Шенгелая Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шенгелая Микола Михайлович
груз. ნიკოლოზ შენგელაია
Дата народження26 липня (8 серпня) 1903[1] або 19 серпня 1903(1903-08-19)[2][3]
Місце народженняОбуджі, Зугдідський повіт, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Дата смерті4 січня 1943(1943-01-04)[4][3] (39 років)
Місце смертіТбілісі, Грузинська РСР, СРСР[4]
ПохованняДідубійський пантеон
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Alma materТбіліський державний університет
Професіякінорежисер, сценарист
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія 2 ступеня заслужений діяч мистецтв РРФСР
IMDbID 0790828
CMNS: Шенгелая Микола Михайлович у Вікісховищі

Микола Михайлович Шенгелая (груз. ნიკოლოზ მიხეილის ძე შენგელაია; 19031943) — радянський кінорежисер і кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 липня (8 серпня) 1903 року в селі Обуджі (нині Цаленджихському муніципалітет, Грузія). Навчався на фізико-математичному факультеті Тбіліського університету. З 1922 року виступав як поет. У кіно з 1924 року. Учень Костянтина Марджанішвілі, в групі якого працював над фільмом «Буревісник» (1925). Був асистентом режисера Ю. А. Желябужского у фільмі «Діна Дза-Дзу» (1926). Писав сценарії фільмів. З 1927 року на режисерській роботі, де він намагався відійти від штампів в екранізації літературних творів, звичних для грузинської кінематографії тих років. Прослухав курс лекцій Л. В. Кулєшова в лекторії при Госкінопроме Грузії. Талановитий режисер, один з яскравих представників поетичного кіно німого періоду.

Помер 4 січня 1943 року під час роботи над фільмом «Він ще повернеться», в якому хотів показати високий патріотизм радянського народу в дні Великої Вітчизняної війни.

Жив в Тбілісі на вулиці Вукола Берідзе, 11.

Дружина — Нато Вачнадзе. Сини — кінорежисери Георгій і Ельдар.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер і сценарист

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]
  • 1941 — У Чорних горах
  • 1943 — Він ще повернеться (спільно з Д. Д. Антадзе)

Сценарист

[ред. | ред. код]
  • 1927 — Мачуха Саманішвілі (спільно з П. С. Морським); У трясовині (спільно з С. Д. Клдіашвілі)

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]
  • Сталінська премія другого ступеня (1941) — за фільми «Елісо» (1928) і «Золотиста долина» (1937)
  • орден Трудового Червоного Прапора (1.2.1939)
  • заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935)

Примітки

[ред. | ред. код]