Дрімлюга іспанський
| Дрімлюга іспанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Caprimulgus ruficollis Temminck, 1820 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дрімлюга іспанський[2] (Caprimulgus ruficollis) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Гніздиться на Піренейському півострові і в регіоні Магрибу, зимує в Західній Африці.
Довжина птаха становить 29-32 см, з яких 16 см припадає на хвіст, розмах крил 53-68 см. Забарвлення переважно сіре, поцятковане охристими, каштановими і чорними смужками. Нижня частина тіла смугаста. Над очима світло-сірі "брови", на горлі біла пляма. На ший рудий "комір". На крилах і на крайніх стернових перах білі плями, які у самців більші, ніж у самиць. Молоді птахи мають більш сірувате забарвлення, білі плями на горлі у них відсутні, а білі плями на крилах і хвісті менші. Представники підвиду C. r. desertorum є дещо блідішими, ніж представники номінативного підвиду, а також вирізняються забарвленням стернових пер: чорні і оранжеві смуги на них однакової довжини, тоді як у представників підвиду C. r. ruficollis чорні смуги є ширшими за оранжеві. Загалом іспанскі дрімлюги є схожими на звичайних дрімлюг, однак виразняються більшими розмірами і довшим хвостом, а також рудуватим "коміром".
Виділяють два підвиди:[3]
- C. r. ruficollis Temminck, 1820 — Піренейський півострів (переважно 2 південні третини), північ Марокко;
- C. r. desertorum Erlanger, 1900 — північний схід Марокко, північ Алжиру і Туніс.
Іспанські дрімлюги гніздяться в Іспанії, Португалії, Марокко, Алжирі і Тунісі. Взимку вони мігрують на південь, крізь Сахару до південної Мавританії, Малі, Сенегалу, Гамбії і Гвінеї-Бісау. Деякі популяції Марокко є осілими. Бродячі птахи спострігалися в інших країнах Середземномор'я, на Балеарських і Канарських островах. Іспанські дрімлюги живуть в середземноморських чагарникових заростях, сухих соснових рідколіссях, оливкових і дубових гаях, в напівпустелях і пустелях. Зустрічаються на висоті до 100 м над рівнем моря, в горах Сьєрра-Невада на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Іспанські дрімлюги ведуть нічний і присмерковий спосіб життя, живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження в Іспанії і Португалії триває з кінся трання до початку серпня, в Північній Африці з середнини травня по серпень. Відкладають яйця просто на голу землю, в невелику заглибину. В кладці 2 світло-сірих яйця, поцяткованих темними плямками, розміром 32×23 мм.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція іспанських дрімлюг становить від 575 до 805 тисяч птахів, з яких в Європі мешкає від 202 до 281 тисяч птахів (35% від загальної популяції).
- ↑ BirdLife International (2016). Caprimulgus ruficollis. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
- Ageing and sexing (PDF; 3.1 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Foto de un Chotacabras pardo. Visto el 18 de mayo de 2009.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |