Перейти до вмісту

Вікторія Спартц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вікторія Спартц
Victoria Spartz
Конгресвумен Палати представників США від 5-го округу Індіани
Нині на посаді
На посаді з3 січня 2021
ПрезидентДжо Байден
ПопередникС'юзан Брукс[en]
Сенаторка штату Індіани[en]
1 жовтня 2017 — 17 листопада 2020
ПрезидентДональд Трамп
ПопередникЛюк Кенлі[en]
НаступникСкотт Болдвін[en]
Народився6 жовтня 1978(1978-10-06) (46 років)
Носівка, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Виборчий округІндіана
Відомий якполітична діячка
КраїнаСРСР, Україна і США
Національністьукраїнка[1]
Alma materКиївський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана (B.S., MBA)
Університет Індіани – Університет Перд'ю Індіанаполіс[en] (MAcc[en])
Політична партіяРеспубліканська партія
БатькоАнатолій Кульгейко[1][2]
МатиСвітлана Кульгейко
У шлюбі зДжейсон Спартц
ДітиАнна-Ліліана та Вікторія-Інгрід
spartz.house.gov
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Вікто́рія Спа́ртц (англ. Victoria Spartz, до шлюбу Кульгейко[2], нар. 6 жовтня 1978(19781006)[3], місто Носівка, Чернігівщина, УРСР) — політичний діяч у США українського походження, член Палати представників США від 5-го округу Індіани (117-го скликання Конгресу США[en]), член Республіканської партії. Вона стала першою в історії етнічною українкою, обраною до Конгресу США[4]. Раніше займалася підприємництвом у галузі нерухомості й сільського господарства, а також була сенатором штату Індіана.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]
Президент США Джо Байден підписує Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року в Овальному кабінеті Білого дому, округ Колумбія, 9 травня 2022 р. Ліворуч Еліса Слоткін[en] та Камала Гарріс, праворуч Бен Кардін та Вікторія Спартц[5]

До 5 років жила з батьками й зі своїми дідусем Михайлом Микитовичем та бабусею Любов'ю Олександрівною Сороколітами в Носівці. Потім батьки — Анатолій та Світлана (до шлюбу Сороколіт) Кульгейки переїхали в Чернігів, де Вікторія закінчила з золотою медаллю Ліцей № 15[6].

Вищу освіту здобула в Київському національному економічному університеті та має диплом із відзнакою[2].

2000 року переїхала до США, у 2006 році стала громадянкою США, здобула диплом магістра з професійної бухгалтерії університету Індіани в Індіанаполісі, залишилася там викладати. Працювала в бізнесі та державних установах — аж до посади головного посадовця з фінансів Служби прокурора Індіани.

На державній службі у США

[ред. | ред. код]

Після обрання до Сенату штату Індіана[en] (у вересні 2017 року) пішла з посади — щоб уникнути конфлікту інтересів. Також є головою Республіканської партії округу Гамільтон.

У Сенаті Індіани вона змінила 72-річного Люка Кенлі[en], який пішов на пенсію. Спартц перемогла шістьох інших кандидатів, включаючи Дена Шмідта, який раніше працював із колишнім губернатором Майком Пенсом, а також Меґан Уайлз, президентку Ради міста Ноблсвіль, чию кандидатуру підтримав сенатор Люк Кенлі[7].

У листопаді 2020 року Спартц обрали до Палати представників Сполучених Штатів від 5 округу штату Індіана. Вона почала виконувати обов'язки члена Палати представників у січні 2021 року й стала першою етнічною українкою в Конгресі Сполучених Штатів[8].

На проміжних виборах до Палати представників США 8 листопада 2022 Вікторія Спартц зберегла своє місце в Конгресі США від 5 округу штату Індіана[9]. Вона перемогла свою суперницю-демократку Джанін Лі Лейкз з великим відривом, набравши понад 60 % голосів[10].

