Юстин Філософ: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м →Джерела |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Про життя Юстина здебільшого відомо з його власних творів. Він народився у Палестині, у місті Флавія- |
Про життя Юстина здебільшого відомо з його власних творів. Він народився у Палестині, у місті Флавія - біблійному [[Сихем|Сихемі]], на той час Неаполісі, нині це [[Наблус]] у родині заможних греків-колоністів і визначає себе [[гой|гоєм]]. Його дід Вакх мав грецьке ім'я, а дід Пріск —латинське. Він отримав грецьку освіту. Юстин розповідає, що спочатку відвідував школу філософів-[[стоїцизм|стоїків]], які не змогли пояснити йому, що таке Бог. Він звернувся до [[Перипатетики|перипатетика]], але той був надто ласий на гроші. [[Піфагореїзм|Піфагореєць]] вимагав від нього спочатку вивчити музику, астрономію й геометрію, до чого в нього бажання не було. Врешті-решт він пристав до [[платонізм|платоніка]], який оселився у місті, а потім зустрів старого сирійського або палестинського [[християни]]на, який почав з ним розмову про Бога, і наполягав на тому, що свідчення [[пророк]]ів надійніші, ніж філософські розмірковування. Ці докази зародили у душі Юстина віру в Бога і привели його до християнства. Сильне враження на нього мала безстрашна поведінка християн перед мученицькою стратою. Вважається, що навернення Юстина сталося в [[Ефес]]і, хоча могло бути будь-де між Палестиною і [[Рим]]ом. Сталося це приблизно у 130 р. н.е.<ref>{{Cite book |
||
|url=http://vb.vpba.edu.ua/public/pdf/2.pdf |
|||
|title=ВОЛИНСЬКИЙ БЛАГОВІСНИК, Світоглядно-богословські ідеї св. Юстина Філософа |
|||
|last=Стеблина, о.Петро |
|||
|year=2014 |
|||
|publisher=ΈΊΚΏΝ. |
|||
|location=Луцьк |
|||
|pages=25-38 |
|||
}}</ref> |
|||
Тоді він став філософом сам і мандрував світом, несучи людям своє учення. За правління [[Антонін Пій|Антонія Пія]] він прибув до Рима й започаткував свою школу. За правління [[Марк Аврелій|Марка Аврелія]] на нього донесли владі. Його віддали під суд міського префекта і відрубали голову. Зберігся протокол допиту. Мощі святого зберігаються в церкві Іоанна Хрестителя в [[Сакрофано]]. |
Тоді він став філософом сам і мандрував світом, несучи людям своє учення. За правління [[Антонін Пій|Антонія Пія]] він прибув до Рима й започаткував свою школу. За правління [[Марк Аврелій|Марка Аврелія]] на нього донесли владі. Його віддали під суд міського префекта і відрубали голову. Зберігся протокол допиту. Мощі святого зберігаються в церкві Іоанна Хрестителя в [[Сакрофано]]. |
||
Рядок 13: | Рядок 21: | ||
Дві ''Апології'' Юстина звернені до римлян і [[Сенат (Стародавній Рим)|Римського сенату]], зокрема. У них Юстин намагається захистити християн від неправдивих звинувачень. Він викладає християнське вчення, звертаючись до мови грецької філософії, в традиції [[платонізм]]у. Юстин не вдовольняється твердженнями про невинність християн і відстоювання «людей будь-якої раси, яких несправедливо ненавидять і переслідують»<ref name="Munier_57">Charles Munier, ''op. cit.'', p. 57.</ref>. Філософ виражає свою віру через категорію істини в платоновому розумінні, де християнство є завершенням пошуків пізнання божественної сутності. Але це пізнання не може залишатися тільки пасивним спогляданням, воно повинно виражатися як втілення справедливості в практичних вчинках. Юстин підкреслює п'ять християнських чеснот: любов до ворогів, терпимість, чистоту, повагу до правди і безстрашність перед лицем смерті. Християнська любов є в розумінні філософа особливою ознакою релігії. Для нього мораль і любов є ознаками християнина, і те, як він живе, є свідченнями на користь його вірності істині. Християнська доктрина є завершенням філософських пошуків Бога. |
Дві ''Апології'' Юстина звернені до римлян і [[Сенат (Стародавній Рим)|Римського сенату]], зокрема. У них Юстин намагається захистити християн від неправдивих звинувачень. Він викладає християнське вчення, звертаючись до мови грецької філософії, в традиції [[платонізм]]у. Юстин не вдовольняється твердженнями про невинність християн і відстоювання «людей будь-якої раси, яких несправедливо ненавидять і переслідують»<ref name="Munier_57">Charles Munier, ''op. cit.'', p. 57.</ref>. Філософ виражає свою віру через категорію істини в платоновому розумінні, де християнство є завершенням пошуків пізнання божественної сутності. Але це пізнання не може залишатися тільки пасивним спогляданням, воно повинно виражатися як втілення справедливості в практичних вчинках. Юстин підкреслює п'ять християнських чеснот: любов до ворогів, терпимість, чистоту, повагу до правди і безстрашність перед лицем смерті. Християнська любов є в розумінні філософа особливою ознакою релігії. Для нього мораль і любов є ознаками християнина, і те, як він живе, є свідченнями на користь його вірності істині. Християнська доктрина є завершенням філософських пошуків Бога. |
