрокарбонатів]], БСК5 в 1,2-1,4 раза, [[натрій|натрію]] в 1,5 раза, азоту нітратного&nbsp;— удвічі<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=35&s=1&s1=69 |title=Офіційний сайт міста Черкаси |accessdate=7 квітня 2010 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227001533/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=35&s=1&s1=69 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227001533/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=35&s=1&s1=69 |date=2015-02-27 }}</ref>.

Основними причинами забруднення [[поверхневі води|поверхневих вод]] Черкас є скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових і промислових [[стічні води|стічних вод]] безпосередньо у водні об'єкти та через систему [[Черкасиводоканал|міської каналізації]], надходження до водних об'єктів забруднювальних речовин у процесі [[поверхневий стік|поверхневого стоку]] води з забудованих територій та сільгоспугідь, [[ерозія]] ґрунтів на водозабірній площі. Якісний стан [[підземні води|підземних вод]] унаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Це пов'язано з існуванням фільтрувальних накопичувачів стічних вод, а також з широким використанням [[мінеральні добрива|мінеральних добрив]] та [[пестициди|пестицидів]]. З [[1992]] року місто для очищення стічних вод використовує [[очисні споруди]] ПрАТ «Азоту»<ref>[http://cherkasy.cure.org.ua/dbm.php/archive/2007-10-07_794 Черкаський прес-клуб реформ]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

== Населення ==
{{main|Населення Черкас}}
Станом на [[1 січня]] 2022 року населення міста становить 269 836 осіб, що на 2815 осіб менше, ніж на 1 січня 2021 року<ref>{{Cite web |url=http://vechirka.net/news/social/item/2681-za-rik-naselennia-oblasti-zmenshylos-na-8-tysiach-osib.html |title=Архівована копія |accessdate=26 лютого 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150226164547/http://vechirka.net/news/social/item/2681-za-rik-naselennia-oblasti-zmenshylos-na-8-tysiach-osib.html |archivedate=26 лютого 2015 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150226164547/http://vechirka.net/news/social/item/2681-za-rik-naselennia-oblasti-zmenshylos-na-8-tysiach-osib.html |date=2015-02-26 }}</ref>. Станом на [[2001]] рік згідно з офіційними даними [[Перепис населення України (2001)|Всеукраїнського перепису]] чисельність населення міста складала 295,4 тисяч осіб<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/city/cherkasy/ |title=Про кількість та склад населення Черкаської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року (на офіційному сайті результатів перепису) |accessdate=6 серпня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20051226091243/http://ukrcensus.gov.ua/results/general/city/cherkasy/ |archivedate=26 грудня 2005 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051226091243/http://ukrcensus.gov.ua/results/general/city/cherkasy/ |date=2005-12-26 }}</ref>. Станом на [[1 січня]] [[2005]] року населення міста становило 293 271 особа, з них у Придніпровському районі проживало 141 737 осіб, у Соснівському&nbsp;— 151 534 особи. З 2014 року населення поступово скорочується.
<timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey value:gray(0.7)
  id:sfondo value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.6,0.7,0.8)

ImageSize = width:880 height:330
PlotArea = left:50 bottom:50 top:30 right:30
DateFormat = x.y
Period = from:0 till:350
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = justify
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:100 start:150
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:30 start:0
BackgroundColors = canvas:sfondo
BarData=
  bar:1897 text:1897
  bar:1910 text:1910
  bar:1926 text:1926
  bar:1939 text:1939
  bar:1959 text:1959
  bar:1970 text:1970
  bar:1977 text:1977
  bar:1979 text:1979
  bar:1984 text:1984
  bar:1990 text:1990
  bar:2001 text:2001
  bar:2003 text:2003
  bar:2005 text:2005
  bar:2007 text:2007
  bar:2009 text:2009
  bar:2010 text:2010
  bar:2011 text:2011
  bar:2012 text:2012
  bar:2013 text:2013
  bar:2015 text:2015
  bar:2016 text:2016
  bar:2017 text:2017
  bar:2018 text:2018
  bar:2019 text:2019
  bar:2020 text:2020
  bar:2021 text:2021
  bar:2022 text:2022
PlotData=
  color:barra width:25 align:left

  bar:1897 from:0 till: 29.6
  bar:1910 from:0 till: 39.6
  bar:1926 from:0 till: 39.5
  bar:1939 from:0 till: 51.6
  bar:1959 from:0 till: 85
  bar:1970 from:0 till: 158
  bar:1977 from:0 till: 229
  bar:1979 from:0 till: 230
  bar:1984 from:0 till: 267
  bar:1990 from:0 till: 297
  bar:2001 from:0 till: 295.4
  bar:2003 from:0 till: 294.1
  bar:2005 from:0 till: 293.3
  bar:2007 from:0 till: 290.7
  bar:2009 from:0 till: 287.7
  bar:2010 from:0 till: 285.5
  bar:2011 from:0 till: 286.7
  bar:2012 from:0 till: 286.4
  bar:2013 from:0 till: 285.6
  bar:2015 from:0 till: 284.5
  bar:2016 from:0 till: 283.3
  bar:2017 from:0 till: 281.5
  bar:2018 from:0 till: 277.5
  bar:2019 from:0 till: 275.8
  bar:2020 from:0 till: 274.3
  bar:2021 from:0 till: 272.6
  bar:2022 from:0 till: 269.8

PlotData=
  bar:1897 at: 29.6 fontsize:S text: 29.6 shift:(-8,5)
  bar:1910 at: 39.6 fontsize:S text: 39.6 shift:(-10,5)
  bar:1926 at: 39.5 fontsize:S text: 39.5 shift:(-10,5)
  bar:1939 at: 51.6 fontsize:S text: 51.6 shift:(-10,5)
  bar:1959 at: 85 fontsize:S text: 85 shift:(-10,5)
  bar:1970 at: 158 fontsize:S text: 158 shift:(-10,5)
  bar:1977 at: 229 fontsize:S text: 229 shift:(-10,5)
  bar:1979 at: 230 fontsize:S text: 230 shift:(-10,5)
  bar:1984 at: 267 fontsize:S text: 267 shift:(-10,5)
  bar:1990 at: 297 fontsize:S text: 297 shift:(-10,5)
  bar:2001 at: 295.4 fontsize:S text: 295.4 shift:(-10,5)
  bar:2003 at: 294.1 fontsize:S text: 294.1 shift:(-10,5)
  bar:2005 at: 293.3 fontsize:S text: 293.3 shift:(-10,5)
  bar:2007 at: 290.7 fontsize:S text: 290.7 shift:(-10,5)
  bar:2009 at: 287.7 fontsize:S text: 287.7 shift:(-10,5)
  bar:2010 at: 285.5 fontsize:S text: 285.5 shift:(-10,5)
  bar:2011 at: 286.7 fontsize:S text: 286.7 shift:(-10,5)
  bar:2012 at: 286.4 fontsize:S text: 286.4 shift:(-10,5)
  bar:2013 at: 285.6 fontsize:S text: 285.6 shift:(-10,5)
  bar:2015 at: 284.8 fontsize:S text: 284.5 shift:(-10,5)
  bar:2016 at: 283.3 fontsize:S text: 283.3 shift:(-10,5)
  bar:2017 at: 281.5 fontsize:S text: 281.5 shift:(-10,5)
  bar:2018 at: 277.5 fontsize:S text: 277.5 shift:(-10,5)
  bar:2019 at: 275.8 fontsize:S text: 275.8 shift:(-10,5)
  bar:2020 at: 274.3 fontsize:S text: 274.3 shift:(-10,5)
  bar:2021 at: 272.6 fontsize:S text: 272.6 shift:(-10,5)
  bar:2022 at: 269.8 fontsize:S text: 269.8 shift:(-10,5)
TextData=
  fontsize:S pos:(20,20)
  text:Динаміка зміни чисельності населення міста
</timeline>

=== Національний склад ===
За національним складом, більшість населення міста становлять [[українці]], значна частка [[росіяни|росіян]] та [[євреї]]в.
{| class="standard"
! ||1926<ref name="census1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>||1939<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=268 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Черкасский район |accessdate=3 травня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305030529/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=268 |url-status=no }}</ref> ||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липня 2015 }}</ref>||1989<ref name="romantsov">{{Cite web |url=http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |title=Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності |accessdate=2015-05-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306024551/http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |archivedate=2016-03-06 |deadurl=yes }}</ref>||2001<ref name="romantsov"/>
|-
| [[українці]]||62,0||74,7||71,0||74,4||83,4
|-
| [[росіяни]]||8,6||8,4||21,2||20,6||13,1
|-
| [[євреї]]||27,6||14,8||5,5||1,6||0,5
|}

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 94&nbsp;% населення міста, росіяни&nbsp;— 4&nbsp;%.<ref name=":0">https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf</ref>

=== Мовний склад ===
Динаміка рідної мови населення Черкас за переписами, %
{| class="standard"
! мова ||1897<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=563 |title=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Черкассы |accessdate=2 травня 2015 |archive-date=15 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150215231352/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=563 }}</ref> ||1926<ref name="census1926"/>||1989<ref name="romantsov"/>||2001<ref>Всеукраїнський перепис населення 2001 року. [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_071&ti=19A050501_02_071.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%D7%E5%F0%EA%E0%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20(1,2,3,4)&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область]{{Недоступне посилання}}</ref>
|-
| [[Українська мова в Україні|українська]]||43,6||56,8||70,2||79,1
|-
| [[російська мова|російська]]||16,6||18,8||28,7||18,7
|-
| [[їдиш]]||36,9||22,9||0,1||0,01
|}

Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Доля
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align="right"| 231 441 || align="right"| 79,05&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right"| 54 677 || align="right"| 18,68&nbsp;%
|-
| {{comment|Інше|Ті, хто не вказав рідну мову або вказав такою мову, що була рідною для менш ніж 1 % місцевого населення.}}
| align="right"| 6 643 || align="right"| 2,27&nbsp;%
|-
| Разом
| align="right"| 292 761 || align="right"| 100,00&nbsp;%
|}

[[Українська мова]] є основною та єдиною офіційною мовою міста<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |title=Про забезпечення функціонування української мови як державної |access-date=2020-03-25 |archive-date=2020-05-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200502182619/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |deadlink=no }}</ref>.

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 64&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 19&nbsp;%, українською та російською в рівній мірі&nbsp;— 15&nbsp;%<ref name=":0"/>.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2023 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 80&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 18&nbsp;%{{UKR-ratinggroup-2023}}.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2024 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляв 91&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 37&nbsp;% (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів){{UKR-ratinggroup-2024}}.

[[28 вересня]] [[2023]] року рішенням [[Черкаська міська рада|Черкаської міської ради]] у Черкасах було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту<ref>{{Cite web|url=https://18000.com.ua/strichka-novin/trivaye-zasidannya-deputativ-cherkaskoyi-miskoyi-radi-video/ |title=Засідання депутатів Черкаської міської ради (ВІДЕО)|lang=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/611567-pitanna-majbutnogo-ak-die-zaborona-na-vikoristanna-rosijskomovnogo-kulturnogo-produktu-u-cerkasah/ |title=Питання майбутнього: як діє заборона на використання російськомовного культурного продукту у Черкасах |publisher=[[Суспільне]] |lang=uk}}</ref>.

=== Статевий склад населення ===
Щодо статевого складу населення, то згідно з переписом населення [[2001]] року в місті проживає 137 500 чоловіків та 158 700 жінок, у відсотках відповідно 46,4&nbsp;% та 53,6&nbsp;%. Для порівняння з [[1989]] роком чоловіків побільшало (було 46,1&nbsp;%), а жінок стало менше (було 53,9&nbsp;%). У розрізі міських районів, у [[соснівський район|Соснівському районі]] проживає 46,6&nbsp;% чоловіків та 53,4&nbsp;% жінок (у 1989 році відповідно 46,2&nbsp;% та 53,8&nbsp;%), а у [[придніпровський район|Придніпровському]]&nbsp;— 46,3&nbsp;% чоловіків та 53,7&nbsp;% жінок (у 1989 році відповідно 46&nbsp;% та 54&nbsp;%)<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/cherkasy |title=Сайт Державного комітету статистики України. Дані перепису 2001 року |accessdate=7 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081121043935/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/cherkasy |archivedate=21 листопада 2008 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081121043935/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/cherkasy |date=2008-11-21 }}</ref>.

За даними міського управління охорони здоров'я, у Черкасах діти до 14 років становлять 15&nbsp;%, а пенсіонери відповідно 19&nbsp;%, що вказує на старіння населення міста. Станом на 2022 рік спостерігається зниження народжуваності та підвищення смертності населення. Якщо у [[2002]] році у Черкасах народилось 2 044 немовлят (0,69&nbsp;% до всього населення), то у 2021 році цей показник знизився до 1 529 немовлят. Кількість померлих у 2021 році 4344 осіб.

== Історія ==
{{main|Історія Черкас}}

=== Від давнини до заснування міста ===
В історії Черкас досі є багато маловивчених сторінок. Значний вплив на сучасне розуміння історичного розвитку міста і краю має той факт, що воно переважно формувалось [[Російська імперія|російською]], а пізніше [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянською]] історіографією, через що деякі періоди міської історії лишаються невисвітленими, частина документів замовчуються, або й дотепер викривляються. І хоча про початки Черкас відомо мало, достеменним є факт існування і зростання міста вже в [[XIV століття|XIV столітті]] та перетворення його надалі на значний осередок [[Козаки|Козаччини]] (Черкаси були центром козацьких полків з 1625 по 1687 рік), відтак участь громади міста в усіх важливих подіях козацької історії України&nbsp;— від [[Хмельниччина|Хмельниччини]] до [[Коліївщина|Коліївщини]]. На території Черкас в першій половині 1664 року точилися бої козаків Правобережного гетьмана Павла Тетері та польських загонів з лівобережними козаками під керуванням гетьмана Івана Брюховецького та московськими військами. Значення міста як козацького центру було таким важливим, що якийсь час іменування [[Черкаси (етнонім)|''черкаси'']] правило етнонімом всіх [[українці]]в. Безперечним також є економічне піднесення і українське культурне життя в Черкасах у 2-й половині [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— на початку [[XX століття|ХХ століття]]. Місто не оминули ані жорстокі соціальні експерименти перших десятиліть радянської влади, ні тягар [[Друга світова війна|Другої Світової війни]]. За переказами старожилів міста, радянська влада вивезла з території Черкас та Черкаської області багато коштовностей козацької доби, що мають як велику матеріальну, так і історичну цінність. Вирішальним же для відбудови й подальшого розвитку Черкас стало те, що від [[1954]] року місто стало адміністративним центром «наймолодшої» [[Черкаська область|області]] держави.

Територія сучасного міста як місце проживання людей відома віддавна. Так, вона перебувала в зоні стійкої залюдненості і господарської діяльності [[Первісне суспільство|первісної людини]] вже в пізньому [[палеоліт]]і (40-10 тисяч років тому)<ref>Поліщук Н., Самков О. та ін. Мандри Україною. Золота підкова Черкащини. 2007</ref>. Тут виявлено 22 археологічні пам'ятки: поселення доби мезоліту, знахідки доби неоліту, дві групи курганів з 9 насипами, поселення і могильник бронзової доби, чотири городища та сім поселень зарубинецької культури, два поселення та могильник черняхівської культури, два поселення ранніх слов'ян, городище XIII—XIV&nbsp;ст.ст., поселення та два городища XIV—XVII&nbsp;ст.ст. та інші. Дві з них мають національне значення. Декілька з цих пам'яток було досліджено археологами. Найстародавніші з них датовані 1-2 тисячоліттям до н.&nbsp;е. Всього на території міста було виявлено [[черкаські городища|4 древніх городища]]. Частина міста затоплена водами [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]], що унеможливлює вивчення саме найдавнішої частини міста, розташованої на березі Дніпра. Щодо виникнення сталого історичного поселення і заснування власне Черкас й донині точаться запеклі дискусії та суперечки. Беззаперечним лишається факт, що як постійне поселення Черкаси відомі принаймні з кінця [[XIII століття]]. Так відомі західні географи кінця [[Середньовіччя]]&nbsp;— початку [[Нова історія|Новочасся]] [[Зиґмунд Герберштайн|Герберштейн]] та [[Гійом Левассер де Боплан|Боплан]] вважали Черкаси дуже древнім містом. Прикметно й те, що коли Великий князь Литовський [[Владислав II Ягайло|Ягайло]] був визнаний польським королем в [[1386]] році, були засновані 3 гетьманства: Польське, Литовське і Руське{{fact}}. Останньому гетьману місцем перебування було призначене саме місто Черкаси, яке, отже, ніяк не могло бути новоствореним і/або невеликим поселенням.

