Збройні сили Сирії
Збройні сили Сирії | |
---|---|
القوات المسلحة العربية السورية | |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Сирії Повітряні сили Сирії Військово-морські сили Сирії Війська ППО Сирії Військова розвідка Сирії | |
Командування | |
Верховний головнокомандувач | Президент Башар аль-Асад |
Міністр оборони | генерал Фахд Яссем аль-Фреїдж |
Начальник генерального штабу | генерал-лейтенант Алі Абдалла Айюб |
Людські ресурси | |
Вік | 18-49 |
Призов | 1-3 роки |
Активні службовці | 169 000 (2013)[1] |
Резерв | 11 550 588 (2011) |
Витрати | |
Відсоток у ВВП | 5% (2011) |
Промисловість | |
Закордонні постачальники | Росія, КНДР, Єгипет, Вірменія, Білорусь, Іран, Куба, Еритрея, Венесуела, Китай |
Річний імпорт | невідомо |
Річний експорт | скоріше всього відсутній |
Історія | |
Арабо-ізраїльська війна 1948-1949 Шестиденна війна Війна на виснаження Чорний вересень в Йорданії Війна Судного дня Громадянська війна в Лівані Ліванська війна Ісламське повстання у Сирії Сирійська окупація Лівану[en] Війна в Перській затоці Громадянська війна в Сирії | |
Збройні сили Сирії у Вікісховищі |
Збройні сили Сирії (араб. القوات المسلحة العربية السورية) — військова організація Сирійської Арабської Республіки, призначена для захисту держави від зовнішніх загроз і підтримки її територіальної цілісності. За конституцією Сирії верховним головнокомандувачем збройних сил є президент Сирії. Утворені у 1946 році.
Чисельність на 2013 рік становить 169 000[1]. Призовний вік становить 18—49 років. Термін служби — 1—3 роки. Станом на 2011 рік здатні до військової служби 501 410 чоловік[2], запас становить 11 550 588 чоловік.
Військовий бюджет, станом на 2005 рік — 0,858 − 1,0 млрд дол., що становить до 5% ВВП.
Складаються з трьох корпусів (1 корпус, 2 корпус і 3 корпус), 10 дивізій:
- 1-ша бронетанкова дивізія
- 3-тя бронетанкова дивізія
- 4-та механізована дивізія
- 5-та бронетанкова дивізія
- 6-та бронетанкова дивізія
- 7-ма механізована дивізія
- 8-ма бронетанкова дивізія
- 9-та бронетанкова дивізія — брала участь у звільненні Кувейту у 1991 році
- 10-та механізована дивізія
- 11-та бронетанкова дивізія
- 14-та окрема спеціальних сил дивізія з 10 окремими спеціальних сил полків
- окрема дивізія республіканської гвардії (у складі 1 механізованої бригади, 3 бронетанкових бригад і 1 артилерійського полку)
У кожній механізованій дивізії 1 механізована і 2 моторизованих бригади.
