Хрєнов Костянтин Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хрєнов Костянтин Костянтинович
Народився25 лютого 1894(1894-02-25)
Боровськ, Калузька губернія, Російська імперія[1]
Помер12 жовтня 1984(1984-10-12) (90 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьінженер
Alma materСанкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd (1918)
Галузьметалургія
ЗакладСанкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЧленствоАкадемія наук СРСР
НАНУ
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
Сталінська премія 2 ступеня Державна премія СРСР премія Ради Міністрів СРСР Сталінська премія заслужений діяч науки і техніки України заслужений діяч науки і техніки Української РСР

Костянти́н Костянти́нович Хрєно́в (25 лютого 1894, м. Боровськ, нині Калузької області Росії — 11 жовтня 1984, Київ) — український учений у галузі електрозварювання. Дійсний член АН УРСР (1945). Член-кореспондент АН СРСР (1953). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1955).

Біографія

[ред. | ред. код]

1918 року закінчив Петроградський електротехнічний інститут.

До 1947 року працював у Росії (з 1921 викладач, згодом професор у вищих школах Ленінграду й Москви), потім в Україні: в Інститутах АН УССР — електрозварювання й електротехніки; рівночасно працював у Київському політехнічному інституті.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні праці Хрєнова стосуються електрозварювання металів, зокрема метод електрозварювання й різання металів під водою (Сталінська премія 1946 року) та холодного зварювання.

Автор близько 200 праць.

Лауреат Державної премії СРСР (1986).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хренов Константин Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література

[ред. | ред. код]