Долуханова Зара Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долуханова Зара Олександрівна
вірм. Զարուհի Աղասու Դոլուխանյան[1][2]
Основна інформація
Повне ім'ярос. Заруи Агасьевна Макарян
Дата народження15 березня 1918(1918-03-15)[3][1][2]
Місце народженняМосква, Росія[1][2]
Дата смерті4 грудня 2007(2007-12-04)[3] (89 років)
Місце смертіМосква, Росія
ПохованняВірменське кладовище (Москва)
Роки активностіз 1938
Громадянство СРСР
 Росія
Національністьвірмени[1][2]
Професіїоперна співачка, вчителька музики
ОсвітаРосійська академія музики імені Гнесіних[1]
Співацький голосмецо-сопрано[1][2]
Інструментивокал[d]
Жанриопера
ЧленствоСпілка театральних діячів Російської Федерації
ЗакладВірменський театр опери і балету імені Спендіаряна[1], Московська філармонія[1] і Російська академія музики імені Гнесіних
ЛейблиМелодія
Нагороди
Вчене званняпрофесор[d]
У шлюбі зAlexandr Dolukhanyand і Igor Jakovlevitsj Jadrovd

Зара Олександрівна Долуханова (Заруї Агасьївна Макарян/Макар'ян, в шлюбі — Долуханян; 15 березня 1918, Москва — 4 грудня 2007, там же — радянська, російська та вірменська співачка (колоратурне мецо-сопрано). Народна артистка СРСР (1990)[4]. Лауреатка Ленінської (1966) і Сталінської премії другого ступеня (1951).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в Москві в сім'ї Агасія Марковича і Олени Гайківни Макар'ян[5].

У 1933—1938 роках навчалася скрипці в Третьому показовому державному музичному технікумі імені Гнесіних (нині Музичне училище імені Гнесіних) у В. М. Бєляєвої-Тарасевич. Технікум не закінчила.

З 1939 року — солістка Вірменського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова в Єревані, де співала перші партії у всіх постановках.

Незабаром, залишивши оперну сцену, стала виступати як концертна співачка. З 1944 року — солістка Всесоюзного радіо і телебачення, з 1959 року — Московської філармонії.

Виконала партію Попелюшки в першій радянській постановці однойменної опери Дж. Россіні та оригінальну версію партії Розіни в його опері «Севільський цирульник»[6]. Виконувала партії Керубіно (Весілля Фігаро" Моцарта), Денізи («Весілля при ліхтарях» Ж. Оффенбаха), в опері «Італійка в Алжирі» Дж. Россіні та ін. В 1969 році виступила в партії Анджеліки в концертному виконанні опери Дж. Пуччіні «Сестра Анжеліка».

Багато гастролювала (Румунія, НДР, Італія, Франція, Англія, Греція, Аргентина, Чехословаччина, Угорщина, США, Польща, Югославія, Японія, Ізраїль, Нова Зеландія та ін). Співала в кращих концертних залах Європи, Північної і Південної Америки, Азії, Австралії та Нової Зеландії. В більшості найбільших музичних центрах світу концертувала регулярно і з великим успіхом.

У 1957 році закінчила Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (нині Російська академія музики імені Гнесіних).

З 1972 року викладала в Музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних (з 1983 — професор, у 1980—1985 — завідувачка кафедри сольного співу).

Активно брала участь у журі музичних конкурсів.

Член Союзу театральних діячів РФ (1977).

За період з 1990 по 1995 рік фірмами «Мелодія», «Monitor», «Austro Mechana» і «Russian Disc», випущені вісім компакт-дисків.

Крім виконавської діяльності, серйозно захоплювалася живописом.

Померла 4 грудня 2007 року в Москві. Похована на Вірменському кладовищі Москви.

Міжнародний конкурс вокалістів «Бурштиновий соловей» в Калінінграді з 2007 року носить ім'я Зари Долуханової[7].

Родина

[ред. | ред. код]
  • Перший чоловік — Долуханян Олександр Павлович (1910—1968), вірменський радянський композитор, заслужений діяч мистецтв Вірменської РСР (1958).

Син — Михайло Долуханов.

  • Другий чоловік — Ігор Якович Ядров (1927—1998), архітектор.

Син — Сергій Ядров.

Онуки: Олександр Долуханов, Ігор Ядров, Олена Долуханова.

Правнуки: Сергій, Пилип, Анастасія

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • О. Черников. Рояль и голоса великих. Серия: Музыкальная библиотека. Издательство: Феникс, 2011 г. Твердый переплет, 224 стр. ISBN 978-5-222-17864-5

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. а б в г д Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. ԱյվազյանԵրևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 353.
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Указ Президента СССР от 27 декабря 1990 г. № УП-1248 «О присвоении почетного звания „Народный артист СССР“ тов. Долухановой З. А.»
  5. Зара Долуханова. Архів оригіналу за 7 травня 2005. Процитовано 27 березня 2018.
  6. Скончалась певица Зара Долуханова [Архівовано 29 вересня 2008 у Wayback Machine.] // РИА Новости
  7. В Калининграде открывается международный конкурс вокалистов. РИА Новости. 28 марта 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
  8. Указ Президента Российской Федерации от 14 марта 2003 года № 331[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  9. Долуханова Зара Александровна — Энциклопедия фонда «Хайазг» [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)