ГЛИ́НИ — звʼязні незцементовані осадові породи. Складаються з пере­важно тонкодис­перс. глинистих мінералів (шаруватих водних алюмосилікатів), що тримаються вкупі завдяки між­молекуляр. силам і звʼязку між найтоншими часточками. За класифікацією інженерів-геологів, до Г. від­несені породи, що вміщують понад 30 % часток не більших ніж 0,005 мм. Мають властивість пластичності, формуються. Хім. склад (%): SiO2 — 30–70, Al2O3 — 10–40, H2O — 5–10, а також домішки оксидів металів. Порошок Г., замішаний на воді, утворює вʼязке тісто, здатне формувати і зберігати при­дану йому форму. Обпалене у вогні тісто набуває камʼянисту твердість і міцність. Ця якість Г. використовується при вироблен­ні із них фарфору, фаянсу та ін. кераміки. Каменеподібні і аргилітоподібні Г., які втратили пластичність у процесі діагенет. і катагенет. змін, є пере­хідними породами між Г. і аргілітами. За генезисом роз­різняють Г. уламкові і хемоген­ні (гол. чином залишкові — кори вивітрюва­н­ня), за умовами осадконакопиче­н­ня — мор., лагун­ні, дельтові, річкові, озерні, водно-льодовикові, елювіальні. За мінерал. складом роз­різняють каолінові, гідрослюдисті (зокрема глауконіт.), монтморилоніт. (інколи хлоритові), палигорскіт. і полімінеральні. Г. — корисні копалини; використовуються для виготовле­н­ня кераміки, вогнетрив. виробів, як адсорбент (монтморилонітові Г.) та ін.

Г. від­білююча, або земля філерова — бентоніти, активізовані кислотою. Високодис­персні монтморилонітові Г., що не роз­мокають у воді, завдяки вибірковій адсорбц. і каталіт. активності монтморилоніту можуть використовуватися для очище­н­ня і від­білюва­н­ня (освітле­н­ня) масел, нафто­продуктів, вин, води, від­білюва­н­ня тканин та ін. Надра України багаті унікал. родовищами високосорт. каолінових, бентоніт. і палигорскіт. Г., що сконцентр. пере­важно в межах Придні­пров. височини (УЩ), а також у Донец. кряжі (Донбас) та Закарпат­ті. Над­звичайно широко роз­по­всюдж. гончарні і буд. Г. та су­глинки.