Дакія
| Дакія | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 60 до н. е. |
|---|---|
 | |
| Континент | Європа |
| Столиця | Сармізегетуза |
| Форма правління | монархія |
| Керівник виконавчої влади | Беребіста |
| Валюта | Cosond |
| Час/дата припинення існування | 106 |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 | |
 Дакія у Вікісховищі | |
45°42′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 45.700° пн. ш. 26.500° сх. д.
Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля Дакія збігалася з територією розселення даків, яка згодом стала римською провінцією Дакія. Сучасна західна частина Румунії.
Найвидатнішими вождями племені даків свого часу були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармізегетуза.
Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я.
В I століття до н. е. ґети й об'єдналися в одне політичне утворення — сильну державу Буребисти (Бурвісти), що відзначилася руйнівними походами до навколишніх земель (серед інших — руйнування Ольвії й інших грецьких колоній аж до Аполонії). Розпавшись після смерті Буребисти, ця ґетсько-дакійська держава знову набуває великої сили наприкінці І століття під владою Децебала, талановитого організатора й політика, що в союзі з іншими сусідніми народами розпочинає боротьбу з Римом (в 80-х рр.). Напочатку війна йшла для нього успішно (за імператора Доміціана). Але, відновлена Траяном, хоч і з великими втратами для Риму, закінчилась знищенням дакійської держави (бл. 106 p.). На місці самостійної держави було утворено римську провінцію Дакію, яку почали колонізувати переселенцями з інших провінцій. Римська імперія доволі швидко романізувала даків та витіснила їхню мову, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина.
Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом, тим часом як чорноморське узбережжя, себто грецькі колонії, як Тіра, Ольвія й інші, належали до Нижньої Мезії. Головним огнищем римської колонізації й римського життя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама (Самош).
Римська окупація Дакії тривала трохи більш як півтора століття. Увесь цей час Дакія залишалася відокремленим передовим укріпленням Римської держави (від провінції Панонії її відділяла територія язигів між Дунаєм і Тисою); втримувати її було дуже важко, і коли в середині III ст. з потужною силою розпочались напади на Римську державу сусіднїх народів, Авреліан, для полегшення оборони, відмовився від цієї провінції. Римське і романізоване населення виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274), а щоб втрата була менш болючою, утворено нову провінцію Дакію на правому боці Дунаю в Мезії.
Історія зберегла пам'ять про ті часи, на стінах колони Траяна в Римі, а також тріумфальний пам'ятник в Адамклісі. Римських завойовників заманили в Дакію її природні багатства, можливість вирощувати різноманітні культури. Історія також донесла до нас правду про загибель хороброго вождя Децебала, який не здався в руки завойовникам, пронизавши себе мечем. Так даки й римляни стали предками румунського народу, а Децебал і Траян — його історичними героями. У склад давньої Дакії входило і сучасне Закарпаття.
Село Мала Копаня, що на Виноградівщині — городище I сторіччя до Р. Х. — I сторіччя по Р. Х.. Історична назва Малокопанського городища Сетідава. Утворення городища пов'язане з розширенням Дакійської держави. У кінці II—I сторіччі до Р. Х. на Закарпатті були засновані інші дакійські городища:
- у Закарпатській області України: Солотвино-Читаття (Четатя), Мала Копаня та Біла Церква (відкрито 2005 року)[1][2],
- у Словаччині — Земплін,
- у Румунії Ончешті-Четецява.
До дакійської експансії на північ Закарпаття контролювало місцеве фракійське плем'я — костобоки.[1]
- ↑ а б На Закарпатті понад 35 років ведуться розкопки історичної пам'ятки Х століття до н. е. європейського значення @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Мапа дакійських городищ Закарпаття.
- Дакия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- История Румынии / И. Болован, И.-А. Поп (координаторы) и др. / Пер. с рум. — М. : Весь мир, 2005. — 680 с. — (Национальная история). (рос.)
- Хронология двух войн Траяна в Дакии [Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Бондарь Р. Д., «Из истории дакийских войн и сооружения Tropaeum Traiani в Нижней Мёзии [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
- Бондарь Р. Д., «Из истории создания дунайского лимеса римской провинции Дакия [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]»
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Молдову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |