Перейти до вмісту

Геологія Ботсвани: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
чергування голосних та приголосних
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Геологія Ботсвани'''
'''Геологія Ботсвани'''


В основі [[Африканська платформа|Африканської платформи]] залягають докембрійські [[гірські породи]]. Осадовий чохол представлений відкладами верхньої крейди та кайнозою.
В основі [[Африканська платформа|Африканської платформи]] залягають докембрійські [[гірські породи]]. Осадовий чохол представлений відкладами верхньої крейди та кайнозою.Територія Ботсвани охоплює фрагменти архейських Родезійського ([[Зімбабве]]) та Каапвальського кратонів, пояса Лімпопо того ж віку, який їх розділяє на сході, Дамарського верхньопротерозойського складчастого пояса на північному-заході та значну частину [[Синекліза|синеклізи]] Калахарі, яка займає центральну частину країни.
Тер. Б. охоплює фрагменти архейських Родезійського (Зімбабве) та Каапвальського кратонів, пояса Лімпопо того ж віку, який їх розділяє на сході, Дамарського верхнєпротерозойського складчастого пояса на півн.-заході та значну частисну синеклізи Калахарі, яка займає центральну частину країни.


[[Родезійський кратон]] характеризується розвитком ґратітогнейсів та гранітів, які включають вузькі зеленокам'яні пояси Таті, Мацітама, Вукве. Із зеленокам'яними поясами, які складені метавулканітами та метаосадовими породами, пов'язані родовища і прояви руд міді, золота, срібла, нікелю, заліза, стибію, кіаніту, літію, флюориту, азбесту, вольфраму, свинцю.
[[Родезійський кратон]] характеризується розвитком ґратітогнейсів та гранітів, які включають вузькі [[зеленокам'яні пояси]] Таті, Мацітама, Вукве. Із зеленокам'яними поясами, які складені метавулканітами та метаосадовими породами, пов'язані родовища і прояви руд: міді, золота, срібла, нікелю, заліза, стибію, кіаніту, літію, флюориту, азбесту, вольфраму, свинцю.


Фундамент [[Каапвальський кратон|Каапвальського кратону]] складений ґратітогнейсами та гранітами, які включають зони ультраосновних та основних вулканічних порід. В межах кратону зустрічаються прояви золота, срібла, поліметалів, радіоактивних мінералів.
Фундамент [[Каапвальський кратон|Каапвальського кратону]] складений ґратітогнейсами та гранітами, які включають зони ультраосновних та основних вулканічних порід. В межах кратону зустрічаються прояви золота, срібла, поліметалів, радіоактивних мінералів.
Рядок 12: Рядок 11:
[[Дамарський складчастий пояс]] складений вулканітами та карбонатно-теригенними відкладами, з якими пов'язана стратиформна мідна мінералізація.
[[Дамарський складчастий пояс]] складений вулканітами та карбонатно-теригенними відкладами, з якими пов'язана стратиформна мідна мінералізація.


Платформний чохол Каапвальсьного картону та поясу Лімпопо представлений слабкозміненими відкладами (вулканіти, кислі теригенні та карбонатно-теригенні відклади) протерозою, з якими асоціюють родовища руд заліза, марганцю, азбесту, тальку.
Платформний чохол Каапвальсьного картону та поясу Лімпопо представлений слабо зміненими відкладами (вулканіти, кислі теригенні та карбонатно-теригенні відклади) протерозою, з якими асоціюють родовища руд заліза, марганцю, азбесту, тальку.


[[Синекліза Калахарі]], глибинна будова якої дискусійна, виконана відкладами від верх. карбону — ниж. юри (система [[Карру]]) і, вірогідно, крейди до сучасних (система Калахарі). Система Карру складена теригенними континентальними відкладами, перекритими потужною товщею базальтів, які прорвані алмазоносними кімберлітами крейди. До неї приурочені родовища вугілля, гіпсу, вогнетривких глин, каоліну та прояви урану.
[[Синекліза Калахарі]], глибинна будова якої дискусійна, виконана відкладами від верхнього карбону — нижньої юри (система [[Карру]]) і, ймовірно, крейди до сучасних (система Калахарі). Система Карру складена теригенними континентальними відкладами, перекритими потужною товщею базальтів, які прорвані алмазоносними кімберлітами крейди. Зокрема, зустрічаються родовища вугілля, гіпсу, вогнетривких глин, каоліну та прояви урану.