[[Файл:Старі Черкаси діорама в Черкаському краєзнавчому музеї.jpg|міні|250пкс|Діорама «Старі Черкаси» в [[Черкаський обласний краєзнавчий музей|Черкаському краєзнавчому музеї]]]]

Проблематику заснування міста, точної дати якого не відомо, в різний час і різні вчені розв'язували по-різному. Більшість із них схильні вважати, що поселення виникло у період [[Київська Русь|Київської Русі]], але при безпосередній участі неслов'янських елементів нижнього Подніпров'я, що підтверджується історичними даними. Отже, дату заснування Черкас, за дослідженнями різних вчених, можна віднести до трьох періодів:
* ряд дослідників обстоює заснування Черкас у ''дотатарську добу'' (до [[1240]] року)&nbsp;— поселення або місто могло бути закладено представниками войовничих племен, що увійшли в історію під загальною назвою ''[[чорні клобуки]]''. На користь цього говорить те, що [[торки]], [[берендеї]], [[печеніги]] та інші сусідні з [[Київська Русь|Руссю]] народи називались ''черкасами''. Ця тюркська кіннота, на думку відомого історика [[Греков Борис Дмитрович|Б.&nbsp;Д.&nbsp;Грекова]], в [[XI століття|XI]]—[[XII століття]]х масово осідала нижче Києва, і за часів князя [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] ([[1116]]) вели боротьбу проти [[половці]]в. Ймовірно, що ці племена могли мати своє головне місто, яке кияни називали ''Черкаськом''. У цьому разі при заснуванні міста вже тоді був присутній [[Слов'яни|слов'янський]] компонент. Цю версію висловив краєзнавець [[Знойко Олександр Павлович|Олександр Знойко]] у книзі «Міфи Київської землі та події стародавні» (1989).
* російські та радянські вчені відносять утворення Черкас безпосередньо до доби [[Монгольська імперія|монголо-татар]]. Майже класичним став витяг зі «Статистичного опису Київського губернії» ([[1852]]), за яким:

{{цитата|«Баскак Ахмет, що панував у Липецькому князівстві, створив біля [[Рильськ]]а дві [[Слобода|слободи]], куди стікались різного штибу розбійники, щоб грабувати навколишні поселення. Князь Олег, що був нащадком давніх володарів Чернігівських, поскаржився на те хану Телебугу і той, давши йому загін монголів, звелів розорити слободи, що й було вчинено... Жителі Ахметових слобід були ''черкасами'' і називались ''казаками'' [«вільними людьми»], вони втекли до баскака в Канів і збудували містечко '''Черкаськ'''. Якщо це повідомлення справедливе, то заснування Черкас, що раніше називалися Черкаськом, слід відносити приблизно до 1284 року.»}}

: Однак, це свідчення середини [[XIX століття]] ставить більше питань, ніж дає відповідей: по-перше, географічна розкиданість описуваних подій (Липецьке і Чернігівське князівства, а з іншого боку&nbsp;— Канів і Черкаси) ставить під сумнів достовірність матеріалу; по-друге, черкасами та козаками називались у згадуваний час різні народи, тому стверджувати, що мова йде саме про заснування сучасних Черкас доволі проблематично. Втім, варто визнати, що назва Черкаськ фіксується в поодиноких документах, наприклад, [[1499]] року в листі [[Кримське ханство|кримського]] [[Ґіреї|хана]] [[Менґлі I Ґерай|Менглі-Герая]] до князя [[Московія|московського]] [[Іван III Васильович|Івана III]]. Одним з авторів цієї теорії став російський державний діяч та історик [[XVIII століття]] [[Татищев Василь Микитович|Васілій Татіщев]], який стверджував, що Черкаси були засновані групою ''[[Черкеси|черкесів]]'', які переселилися з [[Курське князівство|Курського князівства]] і в [[1282]]—[[1284]] роках власне збудували місто-фортецю.

* [[Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович|Бантиш-Каменський]] (1903){{sfn|Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович, 1903|p=66|loc=Історія Малої Росії від поселення слов'ян у цій державі до знищення гетьманства, видання 1993 року}} говорячи про [[Остафій Іванович Дашкевич|Остафія Дашкевича]] (після 1504 року) сказав, що [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд&nbsp;І]] віддав йому Канів, дозволив дніпровитянам{{sfn|днѣпровитянамъ|loc=в тексті}} селитись вище порогів та побудувати Черкаси.
:За польськими джерелами, Черкаси завдячують своїй появі саме привілеям [[Правителі Польщі|польських королів]]. Зокрема, в привілеях, дарованих королем Станіславом-Августом, сказано:

{{цитата|«жителі Черкас між іншими документами представили на доказ своїх прав опис замку Канівського, зроблений [[1552]] року, з якого видно, що коли великий князь литовський [[Гедимін]] завоював над морем [[Феодосія|Кафу]], Перекоп і Черкаси П'ятигорські, та привів частину черкасів, тоді, оселивши їх над Дніпром, місто Черкаси ними заселив і поклав йому початок.»}}

* новою версією, яка намагається пояснити дату заснування міста, є та, яка була висунута істориками [[куштан Дмитро Павлович|Дмитром Куштаном]] та [[ластовський Валерій Васильович|Валерієм Ластовським]] у їхній книзі «[[Археологія та рання історія Черкас]]». Дослідники відкидають панівну раніше версію про те, що Черкаси виникли наприкінці [[XIII століття]] і стверджують, що місто виникло як литовський прикордонний замок у другій половині [[XIV століття]]. Однак повністю довести цю версію неможливо через брак археологічних розкопок у межах міста<ref name="procherk.info"/>;
* існує також напівфантастична версія про те, що Черкаси ніби-то заснувала все-таки група слов'ян-русів, але яка повернулась із П'ятигір'я на [[Північний Кавказ|Північно-Західному Кавказі]], причому до того там же асимілювавшись з попередниками [[Черкеси|адигів]]&nbsp;— ''[[Черкеси|черкесів]]''. Від них вони отримали назву і [[Козаки|козацьку]] ментальність, що дозволила не лише звести міцну фортецю, а й стати ядром формування майбутньої української козацької народності<ref>Бас Віталій Шевченків край., К.: «Мистецтво», 1989, стор. 203</ref> (див. тж. [[#Походження назви|''про походження назви міста'']]).

Перша достовірна згадка про Черкаси міститься грамоті князя Федора Коріатовича 1392 року, в якій згадується черкаський воєвода Бедрих (Бедришко). Помилковою є згадка міста в українському письмовому джерелі&nbsp;— [[Густинський літопис|Густинському літописі]]&nbsp;— яка датується [[1305]] роком. У цьому літописі. створеному на початку [[XVII століття]], Черкаси згадуються як уже існуюче місто в ряду інших українських міст&nbsp;— [[Київ|Києва]], [[Канів|Канева]], [[Житомир]]а та [[Овруч]]а.

=== Річ Посполита та Гетьманщина ===
[[Файл:Черкаська фортеця макет.jpg|міні|ліворуч|Макет Черкаського замку (реконструкція)]]
Від [[1360-ті|1390]]-их, Черкаси існують як прикордонна фортеця, завданням якої була охорона кордонів [[Велике князівство Литовське|Русько-литовського князівства]]. Відтоді Черкаси, в складі автономного на той час від литовських урядників удільного [[Київське князівство|Київського князівства]], стають важливим форпостом південних кордонів. Автори «Старожитної Польщі» помилково називають Олександра Кміту першим черкаським намісником 1434 року<ref>{{Cite web |url=http://www.library.vn.ua/podolia/ukr/K_kmity.htm |title=Некороновані королі. Кміти.//Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва |accessdate=20 жовтня 2014 |archive-date=5 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160205041646/http://www.library.vn.ua/podolia/ukr/K_kmity.htm |url-status=no }}</ref>.В адміністративному плані місто стало центром староства, яким управляли призначені київським князем (від [[1471]] року&nbsp;— воєводою) намісники із боярсько-князівської знаті, що пізніше почали називатися старостами.

[[Файл:Muzeum Śląskie - Jan Matejko - Ostatni Daszkiewicz 02.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Остафій Іванович Дашкевич|Остафій Дашкевич]]<br/>(картина [[Ян Матейко|Яна Матейка]])]]
Роль Черкас, як важливого опорного пункту проти грабіжницьких нападів з боку [[Кримське ханство|Кримського ханства]], особливо зросла з кінця [[XV століття]]. Неодноразово мешканцям доводилось вступати в бій проти татарських загонів. Першого, доволі серйозного, нападу татар місто зазнало 1482 року від орд [[Менґлі I Ґерай|Менглі-Гірея]], що спустошили майже всю Київщину, а також спалили Черкаси. Після цього на початку [[XVI століття]] [[черкаський замок|черкаську фортецю]] було значно укріплено. [[1532]] року місто витримало 13-денну облогу військ кримського хана [[Саадет I Ґерай|Саадет-Герая]].

Географічні й політичні умови впливали і на внутрішнє життя Черкас. В цей період місто стає одним із осередків відходництва й формування нового соціального стану&nbsp;— [[Козаки|козацтва]]. Ось як відомий український екзильний вчений [[Яковлів Андрій Іванович|Андрій Яковлів]] описує соціально-економічну атмосферу в Черкасах даного періоду:

{{цитата|«Життя серед невпинної боротьби з татарами, під засторогою щоденної небезпеки, утворювало відважні, уперті, витривалі характери, сприяло відновленню осібного класу людей, загартованих невпинною борнею з ворогом,&nbsp;— '''козаків'''. Цей численний вже наприкінці XV ст. клас весну, літо й осінь жив у степу, на своїх «уходах»&nbsp;— [[Хутір|хуторах]], на річках і озерах, або на шляхах та перевозах, ловив рибу, бив звіра усякого, не минав і своїх ворогів-татар, нападаючи на них за слушної нагоди: іноді грабував і громив кримськотатарські, османські і московські торговельні каравани. На зиму козаки верталися до міста і приносили разом з великою многоцінною здобиччю вільний дух степів, протест проти усякого зневолення…<ref>''Яковлів А.'' Намісники, державці і старости господарського замку Черкаського в XV і в XVI віках. — К., 1907.</ref>»}}

[[Файл:Dmytro Vyshnevetsky (Baida).png|міні|ліворуч|170пкс|[[Дмитро Вишневецький|Дмитро Байда-Вишневецький]]<br/>(портрет аноніма [[1563]] року)]]
Такі умови, як зовнішні чинники, та внутрішня соціальна організація, надавали великого значення Черкаському замкові&nbsp;— відтак спонукали центральну владу тримати тут талановитих адміністраторів з певними, значно розширеними правами для місцевого населення. Саме тому в період кінця [[XV століття|XV]]&nbsp;— початку [[XVI століття|XVI]] століть посади черкаських старост обіймають, за деякими винятками, видатні особи свого часу, серед яких князь [[Глинський Богдан Федорович|Богдан Глинський]], [[Кмита Олександрович]], князь [[Василь Дашкевич]], [[Андрій Немирович]], Остафій Дашкевич, [[Василь Тишкевич]], [[Дмитро Вишневецький]] та інші.

Черкаським старостою не раніше [[1514|1515]] року став [[Остафій Іванович Дашкевич|Остафій Дашкевич]], який до цього був старостою [[канів]]ським. Так два сусідніх міста&nbsp;— Канів і Черкаси були злучені надовго під орудою одного старости, який зазвичай жив у Черкасах. При Остафії Дашкевичу, який управляв містами і успішно очолював українську прикордонну варту в районі Середньої Наддніпрянщини, місто продовжувало забудовуватись. Також він керував декількома вдалими нападами-походами черкасців проти кримських татар і османів, а [[1533]] року подав розроблений ним проєкт захисту південних кордонів від татарських вторгнень, в якому обґрунтовував необхідність спорудження за дніпровськими порогами укріплення з постійною сторожею. Дашкевич згуртував навколо себе багато козаків, зміцнив роль придніпровських міст і містечок як центрів формування українського козацтва, урядуючи в Черкасах і Каневі до своєї смерті [[1535]] року. А за два десятиліття ідеї О. Дашковича знайшли відображення в [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]], яку організаційно започаткував на острові Мала Хортиця інший черкаський староста [[Дмитро Вишневецький]].

Черкаси в ці часи не лише не були відірвані від загальноукраїнських подій, а й фактично стали своєрідним плацдармом у заселенні волелюбними козаками пониззя Дніпра. Вони завжди брали участь у нападах на кримських татар і османів, зокрема й під проводом [[Іван Підкова|Івана Підкови]]. Водним шляхом Черкаси вже тоді сполучались не лише з прилеглими до Дніпра землями, а й з [[Волинь|Волинню]] (через [[Прип'ять]] та її праві притоки). Центром міського життя був [[Черкаський замок]], збудований у [[1549]]—[[1552]] роках на місці старого.

[[Файл:Hondius_Bohdan_Khmelnytsky.jpg|міні|праворуч|125пкс|[[Богдан Хмельницький]]]]

Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року Черкаси увійшли до складу [[Корона Королівства Польського|Корони Королівства Польського]]. Від назви міста, навколо яких поселялись козаки, їх взагалі почали називати ''черкасами''. А в московських документах [[XVI століття|XVI]]–[[XVII століття|XVII]] століть ''черкасами'' називали вже всіх українців. В історії міста особливе місце посідає [[Черкаський полк]], який утворений ще [[1625]] року як один з полків реєстрового козацтва. У роки [[Хмельниччина|Національно-Визвольної війни]] з [[1648]] року він набув значення адміністративно-територіальної одиниці (до [[1686]] року). Тоді Черкаський полк був одним з найбоєздатніших і найчисленніших і брав участь в усіх важливих битвах козацького війська Богдана Хмельницького.

Ліквідація шляхетського панування позитивно відобразилась на розвитку міста. Виникають промислові підприємства. Після невдалої для козаків Берестецької битви 1651 року, [[Богдан Хмельницький]] був вимушений підписати союзний договір з Московським царством. Підписання цього договору мало відбутись саме в місті Черкаси, але через напад шляхти Речі Посполитої дипломати терміново переїхали до сусіднього [[Переяслав]]а, де й була проведена [[Переяславська рада|Переяславська Рада]].

Після поразки національно-визвольного руху Черкаси тривалий час перебували під владою Речі Посполитої, куди вони перейшли за [[Андрусівське перемир'я|Андрусівським мирним договором]] [[1667]] року.

[[1679]] року, за наказом московської влади та гетьмана [[Іван Самойлович|І.Самойловича]] більшу частину населення Черкас було насильно переселено на [[Лівобережна Україна|Лівобережну Україну]] (так званий [[Великий згін]]).

В [[1791]] році місто отримало [[магдебурзьке право]], хоча існує версія, що такий привілей Черкаси мали й раніше. Тоді на початку [[XIX століття]] плануванням міста зайнявся відомий архітектор [[Вільям Гесте]].

=== Російська імперія ===
[[Файл:Cherkasy plan 1826.PNG|міні|ліворуч|250px|План [[місто|міста]] Черкаси [[Київська губернія|Київської губернії]], затверджено [[21 квітня]] [[1826]] року, [[Санкт-Петербург]]]]
[[Файл:В Черкасах.jpg|міні|250пкс|«[[В Черкасах]]». [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]], [[1859]]]]
Після другого поділу Речі Посполитої [[1793]] року Черкаси відійшли до складу [[Російська імперія|Російської Імперії]], ставши одним з [[черкаський повіт|повітових]] центрів [[Вознесенське намісництво|Вознесенського намісництва]]. У другій половині [[XVIII століття|18 століття]] у місто почали переселятись старообрядці (розкольники) з усіх куточків Російської імперії. Вони тут збудували 2 монастирі ([[покровський старообрядницький жіночий монастир|жіночий]] та [[успенський старообрядницький чоловічий монастир|чоловічий]]) та парафіяльну церкву. З [[1797]] року&nbsp;— це вже повітове місто [[Київська губернія|Київської губернії]]. На другу половину [[XIX століття]] припало стрімке економічне піднесення міста. Зокрема, після завершення в [[1876]] році прокладання залізниці, з'явилися нові промислові підприємства. Неабиякого розвитку набули лісопереробна, цукрова ([[черкаський цукрово-рафінадний завод|цукроварня]] збудована [[1854]] року), тютюнова (тютюнова фабрика&nbsp;— [[1878]] рік), металообробна, машинобудівна, борошномельна галузі та торгівля. Щороку у місті відбувалось до 7 ярмарків, а базари&nbsp;— один раз на тиждень. Зріс вантажообіг пристані на [[Дніпро|Дніпрі]]. Черкаси стали одним із головних перевалочних пунктів лісу, котрий сплавлявся з північних районів України. Зростання економіки сприяло і розвиткові самого міста. Забудова Черкас велась за планом [[вільям Гесте|Вільяма Гесте]] [[1815]] року, який передбачав створення рівних кварталів з прямими вулицями та провулками.

В липні [[1859]] року в місті перебував [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]], якого заарештували біля Прохорівки і відвезли до Черкас. Тут поет склав свої вірші ''«Сестрі»'' та ''«Колись дурною головою»'', записав народну пісню ''«Чи бачиш ти, дядьку»'', виконав відомий малюнок ''«[[В Черкасах]]»''.

У [[Жовтень|жовтні]] [[1905]] року, під час [[Революція 1905—1907 в Україні|революції]], Черкаси були охоплені страйками робітників.