||
На погляд Юстина [[Платон]] є тим духовним мостом, через який [[розум]] може осягнути істинність пророцтв [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]]. У Богові слід бачити унікальну й вищу сутність, яку філософи називають [[ |
На погляд Юстина [[Платон]] є тим духовним мостом, через який [[розум]] може осягнути істинність пророцтв [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]]. У Богові слід бачити унікальну й вищу сутність, яку філософи називають [[Логос]]ом. Уся історія Духа, Його пошуків знаходить свою останню правду в Христі, Який є інкарнацією логосу, що освітлює шлях люському пізнанню. Христос — це вища істина, з якої почалося творіння, і яка набрала тілесної форми, щоб навчати правді людей. |
||
{{Цитата|Ми знаємо Бога всесвіту тільки через Його Слово, яке представляється нам мостом між Отцем і світом}} |
|||
⚫ | Юстин поміщає філософію в дуже тісні рамки. Для нього її предмет це пошук єдиної й вищої істини, якій філософія повинна служити. Це служіння включає в себе й боротьбу зі світом, оскільки римський уряд переслідує християн за віру. Юстин звертається до римлян зі словами: не лякайтеся брутальної сили упереджень і марновірства, не поступайтеся тиску натовпу невігласів, не виносіть вироків в умовах нерозумного поспіху під вливом ницих наклепів! Ви можете нас убити, але ви не можете завдати нам шкоди<ref>Justin, ''Apologie'' I, 2, 1.</ref>. |
||
Однією з ознак вчення Юстина є людиноцентричність - Бог створив світ заради людини, людинолюбство є однією з ознак Бога, через Христа людству дароване богосинівство, Христос воплотився, прийняв хрещення, був розіп'ятий заради людей. |
|||
⚫ | Юстин поміщає філософію в дуже тісні рамки. Для нього її предмет це пошук єдиної й вищої істини, якій філософія повинна служити. Це служіння включає в себе й боротьбу зі світом, оскільки римський уряд переслідує християн за віру. Юстин звертається до римлян зі словами: не лякайтеся брутальної сили упереджень і марновірства, не поступайтеся тиску натовпу невігласів, не виносіть вироків в умовах нерозумного поспіху під вливом ницих наклепів! Ви можете нас убити, але ви не можете завдати нам шкоди<ref>Justin, ''Apologie'' I, 2, 1.</ref>. В той же час Юстин приймає культурні і філософські надбання людства - все, що є доброго, є проявленням Логосу і належить по своїй суті до християнства, яке є вищим ступенем розвитку культури та філософії. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Поточна версія на 19:53, 13 жовтня 2024
Юстин Філософ | |
---|---|
Народився | 100[1][2][…] Наблус, Західний берег річки Йордан, Палестинська держава |
Помер | 165 Рим, Римська імперія ·обезголовлення |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | філософ, богослов, апологет |
Галузь | християнська апологетика, апологетика і Catholic apologeticd |
Знання мов | давньогрецька[4] |
Конфесія | християнство |
Юстин Філософ[5], відомий також як Юстин Мученик та святий Юстин (100–165) — релігійний філософ, богослов, учитель Церкви, один із перших християнських апологетів, визначний інтерпретатор теорії логосу. Більшість із його робіт втрачено, залишилися лише дві апології і один діалог. Його вшановують як святого в католицькій, англіканській та православній церквах.
День Юстина святкується 1 червня.
Про життя Юстина здебільшого відомо з його власних творів. Він народився у Палестині, у місті Флавія - біблійному Сихемі, на той час Неаполісі, нині це Наблус у родині заможних греків-колоністів і визначає себе гоєм. Його дід Вакх мав грецьке ім'я, а дід Пріск —латинське. Він отримав грецьку освіту. Юстин розповідає, що спочатку відвідував школу філософів-стоїків, які не змогли пояснити йому, що таке Бог. Він звернувся до перипатетика, але той був надто ласий на гроші. Піфагореєць вимагав від нього спочатку вивчити музику, астрономію й геометрію, до чого в нього бажання не було. Врешті-решт він пристав до платоніка, який оселився у місті, а потім зустрів старого сирійського або палестинського християнина, який почав з ним розмову про Бога, і наполягав на тому, що свідчення пророків надійніші, ніж філософські розмірковування. Ці докази зародили у душі Юстина віру в Бога і привели його до християнства. Сильне враження на нього мала безстрашна поведінка християн перед мученицькою стратою. Вважається, що навернення Юстина сталося в Ефесі, хоча могло бути будь-де між Палестиною і Римом. Сталося це приблизно у 130 р. н.е.[6]
Тоді він став філософом сам і мандрував світом, несучи людям своє учення. За правління Антонія Пія він прибув до Рима й започаткував свою школу. За правління Марка Аврелія на нього донесли владі. Його віддали під суд міського префекта і відрубали голову. Зберігся протокол допиту. Мощі святого зберігаються в церкві Іоанна Хрестителя в Сакрофано.