Діяльність під час вторгнення Росії в Україну

[ред. | ред. код]

Спартц стала однією із перших офіційних осіб США, що назвали дії Росії в Україні «воєнними злочинами»[11][12], а російське вторгнення «божевільним геноцидом українського народу»[13][14]. На момент вторгнення її родина, Кульгейки, досі перебувала на Чернігівщині, яка на той час перебувала у блокаді Росії[15]. На початку березня 2022 року будинок, де мешкала її 95-річна бабуся, постраждав від російських бомбардувань[16].

Разом із сенатором США Стівом Дейнсом стала першою з офіційних представників США, хто відвідав Україну після початку повномасштабного вторгнення Росії[17]. Також є єдиною серед законодавців США, хто відвідав прифронтові зони[18]. Загалом, упродовж квітня-травня 2022 року шість разів відвідала Україну, разом із неоголошеним візитом до Бучі із сенатором США Стівом Дейнсом і візитом до Львова, Києва та Одеси з конгресменом Тімом Волбергом[19][20][21].

9 травня 2022 року взяла участь в урочистій церемонії підписання в Овальному кабінеті Білого дому Закону про ленд-ліз для захисту демократії Україною[22]. Закон підписано в символічну дату для Росії, яка понині святкує перемогу сталінського СРСР над гітлерівською Німеччиною (в Європі вшановують пам'ять загиблих у Другій світовій війні 8 травня)[23].

У липні 2022 року Вікторія надіслала листа президенту Джо Байдену з проханням надати інформацію щодо наглядових процедур, які здійснюються щодо керівника Офісу президента Зеленського Андрія Єрмака[24][25]: «На підставі різноманітних розвідувальних даних, дій Єрмака в Україні та його ймовірних угод із Росією, Конгресу необхідно терміново отримати цю інформацію, щоб підтвердити або спростувати різні серйозні звинувачення»[26]. Проте 9 липня конгресвумен від демократів з 9 округу Огайо Марсі Каптур підтримала Зеленського в його вмінні обирати лояльних посадових осіб та назвала підозру у зв'язках Єрмака з Росією «необачною допомогою» Володимиру Путіну[27]. В ОПУ, керівником якого був фігурант скандалу Андрій Єрмак, заявили, що розбиратися з ймовірною проросійською діяльністю пана Єрмака — справа американців[28].

18 січня 2023 Спартц звернулася до адміністрації Президента США Джо Байдена з закликом надати Україні ракетні системи GMLRS і ATACMS оскільки «найближчі шість місяців стануть вирішальними для України»[29].

Саботаж підтримки України

[ред. | ред. код]

В Україні Вікторію Спартц звинувачували у саботуванні і недостатній підтримці України[30]. 1 жовтня 2022 року Спартц голосувала проти виділення $12 млрд для України[31]. 13 лютого 2024 року в ефірі CNN заявила, що виступає проти законопроєкту з виділення Україні військової допомоги на суму $60 мільярдів, натомість закликала надати Україні зброї, хоча, за її власними словами, вона не читала законопроєкт[32][33][34][35]. 17 квітня подала п'ять поправок, які мали на меті зменшити пакет допомоги Україні[36][37]. 20 квітня голосувала проти виділення допомоги Україні[38].

Скандали

[ред. | ред. код]

5 червня 2024 року згідно інформації, опублікованій у Politico, комітет з етики Палати представників США провів попередні розслідування поводження конгресвумен Вікторії Спартц із підлеглими у відповідь на скарги щодо ймовірного «жорстокого поводження» і «загальної токсичності»[39]. 2 липня стало відомо що Вікторія отримала судову повістку після того, як в її сумці в аеропорту Вашингтона знайшли пістолет[40].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Під час навчання на бакалавраті зустріла Джейсона Спартца в потязі до Москви, коли після практики в Польщі їхала в гості до тітки. Одружилася у 2000 році у США. Мають двох дочок Анну-Ліліану та Вікторію-Інгрід, проживають у Ноблсвіллі в штаті Індіана[2], де народився Джейсон. Мати Джейсона — громадянка Німеччини, його батьки познайомилися після Другої світової війни[41].