=== [[Українська революція (1917—1921)|Українська революція]] та [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|Радянсько-українська війна]] === 
[[1917]] року у [[Санкт-Петербург|Петрограді]] відбувся [[Жовтневий переворот]]. Через рік більшовицька хвиля докотилась і до Черкас. На [[Всеукраїнський з'їзд рад (Харків)|І Всеукраїнський з'їзд Рад]] делегатом від міста був обраний Т.&nbsp;Г.&nbsp;Нестеренко. У ході Української революції територія Черкас стала частиною проголошеної [[Третій Універсал Української Центральної Ради|ІІІ Універсалом]] [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] у якості земського центру адміністративно-територіальної одиниці [[Черкаська земля]]. У ході [[Перша радянсько-українська війна|Першої радянсько-української війни]] опиняється в зоні бойових дій. 6 січня 1918 року червоний загін Кудинського, який прибув з Росії, розбивши українську оборону у прикордонній станції [[Хутір-Михайлівський (станція)|Хутір Михайлівський]], увійшов на Чернігівщину. Загону Кудинського ставилося завдання пробитися через Черкаси на Правобережжі України і вийти до Києва з півдня від [[Фастов]]а, але завдання не вдалося виконати. 28 січня «Московський революційний загін» (частина військ Муравйова), просуваючись по залізниці, від Гребінки, захопив Черкаси і вийшов в тил УНР. Але 12 березня місто деокуповується українською владою в ході контрнаступу. З утворенням [[Українська Держава|Української Держави]] на чолі з [[Скоропадський Павло Петрович|Павлом Скоропадським]] стає частиною Київської губернії. У ході [[Радянське вторгнення в Україну (січень-червень 1919)|Другої радянсько-української війни]] остаточно опиняється під контролем більшовиків. [[16 січня]] [[1918]] року в Черкаси були окуповані більшовиками, а [[18 січня]] створено місцеву [[Рада|Раду робітничих, солдатських та селянських депутатів]]. В кінці січня було створено [[Революційний комітет]] на чолі з Золотарьовим. Навесні війська [[Українська Держава|Української Держави]] гетьмана [[скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] встановлюють свій контроль над містом. У січні [[1919]] року в місті знову була встановлена більшовицька окупація, але в травні влада перейшла до війська [[Григор'єв Никифор Олександрович|Григор'єва]]. Було розстріляно багато більшовиків, серед яких [[Ільїн Феофан Несторович|Ф.&nbsp;Н.&nbsp;Ільїн]] та [[вербовецький Степан Петрович|С.&nbsp;Г.&nbsp;Вербовецький]]. У роки [[Українська революція (1917—1921)|Перших визвольних змагань]] понад 10 разів переходило місто з рук в руки, зазнавало обстрілів і руйнувань, декілька тисяч жителів стали жертвами боїв і терору.

=== [[Радянська окупація України]] ===

==== Ранній СРСР ====

[[1 січня]] [[1920]] року Черкаси остаточно [[Радянська окупація України|переходять під радянську окупацію]]. [[1923]] року вони стали центром [[Черкаський округ|Черкаського]], а з [[1927]] року&nbsp;— [[Шевченківська округа|Шевченківського]] округу і району. Після ліквідації округів [[1930]] року місто залишилось центром [[Черкаський район|району]], який з [[1932]] року входив до складу [[Київська область|Київської області]]. Як і всі міста й села краю, Черкаси пережили [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор 1932—1933]] років та [[сталінські репресії]].

[[Файл:Пам'ятний знак-хрест жертвам Голодоморів та політичних репресій на Черкащині у Черкасах.jpg|міні|150пкс|Пам'ятний знак жертвам Голодоморів та політичних репресій на Черкащині]]
[[Файл:Черкаси з Дніпра 10.VIII.1936 р.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вигляд із Дніпра, [[1936]] рік]]

==== Друга світова війна ====
[[Файл:Гармата пам'ятний знак воїнам-визволителям 254 Черкаської стрілецької дивізії Черкаси.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Пам'ятний знак воїнам-визволителям 254 Черкаської стрілецької дивізії]]

Відчутних збитків і непоправних втрат завдала місту [[Друга світова війна]]. [[22 червня]] німецькі літаки [[бомбардування|бомбардували]] місто. Були знищені залізнична станція, мости через [[Дніпро]]. У серпні [[1941]] року німецькі війська впритул підійшли до міста. На захоплення Черкас були кинуті піхотна дивізія [[СС]], [[Румунія|румунські]] та [[Італія|італійські]] з'єднання, батальйон мотоциклістів, танкові підрозділи. Радянські 196-та та 116-та стрілецькі та 212-та моторизована дивізії відбили атаку і організували наступ по шосе Черкаси-[[Сміла]], відігнавши німців до села [[Білозір'я]]. [[22 серпня]], після знищення Червоною армією мостів через Дніпро, німці увійшли в місто. У черкаських лісах діяв [[Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни|партизанський загін]] на чолі з Ф.&nbsp;Р.&nbsp;Савченко, в липні-серпні [[1943]] року в місті були організовані підпільні диверсійні групи. В кінці вересня з'єднання [[Червона армія|Червоної Армії]] підійшли до Дніпра. Форсування річки було покладено на [[52-га армія (СРСР)|52-гу армію]] [[2-й Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерал-лейтенанта [[Коротеєв Костянтин Аполлонович|К.&nbsp;А.&nbsp;Коротеєва]]. [[25 вересня]] поблизу міста були [[дніпровська повітрянодесантна операція|висаджені 3-тя та 5-та авіадесантні бригади]], які об'єднались з партизанами. Форсування Дніпра почалось [[13 листопада]], армією командував [[Ватутін Микола Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Ватутін]]. Вже до кінця зими Черкаси відійшли під радянський контроль.

{{main|Черкаси у Другій світовій війні}}

==== Повоєнна доба ====
У повоєнні роки почалась розбудова промисловості, відновлювався розвиток економіки та соціально-культурної сфери. З [[1954]] року місто стає центром новоствореної і наймолодшої [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]. Провідними галузями промисловості обласного центру, які сформувались за час існування області стали хімічна, машинобудівна, приладобудівна, переробна та харчова. В 1958 році було створено об'єднання «Черкасизалізобетон», як завод з виготовлення залізобетонних виробів, конструкцій та будівельних матеріалів. За роки свого існування об'єднання розвивало різні напрямки в будівельній галузі, що призвело до реорганізації в Групу компаній «Добробуд». На новому підприємстві було створено потужну виробничу базу, яка дала можливість забезпечувати будівництво як матеріалами та конструкціями, так автотранспортом і механізмами. З розвитком хімічної промисловості в [[1960-ті|1960-х]] роках Черкаси поступово перетворюються з центра легкої промисловості на хімічного гіганта. [[1961]] року будують найбільший завод з виробництва азотних добрив в Україні, після нього зводять «Хімволокно» (другий за величиною після Чернігівського), «Хімреактив» (завод військового значення) та ще декілька дрібніших. 1961 року, з будівництвом [[кременчуцька ГЕС|Кременчуцької ГЕС]] та утворенням [[кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]], через новостворене ''Черкаське море'' зводять найдовшу в Україні дамбу з мостом довжиною до 15&nbsp;км. Це перетворило Черкаси на значний транспортний вузол.

=== Незалежна Україна ===

==== Кінець ХХ&nbsp;— початок ХХІ століття ====
Після здобуття Україною незалежності відбувається переорієнтація міської економіки. Так, припинила діяльність низка виробництв, зокрема&nbsp;— Черкаський цукрово-рафінадний завод (збудований наприкінці [[XIX століття]]), завод ім. Петровського (більш відомий як «Машбуд»), Черкаський деревообробний комбінат (ДОК). І хоча ці підприємства були [[Приватизація|приватизовані]], нові власники не спромоглися налагодити їхню роботу за нових економічних умов та збанкрутували. Схожа доля спіткала і колись потужні підприємства [[Оборонно-промисловий комплекс|ВПК]]&nbsp;— «Імпульс», «Приладобудівний завод», «Завод СТО», «Фотоприлад», «Радіозавод», які натепер ([[2010]]) фактично перебувають у стані бездіяльності та руйнації. В цей же період почався занепад [[Хімічна промисловість|хімічної промисловості]]&nbsp;— закрився «Хімволокно», набагато зменшив свої потужності [[хімреактив (підприємство)|«Хімреактив»]]. Зараз (2015) із хімічних виробників у Черкасах стабільно продовжує працювати лише [[азот (підприємство, Черкаси)|«Азот»]].

Натомість на виробництвах, де до менеджменту прийшли далекоглядні господарники і чия продукція виявилась потрібною в нових економічних умовах, справи пішли вгору. Так на запущеному в роки [[Перебудова|перебудови]] НВО «Ротор», попри скрутний стан, [[банкрутство]], розпродаж активів підприємства, на його промисловому майданчику почало інтенсивно розвиватися [[Автомобільна промисловість|автомобілебудування]]&nbsp;— [[2005]] року зведено [[Черкаський автомобільний завод «Богдан» (легковики)|перший завод]] корпорації [[Богдан (корпорація)|«Богдан»]] зі збирання легковиків. І на сьогодні ([[2010]]) у Черкасах діє 3 великих заводи цієї корпорації зі збирання автобусів, легкових та вантажних автомобілів (через кризу не працює), та декілька підприємств, які безпосередньо пов'язані з автомобілебудуванням. Відтак, Черкаси з «хімічного гіганта», яким місто стало у радянський час, за сучасності перетворилося на український центр автомобілебудування. Також у місті, як і раніше, працює декілька підприємств [[Харчова промисловість|харчової]] та [[Легка промисловість|легкої]] промисловості.

[[28 листопада]] [[2008]] року в місті з центрального майдану (перед будівлею Черкаської облдержадміністрації) було демонтовано пам'ятник [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну]], що супроводжувалося зруйнуванням скульптури, і викликало неоднозначну реакцію громадськості міста. За роки незалежності України архітектурне обличчя Черкас зазнало змін&nbsp;— однак не всі з новобудов вписалися в міський ландшафт, що склався упродовж [[XX століття]].

[[Фінансово-економічна криза 2008—2009 років в Україні|Фінансово-економічна криза]] в Україні наприкінці [[2000-ні|2000-х років]] сильно вплинула на економіку Черкас&nbsp;— тенденції розвитку змінилися стагнаційними, що зачепили зокрема й найуспішнішу промислову галузь міста&nbsp;— [[Автомобільна промисловість|автомобілебудування]].

==== Російсько-українська війна ====
З початком [[російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення]] у 2022 році місто не опинилося на лінії фронту або у прифронтовій зоні, але зазнавало ударів крилатими ракетами російської армії. Так, 26 червня район Черкас було уражено двома ракетами, внаслідок чого, загинула 1 людина і отримало поранення 5, була пошкоджена інфраструктура<ref>{{Cite web|title=Унаслідок ракетних ударів по Черкащині загинула одна людина. Є травмовані|url=https://suspilne.media/254202-unaslidok-raketnih-udariv-po-cerkasini-zaginula-odna-ludina-e-travmovani/|website=Суспільне|accessdate=2022-06-26|language=uk}}</ref>. 29 червня було заарештовано громадянина міста, який надавав російським окупантам, зокрема спецслужбі [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ]], інформацію про розташування блокпостів та координати мосту через Дніпро за грошову винагороду<ref>{{Cite web|title=Ракетний удар по Черкасах: суд заарештував чоловіка, що злив РФ координати мосту|url=https://www.pravdatut.ua/news/102453|website=pravdatut.ua|accessdate=2022-06-29|language=uk|archive-date=2022-09-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20220910145246/https://www.pravdatut.ua/news/102453}}</ref>.

21 вересня 2023 року місто Черкаси знову було уражено 4 ракетами. З великою ймовірністю сили РФ атакували місто ракетами класу "повітря-земля" Х-101, які запускають зі стратегічних бомбардувальників. Внаслідок  був частково зруйнований готель "Центральний". Постраждали 11 осіб, шестеро було шпиталізовано<ref>{{Cite web|title=Російські ракети напередодні цілили в енергетичні об'єкти Черкащини - Табурець|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3764664-rosijski-raketi-pid-cas-obstrilu-21-veresna-cilili-v-energeticni-obekti-cerkasini.html|website=www.ukrinform.ua|date=2023-09-22|accessdate=2023-09-23|language=uk}}</ref>. 

Протягом війни, через бойові дії до Черкас тимчасово переїхало, станом на квітень, близько 70 000 вимушених переселенців<ref>{{Cite web|title=Скільки переселенців проживає на Черкащині та де їх поселять — керівник ОВА|url=https://suspilne.media/231090-skilki-pereselenciv-prozivae-na-cerkasini-ta-de-ih-poselat-kerivnik-ova/|website=Суспільне|accessdate=2022-04-21|language=uk}}</ref>. Також, до міста був релокований Слов'янський енергобудівний технікум<ref>{{Cite web|title=Два схожі міста: до Черкас «переїхав» технікум зі Слов’янська|url=https://www.vikka.ua/golovni-novini/dva-sxozhi-mista-do-cherkas-pereyixav-texnikum-zi-slovyanska-video/|website=Вікка|accessdate=2022-06-29|language=uk}}</ref>.

== Адміністрація та поділ ==

=== Міська рада ===

До складу [[черкаська міська рада|Черкаської міської ради]] входять 42 депутати, що обираються громадою міста строком на 5 років. Станом на [[2015]] рік у Черкаській міській раді 6-го скликання представлені 8 політичних сил<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/ |title=Офіційний сайт Черкаської міської ради |accessdate=6 квітня 2010 |archive-date=24 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100524030216/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/ |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100524030216/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/ |date=2010-05-24 }}</ref>:

{| class="wikitable sortable" border="3" style=";
! Партія!! Кількість
|-
|[[Партія вільних демократів]]||8
|-
|[[Європейська Солідарність|Блок Петра Порошенка «Солідарність»]]||6
|-
|[[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]||6
|-
|[[Всеукраїнське об'єднання «Черкащани»]]||6
|-
|[[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]]||5
|-
|[[Об'єднання «Самопоміч»]]||5
|-
|[[УКРОП (політична партія)|Українське об'єднання патріотів «УКРОП»]]||4
|-
|[[Радикальна партія Олега Ляшка]]||3
|}

Секретарем Черкаської міської ради є Олександр Радуцький, виконавчий комітет (''виконком''), який складається з 9 членів<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=2&s1=26&s2=30 |title=Склад виконавчого комітету Черкаської міської ради |accessdate=6 квітня 2010 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408213655/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=2&s1=26&s2=30 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408213655/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=2&s1=26&s2=30 |date=2014-04-08 }}</ref>

Черкаській міській раді підпорядковані 9 департаментів, кожен з яких відповідає за певну сферу міського життя: департамент управління справами; департамент містобудування; департамент житлово-комунального комплексу; департамент освіти та гуманітарної політики; департамент бюджетної політики; департамент муніципальної інспекції; департамент охорони здоров'я; департамент соціальної політики<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/sections.php?s=2 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=29 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130329160714/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/sections.php?s=2 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130329160714/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/sections.php?s=2 |date=2013-03-29 }}</ref>. Також сюди входять 10 управлінь, 29 відділів, управління з питань державної реєстрації суб'єктів господарювання, юридичне управління, відділ «Оперативна служба», відділ «Патронатна служба», Служба у справах дітей, Апарат міської ради<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=2&s1=22 |title=Департаменти, управління та відділи Черкаського міськвиконкому |accessdate=6 квітня 2010 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227000314/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=2&s1=22 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227000314/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/text.php?s=2&s1=22 |date=2015-02-27 }}</ref>. У 2 районах міста ([[соснівський район|Соснівський]] і [[придніпровський район|Придніпровський]]) та підпорядкованому міськраді селищі [[Оршанець]] органами виконавчої влади є Черкаська міська рада<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=1970&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227001650/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=1970&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227001650/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=1970&p=1 |date=2015-02-27 }}</ref>

=== Поділ міста ===
[[Файл:Райони Черкас.PNG|міні|ліворуч|200пкс|Райони міста]]
В адміністративному плані місто поділяється на 2 міських райони&nbsp;— [[придніпровський район|Придніпровський]] та [[соснівський район|Соснівський]].

== Промисловість ==

[[Файл:Черкаський «Азот».jpg|міні|[[Азот (підприємство, Черкаси)|ПАТ «Азот»]]]]
[[Файл:Швейна фабрика.JPG|міні|Швейна фабрика «Вайсе»]]
[[Файл:Машбуд.JPG|міні|Машинобудівний завод «Темп»]]
[[Файл:Любава.JPG|міні|Трикотажна фабрика «Любава»]]

Черкаси є важливим економічним центром України, тут представлені різні галузі промисловості, проте традиційно найбільший розвиток отримали [[хімічна промисловість]], [[Автомобільна промисловість|автомобілебудування]] та [[харчова промисловість]]. Всього промисловими підприємствами міста в [[2007]] році реалізовано продукції на 7&nbsp;894,3&nbsp;млн грн., що становить 64,0&nbsp;% від обсягу реалізованої продукції всієї [[Черкаська|області]].

