Перейти до вмісту

Вігго Мортенсен

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вігго Мортенсен
англ. Viggo Peter Mortensen Jr.
2020 рік
2020 рік
2020 рік
Ім'я при народженніВігго Пітер Мортенсен
Viggo Peter Mortensen
Народився20 жовтня 1958(1958-10-20) (66 років)
Нью-Йорк, США
Національністьданець
ГромадянствоСША США
Діяльністькіноактор, фотограф, поет, письменник, співак, композитор, художник, телеактор, кінопродюсер, джазмен, кінорежисер, сценарист
Alma materУніверситет Св. Лаврентіяd
Роки діяльності1984 — дотепер
ПартіяДемократична партія США
ДружинаКрістін Червенка (1987–1998, розлучені)
ДітиГенрі Блейк Мортенсен
БатькиViggo Peter Mortensend[1]
Grace Gamble Atkinsond[1]
ЧленствоÒmnium Culturald[2]
Провідні роліАраґорн
IMDbID 0001557
Нагороди та премії
CMNS: Вігго Мортенсен у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мортенсен.

Ві́гго (Віґґо) Пітер Мо́ртенсен-молодший (англ. Viggo Peter Mortensen Jr., англ. [ˈviːɡoʊ ˈmɔːrtənsən] / дан. [ˈviko ˈmɒːtn̩sn̩]; нар. 20 жовтня 1958(19581020), Нью-Йорк, США) — американський актор театру й кіно данського походження, найбільш відомий своєю роллю Араґорна в кінотрилогії «Володар перснів», екранізації романів англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна. Тричі номінант на премію «Оскар» (2008, 2017, 2019).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 20 жовтня 1958 року в Нью-Йорку. Мати Ґрейс Ґембл (уроджена Аткінсон), була американкою (померла 2019 р.), а батько, Віґґо Петер Мортенсен старший — данцем (помер 2017 р.); вони зустрілися в Норвегії. Дід актора по материнській лінії походив із Нової Шотландії (Канада), а сім'я його бабусі по материнській лінії була з Нової Англії (США). Родина переїхала до Венесуели, відтак до Данії, і згодом оселилася в Аргентині у провінціях Кордова, Чако й Буенос-Айрес, де він ходив у школу, а батько керував птахофермами та ранчо. Перші десять років життя Віґґо провів у Південній Америці, але в 1969, після розлучення батьків, мати знову повернулася у США. Від батька він успадкував любов до подорожей і хист до мов (говорить іспанською, може порозумітися данською, норвезькою, французькою, італійською).

У школі Віґґо грав у теніс і був капітаном шкільної команди з плавання. У 1980 році він закінчив Університет св. Лоуренса, здобувши науковий ступінь з управління та з іспанської мови. Переїхав у Данію до родичів, але, перепробувавши багато професій, у 1982 році повернувся у США з наміром стати актором. Упродовж двох років відвідував школу акторської майстерності Воррена Робертсона.

Перші десять років акторської кар'єри Мортенсена не можна назвати особливо вдалими, Віґґо рідко з'являвся в касових стрічках, віддаючи перевагу незалежним проєктам, які не приносили ані відомості, ані прибутків.

На прем'єрі «Володар Перснів: Повернення короля», 2003 рік

Поступово Віґґо Мортенсен набув слави актора, що підходить на ролі лиходіїв і занепалих типів, однак самого актора це анітрохи не бентежило, у роботі для нього завжди мали значення три речі: точність у зображенні персонажа, новий досвід і задоволення від самого процесу знімання. До найменшої ролі Мортенсен ставиться серйозно, практично розчиняючись у своєму персонажі. Так, наприклад, для фільму «Ідеальне вбивство» він написав усі картини й жив на горищі, орендованому для зйомок.

Поступово почав зніматися в комерційних проєктах, які принесли акторові популярність. Такі стрічки, як «Денне світло», «Пророцтво» і «Багряний приплив» зробили Мортенсена впізнаваним, на нього звернули увагу критики. Переломним у його кар'єрі став фільм Рідлі Скотта «Солдат Джейн».

Наприкінці 1990-х кінокар'єра Мортенсена невпинно йшла вгору. До того ж Денніс Гоппер допоміг йому організувати власну фотовиставку, а слідом за нею була й перша художня виставка. Віґґо Мортенсен багато часу приділяє живопису, перетворивши свій будинок на художню студію.

Актор Стюард Таунсенд, запрошений на роль Араґорна у трилогії «Володар перснів», покинув знімальний майданчик і Пітер Джексон зателефонував Мортенсену з пропозицією замінити вибулого. Порадившись із сином (адже у випадку згоди їм потрібно було провести нарізно майже рік), Віґґо прийняв пропозицію.

У 2020 році дебютував як режисер у сімейній драмі «Падіння» (англ. Falling). Він також зіграв роль головного героя-гея, на чиїх стосунках із батьком і заснований сюжет цього фільму[5].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Мортенсен має подвійне американське та данське громадянство. Він заявляв, що виріс, розмовляючи англійською та іспанською мовами, і іноді відчуває, що, розмовляючи іспанською, він «може краще проникнути в суть справи»[6].

