Берієв Георгій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бєрієв Георгій Михайлович (გიორგი მიხეილის ძე ბერიაშვილი)
Народився13 лютого 1903(1903-02-13)
Тбілісі
Помер12 липня 1979(1979-07-12) (76 років)
Москва
ПохованняКунцевський цвинтар
Країна Російська імперія → СРСР СРСР
Національністьгрузин
Діяльністьбортінженер, винахідник, інженер, льотчик
Alma materТбіліське залізничне училище (1923)
ГалузьЛітакобудування
ЗакладТаганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г.|М.|Берієва
Посададиректор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ПартіяКПРС
Війнанімецько-радянська війна
Військове званнягенерал-майор
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня
Сталінська премія 2 ступеня Державна премія СРСР Сталінська премія
CMNS: Берієв Георгій Михайлович у Вікісховищі

Георгій Михайлович Бєрієв (Беріашвілі) (гр. გიორგი მიხეილის ძე ბერიაშვილი) (13 лютого 1903 — 12 липня 1979) — радянський авіаконструктор, що спеціалізувався на гідропланах та амфібіях.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у 1903 році в Тбілісі, в сім'ї робітників. У 1923 році після закінчення Тбіліського залізничного училища, у 1925 році продовжує навчання на авіаційному відділенні кораблебудівного факультету Ленінградського політехнічного інституту.

Після його закінчення у 1930 році, починає працювати у конструкторському бюро, очолюваному французьким авіаційним інженером Рішаром, якого радянська влада запросила для обміну досвідом. Після закінчення контракту Рішар повертається у Францію, його КБ розформовують і Бєрієв потрапляє до Московського авіазаводу №39 ім. Менжинського. Там він очолює морську бригаду і починає розробляти свій перший великий самостійний проект — морський ближній розвідник МБР-2.

Літак вийшов вдалим і вироблявся великими серіями. На початок Другої Світової війни МБР-2 став найбільш розповсюдженою амфібією на усіх флотах Радянського союзу. У 1934 році радянське керівництво затвердило рішення про створення при авіаційному заводі №31 в Таганрозі окремого ЦКБ морського літакобудування (ЦКБ МС) на чолі з Г. М. Бєрієвим. З моменту призначення Георгій Михайлович беззмінно керував установою до 1968 р.

Літаки

[ред. | ред. код]

Під керівництвом Г. М. Бєрієва створені літаки: Сталь-6, Сталь-7; гідролітак МБР-2 та його цивільні версії: пасажирський МП-1 та вантажний МП-1Т; корабельні катапультні КОР-1 (Бе-2) і КОР-2 (Бе-4). Найбільш відомими літаками Бєрієва вважаються військові гідроплані Бе-6, реактивний човен Бе-10, та амфібія Бе-12 з багатьма модифікаціями.

Після розпаду СРСР КБ Бєрієва було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство. Наразі його власниками є НПК «Іркут» (39,6%), та КБ Сухого (38%).[1]

Дивись також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Літаки КБ Бєрієва

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Берієв_Георгій_Михайлович