Сєров Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєров Володимир Олександрович
рос. Владимир Александрович Серов
Народився8 (21) липня 1910 або 8 липня 1910(1910-07-08)[4]
село Еммаусс Тверської губернії, тепер Калінінського району Тверської області, Російська Федерація
Помер19 січня 1968(1968-01-19)[1][2][…] (57 років)
Москва, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьілюстратор, художник, графік
Alma materСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
ВчителіВасиль Савинськийd, Бродський Ісаак Ізраїльович і Шлейфер Савелій Якович
Відомі учніВладимиров Сергій Сидорович
ЗакладСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
ЧленствоСХ СРСР
Напрямоксоціалістичний реалізм
Жанрграфіка, малярство і карикатура
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 1-го ступеня Сталінська премія 2 ступеня Народний художник СРСР Народний художник РРФСР

Володимир Олександрович Сєров (21 липня 1910(19100721), село Еммаусс Тверської губернії, тепер Калінінського району Тверської області, Російська Федерація — 19 січня 1968, місто Москва) — радянський російський художник-живописець, графік, педагог, 1-й секретар правління Спілки художників РРФСР, президент Академії мистецтв СРСР. Член-кореспондент (1947), дійсний член (1954) Академії мистецтв СРСР. Депутат Верховної Ради Російської РФСР у 1958—1968 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1968 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1922 року навчався у Вищому державному художньо-технічному інституті в Ленінграді. У 1931 році закінчив Ленінградський інститут пролетарського образотворчого мистецтва (майстерня В. Савинського). У 1931—1933 роках навчався там же в аспірантурі у І. Бродського.

У 1933—1942 роках викладав в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури, професор. Під час війни і блокади залишався в Ленінграді.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1942—1947 роках — голова Ленінградської Спілки радянських художників. Брав участь в роботі об'єднання «Бойовий олівець».

У 1957—1960 роках — голова Організаційного комітету Спілки художників Російської РФСР.

У 1958—1962 роках — віцепрезидент Академії мистецтв СРСР.

У 1960—1968 роках — 1-й секретар правління Спілки художників РРФСР.

У грудні 1962 — 19 січня 1968 року — президент Академії мистецтв СРСР.

У квітні 1963 — 19 січня 1968 року — секретар правління Спілки художників СРСР.

Помер 19 січня 1968 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Основні праці

[ред. | ред. код]

Автор картин на історико-революційні теми, портретів, пейзажів, натюрмортів. У картинах художника, присвячених подіям Жовтневого перевороту і перших років Радянської влади, історичні події інтерпретуються в дусі офіційної історіографії 1940—1960 років.

  • «Сибірські партизани» (1934)
  • «На Юденича» (1934).
  • «Приїзд В. І. Леніна в Петроград в 1917 році» (1937)
  • «24 жовтня 1917 року»
  • «Штаб Чапаєва» (1938)
  • «Льодове побоїще» (1942)
  • «Останній патрон» (1942)
  • «Балтійський десант» (1942)
  • «В'їзд Олександра Невського в Псков» (1945)
  • «В. І. Ленін проголошує радянську владу» (1947)
  • «Ходаки у В. І. Леніна» (1950)
  • «Зимовий узятий!» (1954)
  • «Чекають сигналу (Перед штурмом)» (1957)
  • «Декрет про мир» (1957)
  • «Декрет про землю» (1957)
  • «Робітник» (1960)
  • Серія з 10 кольорових ілюстрацій до «Слова о полку Ігоревім», (1957—1962)
  • «Сталевар» (1966)

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Серов Владимир Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 23. — С. 309.
  2. а б Vladimir Aleksandrovich Serov
  3. а б Берлінська академія мистецтв — 1696.
  4. The Fine Art Archive — 2003.

Джерела

[ред. | ред. код]