Віґґо Мортенсен був одружений із вокалісткою панк-групи X Крістін (Іксен) Червенкою. Вони познайомилися в 1986 році на зйомках фільму «Порятунок!», одружилися 1987-го, розлучилися 1998 року. 28 січня 1988 в пари народився син Генрі Блейк Мортенсен.

З 2009 року він перебуває у стосунках з іспанською акторкою Аріадною Хіль. Хоча пара проживає в Мадриді, Мортенсен проводить багато часу в Сполучених Штатах, і заявив: «Я громадянин і давній мешканець Сполучених Штатів і прив'язаний до їхніх пейзажів, історії та людей»[7][8] У нього є власність у Сендпойнті, штат Айдахо, і він проводить там час, коли не знімається у фільмах [9].

Вільний від творчості час Мортенсен воліє проводити з родиною або на самоті, не беручи участі у «світському житті».

Спорт

[ред. | ред. код]

Мортенсен висловлював симпатію до асоціативного футболу, хокею з шайбою та бейсболу. Серед його улюблених команд — аргентинський клуб «Сан-Лоренсо де Альмагро»[10], англійська команда «Фулгем»[11], іспанська команда «Реал Мадрид»[12], турецька команда «Бешикташ»[13], а також збірні Аргентини та Данії[14]. Його улюблені футболісти — Дієго Марадона та Ектор «Бамбіно» Вейра[15]. Він є фанатом «Монреаль Канадієнс» і носив футболку «Канадієнс» під своїм костюмом протягом зйомок трилогії «Володар перснів»[16]. Він також є фанатом «Нью-Йорк Метс» і в інтерв'ю, присвяченому фільму «Дорога» 2009 року, був помічений в одязі, що вказував на його підтримку команди Австралійської футбольної ліги «Коллінгвуд Магпієс»[17]. Під час виступу на «Пізньому шоу з Девідом Леттерманом» він тримав плакат, що підтримував «Нью-Йорк Джаєнтс» з НФЛ.

Підтримка України

[ред. | ред. код]

У 2024 році з'являвся у футболках з тризубом на низці світових кінофестивалів, зокрема в Глазго та у Карлових Варах. «Ми підтримуємо їх [українців] проти російської агресії, проти людей, які їй потурають в Росії, а особливо за її межами» — сказав актор[18].

У червні 2024 року за особистим бажанням приїхав до Чернівців, на кінофестиваль Миколайчук Open, де презентував свій фільм «До кінця світу»[19].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
На Міжнародному кінофестивалі у Торонто, 2008 рік
На Венеційському кінофестивалі, 2009 рік
2010 рік
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2023 ф До кінця світу The Dead Don't Hurt Гольґер Ольсен
2023 ф Еврика Eureka Мерфі
2022 ф Тринадцять життів Thirteen Lives Річард Стентон
2022 ф Злочини майбутнього Crimes of the Future Сол Тензер
2020 ф Падіння Falling Джон Пітерсон
2018 ф Зелена книга Green Book Тоні Ліп
2016 ф Капітан Фантастік Captain Fantastic Бен
2014 ф Далеко від людей Loin des hommes Дару
2014 ф Хауха Jauja Гуннар Дінесен
2014 ф Дволикий січень The Two Faces of January Честер
2012 ф У всіх є план Todos tenemos un plan / Everybody Has a Plan Агустін / Педро
2012 ф У дорозі On the Road Old Bull Lee / Вільям Барроуз
2011 ф Небезпечний метод A Dangerous Method Зигмунд Фрейд
2009 ф Дорога The Road чоловік
2008 ф Хороший Good Джон Гальдер
2008 ф Аппалуза Appaloosa Еверет Гітч
2007 ф Порок на експорт Eastern Promises Ніколай
2006 ф Капітан Алатрісте Alatriste Діего Алатрісте
2005 ф Виправдана жорстокість A History of Violence Том Столл
2004 ф Ідальго Hidalgo Френк Гопкінс
2003 ф Володар перснів: Повернення короля The Lord of the Rings: The Return of the King Араґорн
2002 ф Володар перснів: Дві вежі The Lord of the Rings: The Two Towers Араґорн
2002 вг Володар перснів: Дві вежі (гра) The Lord of the Rings: The Two Towers Араґорн (голос)
2001 ф Володар перснів: Хранителі Персня The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring Араґорн
2000 ф 28 днів 28 Days Едді Бун
1999 ф Прогулянка по Місяцю A Walk on the Moon Волкер Джером
1998 ф Психо (1998) Psycho доктор Сем Луміс
1998 ф Ідеальне вбивство A Perfect Murder Девід Шоу
1997 ф Зброя мого брата La pistola de mi hermano / My Brother's Gun Хуаніто
1997 ф Солдат Джейн GI Jane майстер чиф Джон Джеймс Аргейл
1997 тф Невловимий Vanishing Point Джиммі Ковальські
1996 ф Денне світло Daylight Рой Норд
1996 ф Альбіно Алігатор Albino Alligator Гай Фукард
1996 ф Портрет леді The Portrait of a Lady Каспар Гудвуд
1995 ф Буравчик Gimlet чоловік
1995 ф Чорний оксамитовий костюм Black Velvet Pantsuit наркоман
1995 ф Темний полудень The Passion of Darkly Noon Клей
1995 ф Багряний приплив Crimson Tide Вепс
1995 ф Пророцтво The Prophecy Люцифер
1994 ф Команда / Екіпаж The Crew Філліп
1994 ф Євангеліє від Гаррі Gospel According to Harry Вес
1994 ф Плутанина Floundering безпритульний
1993 ф Американський якудза American Yakuza Нік Дейвіс / Девід Брандт
1993 ф Шлях Карліто Carlito's Way Лейлін
1993 ф Молоді американці The Young Americans Карл Фрейзер
1993 ф Точка кипіння Boiling Point Ронні
1992 ф Рубін Каїра Ruby Cairo Джонні Фаро
1991 ф Індіанець-утікач The Indian Runner Френк Робертс
1990 кф Якось на Блакитному Місяці Once in a Blue Moon
1990 ф Дзеркальна шкіра The Reflecting Skin Камерон Дав
1990 ф Молоді стрільці 2 Young Guns II Джон Вільям По
1990 ф Техаська різанина бензопилою 3 Leatherface: Texas Chainsaw Massacre III Текс
1989 ф Пастка Tripwire Ганс
1988 ф Свіжі коні Fresh Horses Ґрін
1987 ф В'язниця Prison Бйорк / Форсайт Електроудар
1987 ф Порятунок Salvation!: Have You Said Your Prayers Today? Джером Стемпл
1987 с Поліція Маямі Miami Vice детектив Едді Трамбулл
1985 с Позакласні заняття: спеціальні випуски ABC ABC Afterschool Specials Тім
1985 ф Свідок Witness Мозес Гохлайтнер
1984 с Джордж Вашингтон (міні-серіал) George Washington лейтенант Лебеф
1985 с У пошуках завтрашнього дня Search for Tomorrow Бреґґ