Дві Апології Юстина звернені до римлян і Римського сенату, зокрема. У них Юстин намагається захистити християн від неправдивих звинувачень. Він викладає християнське вчення, звертаючись до мови грецької філософії, в традиції платонізму. Юстин не вдовольняється твердженнями про невинність християн і відстоювання «людей будь-якої раси, яких несправедливо ненавидять і переслідують»[7]. Філософ виражає свою віру через категорію істини в платоновому розумінні, де християнство є завершенням пошуків пізнання божественної сутності. Але це пізнання не може залишатися тільки пасивним спогляданням, воно повинно виражатися як втілення справедливості в практичних вчинках. Юстин підкреслює п'ять християнських чеснот: любов до ворогів, терпимість, чистоту, повагу до правди і безстрашність перед лицем смерті. Християнська любов є в розумінні філософа особливою ознакою релігії. Для нього мораль і любов є ознаками християнина, і те, як він живе, є свідченнями на користь його вірності істині. Християнська доктрина є завершенням філософських пошуків Бога.
На погляд Юстина Платон є тим духовним мостом, через який розум може осягнути істинність пророцтв Старого Заповіту. У Богові слід бачити унікальну й вищу сутність, яку філософи називають Логосом. Уся історія Духа, Його пошуків знаходить свою останню правду в Христі, Який є інкарнацією логосу, що освітлює шлях люському пізнанню. Христос — це вища істина, з якої почалося творіння, і яка набрала тілесної форми, щоб навчати правді людей.
Ми знаємо Бога всесвіту тільки через Його Слово, яке представляється нам мостом між Отцем і світом |
Однією з ознак вчення Юстина є людиноцентричність - Бог створив світ заради людини, людинолюбство є однією з ознак Бога, через Христа людству дароване богосинівство, Христос воплотився, прийняв хрещення, був розіп'ятий заради людей.
Юстин поміщає філософію в дуже тісні рамки. Для нього її предмет це пошук єдиної й вищої істини, якій філософія повинна служити. Це служіння включає в себе й боротьбу зі світом, оскільки римський уряд переслідує християн за віру. Юстин звертається до римлян зі словами: не лякайтеся брутальної сили упереджень і марновірства, не поступайтеся тиску натовпу невігласів, не виносіть вироків в умовах нерозумного поспіху під вливом ницих наклепів! Ви можете нас убити, але ви не можете завдати нам шкоди[8]. В той же час Юстин приймає культурні і філософські надбання людства - все, що є доброго, є проявленням Логосу і належить по своїй суті до християнства, яке є вищим ступенем розвитку культури та філософії.
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
- ↑ AlKindi
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Юстин Філософ. ВУЕ (укр.). Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Стеблина, о.Петро (2014). ВОЛИНСЬКИЙ БЛАГОВІСНИК, Світоглядно-богословські ідеї св. Юстина Філософа (PDF). Луцьк: ΈΊΚΏΝ. с. 25—38.
- ↑ Charles Munier, op. cit., p. 57.
- ↑ Justin, Apologie I, 2, 1.
- Philippe Bobichon, Justin Martyr: Dialogue avec Tryphon (Dialogue with Trypho), édition critique, Editions Universitaires de Fribourg, 2003. Vol. I: Introduction, Texte grec, Traduction [1]
- Charles Munier, L'Apologie de Saint Justin, philosophe et martyr, Fribourg, 1994, coll. " Paradosis XXXVIII ". Étude historique et théologique de l'Apologie.
- "Sulieri Venakhi", I, The First and Second Apology of Saint Justin Philosopher and Martyr, translated from Old Greek into Georgian, submitted with preface and comments by a monk Ekvtime Krupitski, Tbilisi Theological Academy, Tsalka, Sameba village, Cross Monastery, "Sulieri venakhi" Publishers, Tbilisi, 2022, ISBN 978-9941-9676-1-0
- "Sulieri Venakhi", II, Saint Justin Martyr's dialogue with Trypho the Jew, translated from Old Greek into Georgian, submitted with preface and comments by a monk Ekvtime Krupitski, Tbilisi Theological Academy, Tsalka, Sameba village, Cross Monastery, "Sulieri venakhi" Publishers, Tbilisi, 2019, ISBN 978-9941-8-1570-6
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |