Вольфрам Зіверс
Вольфрам Зіверс Wolfram Sievers | ||||||||||
Народження: |
10 липня 1905 Гільдесгайм | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Смерть: |
2 червня 1948 (42 роки) Ландсберг-ам-Лех | |||||||||
Причина смерті: | повішення | |||||||||
Країна: | Німеччина | |||||||||
Партія: | НСДАП | |||||||||
Військова служба | ||||||||||
Роки служби: | 1941—1945 | |||||||||
Звання: | Оберфюрер СС, | |||||||||
Битви: | Друга Світова Війна | |||||||||
Нагороди: | ||||||||||
Вольфрам Зіверс (нім. Wolfram Sievers; *10 липня 1905, Гільдесгайм — 2 червня 1948, Ландсберг-ам-Лех) — німецький політик та вчений. Один з керівників расової політики Третього рейху, генеральний секретар Аненербе (з 1935), оберфюрер СС (30 січня 1945), заступник голови керуючої ради директорів Науково-дослідної ради Рейху.
Народився в сім'ї церковного музиканта. Відвідував школу в рідному місті, але не закінчив її — за деякими даними був відрахований за приналежність до Німецького народного союзу оборони і наступу. Вивчав історію, історію релігії та філософію в Технологічному університеті Штутгарта.
1928 приєднався до НСДАП, офіційно вступив 1929 р. (квиток № 144983).
22 листопада 1934 одружився, був син і дві дочки.
Після заснування товариства Аненербе 1935 став його генеральним секретарем і зарахований у СС (особистий № 275325). Займаючи цю посаду, тісно співпрацював з доктором Августом Хіртом. Здійснював технічну та господарську підготовку до створення дослідних лабораторій та інститутів на території концтаборів.
16 червня 1941 зарахований рядовим в резерв Військ СС. З 9 листопада 1942 року — керівник управління Аненербе в персональному штабі рейхсфюрера СС. Після закінчення Другої світової війни заарештований і 20 серпня 1947 року засуджений до смертної кари на процесі лікарів, попри заступництво свого друга Фрідріха Хільшера.
Повішений (а не розстріляний, як помилково вказується в деяких джерелах) [1] 2 червня наступного року.
- Анвертер СС (29 серпня 1935)
- Манн СС (6 листопада 1935)
- Роттенфюрер СС
- Обершарфюрер СС (30 січня 1936)
- Унтерштурмфюрер СС (1 липня 1936)
- Оберштурмфюрер СС (20 квітня 1937)
- Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1938)
- Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1938)
- Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1940)
- Штандартенфюрер СС (9 листопада 1942)
- Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
- Спортивний знак СА в бронзі
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
- Йольський свічник
- Кільце «Мертва голова»
- Шеврон старого бійця
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Орден Ізабелли Католички, лицарський хрест (Іспанія) (1942)
- Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу з мечами (1942)
- 1-го класу (1944)
- ↑ Васильченко А. В. Оккультный миф III Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2008. — С. 339. — 624 с. — ISBN 978-5-903339-72-3
- Michael H. Kater: Das «Ahnenerbe» der SS 1935—1945. Ein Beitrag zur Kulturpolitik des Dritten Reiches. 4. Auflage. Oldenbourg, München 2006.
- Hans-Joachim Lang: Die Namen der Nummern. Wie es gelang, die 86 Opfer eines NS-Verbrechens zu identifizieren. Überarbeitete Ausgabe. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007.
- Залеський К. А. Охоронні загони НСДАП. Видавництво:Ексмо. 2005. 672 с. ISBN 5-699-09780-5.
- Допит Вольфрама Зіверса на процесі у справі нацистських медиків
- Коротка біографічна довідка на сайті «Вимпел-В»
- Народились 10 липня
- Народились 1905
- Померли 2 червня
- Померли 1948
- Оберфюрери СС
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Кавалери ордена Ізабелли Католички
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені перснем «Мертва голова»
- Нагороджені Йольським свічником СС
- Нагороджені Спортивним знаком СА
- Нагороджені Німецькою імперською відзнакою за фізичну підготовку
- Нагороджені Почесним партійним знаком «Нюрнберг 1929»
- Уродженці Гільдесгайма
- Члени НСДАП
- Німецькі військовики
- Нацистські злочинці
- Померли в Баварії
- Страчені німці
- Страчені військовики
- Повішені в Німеччині
- Експерименти над людьми в Німеччині
- Аненербе
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС
- Підсудні подальших Нюрнберзьких процесів