Галуни
| Галуни | |
|---|---|
 | |
| Ідентифікація | |
| Форма кристалів | октаедр |
 Галуни у Вікісховищі | |
Галуни́ приро́дні — мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію (найчастіше) і лужних катіонів (Na+, K+, NH+
4). У поширеному розумінні — всі подвійні солі сульфатної кислоти. Застосовується переважно алюмо-калієвий та хромовий галун.
Загальна формула MAl(SO4)2х12Н2О, де M — Na+, К+, NH+
4.
Розрізняють натрієві, калієві, амонієві галуни та інші. Форма реалізації — нальоти, вицвіти, плівки, рідше кристали. Колір білий, рідше рожевий. Твердість 2,5. Густина 1,60-1,75. Легкорозчинні.
При нагріванні гірських порід спочатку розплавляються у власній кристалізаційній воді, далі втрачають цю воду і перетворюються в так званий палений галун.
Утворюються при взаємодії сульфатної кислоти з алюмосилікатами в результаті сольфатарної і вулканічної діяльності, при вугільних пожежах, в посушливих місцях тощо. У природі зустрічаються рідко.
Використовуються в дубильному виробництві, хімічній промисловості, медицині як терпкий і припікний засіб, при фарбуванні тканин, для очищення вод тощо.
Галуни з давніх часів використовуються як протрави при фарбуванні вовняних і бавовняних пряжі і тканин. Завдяки тому, що солі тривалентних металів викликають денатурацію білків, галун використовуються як дубильний засіб в шкіряній промисловості при галунуванні, в фотопромисловості (для фотоемульсій на желатиновій основі) і в медицині як в'яжучий, припікаючий і кровоспинний засіб («галуновий олівець»).
У XX столітті палені галуни використовувалися як кровоспинна речовина після гоління. Окрім того, галун — натуральний антиперспірант, який замінює звичайні дезодоранти.
- NaAl(SO4)2·12 H2O
- KAl(SO4)2·12 H2O
- RbAl(SO4)2·12 H2O
- CsAl(SO4)2·12 H2O
- TlAl(SO4)2·12 H2O
- NH4Al(SO4)2·12 H2O
- KGa(SO4)2·12 H2O
- RbGa(SO4)2·12 H2O
- CsGa(SO4)2·12 H2O
- TlGa(SO4)2·12 H2O
- NH4Ga(SO4)2·12 H2O
- RbIn(SO4)2·12 H2O
- CsIn(SO4)2·12 H2O
- NH4In(SO4)2·12 H2O
- KTi(SO4)2·12 H2O
- RbTi(SO4)2·12 H2O
- CsTi(SO4)2·12 H2O
- NH4Ti(SO4)2·12 H2O
- KV(SO4)2·12 H2O
- RbV(SO4)2·12 H2O
- CsV(SO4)2·12 H2O
- NH4V(SO4)2·12 H2O
- NaCr(SO4)2·12 H2O
- KCr(SO4)2·12 H2O
- RbCr(SO4)2·12 H2O
- CsCr(SO4)2·12 H2O
- TlCr(SO4)2·12 H2O
- NH4Cr(SO4)2·12 H2O
- RbMn(SO4)2·12 H2O
- CsMn(SO4)2·12 H2O
- KFe(SO4)2·12 H2O
- RbFe(SO4)2·12 H2O
- CsFe(SO4)2·12 H2O
- TlFe(SO4)2·12 H2O
- NH4Fe(SO4)2·12 H2O
- KCo(SO4)2·12 H2O
- RbCo(SO4)2·12 H2O
- CsCo(SO4)2·12 H2O
- NH4Co(SO4)2·12 H2O
- RbRh(SO4)2·12 H2O
- CsRh(SO4)2·12 H2O
- RbIr(SO4)2·12 H2O
- CsIr(SO4)2·12 H2O
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Галуни // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Галуни // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Mineralienatlas — Alaun [Архівовано 19 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Галун [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 226. — 1000 екз.
