Очікує на перевірку

Пашкова Лариса Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пашкова Лариса Олексіївна
Народилася12 жовтня 1921(1921-10-12)[1]
Балахна, Нижегородська губернія, Російська СФРР
Померла14 лютого 1987(1987-02-14) (65 років) або 4 лютого 1987(1987-02-04)[1] (65 років)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар
Громадянство РРФСР
 СРСР
Діяльністьакторка
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна
IMDbnm0664556
Нагороди та премії
орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія 2 ступеня народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Сталінська премія

Лариса Олексіївна Пашкова (нар. 12 жовтня 1921, Балахна, Нижегородська губернія, Російська СФРР — пом. 4 або 14 лютого 1987, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська актриса. Народна артистка РРФСР (1963). Лауреат Сталінської премії II ступеня (1952).

Біографія

[ред. | ред. код]

Лариса Пашкова народилася 12 жовтня 1921 року в місті Балахна Нижньогородської губернії.

Молодша сестра актриси театру театру імені Вахтангова Галини Пашкової.

Слідом за старшою сестрою вступила до театральної студії при Театрі імені Вахтангова, закінчивши яку в 1942 році, так само, як сестра, була прийнята до Вахтанговського театру.

Викладала в Театральному училищі імені Бориса Щукіна, а крім того викладала в інших театральних студіях, зокрема, в Осетинській і Тувинської національних студіях.

Актриса потрапила в автокатастрофу, була прооперована, але залишилося каліцтво: одна нога стала коротшою за іншу. Після кількох років простою Пашкова запропонувала театру поставити виставу «Пастка» Золя, де зіграла кульгаву Жервезу. Але далі непросто було приховувати свою фізичну недосконалість, кульгавість несла з собою ще й професійну трагедію. Втім, актриса мужньо виходила на сцену.

У 1982 році за хабарництво арештували чоловіка Лариси Пашкової, генерального директора «Союздержцирку» Анатолія Колеватова. Судом було винесено покарання у вигляді позбавлення волі на 13 років[2] (за іншими джерелами — 15[3]. Колеватова звільнили достроково, але з дружиною вже не побачився — вона покінчила з собою в Москві 14 лютого 1987 року.

Похована на Кунцевському кладовищі в Москві[4].

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]

Ролі в телеспектаклях

[ред. | ред. код]
  • 1953 — Єгор Буличов та інші (телеспектакль, 1953) — Варвара
  • 1958 — Місто на зорі (телеспектакль) — Оксана
  • 1968 — Повернення (телеспектакль) — дружина фронтовика
  • 1971 — Єгор Буличов та інші (телеспектакль, 1971) — Варвара
  • 1972 — Пастка (телеспектакль) — Жервеза
  • 1972 — День за днем (телеспектакль) — Галина
  • 1974 — Пам'ять серця (телеспектакль) — Катерина Михайлівна
  • 1975 — Конармія (телеспектакль) — баба з дитиною
  • 1976 — Дами і гусари (телеспектакль) — пані Диндальська
  • 1976 — Доктор філософії (телеспектакль) — Сойка
  • 1977 — Людина з рушницею (телеспектакль) — Надя
  • 1980 — Незнайомець (телеспектакль) — Дуся

Ролі в кіно

[ред. | ред. код]

Дубляж

[ред. | ред. код]
  • 1952 — Рим об 11 годині
  • 1957 — «Ночі Кабірії» — Кабірія (за дублювання російською мовою головної ролі у фільмі Федеріко Фелліні актриса Джульєтта Мазіна подарувала Ларисі Пашковій свій портрет з підписом — словами захоплення і подяки[2]).
  • 1960 — Привиди в замку Шпессарт — привид Катрін
  • 1964 — Вперед, Франція! — Леді Іветт Брисберн 'Vévette' (роль Колетт Броссе)
  • 1964 — Лимонадний Джо — Торнадо Лу
  • 1966 — Велика прогулянка — Жермен

Озвучування мультфільмів

[ред. | ред. код]
  • 1961 — Ключ — фея Ліліана
  • 1965 — Жаба-мандрівниця — Жаба-мандрівниця
  • 1978 — Чудеса серед білого дня
  • 1979 — Пер Гюнт

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]