Серед головних підприємств міста за галузями промисловості виділяються<ref>[Державна служба статистики України.
Головне управління статистики у Черкаській області]</ref>:
* '''хімічна промисловість'''&nbsp;— [[Азот (підприємство, Черкаси)|ПрАТ «Азот»]] (з [[1964]] року; найбільше в Україні підприємство з виробництва [[Азотні добрива|азотних добрив]])<ref>{{Cite web |url=http://www.azot.cherkassy.net/ |title=Офіційна вебсторінка ВАТ «Азот» |accessdate=6 серпня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171023051302/http://www.azot.cherkassy.net/ |archivedate=23 жовтня 2017 |deadurl=yes }}</ref>, завод «Аврора» (виробництво лакофарбової продукції), асфальтний завод котрий у [[2012]] році оновив свою матеріально-технічну базу і зараз забезпечує місто щебнево-мастиковим матеріалом<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3683&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408214714/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3683&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408214714/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3683&p=1 |date=2014-04-08 }}</ref>, ТОВ «Черкаський завод автохімії»;
* '''легка промисловість'''&nbsp;— шовковий комбінат «ЧШК» (з [[1965]]&nbsp;року, один з найбільших в державі), швейна фабрика ім. Лесі Українки, взуттєва фабрика «Лавента», фабрики гігроскопічної вати, шкіряної галантереї, валяльна;
* '''машинобудівна промисловість'''&nbsp;— ЗАТ «Черкасиелеватормаш», 3 заводи [[Богдан (корпорація)|корпорації «Богдан»]]&nbsp;— [[черкаський автомобільний завод «Богдан» (легковики)|завод легкових автомобілів]] (збирання автомобілів марок [[АвтоВАЗ|«ВАЗ»]] та [[Hyundai (конгломерат)|«Hyundai»]]<ref>{{Cite web |url=http://www.autocentre.ua/ac/Practice/News/15288.html |title=Архівована копія |accessdate=15 вересня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090707190612/http://www.autocentre.ua/ac/Practice/News/15288.html |archivedate=7 липня 2009 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090707190612/http://www.autocentre.ua/ac/Practice/News/15288.html |date=2009-07-07 }}</ref>), [[Черкаський автобус (підприємство)|автобусний завод]] (випуск автобусів марки «[[богдан (автобус)|Богдан»]]<ref>{{Cite web |url=http://www.bogdan.ua/ukr/structure/ |title=Архівована копія |accessdate=15 вересня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090223105209/http://www.bogdan.ua/ukr/structure |archivedate=23 лютого 2009 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090223105209/http://www.bogdan.ua/ukr/structure |date=2009-02-23 }}</ref>) та [[черкаський автомобільний завод «Богдан» (вантажівки)|завод вантажних автомобілів]] (збирання вантажівок марки «[[Isuzu]]»); завод з виробництва устаткування для харчової промисловості «Темп», приладобудівний завод (в радянські часи тут вироблялись запчастини для [[місяцехід|місяцехода]]), завод «Фотоприлад» (виробництво оптики для військових танків та машин);
* '''харчова промисловість'''&nbsp;— лікеро-горілчаний завод ТОВ «Буассон Еліт» Бельведер Груп, компанія з переробки кукурудзи ТОВ «Альтера Ацтека Мілінг Україна», молочний комбінат «Юрія» (ТМ «Волошкове поле»), кондитерська фабрика «Світ ласощів» (виробництво продукції під торговою маркою «Домашнє свято»), консервний комбінат корпорації «Верес» (з [[1936]]&nbsp;року, зараз один із найбільших в Україні), м'ясокомбінат «[[Черкаська продовольча компанія|ЧПК»]] (один із найбільших у країні), декілька підприємств з фасування круп, 2 хлібокомбінати (виробництво продукції під торговою маркою «Формула смаку»);
* '''виробництво будівельних матеріалів'''&nbsp;— Група компаній «ДОБРОБУД» (одна з найбільших будівельних компаній в Черкаській області, яка спеціалізується на виробництві будівельних матеріалів, а також будівництві житла, торгових, офісних та виробничих об'єктів), завод ЗБВ, 2 заводи з виробництва силікатної цегли (з місцевої сировини), підприємства з виробництва будівельних матеріалів (металопластикові вікна «Круг», пінопласт, будівельні суміші тощо);
* '''деревообробна промисловість'''&nbsp;— ТОВ «Мареллі» (виробництво меблів, фанери, пиломатеріалів та матраців марки «Венето»), декілька меблевих фабрик (Черкаська меблева фабрика, Romira, Lion, ПМ-Плюс тощо) та деревообробних підприємств;
* '''інші підприємства'''&nbsp;— фабрика мистецьких виробів, домобудівний комбінат, завод з виробництва картонної тари (з [[2008]] року, українсько-австрійське підприємство, на відкриття якого приїздив канцлер [[австрія|Австрії]]), підприємство вторинної сировини «Черкасивторресурси» тощо.

== Транспорт ==

Черкаси є транспортним вузлом України, що пов'язано, зокрема, з його розташуванням у центрі держави.

Через місто пролягають 2 важливі автошляхи&nbsp;— {{Автошлях Р|10}} '''[[Канів]]-[[Кременчук]]''' (регіонального значення), а також {{Автошлях Н|16}} '''[[Золотоноша]]-[[Умань]]''' (національного значення), побудований новомиргородською ШЕД-722 під керівництвом інженера [[Кожум'яка Степан Демидович|Степана Кожум'яки]]<ref>[http://files.ukraine.ck.ua/Ukrayinika/Книгозбірня/Книги%20тексти/Кожум'яка%20Степан/Планида%20Степана%20Кожум'яки.doc «Планида Степана Кожум'яки»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Сер.: Життя славетних / Упоряд. та авт. передм. Ю. Колісник.&nbsp;— Черкаси: Брама, 2004.&nbsp;— 224&nbsp;с.</ref>. Між Черкасами та Смілою, що є частиною [[Черкаська агломерація|Черкаської агломерації]], збудована новітня автомагістраль європейського рівня&nbsp;— по 2 смуги руху в різні боки з широкою, місцями засадженою деревами, розподільною смугою. Навколо міста зведено й функціонує об'їзна дорога.

Через місто проходить [[залізниця]], що зв'язує дві швидкісні магістралі&nbsp;— [[Київ]]-[[Харків]] та Київ-[[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Залізниця проходить дамбою та мостом через [[Кременчуцьке водосховище]], що є стратегічним об'єктом державного значення. У Черкасах функціонують залізничний вокзал, з якого здійснюється регулярне сполучення з сусідніми залізничним вузлами&nbsp;— [[Сміла|Смілою]] та [[Гребінка|Гребінкою]], та 2 залізничні станції. До великих промислових підприємств прокладені додаткові залізничні колії для вивезення продукції.

[[Файл:Річковий вокзал (18).JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Черкаський річковий вокзал|Річковий вокзал]]]]

У зв'язку з вигідним розташуванням Черкас на березі [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]], місто має річковий вокзал та вантажний [[Черкаський річковий порт|річковий порт]], через який здійснюється збут продукції місцевих підприємств. [[19 вересня]] [[2011]] року річковий вокзал був офіційно відкритий після багаторічної реставрації.

На західній околиці міста розташований [[черкаси (аеропорт)|міжнародний аеропорт «Черкаси»]], посадкова смуга якого посідає 3-тє місце в Україні після [[бориспіль (аеропорт)|«Борисполя»]] та [[київ-Жуляни|«Жулян»]] за спроможністю прийняти різні типи літаків. Тут можуть сідати всі можливі типи літаків, як пасажирських, так і вантажних. Аеропорт наразі не працює і пасажирських перевезень не виконує.

[[Громадський транспорт]] міста представлений [[черкаський тролейбус|тролейбусами]], парк яких є одним з найрозвиненіших в Україні, та [[Черкаський автобус|маршрутними таксі]] (з весни [[2009]] року, до того&nbsp;— міськими автобусами). Тролейбусний парк має як старі, так і нові моделі тролейбусів. Маршрутні таксі представлені переважно автобусами марки «[[Богдан (автобус)|Богдан»]], «[[БАЗ-А079|Еталон»]] та «[[ПАЗ-3205|ПАЗ»]]. З прилеглими селами здійснюються регулярне приміське автобусне сполучення.

== Медицина ==
[[Файл:CherkasyRegionClinic.JPG|міні|праворуч|150пкс|Обласна лікарня]]
[[Файл:Поліклініка №2.JPG|міні|праворуч|150пкс|Міська поліклініка №&nbsp;2]]

{{main|Медицина у Черкасах}}

Найстарішим лікувальним закладом міста стала відкрита наприкінці [[1805]] року повітова лікарня (її спадкоємицею є сучасна міська лікарня №&nbsp;1). Основними її завданнями були надання медичної допомоги військовим Черкаської «військово-штатної команди» та боротьба з інфекційними захворюваннями й [[епідемія]]ми місцевого населення. Лікарня в той час займала одну кімнату звичайної сільської хати, у якій було всього 4 ліжка для хворих<ref>[http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=46:2009-03-15-21-18-39&catid=37:--1&Itemid=87 Перша Черкаська міська лікарня, найстаріший лікувальний заклад в області]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} на [http://www.gorzdrav.ck.ua/ Офіційний сайт Департаменту охорони здоров'я та соціальної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090925092118/http://www.gorzdrav.ck.ua/ |date=25 вересня 2009 }}</ref>. Пізніше велике кам'яне приміщення повітової лікарні знаходилась на розі вулиць Гоголя та Остафія Дашкевича (зараз тут знаходиться станція швидкої допомоги).

Система закладів охорони здоров'я у місті включає<ref>[http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=7&Itemid=56 Лікарні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121209034727/http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=7&Itemid=56 |date=9 грудня 2012 }} на [http://www.gorzdrav.ck.ua/ Офіційний сайт Департаменту охорони здоров'я та соціальної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090925092118/http://www.gorzdrav.ck.ua/ |date=25 вересня 2009 }}</ref><ref>[http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=9&Itemid=57 Поліклініки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121209033349/http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=9&Itemid=57 |date=9 грудня 2012 }} на [http://www.gorzdrav.ck.ua/ Офіційний сайт Департаменту охорони здоров'я та соціальної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090925092118/http://www.gorzdrav.ck.ua/ |date=25 вересня 2009 }}</ref> міські лікарні №&nbsp;1, №&nbsp;2 та №&nbsp;3; пологові будинки №&nbsp;1 та №&nbsp;2; інфекційну лікарню, дитячу лікарню, міські поліклініки №&nbsp;2, №&nbsp;3 та №&nbsp;5, 2 дорослі та дитяча стоматполіклініки, Центр матері та дитини<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=66&s2=0&view=2038&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408221659/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=66&s2=0&view=2038&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408221659/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=66&s2=0&view=2038&p=1 |date=2014-04-08 }}</ref>. Існує також відділ сімейної медицини та приватні медичні установи (наприклад «Айболит»).

У [[1931]] році в Черкасах було створено першу станцію швидкої допомоги. Спочатку для викликів використовувалася кінна лінійка, а пізніше обладнали карету, в якій можна було транспортувати лежачих хворих. [[1935]] року станція швидкої медичної допомоги отримала автокарету, змонтовану на вантажній автомашині. В період з [[1975]] по [[1988]] роки станція існувала як відділення при лікарні ШМД та 3-й міській лікарні. Від [[1 січня]] [[1987]] року станцію було реорганізовано в самостійний заклад<ref>[http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=51&Itemid=86 Станція швидкої медичної допомоги м. Черкаси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140411084308/http://www.gorzdrav.ck.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=51&Itemid=86 |date=11 квітня 2014 }} на [http://www.gorzdrav.ck.ua/ Офіційний сайт Департаменту охорони здоров'я та соціальної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090925092118/http://www.gorzdrav.ck.ua/ |date=25 вересня 2009 }}</ref>.

Також на території міста знаходяться районні та обласні медичні заклади. Зокрема, в [[соснівка (Черкаси)|Соснівці]] знаходиться обласна лікарня, яка займає одне з перших місць в Україні за розвитком медицини. Зараз дитяча обласна лікарня почала приймати перших пацієнтів<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/news/14150.html |title=Президент ознайомився з будівництвом лікарні |accessdate=5 березня 2010 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408214306/http://www.president.gov.ua/news/14150.html |url-status=no }}</ref>.

== Освіта ==
[[Файл:Черкаси-1910-9.PNG|міні|150пкс|Черкаська жіноча гімназія, 1910]]

{{main|Освіта у Черкасах}}

У старих дорадянських Черкасах було декілька закладів освіти, хоча [[заклад вищої освіти|закладів вищої освіти]] не було. Провідною освітньою установою міста наприкінці [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— на початку [[XX століття|XX]] століть була Перша міністерська чоловіча гімназія, в добудованому приміщенні якої зараз міститься [[Черкаський музичний коледж ім. С.С. Гулака-Артемовського|Черкаське музичне училище ім. С.&nbsp;С.&nbsp;Гулака-Артемовського]]. І дотепер у деяких зі «старих» шкіл отримують освіту&nbsp;— так у приміщенні, збудованої на місці зруйнованої під час Другої світової війни приватної жіночої гімназії Самойловської, зараз міститься найбільша в Черкасах школа&nbsp;— спеціалізована школа №&nbsp;17 (Асоційована школа [[ЮНЕСКО]]). Ще одна жіноча [[гімназія]] знаходилась в [[жіноча гімназія Городецького|старому корпусі]] (збудованому за проєктом відомого архітектора [[Городецький Владислав Владиславович|В.&nbsp;В.&nbsp;Городецького]]) нинішнього [[черкаський міський центр дитячої та юнацької творчості|будинку юнацької творчості]]. У XIX столітті в місті ще було церковноприходське училище&nbsp;— зараз на цьому місці знаходиться Національний банк України в Черкаській області.

=== Дошкільна, середня та позашкільна освіта ===
У сучасних Черкасах функціонують заклади дошкільної, шкільної, як загальної, так і нового типу, та позашкільної освіти, причому як державні, так і приватної форми власності. Окрім того, в місті присутня велика кількість закладів вищої освіти різних рівнів.

Система дошкільних закладів у місті представлена розгалуженою мережею ясел і дитячих садочків&nbsp;— 50 закладів<ref>[http://www.osvita.ck.ua/establishment/?id=1 Дошкільні заклади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819192948/http://osvita.ck.ua/establishment/?id=1 |date=19 серпня 2009 }} на [http://www.osvita.ck.ua/ Офіційний сайт Управління освіти виконкому Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819070923/http://osvita.ck.ua/ |date=19 серпня 2009 }}</ref>.
[[Файл:Гімназія №9 (Черкаси).JPG|міні|200x200px|[[Черкаська міська гімназія № 9 імені О. М. Луценка|Черкаська міська гімназія №&nbsp;9]]]]
Заклади середньої освіти в Черкасах представлені як загальноосвітніми (21 загальноосвітня школа та єдина міська вечірня школа)<ref>[http://www.osvita.ck.ua/establishment/?id=2 Загальноосвітні заклади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091028154201/http://www.osvita.ck.ua/establishment/?id=2 |date=28 жовтня 2009 }} на [http://www.osvita.ck.ua/ Офіційний сайт Управління освіти виконкому Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819070923/http://osvita.ck.ua/ |date=19 серпня 2009 }}</ref>, так і спеціалізованими та закладами нового типу (загалом 14), до яких, зокрема, належать<ref>[http://www.osvita.ck.ua/establishment/?id=3 Нового типу та спеціалізовані ''освітні'' заклади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819205605/http://osvita.ck.ua/establishment/?id=3 |date=19 серпня 2009 }} на [http://www.osvita.ck.ua/ Офіційний сайт Управління освіти виконкому Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819070923/http://osvita.ck.ua/ |date=19 серпня 2009 }}</ref> ліцеї (фізико-математичний та гуманітарно-правовий), гімназії (3), спеціалізовані школи (8), колегіум&nbsp;— [[Перша міська гімназія міста Черкас|Перша міська гімназія]], [[Черкаська міська гімназія № 9 імені О. М. Луценка|Міська гімназія №&nbsp;9 імені О.&nbsp;М.&nbsp;Луценка]], Міська гімназія №&nbsp;31, [[Черкаський фізико-математичний ліцей (ФІМЛІ)|Черкаський фізико-математичний ліцей]], [[Черкаський гуманітарно-правовий ліцей]], [[Черкаський колегіум «Берегиня»]], спеціалізовані школи [[Черкаська спеціалізована школа № 3|№&nbsp;3]], [[Черкаська спеціалізована школа № 13|№&nbsp;13]], №&nbsp;17, №&nbsp;18, №&nbsp;20, №&nbsp;27, №&nbsp;28 та №&nbsp;33.

До приватних шкільних закладів належать<ref>[http://www.osvita.ck.ua/establishment/?id=5 Приватні ''освітні'' заклади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819205610/http://osvita.ck.ua/establishment/?id=5 |date=19 серпня 2009 }} на [http://www.osvita.ck.ua/ Офіційний сайт Управління освіти виконкому Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819070923/http://osvita.ck.ua/ |date=19 серпня 2009 }}</ref> приватні школи «Перлина», №&nbsp;770 та «Софія».

Позашкільні освітні заклади Черкас<ref>[http://www.osvita.ck.ua/establishment/?id=4 Позашкільні ''освітні'' заклади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819223802/http://osvita.ck.ua/establishment/?id=4 |date=19 серпня 2009 }} на [http://www.osvita.ck.ua/ Офіційний сайт Управління освіти виконкому Черкаської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090819070923/http://osvita.ck.ua/ |date=19 серпня 2009 }}</ref> представлені Центром дитячої та юнацької творчості, міською станцією юних техніків, Клубом юних моряків з власною флотилією, Центром туризму та спорту (ЦТКСУМ).