Після переїзду батьків та молодшої (на 9 років) сестри Інни із власним чоловіком до Америки, в Україні залишились дві бабусі Вікторії віком 90 та 97 років і дідусь[42].

Правнучка Олександра Івановича Гейка (1910—1943), командира партизанського взводу з'єднання «За Батьківщину», а напередодні Другої світової війни — голови Носівської сільради, який героїчно загинув, рятуючи пораненого побратима[43][44].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Родом із Носівки: дитинство та історія переїзду до США, першої українки-конгресвумен (укр.). Суспільне Новини. 6 листопада 2020. Процитовано 06 листопада 2020.
  2. ↑ а б в г Вікторія Спартц: як українка потрапила в Конгрес і до чого тут потяг у Москву (укр.). BBC News Україна. 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  3. ↑ Victoria Spartz (англ.). Біографічний довідник Конгресу США[en]. Процитовано 12 липня 2022.
  4. ↑ Як українка з Чернігівщини потрапила в Конгрес США і до чого тут потяг у Москву. BBC News Україна (укр.). Процитовано 14 лютого 2024.
  5. ↑ Biden Signs Law to Speed Up Ukraine Aid (англ.). Голос Америки. 9 травня 2022. Процитовано 09 травня 2022.
  6. ↑ Америка очима носівських пенсіонерів (укр.). Інформаційний портал Чернігівщини. Процитовано 12 липня 2022.
  7. ↑ Українка стала сенатором штату Індіана, США. Голос Америки. 7 вересня 2017. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  8. ↑ Вперше в історії українка стала членом парламенту США [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.], УП, 5 листопада 2020
  9. ↑ Jill Sheridan (8 листопада 2022). U.S. Representatives Carson and Spartz retain their seats (англ.). wfyi.org. Процитовано 17 листопада 2022.
  10. ↑ Вікторія Спартц переобралась до Конгресу США від республіканців. Європейська правда. 9 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
  11. ↑ Zengerle, Patricia (2 березня 2022). U.S. lawmakers join calls for war crimes probe of Russia. Reuters (англ.). Процитовано 7 травня 2022.
  12. ↑ Carney, Jordain (2 березня 2022). Graham offers Senate measure urging Putin to be investigated for war crimes. The Hill (амер.). Процитовано 7 травня 2022.
  13. ↑ Spartz Introduces Bipartisan Bicameral Resolution to Investigate War Crimes Committed by Putin’s Military Commanders (англ.). Офіційний вебпортал Палати представників США. 9 березня 2022. Процитовано 09 березня 2022.
  14. ↑ Griffiths, Brent D. (1 березня 2022). Ukrainian-American Rep. Victoria Spartz makes an emotional plea for stronger US action: 'This is a genocide of the Ukrainian people by a crazy man'. Business Insider (амер.). Процитовано 2 березня 2022.
  15. ↑ Rafford, Claire (2 березня 2022). Rep. Victoria Spartz delivers emotional speech as Russia wages war on Ukraine. Indianapolis Star (амер.). Процитовано 30 березня 2022.
  16. ↑ Brown, Lee (3 березня 2022). Dashcam shows flurry of rockets in Chernihiv, Ukraine, that killed at least 33. New York Post (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  17. ↑ As two U.S. lawmakers visit Kyiv, the trip’s organizer says he hopes more officials, and weapons, will follow (англ.). Нью-Йорк таймс. 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  18. ↑ Перша українка в палаті представників Конгресу США відвідала прифронтові зони (укр.). #Букви. 16 травня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  19. ↑ Spartz: Kyiv Should Better Support its Heroic Army and Mr. Yermak Should Resign Statement from Congresswoman Victoria Spartz (англ.). Офіційний вебпортал Палати представників США. 12 липня 2022. Процитовано 12 липня 2022.
  20. ↑ Kramer, Andrew E. (14 квітня 2022). As two U.S. lawmakers visit Kyiv, the trip’s organizer says he hopes more officials, and weapons, will follow. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 7 травня 2022.