== Див. також ==
== Див. також ==

Поточна версія на 10:08, 8 березня 2024

Геологія Ботсвани

В основі Африканської платформи залягають докембрійські гірські породи. Осадовий чохол представлений відкладами верхньої крейди та кайнозою.Територія Ботсвани охоплює фрагменти архейських Родезійського (Зімбабве) та Каапвальського кратонів, пояса Лімпопо того ж віку, який їх розділяє на сході, Дамарського верхньопротерозойського складчастого пояса на північному-заході та значну частину синеклізи Калахарі, яка займає центральну частину країни.

Родезійський кратон характеризується розвитком ґратітогнейсів та гранітів, які включають вузькі зеленокам'яні пояси Таті, Мацітама, Вукве. Із зеленокам'яними поясами, які складені метавулканітами та метаосадовими породами, пов'язані родовища і прояви руд: міді, золота, срібла, нікелю, заліза, стибію, кіаніту, літію, флюориту, азбесту, вольфраму, свинцю.

Фундамент Каапвальського кратону складений ґратітогнейсами та гранітами, які включають зони ультраосновних та основних вулканічних порід. В межах кратону зустрічаються прояви золота, срібла, поліметалів, радіоактивних мінералів.

Пояс Лімпопо представлений ґратітогнейсами, гнейсами, ґранулітами, гранітами, ультраморфічними породами. Широко розвинуті процеси гранітизації. До ультраосновних порід приурочені мідно-нікелеві родовища.

Дамарський складчастий пояс складений вулканітами та карбонатно-теригенними відкладами, з якими пов'язана стратиформна мідна мінералізація.

Платформний чохол Каапвальсьного картону та поясу Лімпопо представлений слабо зміненими відкладами (вулканіти, кислі теригенні та карбонатно-теригенні відклади) протерозою, з якими асоціюють родовища руд заліза, марганцю, азбесту, тальку.

Синекліза Калахарі, глибинна будова якої дискусійна, виконана відкладами від верхнього карбону — нижньої юри (система Карру) і, ймовірно, крейди до сучасних (система Калахарі). Система Карру складена теригенними континентальними відкладами, перекритими потужною товщею базальтів, які прорвані алмазоносними кімберлітами крейди. Зокрема, зустрічаються родовища вугілля, гіпсу, вогнетривких глин, каоліну та прояви урану.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • (англ.) Kampunzu, A. B., Armstrong, R. A., Modisi, M. P. & Mapeo, R. B. M. (2000): Ion microprobe U-Pb ages on detrital zircon gneisses from the Ghanzi Group: implications for the identiication of a Kibaran-age crust in northwest Botswana. — Journal African Earth Siences 30, 579–587; Oxford.
  • (англ.) Key, R. M. & Ayres, N. (2000): The 1998 edition of the National Geological Map of Botswana. — Journal African Earth Siences 30 (3), 427–452; Oxford (including CD-ROM).
  • (англ.) Ramokate, L. V., Mapeo, R. B. M., Corfu, F. & Kampunzu, A. B. (2000): Proterozoic geology and regional correlation of the Ghanzi-Makunda area, western Botswana. — Journal African Earth Siences 30 (3), 453–466; Oxford.
  • (англ.) Turner, D. C., Mapeo, R., Delvaux, D., Kampunzu, A. B. & Wendorf, M. (2000) (eds.): 50th Anniversary of the Geological Survey, Geodynamics of Continental Riting (IGCP 400), Evolution of the Kibaran Belt (IGCP 418), Neoproterozoic Foreland Basins (IGCP 419). — Journal African Earth Siences 30 (3), Special issue and CD-ROM, V–VII, 427771; Oxford.

Посилання

[ред. | ред. код]