=== Заклади вищої освіти ===
[[Файл:ЧДТУ1.JPG|міні|праворуч|200пкс|Черкаський державний технологічний університет]]
[[Файл:ЧеркаськаМедичнаАкадемія.jpg|міні|200пкс|Черкаська медична академія]]

Вищу освіту в Черкасах надає розгалужена система [[Заклад вищої освіти|ЗВО]], причому як державних, так і приватних<ref>[http://profi.org.ua/vuz/cherkasi/index.shtml Навчальні заклади України // Черкаська область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090813120211/http://profi.org.ua/vuz/cherkasi/index.shtml |date=13 серпня 2009 }} на [http://profi.org.ua/ ''www.profi.org.ua/'' (Портал професійного консультування)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090318005717/http://profi.org.ua/ |date=18 березня 2009 }}</ref>. До закладів вищої освіти III—IV рівнів акредитації відносяться:
* [[Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького]] (ЧНУ)&nbsp;— надає освіту за 47 спеціальностями, зокрема: біологія, економіка, історія та юриспруденція, математика, психологія, інформаційні технології, філологія, фізика, хімія, фізична культура; здійснюється підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів<ref>[http://profi.org.ua/vuz/cherkasi/1.html Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090107102705/http://profi.org.ua/vuz/cherkasi/1.html |date=7 січня 2009 }} на [http://profi.org.ua/ ''www.profi.org.ua/'' (Портал професійного консультування)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090318005717/http://profi.org.ua/ |date=18 березня 2009 }}</ref>;
* [[Черкаський державний технологічний університет]] (ЧДТУ)&nbsp;— надає освіту за спеціальностями: «фінанси», «облік і аудит», «економіка підприємств», «менеджмент організацій», «програмне забезпечення автоматизованих систем», «комп'ютерні системи», «радіотехніка», «прилади точної механіки», «технологія машинобудування», «металорізальні верстати та системи», «промислове та цивільне будівництво», «екологія», «хімічна технологія неорганічних речовин», «прикладна лінгвістика», «економічна кібернетика», «електротехнічні системи електроспрживання», «дизайн», «медичні прилади», «управління проєктами»<ref>[http://profi.org.ua/vuz/cherkasi/2.html Черкаський державний технологічний університет] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130203121616/http://profi.org.ua/vuz/cherkasi/2.html |date=3 лютого 2013 }} на [http://profi.org.ua/ ''www.profi.org.ua/'' (Портал професійного консультування)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090318005717/http://profi.org.ua/ |date=18 березня 2009 }}</ref>;
* [[Черкаське навчально-наукове відділення Львівського національного університету імені Івана Франка|Черкаський інститут банківської справи]] Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ);
[[Файл:ЧИПБ.jpg|міні|праворуч|200пкс|Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля]]
* [[Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля|Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України]]&nbsp;— заклад вищої освіти системи [[Міністерство внутрішніх справ України|ДСНС України]], який готує рятувальників та пожежників. Надає освіту за спеціальностями: «цивільний захист», «пожежна безпека», «охорона праці», «психологія», «право».
* [[Черкаська медична академія]]

Серед закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації:
* [[Черкаський державний бізнес-коледж]];
* [[Черкаський комерційний технікум]];
* [[Черкаський політехнічний фаховий коледж|Черкаський політехнічний технікум]];
* [[Черкаський музичний коледж ім. С.С. Гулака-Артемовського|Черкаське музичне училище ім. С.&nbsp;С.&nbsp;Гулака-Артемовського]];
* [[Черкаський кооперативний економіко-правовий фаховий коледж|Черкаський кооперативний економіко-правовий коледж]].

=== Бібліотеки ===
Перша бібліотека у Черкасах була відкрита [[11 липня]] [[1899]] року у двоповерховому будинку №&nbsp;14 по сучасній [[вулиця Остафія Дашковича (Черкаси)|вулиці О. Дашковича]]. Спочатку це була маленька бібліотека, про яку столичні газети писали: З [[1910]] року бібліотека значно поповнює книжковий фонд до декількох тисяч томів, велась передплата більшості столичних газет та журналів. Для цього у бібліотеці був запроваджений платний річний абонемент у розмірі 3 карбованців, місячний&nbsp;— 30 копійок, денний&nbsp;— 2 копійки. Освітяни та учні мали право на безкоштовне відвідування.

Сучасна міська мережа бібліотек у Черкасах включає Центральну міську бібліотеку імені Лесі Українки з відділом обслуговування читачів й бібліотеками-філіалами, Центральну міську бібліотеку для дітей з бібліотеками-філіалами, [[Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка|Обласну універсальну наукову бібліотеку імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]], Обласну бібліотеку для юнацтва імені В. Симоненка та Обласну наукову медичну бібліотеку з бібліотекою-філіалом<ref name="Статистичні дані про Черкаси на міському інфопорталі">[http://www.misto.ck.ua/index.php?mode=18&sub=Статистика&language=ukr Деякі статистичні дані про місто Черкаси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121124050930/http://www.misto.ck.ua/index.php?mode=18&sub=Статистика&language=ukr |date=24 листопада 2012 }} на [http://www.misto.ck.ua/ Черкаси. Міський інформаційний портал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090818070306/http://www.misto.ck.ua/ |date=18 серпня 2009 }}</ref>.

== Культура і дозвілля ==
[[Файл:Черкаський обласний краєзнавчий музей.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Черкаський обласний краєзнавчий музей]]]]

Черкаси&nbsp;— значний культурно-освітній центр, тут працюють декілька [[театр]]ів, обласна філармонія, 3 [[кінотеатр]]и, численні [[Музей|музеї]] та заклади культури клубного типу. Для мешканців міста збудовано 3 льодові криті ковзанки. Черкасці мають змогу відпочивати у багатьох парках і скверах, відвідувати місцевий [[черкаський міський зоопарк|зоопарк]]. Черкаси є одним з небагатьох міст України, котре має свій [[Черкаський планетарій|планетарій]].

=== Музеї ===
Серед найбільших музеїв міста виділяються:
* [[Черкаський обласний краєзнавчий музей]]&nbsp;— головне зібрання матеріалів і предметів з природи та історії, етнографії, культури і сучасності [[Черкаська область|Черкащини]], один із найбільших краєзнавчих музеїв держави;
* [[Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка|Музей «Кобзаря» Тараса Шевченка]]&nbsp;— єдиний у світі музей, присвячений одній книжці;
* [[Черкаський художній музей]]&nbsp;— великий музей, в якому регулярно проводяться різноманітні виставки різних рівнів;
* [[Музейна кімната «Робочий кабінет Василя Симоненка»|Черкаський літературно-меморіальний музей В. Симоненка]];
* Черкаський музей українського рушника&nbsp;— створений на початку [[1990-ті|1990-х]] у [[Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького|Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького]] за ініціативою і керований професором вишу Світланою Китовою нині ([[2011]]) в експозиції містить понад 500 вишитих [[рушник]]ів кінця [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття|XX]] століть, насамперед з [[Наддніпрянська Україна|Подніпров'я]]; ще стільки ж зберігається в запасниках цього унікального музею<ref>''Нікітенко Людмила'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1827/325/64848/ ''Енергетика добра''. У Черкаському музеї рушника є раритети, які вишивали, щоб позбутися хвороби чи прикликати щасливу долю або багатство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227003057/http://www.umoloda.kiev.ua/number/1827/325/64848/ |date=27 лютого 2015 }} // «[[Україна молода|Україна Молода»]] №&nbsp;016 за [[2 лютого]] [[2011]] року.&nbsp;— с. 11</ref>.
* [[Народний музей Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля|Народний музей Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля]]. Гордістю музею є особисті речі Героїв Радянського Союзу випускників навчального закладу [[Правик Володимир Павлович|Володимира Правика]] та [[Кібенок Віктор Миколайович|Віктора Кібенка]]. Представлені також особисті речі Героя Радянського Союзу [[Телятников Леонід Петрович|Леоніда Петровича Телятникова]] та ліквідаторів аварії у червні 1986 року з числа учасників Черкаського зведеного загону протипожежної служби цивільного захисту.

=== Театри та музика ===
[[Файл:Черкаський обласний академічний ляльковий театр.jpg|міні|200пкс|[[Черкаський академічний театр ляльок|Обласний ляльковий театр]]]]
[[Файл:Cherkasy Philharmonic.jpg|міні|200пкс|[[Черкаська обласна філармонія]]]]

Театральне життя Черкащини розпочалося [[1897]] року у [[золотоноша|Золотоноші]] відкриттям театру у приміщенні чайної, [[1904]] року театральний гурток створили в [[умань|Умані]]. Черкаси не мали власного театру, а трупи зі своїми виставами виступали на сценах заможних жителів. Так, декілька сезонів поспіль сцену власного будинку для гастролей надавав купець Житомирський (нині на місці його будинку розміщена [[Черкаська медична академія]]). Згодом для виступів був обладнаний цирк Фастівського, дерев'яна споруда на місці сучасного універмагу [[центральний ринок (Черкаси)|Центрального ринку]] на [[вулиця Гоголя (Черкаси)|вулиці Гоголя]]. [[1900]] року тут виступала [[заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]]. [[1902]] року підприємець Іван Яровий збудував театр на вулиці Дубасівській (нині [[вулиця Хрещатик (Черкаси)|Хрещатик]]). Однак він згорів під час [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]]. Вистави відбувалися на сцені Народного дому, який розміщувався навпроти входу до Центрального ринку з [[вулиця Благовісна (Черкаси)|вулиці Благовісної]]. [[1909]] року у місті працювали драматичні гуртки «Гайдамаки», «Любителі» та колектив В.&nbsp;Нестеровського. [[1920]] року у місті розпочав роботу колектив драматичного театру імені Івана Франка, першою виставою стала комедія Миколи Гоголя «Ревізор» [[1921]] року. [[1933]] року у Черкасах група вихідців з майстерні мистецького об'єднання «Березіль» із Житомирщини створила робітничо-колгоспний театр. Цей театр став початком нині відомого і за межами України [[Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|Черкаського академічного українського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка]]. Першою виставою стали п'єси Максима Горького «Вороги» та Олександра Пушкіна «Борис Годунов».

У Черкасах діють такі театри:
* [[Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]];
* [[Черкаський академічний театр ляльок]];
* [[Молодіжний театр «Сучасник»]];
* творча майстерня Тамари Гордової.

У місті працює [[Черкаська обласна філармонія]]&nbsp;— створена [[11 червня]] [[1955]] року. У її складі працюють [[Черкаський державний академічний заслужений український народний хор|Черкаський державний заслужений український народний хор]] (створений у [[1957]] році), [[Черкаський малий симфонічний оркестр]], [[Росава (ансамбль)|Ансамбль народної музики «Росава»]] (створений [[1983]] року) та [[Вербена (тріо)|тріо «Вербена»]] (колектив створено [[1983]] року).

Відомими музичними колективами Черкас є:
* Камерний хор «Канон»&nbsp;— колектив створений [[1991]] року як ансамбль духовної музики. Від [[1994]] працює в складі творчого об'єднання художніх колективів Черкаської обласної ради. У репертуарі хору&nbsp;— доробок вітчизняних та зарубіжних композиторів від [[XVI століття]] і до наших днів, твори культової музики, авторські твори, хорові обробки інструментальних творів, а також класичні та авангардні обробки українських народних пісень;
* Капела бандуристів&nbsp;— колектив працює в складі об'єднання художніх колективів Черкаської обласної ради. Капела має у своєму складі колективи так званих «малих форм»&nbsp;— чоловічий квартет, тріо бандуристок «Мальви» та «Черкащанки»<ref>{{Cite web |url=http://www.nashekolo.org.ua/nk/art_kolo/tvorchi_re/tvotchi_re_615.html |title=Музичні колективи, гурти на ''www.nashekolo.org.ua'' («Наше коло». Творчі ресурси Черкащини.) |accessdate=6 серпня 2009 |archive-date=2 березня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090302000419/http://nashekolo.org.ua/nk/art_kolo/tvorchi_re/tvotchi_re_615.html |url-status=no }}</ref>.
* [[Cherkasy Jazz Quintet]] (Черкаси Джаз Квінтет)&nbsp;— гурт, створений джазовим музикантом [[Крашенінніков Сергій Іванович|Сергієм Крашенінніковим]] в 2003 році, який виконує музику у стилі хард-боп.

У місті функціонують 3 сучасних [[кінотеатр]]и<ref>{{Cite web |url=http://kino.ukr.net/cinema/cherkassy/ |title=Кінотеатри в Черкасах на KINO.ukr.net |accessdate=5 серпня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090217230132/http://kino.ukr.net/cinema/cherkassy/ |archivedate=17 лютого 2009 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;— кінопалац «Салют» (насправді давня споруда, що навіть не змінила свого призначення&nbsp;— це був перший міський кінотеатр), кінотеатр «Україна» та новий в ТРЦ «Дніпро Плаза» на [[Митниця (Черкаси)|Митниці]].

Значним культурним осередком у місті та архітектурною прикрасою Черкас є [[Палац культури «Дружба народів»]]. В міському ПК працюють численні культурно-мистецькі і творчі колективи Черкас. У 2012 році ПК «Дружба народів» було реконструйовано. Відкриття оновленого палацу культури відбулося 8 вересня 2012 року і було приурочено до 50-річчя з дня закладки Черкаського «Азоту». І сам комплекс, і майдан перед ним, є традиційним місцем проведенням різноманітних культурних заходів. Фактично «Дружба народів» є головною сценою (концертним майданчиком) міста й області, на якій виступають всі відомі виконавці України та ближнього зарубіжжя.{{факт}} Окрім того, існує декілька палаців та будинків культури, а саме Палац культури молоді у південно-західному районі міста.

Серед творчих колективів, що працюють у «Дружбі народів», чия діяльність відома не лише в місті, а й у країні:
* ''зразковий самодіяльний ансамбль танцю «Дружба»''&nbsp;— створений у [[1976]] році. Керівник&nbsp;— [[заслужений працівник культури України]] Ольга Золотарьова. У складі колективу 200 дітей. У програмі&nbsp;— танці народів світу, українські народні й сучасні танці, хореографічні композиції, сюжетні танці, [[хоровод]]и;
* ''зразковий хор хлопчиків «Дружба»''&nbsp;— створений у [[1971]] році. Керівник&nbsp;— заслужений працівник культури України Петро Мигда. Склад хору&nbsp;— 100 осіб (гастролюючий склад 70 осіб). Репертуар хору: український фольклор, стародавні козацькі пісні, [[українські народні пісні]], пісні часів [[наполеонівські війни|війни 1812 року]] та [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], пісні народів світу, дитячі пісні. Колектив активно гастролює по Україні й за кордоном, має численні нагороди;
* ''ансамбль бального танцю «Лілея»''&nbsp;— керівники&nbsp;— заслужені працівники культури України Валентин i Віра Фролови. У складі колективу 54 особи. Колектив&nbsp;— багаторазовий учасник, призер і лауреат вітчизняних і міжнародних танцювальних оглядів і конкурсів;
* ''народний самодіяльний шоу-балет «Каприз»''&nbsp;— створений у [[1989]] році. Керівник&nbsp;— Лілія Тихомирова. Кількість учасників&nbsp;— 75 осіб. У програмі колективу танці різноманітних стилів. Учасник, призер і лауреат різноманітних конкурсів;
* ''народний самодіяльний театр хореографічних мініатюр «Артанія»''&nbsp;— керівник Анатолій Рубан. Основний склад театру&nbsp;— 18 осіб. У [[репертуар]]і&nbsp;— українські та народів світу танці, танцювальні твори на основі сучасної хореографії. Учасник різноманітних конкурсів;
* ''камерний ансамбль «Акварелі»''&nbsp;— створений у [[1994]] році. Керівник&nbsp;— Євген Гречка. Виконує популярну класичну музику (квартети Моцарта, Вівальді й ін.), популярну [[джаз]]ову, легку естрадну музику, популярну народну музику.

=== Відпочинок ===
[[Файл:Парк Перемога1.JPG|міні|200пкс|У Парку Перемоги]]

У Черкашах розташовано 25 парків та скверів. Серед основних із них: [[Черкаський міський парк «Сосновий Бір»]] (загальнодержавного значення), [[Черкаський міський парк Перемоги|Парк Перемоги]] із [[Черкаський міський зоопарк|зоопарком]], [[Соборний парк (Черкаси)|Соборний парк]] (колишній ''Першотравневий''), [[Парк Хімічів (Черкаші)|Парк Хіміків]], [[Долина Троянд]] та інші<ref>[http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/parks/abc Парки Черкащини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090906145551/http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/parks/abc |date=6 вересня 2009 }} на [http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php ''www.landarchitecture.org.ua'' (Садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090713024705/http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php |date=13 липня 2009 }}</ref>. Навпроти міськради встановлено дороговказ до чудес світу, України та області.<ref>{{Cite web |url=http://www.golosua.com/ru/main/article/kultura/20110517_cherkassyi-potratili-70-tyisyach-griven-na-izgotovlenie-ukazatelya-s-informatsiey-o-rasstoyanii-do-chudes-sveta |title=Архівована копія |accessdate=17 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160204193905/http://www.golosua.com/ru/main/article/kultura/20110517_cherkassyi-potratili-70-tyisyach-griven-na-izgotovlenie-ukazatelya-s-informatsiey-o-rasstoyanii-do-chudes-sveta |archivedate=4 лютого 2016 |deadurl=yes }}</ref>

Традиційним місцем відпочинку черкасців і гостей міста є дніпровські [[пляж]]і на [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцькому водосховищі]]. Берегова смуга водосховища має більше ніж 15&nbsp;км в межах міста. Ця територія в більшості своїй є неупорядкованими ділянками піщаних пляжів. Інфраструктура міст відпочинку біля води перебуває в стадії розбудови.

