Кокорекін Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кокорекін Олексій Олексійович
рос. Алексей Алексеевич Кокорекин
Народження17 (30) березня 1906
Сарикамиш, Російська імперія[1]
Смерть29 грудня 1959(1959-12-29)[2] (53 роки)
 Москва, СРСР[2]
(натуральна віспа)
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
Жанрплакат
Діяльністьхудожник-плакатист, художник, графік
ЧленСХ СРСР
ДітиValeria Kokorekinad
РодичіКокорекіна Ольга Володимирівнаd
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія 2 ступеня Сталінська премія 3-го ступеня заслужений діяч мистецтв РРФСР

Олексій Олексійович Кокорекін (1906—1959) — радянський графік. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956). Лауреат двох Сталінських премій (1946, 1949).

Біографія

[ред. | ред. код]

А. А. Кокорекін народився в місті Сарикамиш (нині Туреччина). У 1927—1929 роках навчався в Кубанському художньо-педагогічному технікумі. З 1929 року в Москві. Виконував тематичні картини, ілюстрації, пейзажі. Відомий головним чином як плакатист. У своїх політичних плакатах втілював мужні, вольові характери радянських людей, звертався до великомасштабних зображенням та живописним (деколи близьким до станковим) колірним рішенням. В 1941—1943 роках — художник Військового видавництва при ПУ РСЧА, з 1943 року — СТЗ імені М. Б. Грекова. Брав участь у випуску «Вікон ТАСС».

Внучка — телеведуча О. В. Кокорекіна.

А. А. Кокорекін помер 29 грудня 1959 року від натуральної віспи (лат. Variola vera), на яку він захворів після поїздки в Індію, тим самим спровокувавши спалах цього захворювання в Москві. Похований у колумбарії Новодівичого кладовища.

Плакати

[ред. | ред. код]
  • «1-е Травня. Ми з вами, товариші!» (1933)
  • «До праці і оборони будь готовий!» (1934)
  • «Строй зімкнувши, поруч з товаришами…» (1937)
  • «Хай живе непереможна Червона Армія!» (1937)
  • «З Новим роком! 1-е січня 1939» (1938)
  • «Смерть фашистської тварюці!» (1941)
  • «Світло у вікні — допомога ворогові» (1941)
  • «За Батьківщину!» (1942)
  • «Усе для перемоги! Фронту від жінок СРСР» (1942)
  • «У цій фронтовий зведенні є і мій бойовий труд!» (1943)
  • «Коли бронебойщик стоїть на шляху, фашистському танку ніяк не пройти» (1943)
  • «Воїну-переможцю — всенародну любов!» (1944)
  • «Так буде з фашистським звіром» (1944)
  • «Радянський прапор, прапор народне…» (1945)
  • «Переможної Батьківщині — слава!» (1945)
  • «З0 років Жовтня» (1947; триптих)
  • «Даємо понад плану, товариші лісоруби!» (1949)
  • «Колгоспному селі — електроенергію та радіо!» [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (1949)
  • «Вищий клас радянського футболу!» (1954)
  • «Батьківщині нові мільйони кіловат!» (1955)
  • «До нових перемог у праці та спорті!» (1955)
  • «Слава вільній праці!» (1957)
  • «Бережімо рідну країну!»

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • Сталінська премія другого ступеня (1946) — за серію військових плакатів (з колективом)
  • Сталінська премія третього ступеня (1949) — за серію політичних плакатів (з колективом)
  • заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956)
  • медалі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кокорекин Алексей Алексеевич // Кокорекин Алексей Алексеевич / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Кокорекин Алексей Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Велика радянська енциклопедія (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]