Очікує на перевірку

Векуа Ілля Несторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Векуа.
Векуа Ілля Несторович
груз. ილია ვეკუა
рос. Илья Несторович Векуа
Ім'я при народженнірос. Илья Несторович Векуа
Народився23 квітня (6 травня) 1907[1]
Шашалатська сільська адміністрація, Кутаїська губернія, Російська імперія[1]
Помер2 грудня 1977(1977-12-02)[1] (70 років)
Тбілісі, СРСР
ПохованняМтацмінда[2]
Країна Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльністьматематик, викладач університету, політик
Alma materТбіліський державний університет (1930)[1]
Галузьматематична фізика, інтегральне рівняння[3], теорія диференціальних рівнянь[d], математика[3], диференціальне рівняння з частинними похідними[3] і механіка[3]
ЗакладМатематичний інститут імені Стєклова
Грузинська національна академія наук[1]
Тбіліський державний університет[1]
Тбіліська фізична обсерваторія[1]
МДУ[1]
Новосибірський державний університет[1]
Посадаректор, ректор, голова[1] і член парламенту[d][4]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук[1]
ВчителіМусхелішвілі Ніколоз
Відомі учніВішік Марко Йосипович
Аспіранти, докторантиВішік Марко Йосипович
Данилюк Іван Ілліч
Bogdan Bojarskid[5]
Abduhamid Juraevd[5]
N. E. Tovmasyand[5]
George Jaianid[5]
ЧленствоЛеопольдина
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Академія наук НДР
Грузинська національна академія наук
ПартіяКПРС
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Векуа Ілля Несторович у Вікісховищі

Ілля Несторович Векуа (груз. ილია ნესტორის ძე ვეკუა, російська Илья́ Не́сторович Ве́куа; 1907–1977) — радянський учений-математик і механік, який спеціалізувався в диференціальних рівняннях з частинними похідними, сингулярних інтегральних рівняннях, узагальнених аналітичних функціях і математичній теорії пружних оболонок. Академік АН Грузинської РСР (1946) і АН СРСР (1958), президент АН Грузинської РСР (1972—1977). Герой Соціалістичної Праці (1969).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня (6 травня за новим стилем) 1907 року в селі Шешелеті в селянській родині.

Закінчив Тбіліський державний університет (1930). У 1930—1933 роках в докторантурі ЛДУ. Кандидат фізико-математичних наук (1937). Став доктором фізико-математичних наук і професором у 1940 році. У 1944 році був обраний членом-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН Грузинської РСР. У тому ж 1946 році обраний членом-кореспондентом, а в 1958 році — дійсним членом АН СРСР.

У 1951–1957 роках працював завідувачем кафедрою теоретичної механіки МФТІ[6]. З 1954 по 1959 — заступник директора Математичного інституту імені В. А. Стеклова.

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

Увійшов до першого складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки (1956).

Перший ректор Новосибірського державного університету (1959—1965).[7] Віце-президент АН Грузинської РСР (1964—1965). У 1965—1972 роках — ректор ТбГУ. З 3 травня 1972 року по 2 грудня 1977 року — президент АН Грузинської РСР.

Член ВКП (б) з 1943 року[8]. Член ЦК КП Грузії (1966—1977). Депутат ВС СРСР 7-9 скликань (1966—1977).

Помер 2 грудня 1977 року. Похований в Тбілісі на горі Мтацмінда.

Наукові інтереси

[ред. | ред. код]

Основні праці відносяться до різних наукових напрямів математичної фізики. Роботи в області диференціальних рівнянь з частинними похідними в основному присвячені створенню аналітичної теорії великого класу рівнянь еліптичного типу. Векуа зробив значний внесок до теорії одновимірних сингулярних інтегральних рівнянь, відкрив і досліджував новий клас нефредгольмових еліптичних крайових задач. В області механіки Векуа запропонував новий варіант математичної теорії пружних оболонок. Ним вирішені складні проблеми малих згинань поверхонь і тісно з ними пов'язані завдання безмоментної теорії оболонок.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Іменем І. Н. Векуа названо Інститут прикладної математики Тбіліського університету, а також 42-я фізико-математична школа в м. Тбілісі і Сухумський Інститут фізики і технології імені Іллі Векуа.
Файл:VekuaIN MemDoska Novosibirsk 2017.jpg
Меморіальна дошка Векуа на будівлі НГУ
  • На честь І. Н. Векуа на будівлі Новосибірського державного університету встановлена ​​меморіальна дошка[9]
  • До 100-річчя І. Н. Векуа в Новосибірському державному університеті проведена міжнародна конференція «Диференціальні рівняння, теорія функцій та додатки».
  • З 2007 року щорічно паралельно в Грузії і Росії проводиться Міжнародна олімпіада з програмування на Кубок Векуа, в якій передбачені як командний, так і особистий турніри.[10]
  • В місті Галі, біля адміністрації, встановлено пам'ятник І. Н. Векуа
  • На будинку № 14 по вулиці Кекелідзе в Тбілісі, в якому жив академік І. Н. Векуа, встановлено меморіальну дошку[11].
  • У Новосибірському Академмістечку ім'ям академіка названа стежка біля Новосибірського державного університету[12].

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Тамара Василівна Векуа.[16]

Дочка — Ламара Іллівна.[17]

Онук — Ілля Ношреванович Тавхелідзе, 1955 року народження, математик, у 1976 році закінчив механіко-математичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова, кандидат наук (1979), доктор наук (2004), лауреат премії ім. І. Н. Векуа (1984), у 1988—2005 роках — заступник директора Інституту прикладної математики Тбіліського університету.[18][19]

Братом зятя І. Н. Векуа був відомий фізик А. Н. Тавхелідзе.[20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ https://ussr-cccp.moy.su/publ/grazhdane_sssr/akademiki_sssr/vekua_ilja_nestorovich_akademik_an_sssr_sovetskij_uchjonyj_matematik_06_05_1907_02_12_1977/238-1-0-843
  5. ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ а б Институт гидродинамики им. М. А. Лаврентьева СО РАН. Архів оригіналу за 29 серпня 2009. Процитовано 24 квітня 2019.
  7. ↑ Атмосфера: 9 апреля 1959 года первым ректором НГУ назначен академик Илья Нестерович Векуа. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 24 квітня 2019.
  8. ↑ Советский Энциклопедический Словарь, Изд-во «Советская Энциклопедия», 1982
  9. ↑ Памяти академика И. Н. Векуа. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 квітня 2019.
  10. ↑ Vekua Cup — 2007. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 24 квітня 2019.
  11. ↑ Мемориальная доска И. Н. Векуа. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 24 квітня 2019.
  12. ↑ Тропинка академика И.Н. Векуа. OpenStreetMap. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.
  13. ↑ а б Векуа Илья Нестерович. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 24 квітня 2019.
  14. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13 марта 1969 г. в Высокая оценка достижений советской науки [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вестник АН СССР, 1969, № 4
  15. ↑ а б в Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайте НАН Грузії
  16. ↑ 110 лет со дня рождения первого ректора НГУ Ильи Несторовича Векуа | Новосибирский государственный университет. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  17. ↑ Музей НГУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.
  18. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ ГЭНЖ: Компьютерные науки и телекоммуникации | Данные автора. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.
  20. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Векуа_Ілля_Несторович&oldid=43806854