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. ↑ https://www.ara.cat/cultura/Viggo-Mortensen-Omnium-interessen-catalanes_0_2537146491.html
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  5. ↑ Вігго Мортенсен дебютує як режисер у фільмі «Падіння». Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  6. ↑ 10 Questions for Viggo Mortensen - TIME. web.archive.org. 13 вересня 2010. Процитовано 3 листопада 2024.
  7. ↑ How Viggo Mortensen Mastered the Art of Not Giving a F*ck. Esquire (амер.). 25 травня 2016. Процитовано 3 листопада 2024.
  8. ↑ Paiella, Gabriella (1 лютого 2021). Viggo Mortensen on 'Falling' and the Time He Was Found in the Woods as a Baby. GQ (амер.). Процитовано 3 листопада 2024.
  9. ↑ A Visit with Viggo . . . web.archive.org. Процитовано 3 листопада 2024.
  10. ↑ "Me gustaría filmar en la Argentina". web.archive.org. 8 грудня 2006. Процитовано 3 листопада 2024.
  11. ↑ MacKenzie, Steven (10 червня 2015). Viggo Mortensen: "It’s good to have your world turned upside down". Big Issue (амер.). Процитовано 3 листопада 2024.
  12. ↑ Viggo Mortensen, who played Aragorn in Lord of the Rings, says he 'loathes' Chelsea's Jose Mourinho | ESPN Blogs | ESPN.co.uk. web.archive.org. 22 липня 2017. Процитовано 3 листопада 2024.
  13. ↑ ŞAHİN, Fotoğraf ve haber: İbrahim (12 листопада 2012). Hollywood’da doğdu Beşiktaşlı oldu. www.hurriyet.com.tr (тур.). Процитовано 3 листопада 2024.
  14. ↑ Mortensen stopped by airport security. Digital Spy (брит.). 30 травня 2012. Процитовано 3 листопада 2024.
  15. ↑ User, Legacy. Viggo Mortensen’s heroes — yes, all of them. www.boston.com (амер.). Процитовано 3 листопада 2024.
  16. ↑ 'Hockey is my religion, the Canadiens are my god'. The Globe and Mail (en-CA) . 23 січня 2009. Процитовано 3 листопада 2024.
  17. ↑ The final seduction. The Age (англ.). 4 квітня 2009. Процитовано 3 листопада 2024.
  18. ↑ Зірка «Володаря перснів» Вігго Мортенсен одягнув футболку з тризубом на кінофестиваль у Глазго
  19. ↑ «Сам захотів приїхати»: голлівудський актор Мортенсен, який презентував фільм на фестивалі в Чернівцях

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Вігго Мортенсен на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вігго_Мортенсен&oldid=43957830