Очікує на перевірку

Максим Танк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Танк
Максім Танк
Максим Танк
Ім'я при народженніЄвген Іванович Скурко
ПсевдонімМаксим Танк
Народився4 (17) вересня 1912(1912-09-17)
с. Пильковщина, Віленська губернія
(Російська імперія)
Помер7 серпня 1995(1995-08-07) (82 роки)
м. Мінськ
ПохованняМядельський район
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьбілорус
Діяльністьпоет
Alma materВільнюська білоруська гімназія
ЗакладQ9374384?
Мова творівбілоруська
Напрямоксоцреалізм
Жанрвірш
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС, Комуністична партія Білорусі і Комуністична партія Західної Білорусі
Автограф
Нагороди

CMNS: Максим Танк у Вікісховищі

Максим Танк (біл. Максім Танк, справжнє ім'я Євген Іванович Скурко; нар. 4 (17) вересня 1912(19120917) — пом. 7 серпня 1995) — білоруський радянський поет, перекладач і громадський діяч. Народний поет Білоруської РСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської (1978) і Сталінської премії другого ступеня (1948). Член КПЗБ з 1936 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився Євген 17 вересня 1912 року в селі Пільковщіна (нині Мядельського району Мінської області Білорусі). Брав участь у революції в Західній Білорусі. У біографії Максима Танка завжди активно виражалася громадянська позиція. За це він був арештований в 1933 і в 1934 роках. Перший опублікований збірник віршів у біографії М. Танка вийшов у 1936 році — «На етапах». За ним пішов збірник «Журавлинний колір» в 1937 році, потім «Під щоглою» в 1938 році. У всіх цих книгах поет підтримував боротьбу народу за визволення рідної землі.

Танк був кореспондентом в газеті «Вілейська правда», а в роки німецько-радянської війни працював у пресі. Навіть у воєнні часи в біографії Танка письменницька діяльність не була залишена. У 1942 році він написав поему «Янук Сяліба», а в 1945 році створив дві збірки віршів. Коли закінчилася війна, Танк став працювати в журналі «Вожик» редактором, а пізніше — головним редактором (у 1948—1966) у журналі «Полум'я».

За повну біографію Танка було створено безліч книг, поем, збірок. Серед відомих творів Танка — «Слід блискавки» (1957), «Ковток води» (1964), «Хай буде світло» (1972), «Ave Марія» (1980). Письменник має безліч звань і нагород.

У 1940 році у був прийнятий в СП СРСР. Депутат ЗС СРСР з 1969 року. Академік АН БРСР з 1972 року.

За час незалежності М. Танк не цурався біло-червоно-білого прапора. Перед смертю підтримував мову і національну символіку, виступив проти результатів референдуму 1995 року.[1]

Максим Танк помер в Мінську 7 серпня 1995 року. Похований у рідному селі.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Поема «Янук Сяліба» (1943)
  • Збірка ліричних віршів «Щоб відали» (1948)
  • «Слід блискавки» (1957)
  • «Ковток води» (1964)
  • «Хай буде світло» (1972)
  • «Ave Марія» (1980)

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Іменем письменника названо Білоруський державний педагогічний університет.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Скурко А. (17 верасня 2012 года). Дубы Максіма Танка. Наша Ніва. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 31 сакавіка 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]