На південних околицях Черкас у сосновому лісі над [[Дніпро]]м розташований кліматичний курорт [[Соснівка (Черкаси)|Соснівка]]. У сосновому лісі діє санаторій «Україна», а поруч&nbsp;— тризірковий готель «[[Україна (готель, Черкаси)|Україна»]], клуб «Космос-боулінг», спорт-готель «Селена»<ref>{{Cite web |url=http://www.hotelselena.info/ |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=18 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130318175541/http://www.hotelselena.info/ |url-status=no }}</ref>.

У центрі міста діє низка різнорівневих готелів. Серед них: готельний комплекс [[Дніпро (готель, Черкаси)|«Дніпро»]], «Апельсин», «<nowiki/>[[Оптима Черкаси|Optima]]<nowiki/>».

=== Фестивалі ===
[[Файл:Парк Перемога3.JPG|міні|200пкс|Фігури на «Древляндії»-[[2009]]]]

Упродовж багатьох років місто відоме проведенням численних фестивалів. У Черкасах неодноразово проходили музичні фестивалі&nbsp;— «Через терни до зірок», фестивалі джазової та рок-музики «[[Черкаські джазові дні]]». Також вже традиційні фестивалі: «Сила Борщу»<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=3693&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=26 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150226235941/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=3693&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150226235941/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=3693&p=1 |date=2015-02-26 }}</ref>, «Черкаська Масляна»<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=1550&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227000624/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=1550&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227000624/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=1550&p=1 |date=2015-02-27 }}</ref>, «Іван та Марічка»<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=1975&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227001248/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=1975&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227001248/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=1975&p=1 |date=2015-02-27 }}</ref>, «Черкаська Смакота»<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3672&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227000140/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3672&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227000140/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3672&p=1 |date=2015-02-27 }}</ref>, «Полуниця&nbsp;— насолода смаку»<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=3337&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227002014/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=3337&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227002014/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=18&s2=0&view=3337&p=1 |date=2015-02-27 }}</ref>, котрі проходять у Долині Троянд та парку 50-річчя. 2016 року було започатковано фестиваль академічної музики «[[Музичні імпрези України]]».

Останніми роками в місті започатковані фестиваль крижаних скульптур «Крижталь», «Древляндія»&nbsp;— фестиваль скульптур з дерева<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3332&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227000915/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3332&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227000915/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3332&p=1 |date=2015-02-27 }}</ref>, «[[Живий камінь]]»&nbsp;— фестиваль скульптур із каменю<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3580&p=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227000137/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3580&p=1 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227000137/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?&s=1&s1=17&s2=0&view=3580&p=1 |date=2015-02-27 }}</ref>. Паралельно з останнім у літньому театрі тривають «Черкаські співочі вечори».

З [[2003]] року в передмісті Черкас проводиться традиційний [[Міжнародний мотофестиваль «Тарасова Гора»|міжнародний байк-фестиваль «Тарасова Гора»]], який щорічно збирає в перші дні літа до кількох тисяч мотоциклістів з України, Росії та інших країн Європи. Це найчисельніший з мотофестивалів, які проводилися в Україні за останні роки.

В одному із парків Черкас [[10 вересня]] [[2011]] року відбулася перша в Україні ніч [[аніме]]<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/ukr/news/news-455384.html |title=Перша в Україні ніч аніме відбудеться в Черкасах |accessdate=8 вересня 2011 |archive-date=11 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111211142050/http://www.unian.net/ukr/news/news-455384.html |url-status=no }}</ref>.

== Засоби масової інформації ==
{{main|Засоби масової інформації у Черкасах}}

Оскільки місто є значним бізнесовим та економічним центром з великою чисельністю населення, то в Черкасах на високому рівні знаходяться засоби масової інформації.

=== Друковані ===
* [[Антена (медіагрупа)|«Антена»]]<ref name="Антена">{{Cite web |url=http://antenna.com.ua/ |title=Антена |accessdate=6 серпня 2009 |archive-date=31 травня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090531121437/http://antenna.com.ua/ |url-status=no }}</ref>
* «[[Вечірні Черкаси]]»<ref>{{Cite web |url=http://vechirka.ck.ua/ |title=Електронна версія газети «Вечірні Черкаси» |accessdate=5 серпня 2009 |archive-date=12 грудня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091212050834/http://vechirka.ck.ua/ |url-status=no }}</ref>
* «Акцент»
* «7 днів Черкаси»
* «Молодь Черкащини»
*"«Нова Молодь Черкащини»
* [[Нова Доба (Черкаси)|«Нова Доба»]]
* «Місто»
* «Черкаський край», [https://web.archive.org/web/20111108111149/http://pres-centr.ck.ua/]
* «Новини тижня»
* «УЮТ»
* «Губернські Відомості»
* «Черкасский курьер»
* «Aviso-Черкаси»
* «От и До»
* «Шкільна Оригінальна Класна»
* «Альтаїр»

=== Місцеві телерадіокомпанії ===
* [[Антена (медіагрупа)|«Антена»]]
* [[Вікка (телеканал)|«Вікка»]]
* Кабельна «Експо-ТВ»
* «[[Ільдана (телеканал)|Ільдана]]»
* «[[Суспільне Черкаси]]»

=== FM-радіостанції ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
!№п/п
!Частота, МГц
!Назва
!Потужність, кВт
|Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|88,3
|[[Радіо Культура]]
|0,5
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|2
|90,6
|[[Країна ФМ]]
|0,25
|вул. Сумгаїтська 8/2
|Труба
|-
|3
|91,0
|[[Radio Relax|Радіо Релакс]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|4
|91,4
|[[Українське радіо]] / [[Українське радіо|Українське радіо Черкаси]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|5
|92,1
|[[Перець FM]]
|0,25
|вул. Сумгаїтська 8/2
|Труба
|-
|6
|98,6
|[[Радіо Промінь]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|7
|100,2
|[[Радіо «Українських Доріг»|Радіо П'ятниця]]
|0,25
|вул. Сумгаїтська 8/2
|Труба
|-
|8
|100,6
|[[Армія FM]]
|0,25
|вул. Сумгаїтська 8/2
|Труба
|-
|9
|101,0
|[[Радіо «Максимум»|Радіо Максимум]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|10
|101,6
|[[Авторадіо]]
|1
|вул. Сумгаїтська 8/2
|Труба
|-
|11
|102,4
|[[Radio ROKS]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|12
|102,9
|[[Наше радіо]]
|1
|вул. Сумгаїтська 8/2
|Труба
|-
|13
|103,3
|[[Radio NV|Радіо «НВ»]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|14
|103,7
|[[Радіо Байрактар]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|15
|104.1
|[[Хіт FM]]
|0,5
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|16
|104,5
|[[Мелодія FM]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|17
|105,0
|[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]
|0,5
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|18
|106,1
|[[Lux FM|Люкс FM]]
|1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|19
|107,1
|[[DJFM (Україна)|DJFM]]
|0,5
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|20
|107,5 FM
|[[Шлягер FM]]
|0,1
|вул. Пантелеймона Куліша 2
|[[Черкаська телевежа|ЧФКРРТ]]
|}

== Спорт ==
{{main|Спорт у Черкасах}}

Черкаси&nbsp;— [[спорт]]ивне місто, відоме своїми талановитими [[спорт]]сменами, [[Олімпійські ігри|олімпійськими]] чемпіонами та призерами престижних спортивних змагань, які представляють Україну на міжнародній арені<ref name="Статистичні дані про Черкаси на міському інфопорталі"/>.

[[Файл:ПамЧеркасиФутбол.JPG|міні|праворуч|210пкс|Пам'ятник в Черкасах на честь 100-річчя футболу на Черкащині]]

В [[1950-ті|50]]—[[1960-ті|60]] роках [[XX століття]] в місті успішно розвивався спорт&nbsp;— місцеві спортивні колективи здобували свої перемоги в міжнародних змаганнях. Так [[футбол]]ьна команда «[[Дніпро (Черкаси)|Дніпро]]» стала чемпіоном України серед аматорів, завоювала право виступати в першості [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], жіноча [[гандбол]]ьна освітянська команда «[[Буревісник (Черкаси)|Буревісник»]] стала бронзовим призером Чемпіонату СРСР. На початку [[1970-ті|1970-х]] років широкого розвитку в місті набув [[веслувальний спорт]]. На [[Літні Олімпійські ігри 1964|XVIII Літній Олімпіаді]] в [[Токіо]] ([[1964]]) Черкаси представили свого першого олімпійського чемпіона&nbsp;— [[Хіміч Андрій Іванович|Андрія Хіміча]]. У [[1980-ті|1980]]—[[1990-ті|90]] роки особливого поширення серед мешканців міста набув [[волейбол]]. В результаті було створено чоловічу волейбольну команду «Азот», неодноразового призера волейбольної першості СРСР та переможця кубку з волейболу СРСР, підготовлено 7 майстрів спорту міжнародного класу.

Уже за Незалежності, у період [[1990-ті|1990]]—[[2000-ні|2000]] років, жіноча волейбольна команда [[Круг (волейбольний клуб)|«Хімволокно-Круг»]] вигравала Кубок України та займала призові місця у суперлізі Чемпіонату України. Нині з перемінним успіхом виступають професіональні спортивні клуби міста&nbsp;— [[баскетбол]]ьна команда [[Черкаські Мавпи|«Черкаські мавпи»]]<ref>{{Cite web |url=http://www.mavpabasket.com/ua/ |title=Офіційний сайт баскетбольного клубу «Черкаські мавпи» |accessdate=6 серпня 2009 |archive-date=28 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090228182219/http://www.mavpabasket.com/ua/ |url-status=no }}</ref>.
У 2011 році припинила своє існування жіноча волейбольна команда «[[Круг (волейбольний клуб)|Круг»]]<ref>{{Cite web |url=http://sport-xl.net/news/other/volleyball/6875-cherkaschina-zalishilasya-bez-voleybolu.html |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130131155002/http://sport-xl.net/news/other/volleyball/6875-cherkaschina-zalishilasya-bez-voleybolu.html |archivedate=31 січня 2013 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130131155002/http://sport-xl.net/news/other/volleyball/6875-cherkaschina-zalishilasya-bez-voleybolu.html |date=2013-01-31 }}</ref>, а у 2012 році чоловічий клуб «[[Імпексагро Спорт Черкаси]]» теж закрили<ref>{{Cite web |url=http://cherkassy-sport.com/ |title=Архівована копія |accessdate=9 жовтня 2021 |archive-date=28 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210628054654/http://cherkassy-sport.com/ |url-status=no }}</ref>.
У травні [[2009]] року припинив своє існування єдиний професіональний [[футбольний клуб]] міста [[Дніпро (Черкаси)|«Дніпро»]]. На його заміну прийшов ФК «Славутич»<ref>{{Cite web |url=http://fcslavutich.ck.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130523073208/http://fcslavutich.ck.ua/ |archivedate=23 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. В подальшому клубу було повернуто назву «Дніпро», але з приставкою «Черкаський». У сезоні 2015/2016 та у сезоні 2016/2017 клуб виступає у Першій лізі чемпіонату України.

Лідерами організації спорту в місті є спортивні товариства «Україна», «Спартак» та «Динамо», спортивні школи&nbsp;— СДЮСШОР і ДЮСШ «Олімпія»<ref>''Словін Ігор'' [http://antenna.com.ua/antenna/1928.html Лідери черкаського спорту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150227001044/http://antenna.com.ua/antenna/1928.html |date=27 лютого 2015 }} // повідомл. за [[17 грудня]] [[2003]] року на [http://antenna.com.ua/ Сайт медіа-групи «Антена»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090531121437/http://antenna.com.ua/ |date=31 травня 2009 }}</ref>. Щорічно факультет фізичного виховання Черкаського національного університету готує до 100 спеціалістів.

[[Файл:Cherkasy Central Stadium2.jpg|міні|210пкс|Центральний стадіон]]

Спортивне життя міста проходить на аренах його спортивних закладів. Це насамперед стадіони [[черкаси-Арена|«Черкаси Арена»]] та «Спартак», водно-спортивна станція, фізкультурно-оздоровчий комплекс, палаци спорту «Спартак», «Україна» та ін., спорткомплекс «Будівельник» (з боксерським рингом), басейни «Астра», 2 криті льодові ковзанки. Планується зведення льодового палацу у Південно-Західному мікрорайоні. На березі Дніпра збудовано спортивно-розважальні центри&nbsp;— «Селена», «Бочка», «Спортохота» та ін.

Щороку<ref name="Статистичні дані про Черкаси на міському інфопорталі"/> в Черкасах проводяться понад 200 спортивних заходів, спартакіад, змагань, турнірів, в яких беруть участь до 10 тисяч дітей, молоді та дорослого населення міста й гостей. Серед них:
* Змагання на Кубок України з [[аквабайк]]у&nbsp;— [[2008]] року проводились при [[розважальний комплекс «Бочка»|розважальному комплексі «Бочка»]]. У змаганнях брали участь аквабайкери з Черкас, [[Одеса|Одеси]], [[Київ|Києва]], [[Дніпро (місто)|Дніпра]].
* Змагання на [[Кубок Кременчуцького водосховища]]&nbsp;— 2008 року проводились при крейсерському [[яхт-клуб]]у «Парус». У змаганнях брало участь 27 екіпажів із [[Світловодськ]]а, [[Кременчук]]а, Черкас та [[Горішні Плавні|Комсомольська]].
* Чемпіонат України з [[пляжний волейбол|пляжного волейболу]]&nbsp;— 2008 року проводився на волейбольних майданчиках «[[спортивний комплекс «Рибка»|Рибка»]]
* [[Всеукраїнський фестиваль сучасної хореографії «Весняний вітер»]]&nbsp;— проводиться навесні в місті з [[1997]] року, з [[2003]] року під патронатом міського голови на Кубок черкаського мера.
* 2007 рік почала працювати [[Федерація хокею на траві Черкаської області|Федерація хокею на траві]], Чинним президентом Федерації є Логінов Віталій Володимирович, Кубок м. Черкас. Офіс Федерації знаходиться у м. Черкаси (1982—1986&nbsp;рр.&nbsp;— в м. Черкаси діяла перша жіноча команда з хокею на траві «Трудові резерви» (на базі СПТУ №&nbsp;8, тренери В.&nbsp;І.&nbsp;Назаренко, О.&nbsp;М.&nbsp;Саєнко). 1982—1986&nbsp;рр.&nbsp;— в м. Черкаси діяла перша чоловіча команда з хокею на траві (на базі інституту фізичного виховання Черкаського педінституту, тренер&nbsp;— В.&nbsp;І.&nbsp;Назаренко). На сьогодні команди розвиваються на базі ШВСМ та '''КДЮСШ №&nbsp;1, '''Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №&nbsp;1 Черкаської міської ради.''''''
* Чемпіонат України з [[карате]] за версією FSKA, який проводить [[Федерація Фунакоши Шотокан України]]&nbsp;— яка базується саме в Черкасах і п'ятий чемпіонат проводився в місті [[2008]] року.
* Змагання на [[Кубок Девіса]] з [[теніс]]у&nbsp;— 2008 року змагання у Другій групі Євро-Африканської Зони проводились на [[Тенісний корт|кортах]] [[спортивний комплекс «Селена»|спортивного комплексу «Селена»]]
* Першість міста із шахів<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4801&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408212501/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4801&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408212501/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4801&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.
* Чемпіонат Черкас з тріатлону<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4766&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408220552/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4766&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408220552/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4766&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.
* Чемпіонат України зі стрільби із лука у приміщенні серед кадетів<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4672&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408213515/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4672&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408213515/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4672&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.
* Чемпіонат Черкаської області з сумо<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4624&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408224320/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4624&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408224320/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4624&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.
* Чемпіонат Черкаської області з дзюдо<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4577&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408212458/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4577&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408212458/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4577&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.
* Всеукраїнський чемпіонат з фехтування<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4553&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408221021/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4553&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408221021/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4553&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.
* Фітнес-турнір Відкритого Кубка Черкащини «Різдвяні канікули»<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4378&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408224324/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4378&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408224324/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4378&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.
* Чемпіонат України та традиційні Відкриті обласні змагання пам'яті В. Синєбрюхова<ref>{{Cite web |url=http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4015&s=1&s1=6 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=8 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140408215429/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4015&s=1&s1=6 |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408215429/http://www.rada.cherkassy.ua/ua/newsread.php?view=4015&s=1&s1=6 |date=2014-04-08 }}</ref>.

