Самойлов Євген Валеріанович
Самойлов Євген Валеріанович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 3 (16) квітня 1912[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[2] | |||
Помер | 17 лютого 2006[3][4] (93 роки) Москва, Росія[1] | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія СРСР Росія | |||
Діяльність | актор | |||
Заклад | Державний театр імені Вс. Мейєргольдаd, Кіностудія ім. О. Довженка, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Грузія-фільм і Вірменфільм | |||
Партія | КПРС | |||
Діти | Самойлова Тетяна Євгенівна | |||
IMDb | nm0759963 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Самойлов Євген Валеріанович у Вікісховищі | ||||
Самойлов Євген Валеріанович (рос. Самойлов Евгений Валерианович; 16 квітня 1912, Петербург, Російська імперія — 17 лютого 2006, Москва, Росія) — радянський і російський актор. Народний артист СРСР (1974). Лауреат Сталінської премії (1941, 1946, 1947) за фільми «Щорс», «В шість годин вечора після війни», театральні роботи.
Закінчив Ленінградський художній політехнікум (1930). З 1940 р. працює в Московському театрі ім. В. Маяковського.
Знявся в українських фільмах: «Том Сойєр» (1936, суддя Тетчер), «Щорс» (1939, Щорс, Державна премія СРСР, 1941), «300 років тому…» (1956, Богун), «Повість полум'яних літ» (1961, письменник), «Зачарована Десна», «Довга дорога в короткий день» (1972, Михайло Петрович), «Спочатку було слово» (1992).
Засновник російської акторської династії Самойлових. Батько російських радянських акторів Самойлової Тетяни Євгенівни та Самойлова Олексія Євгеновича.
2002 р., до 90-ї річниці народження актора іменем Євгена Самойлова названий астероїд головного поясу «10262 Самойлов»[5].
- 1936: «Випадкова зустріч» (Гриша)
- 1939: «Щорс» (Микола Щорс)
- 1940: «Світлий шлях» (Олексій Миколайович Лебедєв, інженер)
- 1941: «Серця чотирьох» (Петро Микитович Колчин)
- 1941: «Кольорові кіноновели» (дон Пабло)
- 1942: «Машенька» (епізод)
- 1942: «Олександр Пархоменко» (партійний начальник у Москві)
- 1943: «Невловимий Ян» (Ян Смудек)
- 1944: «Давид Бек» (Касьянов)
- 1944: «О 6 годині вечора після війни» (старший лейтенант Василь Кудряшов)
- 1946: «Синегорія» (Амальгама, майстер)
- 1946: «Адмірал Нахімов» (лейтенант Буронов)
- 1947: «Хлопчик з околиці» (Андрій Скворцов)
- 1947: «Новий дім» (капітан Іван Вешняк)
- 1948: «Суд честі» (Микола, вчений, наречений Ольги Верейської)
- 1951: «Тарас Шевченко» (Микола Олександрович Спешнєв)
- 1951: «Незабутній 1919 рік» (Олександр Неклюдов)
- 1952: «Нерозлучні друзі» (Микола Єфанов, батько Гліба)
- 1954: «Герої Шипки» (генерал Скобелєв)
- 1955: «Крах емірату» (Михайло Фрунзе)
- 1955: «Незакінчена повість» (Олександр Аганін, лікар-невропатолог)
- 1956: «300 років тому…» (полковник Іван Богун)
- 1957: «До Чорного моря» (Костянтин Олександрович Хохлов)
- 1958: «Олеко Дундич» (полковник Бобров)
- 1959: «Зорі назустріч» (Георгій Семенович Савич)
- 1960: «Безсонна ніч» (батько Павла Каурова)
- 1964: «Живі і мертві» (командир комуністичного батальйону)
- 1964: «Зачарована Десна» (письменник (Олександр Петрович, полковник))
- 1969: «Старий дім» (епізод)
- 1970: «Ватерлоо» (генерал П'єр Камбронн)
- 1970: «Крах імперії» (Сава Абрамович)
- 1971: «Зірки не гаснуть» (Чичерін)
- 1972: «Довга дорога в короткий день» (Михайло Петрович)
- 1975: «Вони воювали за Батьківщину» (Марченко)
- 1984: «Берег його життя» (Петро Петрович Семенов-Тянь-Шанський)
- 1987: «Борис Годунов» (Пимен, чернець Чудова монастиря)
- 1990: «Війна на західному напрямку» (Романов Ніл Ігнатович)
- 1991: «Облога Венеції» (епізод)
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130431249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Самойлов Евгений Валерианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ «Памяти Евгения Самойлова» Телеканал Культура 17.02.06 (рос.)[недоступне посилання]
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.379;
- Митці України. К., 1992. — С.514; * Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.524;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь М., 1998. — С.671.
- Народились 16 квітня
- Народились 1912
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 17 лютого
- Померли 2006
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Працівники Кіностудії ім. Довженка
- Персоналії:Кіностудія «Грузія-фільм»
- Члени КПРС
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «За освоєння цілинних земель»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Лауреати Сталінської премії I ступеня
- Лауреати Сталінської премії II ступеня
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Лауреати премії «Золота маска»
- Лауреати премії «Золотий орел»
- Російські актори
- Російські актори озвучування
- Актори, які зіграли роль Гамлета
- Люди, на честь яких названо астероїд