2-й Украї́нський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ з 20 жовтня 1943 року до 10 червня 1945 року у Другій світовій війні.

2-й Український фронт
2-й Украинский фронт
Прапор 2-го Українського фронту на Параді Перемоги. 24 червня 1945
На службі20 жовтня 1943 — 10 червня 1945
Країна СРСР
Вид Червона армія
Чисельністьфронт
Війни/битвиНімецько-радянська війна:
Кіровоградська операція
Корсунь-Шевченківська операція
Умансько-Ботошанська операція
Перша Яссько-Кишинівська операція
Друга Яссько-Кишинівська операція
Румунська операція
Дебреценська операція
Будапештська операція
Віденська операція
Празька операція
Командування
Визначні
командувачі
Маршал Радянського Союзу Конєв І. С.
Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я.

Історія

ред.

Створений на південно-західному напрямку радянсько-німецького фронту 20 жовтня 1943 на підставі наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 шляхом перейменування Степового фронту.

На момент формування до складу фронту входили: 4-та, 5-та та 7-ма гвардійські, 37-ма, 52-га, 53-тя, 57-ма загальновійськові армії, 5-та гвардійська танкова та 5-та повітряна армії. У подальшому до складу фронту входили 27-ма, 40-ва, 46-та загальновійськові армії, 6-та (з вересня 1944 — 6-та гвардійська) та 2-га танкові армії, кінно-механізована група, румунські 1-ша і 4-та армії. В оперативному підпорядкуванні 2-го Українського фронту знаходилася Дунайська військова флотилія.

У жовтні-грудні 1943 війська фронту провели операцію з розширення плацдарму, захопленого на правом берегу Дніпра на ділянці від Кременчука до Дніпропетровська, і до 20 грудня вишли на підступи до Кіровограда і Кривого Рогу. В ході подальшого наступу в січні — квітні 1944 року з'єднання фронту провели кілька успішних фронтових наступальних операцій, звільнили значну частину Правобережної України, у взаємодії з 1-м Українським фронтом здійснили розгром оточеного угрупування противника в районі Корсунь-Шевченковського, до кінця квітня 1944 року розітнули фронт групи армій «Південь», звільнили частину Молдавії і вступили на територію Румунії.

У серпні 1944 року у взаємодії з 3-м Українським фронтом була звільнена Молдавія, розгромлені румунські війська, а сама Румунія виведена з війни на стороні Німеччини. В ході наступальних боїв восени 1944 роки з'єднання фронту розгромили групу армій «Південь», зайняли вигідне положення для продовження наступу на Будапешт.

Протягом жовтня 1944 року — лютого 1945 року 2-й Український фронт у взаємодії з частиною сил 3-го Українського фронту брав участь у Будапештській операції, в районі столиці Угорщини і в самому місті, в ході якої було оточено і ліквідоване 188-тисячне угрупування противника і звільнений Будапешт.

У березні — квітні 1945 року війська фронту брали участь в боях по звільненню Угорщини, значної частини Чехословаччини, східних районів Австрії і її столиці Відня. У травні 1945 року з'єднання фронту брали участь в розгромі угрупування противника в Чехословаччині.

10 травня 1945 року війська фронту зустрілися з американськими військами в районі міст Пісек і Чеське Будейовице.

Розформований 10 червня 1945 року на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 року. Управління фронту виведене до резерву Ставки ВГК і на його базі сформовано управління Одеського військового округу.

На його честь названо декілька урбанонімів, наприклад вулиця 2-го Українського фронту у місті Черкаси.

Стратегічні операції

ред.

Фронтові та армійські операції

ред.

Військові формування у складі 2-го Українського фронту

ред.

Командування

ред.

Командувачі:

Члени військової ради:

Начальники штабів:

  • генерал-полковник, з кінця травня 1945 генерал армії Захаров М. В. (жовтень 1943 — червень 1945).

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Джерела та література

ред.