- 4 окремих стрілецькі бригади
- 2 окремих артилерійські бригади
- 2 окремі протитанкові бригади
- 3 ракетних («земля-земля») бригади (кожна з 3 батальйонами)
- 1 бригада озброєна Фрог-7
- 2-га — СС-21 «Скараб»
- 3-тя — "Скад-Б/Ц/Д
- 2 окремі ракетні бригади берегової оборони (вважається, що Сирія отримала з Ірану установки C-802 і 100 ракет)
- 1 бригада озброєна 4 установками СС-Ц-1Б Сепал
- 2 бригада — 6 установками П-15 Терміт, альтернативним призначенням СС-Ц-3 'Styx'
- 1 прикордонна бригада
- 4750 танків (1600 Т-72, 1000 Т-62, 2150 Т-55);
- 800 бойових розвідувальних машин БРДМ-2
- 2200 БМП (100 БМП-2, 2100 БМП-2)
- 1600 БТР (БТР-152, БТР-70, БТР-60, БТР-50)
- 710 гармат (10 — 180-мм гармата С-23; 600 — 130-мм польових гармат М-46; 100 — 122-мм А-19)
- 1020 гаубиць (20 — 152-мм гаубиця Д-20; 400 — 122-мм М-30; 600 — 122-мм Д-30)
- 430 САУ (50 — 152-мм «Акація», 380 — 122-мм «Гвоздика»)
- 710 мінометів (10 — 240-мм М-240, 100 — 160-мм М-160, 400 — 160-мм М1943, 200 — 82-мм)
- 480 ракетних установок залпового вогню (280 — 122-мм БМ-21, 200 — 107-мм тип-63)
- 62 тактичних ракет «земля-земля» (18 — Фрог-7, 18 — СС-21, 26 — Скад-Б, Скад-Ц (до 500 км) і Скад-Д (до 700 км))
- понад 3500 протитанкових ракетних систем (2000 — АТ-3 Саггер, 150 — АТ-4 Спігот, 40 — АТ-5 Спандрел, АТ-7 Саксхорн, А-14 Корнет, 200 — франко-німецьких Милан)
- протитанкові гранатомети РПГ-29, РПГ-7
- 400 ЗСУ (23-мм ЗСУ-23-4, подвійна 57-мм ЗСУ-57-2)
- 1650 зенітних артилерійських установок (25 — 100-мм КС-19, 675 — 57-мм С-60, 650 — 23-мм ЗСУ-23-3, 300 — 37-мм М1939)
- понад 4100 переносних зенітних ракетних систем (СА-18, 100 — СА-14, 4000 — СА-7)
- понад 120 самохідних ЗРК (зенітних ракетних комплексів) (СА-22, СА-19, 35 — СА-13, 20 — СА-9, 56 — СА-8)
На озброєнні ВПС Сирії 765 літаків і ґвинтокрилів: 486 бойових літаків, 98 бойових ґвинтокрилів, 85 навчальних і транспортних літаків, 100 транспортних ґвинтокрилів.
- 416 винищувачів:
- 70 штурмовиків:
- 64 навчально-тренувальний літак:
- 23 — Аеро Л-39 Альбатрос (Чехословаччина)
- 35 — MBB 223 Flamingo (Німеччина)
- 6 — MFI-17 Mushshak (Пакистан)
- 21 військово-транспортний літак:
- 4 — Ан-26
- 4 — Іл-76
- 2 — Dassault Falcon 20 (Франція)
- 1 — Dassault Falcon 900 (Франція)
- 4 — Ту-134
- 6 — Як-40
- 98 бойових ґвинтокрилів:
- 100 транспортних ґвинтокрилів:
- 275 ЗРК С-75 Двіна (до 45 км)
- 143 ЗРК С-125 Печора (3,5-35 км)
- 48 ЗРК С-200 (7-400 км)
- 60 ЗРК 9К33 Оса (до 15 км)
- 200 — переносних ЗРК Стріла-2
Тип ЛА | Кількість | Примітки |
---|---|---|
МіГ-21 | 12 | в т.ч. 6 МіГ-21біс, 1 МіГ-21УМ |
МіГ-23 | 5 | в т.ч. 4 МіГ-23БН, 1 МіГ-23МС |
L-39 | 12 | в т.ч. 10 L-39ZA |
Су-24МК | 2 | |
Су-22М | 4 | Су-22М4 11.02.13, Су-22М2 20.02.13, Су-22М3 25.07.13, Су-22М2 28.11.13 |
Ан-26 | 1 | 17.01.15 |
Мі-8/17 | 68 | |
Мі-25 | 3 |
Таблиця складена за даними сайту www.skywar.ru [3] станом на 16.03.2015.
19 кораблів і човнів:
- 2 фрегата «Петя ІІ»,
- 10 ракетних човнів:
- 2 «Оса І»
- 8 «Оса ІІ»
- 3 десантні суда-амфібії «Полночний Б»
- 4 тральщики
- 1 «Соня»
- 3 «Євгенія»
13 ґвинтокрилів (11 Мі-14ПЛ і 2 КА-28ПЛ)
За радянських часів середземноморська ескадра Чорноморського флоту перебувала у ВМБ Сирії.
- ↑ а б Syria's diminished security forces. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 30 серпня 2013.
- ↑ Military Strength of Stria. Globalfirepower.com. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 березня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)