Останніми роками в місті з'являються прибічники нових видів спорту. Так, в [[2006]] році, в Черкасах була заснована [[черкаська обласна федерація бейсболу та софтболу|обласна федерація бейсболу та софтболу]].
Хоча вона включає в себе тільки дитячі команди, але вони вже встигли заявити про себе в усій Україні, в [[2009]] році команді було присвоєно II юнацький розряд. За ініціативи президента федерації в червні [[2010]] року в місті пройде XI [[Чемпіонат України з бейсболу]] серед команд Дитячої Ліги<ref>{{Cite web |url=http://www.baseball.ck.ua/ |title=Сайт Черкаської Федерація бейсболу та софтболу |accessdate=7 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100313032849/http://baseball.ck.ua/ |archivedate=13 березня 2010 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100313032849/http://baseball.ck.ua/ |date=2010-03-13 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://chbaseball.ck.ua/ |title=Неофіційний сайт Черкської ФБС |accessdate=7 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100330131038/http://chbaseball.ck.ua/ |archivedate=30 березня 2010 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100330131038/http://chbaseball.ck.ua/ |date=2010-03-30 }}</ref>. У [[2007]] році була створена і [[Черкаська обласна федерація хокею]], куратором якої виступає Євгеній Імас<ref>{{Cite web |url=http://fhu.com.ua/ua/sections/fhu/_mzgrb/kerivnictvo_federacii_aoerp |title=Керівництво Федерації хокею України |accessdate=22 квітня 2010 |archive-date=14 січня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100114083418/http://fhu.com.ua/ua/sections/fhu/_mzgrb/kerivnictvo_federacii_aoerp |url-status=no }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100114083418/http://fhu.com.ua/ua/sections/fhu/_mzgrb/kerivnictvo_federacii_aoerp |date=2010-01-14 }}</ref>.

Також у Черкасах потужно розвивається дитячий баскетбол. На сьогодні клуб «Черкаські Мавпи» має шість дитячих команд, які виступають в чемпіонатах України. Це такі команди, як: «Черкаські Мавпи-01», «Черкаські Мавпи-00», «Черкаські Мавпи-99», «Черкаські Мавпи-98», «Черкаські Мавпи-97», та «Черкаські Мавпи-96». Уже зараз перед цими колективами ставлять вагомі завдання в чемпіонатах України та Європейській Юнацькій Лізі. Так, «Черкаські Мавпи-96» тричі поспіль ставали чемпіонами України, а в сезоні 2011—2012 зуміли посісти п'яте місце у Суперфіналі Євроліги! В результаті шестеро гравців цієї команди та головний тренер&nbsp;— Максим Міхельсон&nbsp;— утворили кістяк кадетської збірної України, яка взяла участь в «Євробаскеті-2012»<ref>{{Cite web |url=http://mavpabasket.com/text.php?pid=8 |title=Архівована копія |accessdate=6 березня 2013 |archive-date=3 серпня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120803025450/http://mavpabasket.com/text.php?pid=8 |url-status=no }}</ref>.

== Релігія ==
{{main|Храми Черкас}}
[[Файл:Черкаси-1910-4.PNG|міні|Соборний майдан, [[1910]]]]
[[Файл:Дім Євангелія (Черкаси).JPG|міні|праворуч|200пкс|Церква «Дім Євангелія»]]
До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] [[1917]] року в Черкасах було близько 20 церков. В центрі, де зараз знаходиться Черкаська облдержадміністрація, колись був Свято-Миколаївський собор, а навколо&nbsp;— Соборний майдан. На найвищому пагорбі Черкас, де сьогодні знаходиться [[Пагорб Слави (Черкаси)|Меморіал Слави]], колись стояла Свято-Троїцька церква. На Троїцькому цвинтарі (між вул. Франка і Пушкіна) діяла кладовищенська Петропавлівська церква. Крім того, в Черкасах діяли чоловічий і жіночий монастирі.

В [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] час релігійне життя в місті зазнало занепаду. Черкаси, за свідченнями, стали єдиним обласним центром в усьому колишньому [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], де в результаті знищення духовенства і руйнування церков у [[1930-ті|1930-х роках]], не залишилося жодного [[храм]]у<ref>''Нікітенко Людмила'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1062/163/38130/ ''Черкаська Голгофа''. До червня 1938 року в Шевченковому краї не залишилося жодного храму, жодного монастиря, жодного живого священика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100118182534/http://www.umoloda.kiev.ua/number/1062/163/38130/ |date=18 січня 2010 }} // «[[Україна молода|Україна Молода»]] №&nbsp;231 за [[13 грудня]] [[2007]] року</ref>. З демократизацією громадського життя, наприкінці [[1980-ті|1980-х років]], пожвавилось і релігійне життя. Оскільки відновлювати в місті не було що, всі черкаські храми є новобудовами.

=== Християнські церкви Черкас: ===
[[Файл:Михайлівський кафедральний собор Черкаси.jpg|міні|[[Свято-Михайлівський кафедральний собор (Черкаси)|Свято-Михайлівський собор]]]]'''[[Православна церква України]]:'''
* [[Свято-Михайлівський кафедральний собор (Черкаси)|Свято-Михайлівський кафедральний собор]]&nbsp;— найвищий православний храм України. Зараз ведеться будівництво найвищої дзвіниці у Європі;
* [[Свято-Троїцький кафедральний собор (Черкаси)|Свято-Троїцький кафедральний собор]];
* Храм Святої великомучениці Варвари;
* Свято-Анатоліївський храм;
* Храм Покрови Пресвятої Богородиці.
* каплиця Святих Кирила та Мефодія;
* каплиця Сергія Радонезького та Всіх Святих Землі Української.
* Храм святого Миколи Чудотворця
* Храм Різдва Пресвятої Богородиці;
'''[[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українська православна церква Московського патріархату]]:'''
* Храм Різдва Христового;
* Храм Святого апостола Андрія Первозваного;
* Храм Святого апостола Луки;
* Храм на честь ікони Божої Матері «Всецариця»;
* Храм на честь ікони Божої Матері «Неопалима купина»;
* Храм Святого Іоанна Воїна;
* Свято-Преображенський храм<ref>[http://vechirka.ck.ua/zhittya/de-osvyatiti-pasku/ Де освятити паску] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120605034209/http://vechirka.ck.ua/zhittya/de-osvyatiti-pasku/ |date=5 червня 2012 }} // повідомл. за [[16 квітня]] [[2009]] року на [http://vechirka.ck.ua/ ''www.vechirka.ck.ua'' (електронна версія газети «Вечірні Черкаси»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091212050834/http://vechirka.ck.ua/ |date=12 грудня 2009 }}</ref>.

'''[[Українська греко-католицька церква]]''':
* Парафія святого рівноапостольного князя Володимира;
* Церква Покрови Пресвятої Богородиці (будується)

'''[[Римсько-католицька церква в Україні|Римо-католицька церква]]''':
* Парафія Благовіщення Пресвятої Діви Марії<ref>{{Cite web|title=ЧЕРКАСИ. Каплиця Благовіщення Пресвятої Діви Марії (1998). Черкаська обл., Черкаський р-н (міста) {{!}} Костели і каплиці України|url=https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=akzcs&l=u|website=rkc.in.ua|accessdate=2022-03-24|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214041821/https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=akzcs&l=u}}</ref>

'''[[Протестантизм в Україні|Протестантська церква]]''' (у Черкасах також існує приблизно 30 церков [[Євангельські християни|євангельського]]/[[Протестантизм|протестантського]] спрямування) До найбільших належать: 
* Церква Євангельських християн-баптистів (Перша баптистська церква)— одна з найстаріших протестантських церков міста
* Церква Християн Віри Євангельської
* Церква «Блага Вість»
* Церква християн повного Євангелія «Слово віри»
* Церква Благодаті
* Церква «Дім Євангелія»
* Церква "Нове Життя"
* [[Церква адвентистів сьомого дня в Україні|Церква Адвентистів сьомого дня]]

=== [[Іслам]] ===
* Мусульманська релігійна громада (входить до [[Духовне управління мусульман України|ДУМУ]]). 24 вересня 2023 року в Черкасах відбувся урочистий Мавлід у стінах нового молитовного приміщення.

== Архітектурне обличчя міста та пам'ятники ==
Сучасні вулиці та споруди Черкас органічно пов'язуються з центральною частиною міста, яку ще на початку [[XIX століття]] планував відомий архітектор [[Вільям Гесте]]<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2009/22/6/3.html Місто Черкаси /3 на ''who-is-who.com.ua'']{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Велика забудова тривала в місті і на початку [[союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської]] доби&nbsp;— за генеральним планом [[1932]] року.

{{main|Вулиці Черкас}}

[[Файл:DruzhbaCherkasy2.JPG|міні|150пкс|[[Палац культури «Дружба народів»]]]]
[[Файл:Сіті1.JPG|міні|праворуч|150пкс|ТБЦ «Сіті-Центр»]]

Черкаси були містом, яке доволі сильно потерпіло внаслідок руйнувань у [[Друга світова війна|Другу Світову війну]], але ще більше через вандалізм будівничих, які до кінця [[1930-ті|1930-х]] знесли всі [[Культова споруда|культові споруди]] міста та чимало громадських і приватних будівель (останні руйнували навіть у [[1960-ті]] роки, що могли являти історичну та архітектурну цінність.

У [[1950-ті|1950]]—[[1980-ті|80]] рр. у місті було зведено багато відомих будівель:
* Будинок Рад&nbsp;— [[1959]], архітектор В. Штокмар;
* [[Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|Музично-драматичний театр імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]&nbsp;— [[1964]], архітектори Б. Кучер та ін.;
* залізничний вокзал&nbsp;— [[1965]], архітектор Л. Чуприн;
* будинок зв'язку&nbsp;— [[1965]], архітектор С. Рец;
* готель «Турист»&nbsp;— [[1970]], архітектори Н. Чмутіна та ін.;
* будинок політосвіти&nbsp;— [[1973]], архітектор М. Черненко;
* [[палац культури «Дружба народів»]]&nbsp;— [[1980]], архітектори Л. Кондрацький, М. Собчук та С. Фурсенко<ref>''Сокоренко В. Г.'' Черкаси // {{УРЕ-2/12}}, стор. 271</ref>.

Відтак, Черкаси є регулярно і модерно забудованим містом завдяки кількаразовим реконструкціям і перебудовам за генеральними планами забудови вже у повоєнний час&nbsp;— [[1950]] рік і [[1962]]—[[1965]] роки (остання забудова здійснювалась [[київ]]ським ДІПроМістом). Однак, у центрі, зокрема, на вулицях Хрещатик і Б. Вишневецького окремими вкрапленнями зберігаються архітектурні пам'ятки старої забудови. Історичні будови доповнюють сучасні будівлі торговельних та бізнесових центрів. Сучасною візиткою міста став зведений у [[2008]] році ТБЦ «Сіті-Центр», де знаходиться офіс Київського інтернет-провайдера «Воля-Бродбенд». Зараз закінчується зведення першого черкаського хмарочоса на 20 поверхів в мікрорайоні Митниця.

У 2018 році був запущений [https://mgis.chmr.gov.ua/portal/home/ геопортал містобудівного кадастру міста Черкаси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027054643/https://mgis.chmr.gov.ua/portal/home/ |date=27 жовтня 2020 }}, на ресурсах якого можна ознайомитися з містобудівною документацією, землеустроєм, комунальним майном та іншими просторовими даними.

=== Історичні та архітектурні пам'ятки ===
[[Файл:Меморіал Слави у Черкасах (2).jpg|міні|170пкс|[[Пагорб Слави (Черкаси)|Пагорб Слави]]]]
[[Файл:Готель Скорини «Слов’янський».jpg|міні|170пкс|[[Блакитний палац|Готель «Слов'янський»]]]]

У місті знаходяться зразки громадської забудови кінця [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття|XX]] століть, що переважно представляють ''[[еклектизм]]'':
* окремі будівлі [[Вулиця Хрещатик (Черкаси)|вулиці Хрещатик]], зокрема, колишній [[Будинок Щербини|будинок грабаря Щербини]] (зараз Палац одружень); також [[Блакитний палац|будівля колишнього готелю «Слов'янський»]], споруда сучасної філармонії, будинок колишнього громадського банку ([[1914]], архітектор [[Городецький Владислав Владиславович|В.&nbsp;В.&nbsp;Городецький]]; стиль [[Модернізм (архітектура)|модерн]])&nbsp;— тепер це редакція газети «Черкаський край»<ref>{{Cite web |url=http://mestectvo.com/cherkassy/vul-cherk/2008-12-05-14-48-33.html |title=Черкаські вулиці у давнину. Вулиця Хрещатик (колишня Дахнівська) на ''www.mestectvo.com/cherkassy/'' |accessdate=2009-08-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090728215114/http://mestectvo.com/cherkassy/vul-cherk/2008-12-05-14-48-33.html |archivedate=2009-07-28 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090728215114/http://mestectvo.com/cherkassy/vul-cherk/2008-12-05-14-48-33.html |date=2009-07-28 }}</ref> та інші;
* низка інших споруд, зокрема [[будинок Лисенка]]&nbsp;— будівля колишньої Першої музичної школи, зведений коштом грабаря Лисенка, де у [[1914]] році знаходився військовий шпиталь, пізніше архів і краєзнавчий музей; зберігся також [[будинок Лисака]], який на початку [[XX століття]] належав Лисаку, потім тут містились майстерні трудової школи №&nbsp;1, у [[1930]]—[[1934]] роках&nbsp;— шляховий технікум, згодом неповна середня школа №&nbsp;15, зараз це приміщення міського планетарію; збереглись будинки міських чоловічої (В.&nbsp;В.&nbsp;Городецький, [[1903]]) та [[жіноча гімназія Самойловської|жіночої гімназій]].

У [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] час було зведено монументальний [[Пагорб Слави (Черкаси)|Пагорб Слави]] поблизу площі Слави (поруч з колишньою Замковою горою). Це&nbsp;— великий меморіальний комплекс з центральним монументом «Батьківщина-мати»<ref>[http://oipopp.ed-sp.net/content/view/830/126/ Історичні та архітектурні пам'ятки Черкас] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100331190425/http://oipopp.ed-sp.net/content/view/830/126 |date=31 березня 2010 }} на [http://oipopp.ed-sp.net/index.php офіційному сайті Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090906051404/http://oipopp.ed-sp.net/index.php |date=6 вересня 2009 }}</ref>.
Сучасною архітектурно-релігійною візиткою міста є [[Свято-Михайлівський кафедральний собор (Черкаси)|Свято-Архангело-Михайлівський кафедральний собор]] у Соборному парку, збудований у [[Візантійське мистецтво|візантійському стилі]] в [[1994]]–[[2002]] роках за проєктом митрополита Черкаського владики Софронія, що є найвищим храмом в Україні<ref>''Протоієрей Анатолій Чортополох (Черкаси)'' [http://orthodoxy.org.ua/uk/po_eparhiyah/cherkaska/2006/11/22/4442.html ЧЕРКАСИ. Найбільший храм України відзначив престольне свято.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // інф. за [[22 листопада]] [[2006]] року на [http://orthodoxy.org.ua/uk/ ''www.orthodoxy.org.ua'' «Православіє в Україні» (Інтернет-видання УПЦ)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101127083246/http://orthodoxy.org.ua/uk/ |date=27 листопада 2010 }}</ref>.

=== Пам'ятники ===
{{main|Пам'ятники Черкас}}
[[Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченку в Черкасах ракурс.jpg|міні|200пкс|[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Черкаси)|Пам'ятник Шевченку]] з видом на [[черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|драмтеатр]]]]
У Черкасах встановлено низку [[Монумент|пам'ятників]]&nbsp;— [[Пам'ятник Борцям за волю України (Черкаси)|Борцям за волю України]], [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Черкаси)|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку]], меморіальний комплекс [[пагорб Слави (Черкаси)|Пагорб Слави]], [[Пам'ятник Богданові Хмельницькому (Черкаси)|Богданові Хмельницькому]], [[Пам'ятник Іванові Підкові (Черкаси)|Івану Підкові]], пам'ятні знаки і хрести на честь загиблих воїнів-учасників війни в Афганістані, Жертвам Голодоморів та політичних репресій на Черкащині тощо.

В місті мало монументальних скульптур та пам'ятників, що возвеличували б діячів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської]] доби, крім того, місто певний час було чи не єдиним з великих українських міст, де не було жодного пам'ятника [[Ленін Володимир Ілліч|Леніну]]&nbsp;— великий монумент вождя пролетаріату на центральному однойменному майдані перед будівлею облради було знесено ще 28 листопада [[2008]] року<ref>[http://gazeta.ua/index.php?id=271521&eid=742 Пам'ятник Леніну знесли у Черкасах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211009104714/https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_pamyatnik-leninu-znesli-u-cerkasah/271521 |date=9 жовтня 2021 }} // повідомлення за [[1 грудня]] [[2008]] року на [http://gazeta.ua/ ''gazeta.ua''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090502021324/http://gazeta.ua/ |date=2 травня 2009 }}</ref>.

Загалом у місті досить багато пам'ятників і пам'ятних знаків на честь видатних осіб, історичних подій, збиральних і навіть вигаданих образів. Найвідомішими пам'ятниками міста є [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Черкаси)|пам'ятник Тарасові Шевченку]] ([[1964]]) та [[Пам'ятник Богданові Хмельницькому (Черкаси)|пам'ятник Богдану Хмельницькому]] ([[1995]]), а найоригінальнішими&nbsp;— варенику ([[2006]]) і жіноцтву ([[2009]]) перед готелем «Росава», та фігури Проні Прокопівни та Голохвастова перед міським «Будинком мод».

