Олійник Олексій Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олійник Олексій Прокопович
Народився14 березня 1914(1914-03-14)
Іванівка, Петриківський район, Україна
Помер11 листопада 1977(1977-11-11) (63 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Діяльністьскульптор, педагог
Alma materДніпропетровське художнє училище і Київський державний художній інститут (1947)
Відомі учніДенисієвська Наталія Борисівна, Гонтар Сергій Олексійович, Дяченко Валентина Олексіївна, Князик Олександр Веніамінович, Лендєл Андрій Васильович, Корнєв Володимир Маркович, Астаулов Святослав Петрович, Іваненко Володимир Михайлович, Дідура Григорій Харитонович, Молдаван Григорій Михайлович, Молдаван-Фоменко Олена Василівна, Котко Микола Мартинович, Лискова Клавдія Іванівна, Кошелєв Станіслав Дмитрович, Короткевич Марія Петрівна, Дзвигай Ельза Йосипівна, Жирадков Юрій Олексійович, Андрейченко Семен Семенович, Микитенко Борис Потапович, Довженко Ірина Павлівна, Плесовська Олександра Юхимівна, Савельєв Мар'ян Іванович і Єременко Микола Якович
ЗакладКиївський державний художній інститут
ПартіяКПРС
У шлюбі зВолкова Ніна Павлівна
ДітиГригорова Наталія Олексіївна і Олійник Микола Олексійович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія 2 ступеня народний художник УРСР
Могила Олексія Олійника
Могила Олексія Олійника

Олійник Олексій Прокопович (14 березня 1914, Іванівка — 11 листопада 1977, Київ) — український радянський скульптор, народний художник УРСР1963 року), лауреат Сталінської премії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 березня 1914 в селі Іванівці (тепер Петриківського району Дніпропетровської області). Навчався у Дніпропетровському художньому училищі. У 1947 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у М. Гельмана та М. Лисенка.

З 1947 року викладав у Київському художньому інституті, з 1960 року — професор. Член КПРС з 1963 року.

Помер у Києві 11 листопада 1977 року. Похований на Байковому кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та Сталінською премією (1951).

Твори

[ред. | ред. код]

Станкові скульптури

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Надгробки

[ред. | ред. код]
Пам'ятник В. Леніну
у Харкові
Пам'ятник на могилі
Д. Мануїльського
Пам'ятник Г. Петровському
у Києві
Пам'ятник С. Корольову
у Житомирі
Пам'ятник Б. Хмельницькому
у Хмельницькому

Література

[ред. | ред. код]