Ксилографія
Ксилогра́фія або дереворит — гравюра на дереві. Виникла ксилографія в Китаї не пізніше VI століття.
Історія
Перші зразки західноєвропейської гравюри, що їх виконано в техніці обрізної гравюри на дереві, з'явилися на межі XIV—XV століть. У 1780-х роках художник і гравер Томас Бьюїк винайшов спосіб торце́вої гравюри на дереві (на поперечному зрізі стовбура твердих порід). Він сам створив ілюстрації до «Загальної історії чотириногих» і двотомної «Історії птахів Британії».
Відома в Україні (в основному на Волині та Галичині) з початку 14 століття. Майже забута у XVIII—XIX століттях, втім до того часу відносяться роботи київського ієродиякона Севастяна. Мистецтво ксилографії, відроджується у 1920-х рр. В цьому стилі працювали Хасевич Ніл, Яків Гніздовський.
Техніка
В обрізній гравюрі використовують дошки подовжнього розпилу стовбура дерева.
На відшліфовану поверхню дошки (якщо передбачається тиражувати гравюру на друкарському верстаті, то завтовшки близько 2,5 см) наноситься малюнок, після чого лінії цього малюнка обрізаються з обох боків гострим ножем, а фон вибирається широкими стамесками до глибини 2-5 мм. Після цього дошку можна прокатувати фарбою і виконувати відтиснення на папері.
В колекції Національного музею у Львові є дереворитне двостороннє дерев'яне кліше, виготовлене на липовій дошці розміром 15,2 см х 8,7 см х 1,1 см. Дереворити роботи різних народних майстрів з кожного боку (видно за манерою виконання). З одного боку — поясне зображення Пр. Богородиці у квітчатих ризах з Дитям. Внизу надпис: MATKI NAAYS LESZN (у дзеркальному зображенні). З другого боку — повнофігурне зображення св. Миколая у ризах латинського єпископа. Внизу напис: MIKOLAY.
Це дереворитне кліше в 1920 році передав в музей о. Володимир Куновський, за дорученням свого батька Маркилія Куновського, тоді пароха Церкви Св. Миколая в с. Кривка на Турківщині, яка зберігалася в церкві с. Висоцько Нижнє без практичного застосування, з метою збереження її мистецької вартості для наступних поколінь (запис в книзі надходжень музею за № КВ — 8448).[1]
Майстри ксилографії
- Федір дереворитник — український ксилограф, працював у Києві між 1694—1724 рр.
- Адамант Самійло — український ксилограф (18 століття)
- Альбрехт Дюрер (1471–1528), німецький художник.
- Геннадій Дмитрович Єпіфанов (1900–1985), російський радянський художник.
- Федір Денисович Константинов (1910–1997), російський радянський художник.
- Франс Мазерель (1889–1972), бельгійський художник.
- Ганна Петрівна Остроумова-Лебедева (1871–1955), російська та радянська художниця.
- Володимир Андрійович Фаворський (1886–1964), російський і радянський художник.
- Маурітс Корнеліс Есхер (1898–1972), нідерландський художник.
- Бриммер Микола Леонідович (1898—1929)
- Хасевич Ніл Антонович (1905–1952), український графік
- Владислав Скочиляс (1883—1934), польський графік
Галерея дереворитів
-
Титульна сторінка видання із символами чотирьох євангеліств, дереворит 1505 р.
-
" Побажання щасливого родинного життя та щастя молодятам ", Китай, провінція Янлюцин, кінець 19 ст., ксилографія.
-
Кіосай Каванабе, «Крук», 1887 р.
-
Рудольф Кальвак, Австрія. «Човни в гавані Трієста», 1908 р.
-
Хокусай. Велика хвиля
-
А. Дюрер. Чотири вершники Апокаліпсису
-
Ілюстрація «Популярної астрономії» К. Фламмаріона
-
Бриммер Микола Леонідович. «Баржі на Неві», 1926 р., кольоровий дереворит.
-
Танок навколо сніговика. Манускрипт, дереворит 1511 р
-
Перший антверпенський дереворитник. «Покладання Христа у труну», 1487 р., приватна збірка
-
Сплячі рицарі. Владислав Скочиляс (1929)
Дереворити Японії
-
"Дівчина" (Збірка "Квіти Едо", Кітаґава Утамаро)
-
"Канбара" («53 станції Східноморського шляху », Утаґава Хіросіґе, 1859)
-
"Вершник переходить міст" (Утаґава Хіросіґе)
-
Утаґава Хіросіґе.«Клени біля Мама», Музей Вінсента ван Гога, Амстердам
-
Утаґава Хіросіґе. «Блакитна сорока на гілці японського клена», Художній музей Фрір
-
Утаґава Хіросіґе. «В місті Кусацу», 1831 р., Музей красних мистецтв Більбао, Іспанія
-
Кунійосі Утагава. «Ніндзя Кумавакамару тікає від пересідувачів», серія «24 зразкові сини»
Див. також
- Гравюра
- Шовкографія
- Офорт
- Автогравюра
- Меццо-тінто
- Дереворит
- Мідьорит
- Ліногравюра
- Орнаментальна гравюра 16 століття
Примітки
- ↑ Зиновій Куновський, Василь Слободян. Погляд у минуле. Світлини о. Володимира Куновського. — Львів: ПП «Кварт», 2008. — С. 82-83. — ISBN 966-8792-17-3
Джерела
- Зиновій Куновський, Василь Слободян. Погляд у минуле. Світлини о. Володимира Куновського. — Львів: ПП «Кварт», 2008. — С. 82-83. — ISBN 966-8792-17-3