Загалом у Черкасах встановлено 52 пам'ятники, бюсти, погруддя, обеліски тощо. Три пам'ятники присвячені події і поняттям, ще три&nbsp;— тваринам і предметам, а решта 45&nbsp;— людям, на честь військових з'єднань, політичним та громадським діячам України, поетам, персонажам творів тощо. 20 пам'ятників присвячені військовій тематиці: звільненню міста, на честь героїв-визволителів, військових з'єднань. Існують навіть пам'ятні знаки на честь моряків Дніпровського загону [[Пінська військова флотилія|Пінської флотилії]], які захищали Черкаси в [[1941]] році (розташований на території річкового порту), та на честь відбудови мосту через [[Дніпро]] військовими частинами в роки Другої світової війни (в'їзд на [[черкаська дамба|Черкаську дамбу]] з боку міста).

== Відомі люди ==
{{main|Персоналії, пов'язані з Черкасами}}[[Файл:ВП Юрий Ильенко.jpg|міні|праворуч|зверхуправоруч|[[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]]]]
{{main|Почесні громадяни міста Черкаси}}

З [[історія Черкас|історією Черкас]] тісно пов'язані імена цілої низки визначних представників науки, культури і мистецтва України, історичних постатей, які в різний час народилися і жили тут, або чия діяльність безпосередньо пов'язана з містом.

Черкаси не раз відвідував [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]] у [[1845]]–[[1846]]&nbsp;рр.&nbsp;— він зупинявся в будинку Цибульських. Дерев'яну будівлю було перебудовано на початку [[XX століття]], споруда існує і донині. До 175-річчя від дня народження Шевченка тут відкрито Музей однієї книги&nbsp;— «Кобзаря», а на будинку встановлено меморіальну дошку. З містом тісно пов'язана біографія першого козацького ватажка [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Байди-Вишневецького]], керівника [[Повстання Косинського|козацького повстання 1593 року]] [[Криштоф Косинський|Криштофа Косинського]], організатора [[Коліївщина|Коліївщини]] [[Максим Залізняк|Максима Залізняка]]. У Черкасах працював відомий український [[поет]] і [[письменник]] [[Симоненко Василь Андрійович|Василь Симоненко]], тут він помер і похований, а в місті діє присвячений його життю і творчості літературно-меморіальний музей.

Серед інших персоналій, чиї життя або творча кар'єра пов'язані з Черкасами: видатний український драматург [[Іван Карпенко-Карий|І. Карпенко-Карий]], який відвідував Черкаси та працював тут, на сцені місцевого театру виступала славетна [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]], у місті бував єврейський письменник [[Шолом-Алейхем|Шолом Алейхем]]. Тут народилися художник-графік В. Замирайло, письменник [[Лесь Гомін]], видатна співачка [[Лобанова Лілія Данилівна|Лілія Лобанова]], один із перших наших стратонавтів Я. Український, фізіолог [[Вітте Микола Карлович|М. Вітте]], учений у галузі будівництва [[Неровецький Олександр Інокентійович|О. Неровецький]]. У Черкасах деякий час перебував [[Тичина Павло Григорович|П. Тичина]], виступали визначні актори [[Бучма Амвросій Максиміліанович|А. Бучма]] та [[Юра Гнат Петрович|Г. Юра]]<ref name="Статистичні дані про Черкаси на міському інфопорталі"/>. [[Шраменко Микола Іванович|Шраменко Микола]]&nbsp;— український військовий, громадсько-політичний діяч, полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. У Черкасах також жив і працював український інженер-автошляховик, громадський діяч, публіцист [[Кожум'яка Степан Демидович|Степан Кожум'яка]].

На Черкащині в часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]] точились запеклі бої. Сьогодні чимало вулиць міста носять назви учасників Другої світової війни&nbsp;— так, у центрі є вулиця, названа на честь героя Радянського союзу Лазарєва,&nbsp;— саме його танкова дивізія першою увійшла в місто, на цій вулиці знаходяться дві меморіальні дошки на честь Лазарєва.

Також чимало черкасців загинуло в боротьбі за національне визволення в лавах [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] та [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], їхніми іменами названо чимало вулиць. Зокрема, [[вулиця Олексія Панченка]] носить ім'я солдата ЗСУ [[Панченко Олексій Анатолійович|Олексія Панченка]], який загинув під час [[Війна на сході України|війни проти російських окупантів]] на [[Донецький вугільний басейн|Донбасі]], а народився, жив та похований у '''Черкасах'''<ref>{{Cite web|url=http://www.rada.cherkasy.ua/ua/newsread.php?view=10901&s=1&s1=17|title=У Черкасах змінено назви 63 вулиць і провулків (ДОКУМЕНТИ, ОНОВЛЕНО) {{!}} Суспільство {{!}} НОВИНИ {{!}} Черкаси&nbsp;— офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету|website=www.rada.cherkasy.ua|accessdate=2016-04-20|archive-date=2016-03-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20160309180500/http://www.rada.cherkasy.ua/ua/newsread.php?view=10901&s=1&s1=17|url-status=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160309180500/http://www.rada.cherkasy.ua/ua/newsread.php?view=10901&s=1&s1=17 |date=2016-03-09 }}</ref>. [[Вулиця Братів Чучупаків (Черкаси)|Вулиця Братів Чучупаків]] носить ім'я відомих [[Чучупак|повстанських отаманів]], уродженців Черкащини, що до останнього боронили молоду [[Українська Народна Республіка|Українську Народну Республіку]] від [[радянсько-українська війна (1917—1921)|російсько-більшовицьких загарбників]].

У Черкасах народилися [[Герой Радянського Союзу|Герої СРСР]] [[Атамановський Петро Юхимович]], [[Воїншин Юхим Андрійович|Воіншин Юхим Андрійович]], [[Кириченко Іван Федорович]], [[Кульбашний Сидір Захарович]], [[Куперштейн Ізраїль Григорович]], [[Рувинський Веніамін Абрамович]], [[Якубовський Ізраїль Семенович]] та [[Галкін Олексій Вікторович]]&nbsp;— [[Герой Російської Федерації]].

Серед українських спортсменів міжнародного класу є також вихідці з Черкас. Це Н. Сіробаба та О. Кваша&nbsp;— учасниці Олімпійських ігор, чемпіонки Європи, Валерій Перешкура&nbsp;— срібний призер [[Літні Олімпійські ігри 2000|XXVII Олімпійських ігор]], [[Феденко Олександр Олександрович]]&nbsp;— срібний призер [[Літні Олімпійські ігри 2000|XXVII Олімпійських ігор]], [[Сідней]], [[2000]]), О. Скачков&nbsp;— срібний призер Параолімпійських ігор), Віталій Снесар&nbsp;— золотий призер чемпіонату ЦР ФСТ «Динамо» з офіцерського триборства ([[2008]]) та кульової стрільби (2008), Наталія Калашник&nbsp;— золотий призер у ПМ-III (стрільба з бойової зброї) на чемпіонаті «Динамо» (2008) та бронзовий призер на чемпіонаті України (2008), Максим Коміренко&nbsp;— срібний призер на чемпіонаті «Динамо» (2008) у вправі АКА-III (стрільба з бойової зброї) та бронзовий призер на чемпіонаті з офіцерського триборства та кульової стрільби (2008), Ігор Приходько&nbsp;— золотий переможець Всеукраїнського турніру з боксу пам'яті майстра спорту СРСР з боксу Михайла Шкоди ([[2008]]), Олег Степаненко&nbsp;— бронзовий переможець Всеукраїнського турніру з боксу пам'яті майстра спорту СРСР з боксу Михайла Шкоди ([[2008]]), [[Стаднюк Олександра Олександрівна]]&nbsp;— [[Стрибки у довжину|стрибки в довжину]] та [[потрійний стрибок]], [[Манько Артем Ігорович]]&nbsp;— срібний призер [[Літні Паралімпійські ігри 2020|XVI літніх Паралімпійських ігор 2020]] у Токіо (2021).

== Міжнародне співробітництво ==
Для розвитку економічної та культурної співпраці між громадою Черкас та містами інших держав, місто активізує вже напрацьовані зв'язки, розширює та розвиває міжнародне співробітництво.

Черкаси мають такі міста-побратими:
{| class="standard"
|-
| {{nobr|[[Санта-Роза (Каліфорнія)|Санта-Роза]]}}
| {{USA}}
| Партнерські стосунки розпочато [[1989]] року, відтоді вони здійснюються в різноманітних напрямках. Безстрокову угоду про споріднення міст підписали мери міст [[6 березня]] [[1991]] року.
|-
| [[Бидгощ]]
| {{POL}}
| Угоду про співробітництво між містами підписано [[17 вересня]] [[2000]] року. Співпраця реалізується переважно в гуманітарній сфері&nbsp;— обмін творчими колективами, групами художників тощо, а також в економічній сфері&nbsp;— на рівні підприємців обох міст.
|-
| [[Сумгаїт]]
| {{AZE}}
| Безстрокову угоду про відновлення дружніх братерських зв'язків між містами було підписано [[3 вересня]] [[2003]] року. Сторони розвивають співробітництво в галузях виробництва, розвитку малого і середнього бізнесу, зовнішньоекономічних зв'язків, культури та спорту.
|-
| [[Руставі]]
| {{GEO}}
| Підписано [[28 березня]] [[2012]] року<ref>{{Cite web |url=http://pro-vincia.com.ua/novini/news_podyi/942-cherkasi-y-rustav-pdpisali-ugodu-pro-spvpracyu.html |title=Архівована копія |accessdate=5 червня 2012 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227000641/http://pro-vincia.com.ua/novini/news_podyi/942-cherkasi-y-rustav-pdpisali-ugodu-pro-spvpracyu.html |url-status=no }}</ref>.
|-
| [[Кушадаси]]
| {{TUR}}
| ода про співробітництво та партнерство містами|Угоду про встановлення побратимських відносин між двома містами підписано 19 березня 2019 року.
|-
| [[Мадаба]]
| {{JOR}}
| 16 вересня 2011 року, під час офіційного візиту до Черкас делегації йорданського міста Мадаба підписано угоду про співпрацю між Черкасами та Мадабою.
|-
| [[Фергана]]
| {{UZB}}
| Угоду про співробітництво між містами підписано 16 вересня 2019 року.<ref>{{Cite web|title=У Черкас побільшало міст-побратимів|url=https://dzvin.media/news/u-cherkas-pobilshalo-mist-pobratymiv/|website="ДЗВІН"|accessdate=2020-06-15|language=uk|archive-date=2020-06-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20200615190332/https://dzvin.media/news/u-cherkas-pobilshalo-mist-pobratymiv/|url-status=no}}</ref>
|-
| [[Вагаршапат]]
| {{ARM}}
| Угоду про встановлення побратимських відносин та співпраці між обома містами було підписано 8 жовтня 2021 року.<ref>{{Cite web|title=У Черкас з’явилося ще одне місто-побратим|url=https://www.vikka.ua/novini/u-cherkas-zyavilosya-shhe-odne-misto-pobratim/|website=vikka.ua|accessdate=2021-10-09|language=uk|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224215914/https://www.vikka.ua/novini/u-cherkas-zyavilosya-shhe-odne-misto-pobratim/}}</ref>
|-
|[[Білефельд]]
|{{GER}}
|Угоду про солідарне партнерство було підписано 13 травня 2023 року.<ref>{{Cite web|title=Черкаси та Білефельд уклали угоду про солідарне партнерство|url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16583.html|website=decentralization.gov.ua|accessdate=2023-05-16}}</ref>
|-
|[[Мальмсбері (Вілтшир)|Малмсбері]]
|{{GBR}}
|<ref>{{Cite web|title=Черкаси налагоджують співпрацю із англійським містом Малмсбері {{!}} Суспільство {{!}} НОВИНИ {{!}} Черкаси – офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету|url=https://chmr.gov.ua/ua/newsread.php?view=23765&s=1&s1=17|website=chmr.gov.ua|accessdate=2024-01-27}}</ref>
|}

Черкаси підтримують співпрацю з представниками торгово-економічних місій, дипломатичними представниками Посольств зарубіжних країн в Україні, зокрема на постійній основі з Посольствами [[франція|Франції]], [[німеччина|Німеччини]], [[польща|Польщі]], [[Китайська Народна Республіка|Китайської Народної Республіки]], [[латвія|Латвії]], [[болгарія|Болгарії]], [[молдова|Молдови]], [[чехія|Чехії]], [[Азербайджан]]у та [[Сполучені Штати Америки|США]].

== Галерея ==
<gallery class="center" widths="160" heights="110">
Файл:Черкаси-1910-10.PNG|Святопокровський жіночий монастир, [[XIX століття|XIX]] століття
Файл:Вулиця Хрещатик у Черкасах фото кінця XIX ст.jpg|Вулиця Хрещатик, кінець XIX століття
Файл:Черкаси-1910-7.PNG|Вулиця Хрещатик, 1910
Файл:Черкаси-1910-6.PNG|Старо-Чигиринська вулиця, 1910
Файл:Черкаси-1910-8.PNG|[[Будинок Щербини]], 1910
Файл:CherkasyWeddingPalace4.JPG|Сучасний [[Будинок Щербини]]&nbsp;— Палац одружень
Файл:Черкаси-1910-3.PNG|Готель «Слов'янський» (стара поштівка)
Файл:Будинок колишнього готелю Слов'янський у Черкасах.jpg|Будинок колишнього готелю «Слов'янський» у [[2009]] році
Файл:Черкаський художній музей.jpg|[[Черкаський художній музей]]
Файл:На вулиці Хрещатик у Черкасах.jpg|Тильна сторона будівлі облдержадміністрації
Файл:Кінотеатр Україна в Черкасах.jpg|Кінотеатр «Україна»
Файл:НБУ (Черкаси).JPG|Національний банк України в Черкаській області
Файл:Черкаси будівля громадського банку.jpg|Будівля громадського банку, архітектор В.Городецький
Файл:Черкаси Вежа Шухова.jpg|Гіперболоїдна вежа Шухова
Файл:Черкаси Музичний фонтан.jpg|Музичний фонтан у сквері за облдержадміністрацією
Файл:Обласна податкова інспекція.JPG|Обласна податкова інспекція
Файл:Черкаська мерія.JPG|[[Черкаська міська рада]]
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела, посилання і література ==
* ''Д.&nbsp;П.&nbsp;Куштан.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Черкаси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|496}}
{{Інші проєкти
|Тема               = Черкаси
|Вікісловник        = Черкаси
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Черкаси
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Cherkasy
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
* Літ-ра: Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010. -С.932-935.
* [http://www.cherkasy-city.com Портал м. Черкаси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160206084137/http://cherkasy-city.com/ |date=6 лютого 2016 }}
* ''Сокоренко В. Г.'' Черкаси // {{УРЕ-2/12}}, стор. 270—271
* Ткаченко О., Найдем С. Черкаси., К., 1956
* Кілессо С. Черкаси., К. 1966
* Ястребова Л. Пам'ятні місця Черкас., Дніпропетровськ, 1971
* Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область., К., 1972
* {{ЕУ}}
* [http://www.misto.ck.ua/ Черкаси. Міський інформаційний портал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090818070306/http://www.misto.ck.ua/ |date=18 серпня 2009 }}
* {{SgKP|I|802|Czerkasy}}
* {{ЕЄЕ|14666|Черкассы}}
* [http://haidamac.org.ua/cherkaschyna/cherkasy/ Черкаси на ''Via est Vita''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100527024113/http://haidamac.org.ua/cherkaschyna/cherkasy/ |date=27 травня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20150115114656/http://dozor.96.lt/ Гео-інформаційна система Черкаси]
* Літ-ра: [http://resource.history.org.ua/item/0008225 Атлас Історії України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200213124510/http://resource.history.org.ua/item/0008225 |date=13 лютого 2020 }} —[[ДНВП «Картографія»]]
* [https://progolovne.ck.ua/na-cherkaschyni-velyki-skarby-znahodyly-u-13-naselenyh-punktah/ Про скарби на території Черкас та перекази старожилів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190911133028/http://progolovne.ck.ua/na-cherkaschyni-velyki-skarby-znahodyly-u-13-naselenyh-punktah/ |date=11 вересня 2019 }}

{{Вибрана стаття|з географії}}

{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з Черкасами
|list  =
{{Черкаси у темах}}
{{Черкаси}}
{{Черкаська область}}
{{Міста Черкаської області}}
{{Історичні місця Черкаської області}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Населені пункти над Дніпром}}
{{Обласні центри України}}
}}{{Черкаський район}}{{ВП-портали|Черкаси|Черкащина|Україна|Географія}}

{{Authority control}}

{{DEFAULTSORT:Черкаси}}
[[Категорія:Черкаси| ]]
[[Категорія:Міста Черкаської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Районні центри Черкаської області]]
[[Категорія:Черкаський район]]
[[Категорія:Населені пункти над Кременчуцьким водосховищем]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Городища]]
[[Категорія:Королівські міста Речі Посполитої]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]
[[Категорія:Населені пункти Черкаської міської громади]]