  21. ↑ Burke, Melissa Nann. After visit to Ukraine, Walberg says it can win war if West provides more resources. The Detroit News (амер.). Процитовано 7 травня 2022.
  22. ↑ Байден підписав ленд-ліз для України (укр.). Суспільне Новини. 9 травня 2022. Процитовано 09 травня 2022.
  23. ↑ Biden signs law aimed at streamlining US military aid to Ukraine (англ.). CNN. 9 травня 2022. Процитовано 09 травня 2022.
  24. ↑ Rep. Victoria Spartz twit
  25. ↑ Конгресвумен з України просить у Байдена пояснень щодо Єрмака. У Києві обурені (укр.). BBC News Україна. 9 березня 2022. Процитовано 09 березня 2022.
  26. ↑ В Конгресі США просять Байдена перевірити можливі зв'язки Єрмака з Росією (укр.). Цензор.нет. 9 липня 2022. Процитовано 09 липня 2022.
  27. ↑ Kaptur Statement in Support of President Zelenskyy, Presidential Officials (англ.). Офіційний вебпортал Палати представників США. 9 березня 2022. Процитовано 09 березня 2022.
  28. ↑ У Зеленського заявили, що претензії до Єрмака – це поки справа американців (укр.). Українська правда. 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  29. ↑ Spartz: President Biden Needs to Provide Longer-Range Capabilities to Ukraine to Deter Further Russian Aggression, інтернет сторінка конгресменки Вікторії Спартц на сайті Палати Представників США, 18 січня 2023
  30. ↑ Конгресвумен Спартц, яка зупиняла допомогу Україні, виграла республіканські праймеріз. Європейська правда (укр.). Процитовано 6 червня 2024.
  31. ↑ Спартц голосувала проти виділення $12 млрд для України. LB.ua. 2 жовтня 2022. Процитовано 6 червня 2024.
  32. ↑ Конгресвумен Спартц заявила, що не підтримає законопроєкт із $60 млрд для України, хоча не читала його. hromadske.ua (укр.). 13 лютого 2024. Процитовано 14 лютого 2024.
  33. ↑ Конгресвумен Спартц з України не читала і не підтримає закон про $60 млрд для Києва. glavred.net (укр.). Процитовано 14 лютого 2024.
  34. ↑ Конгресвумен Спартц: "Я не підтримую законопроєкт щодо України. Хоча його не читала". LB.ua. 14 лютого 2024. Процитовано 14 лютого 2024.
  35. ↑ CNN: противниця допомоги Україні йде з Конгресу США. www.unian.ua (укр.). Процитовано 14 лютого 2024.
  36. ↑ Опозиція Вікторії Спартц. Чому перша українка в Конгресі США не підтримала допомогу Україні
  37. ↑ Спартц пропонує прибрати частину військової допомоги Україні з проєкту Джонсона. Європейська правда.
  38. ↑ Чернігівка-когресвумен Спартц пояснила, чому не підтримала пакет допомоги для України. Новини про Чернігів та Чернігівську область (укр.). Процитовано 6 червня 2024.
  39. ↑ Свобода, Радіо (5 червня 2024). США: комісія з етики перевіряє конгресвумен з України Спартц через скарги підлеглих – Politico. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 червня 2024.
  40. ↑ Конгресвумен Вікторія Спартц отримала судову повістку через пістолет, виявлений в аеропорту. www.ukrinform.ua (укр.). 2 липня 2024. Процитовано 2 липня 2024.
  41. ↑ Erdody, Lindsey. 5th District candidate Spartz seizes chances to ‘challenge and fight’. Indianapolis Business Journal (англ.). Процитовано 7 травня 2022.
  42. ↑ A Ukrainian-born US congresswoman traveled to Kyiv to celebrate Easter with her 88-year-old grandmother (англ.). Нью-Йорк таймс. 24 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
  43. ↑ Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин: ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки: ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
  44. ↑ Буняк І. Я. Партизанська Носівщина. — ТОВ ВКП «Аспект», 2000.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вікторія Спартц
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікторія_Спартц&oldid=44030711