Альбер I (князь Монако)

Альбер I
фр. Albert Ier
Ім'я при народженні	фр. Albert Honoré Charles Grimaldi
Народився	13 листопада 1848(1848-11-13)[…] колишній 10-й округ Парижаd, Париж
Помер	26 червня 1922(1922-06-26)[…] (73 роки) Париж
Поховання	Собор Святого Миколая
Країна	Франція
Діяльність	океанолог, політик
Alma mater	Колеж Станіслава в Парижі
Знання мов	французька
Учасник	французько-прусська війна
Членство	Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Паризька медична академія і Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук
Титул	Князь Монако
Посада	Князь Монако
Конфесія	католицька церква
Рід	Грімальді
Батько	Шарль III
Мати	Антоінета де Меродеd
У шлюбі з	Марія Вікторія Гамільтон і Alice Heined
Діти	Луї ІІ
Нагороди	Медаль Александра Агассіза (1918) Медаль Вегаd (1922) Медаль Заступниківd (1908) Cullum Geographical Medald (1921) Echegaray Medald (1913)
Медіафайли у Вікісховищі

Альбер I (фр. фр. Albert Ier; 13 листопада 1848 — 26 червня 1922) — князь Монако (1889-1922) з династії Грімальді.

Життєпис

Молоді роки

Альбер народився у Парижі у родині Карла III (1818—1889), князя Монако, й Антуанети Мероде-Вестерлоо (1828—1864), бельгійської аристократки. Після відповідного навчання Альбер поступає до військово-морських сил Іспанії. Тут він проходить службу до 1870 року — початку франко-пруської війни. В цьому ж році Альбер переходить до військово-морських сил Франції. Бере участь у бойових діях. За свої успіхи він отримує Орден Почесного Легіону.

У цей же час Альбер починає цікавитися дослідженням моря, він все більше поринає у нову на той час науку — океанографію.

Правління

10 вересня 1889 року Альбер після смерті свого батька стає новим князем Монако. Тут він багато зусиль приділяє розвитку океанографії. Саме Альбер I організує багато досліджень морів та океанів. У 1896 році бере участь у дослідженні Банки Княгині Аліси біля Азорських островів. А у 1910 році зусиллями Альбера у Монако створюється Музей океанографії. Він організує вивчення течії Гольфстриму, біології Світового океану, за ініціативи Альбера I складено першу мапу глибин Світового океану, яка не втратила свого наукового значення.

Водночас князь Монако цікавитися дослідженням походження людини. Альбер організує у Парижі Інститут палеонтології людини, який займався вивчення цього напрямку в науці. за це у 1909 році він стає членом Британської академії наук. Багато науковців та дослідників стають товаришами та друзями князя Альбера I. До того ж він стає фактичним засновником Міжнародного інституту миру. Цей заклад повинен був спрямовувати свої зусилля для попередження воєн, інших збройних конфліктів, об'єднання людей.

Водночас з науковою діяльністю Альбер I активно займався управлінням країною та європейською політикою. Проте події всередині Монако змусили Альбера I у 1911 році прийняти конституцію країни. Альбер став конституційним монархом. Виконавча влада стала належати князю, уряд складався з державного міністра, трьох радників, законодавча влада перейшла до обираємої народом Національної ради.

При цьому Альбер I став засновником всесвітньо відомого казино у Монте-Карло, що в подальшому позитивно вплинуло на економічне становище країни й обумовило економічну незалежність Монако. Князі Монако стали досить заможними монархами світу.

Нащадком на троні став син Альбера — Луї. Наступною спадкоємицею Альбера I мала стати його онука Шарлота. Вона була позашлюбною донькою Луї, сина Альбера I, і танцюристки кабаре (за іншими даними — пралі). Шарлота стала дружиною графа П'єра Полін'яка, якого Альбер I змусив прийняти прізвище Гримальді, щоб зберегти назву династії. Проте спадкоємцем трону за Луї став син Шарлоти — Реньє.

Родина

Дружина — Марія Вікторія Гамільтон (1850—1922), донька Вільгельма, герцога Гамільтона

Діти:

• Луї (1870—1949)

Герб

Червоні ромби на білому тлі. Девіз роду Гарімальді: «Deo Juvante» (лат. З Божою поміччю).

Джерела

• Françoise de Bernardy, Princes of Monaco: the remarkable history of the Grimaldi family, ed. Barker, 1961