Перейти до вмісту

Зигмунт Берлінг

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Берлінґ.
Зигмунт Берлінг
пол. Zygmunt Berling
Народився27 квітня 1896(1896-04-27)[1][3] або 27 червня 1896(1896-06-27)[4]
Ліманова, Республіка Польща
Помер11 липня 1980(1980-07-11)[1][2][…] (84 роки)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
ПохованняВійськові Повонзки
Країна Республіка Польща
Діяльністьофіцер
Alma materWyższa Szkoła Wojennad і Ягеллонський університет
Знання мовпольська[5]
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСпілка борців за свободу і демократію
ПосадаMember of the Sejm of the Polish People's Republicd[4]
Військове званнягенерал броні і генерал-лейтенант
ПартіяПольська об'єднана робітнича партія
Нагороди
орден Леніна орден Дружби народів медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Хрест Грюнвальда 1-го ступеня орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня орден Прапор Праці 1 ступеня орден Прапор Праці 2 ступеня Хрест Незалежності орден «Будівельників Народної Польщі» Хрест Хоробрих Medal of Victory and Freedom 1945 золотий хрест Заслуги Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі срібний хрест ордена Virtuti Militari Хрест Незалежності

Зиґмунт Берлінґ (пол. Zygmunt Henryk Berling; 27 квітня 1896, Ліманова — 11 липня 1980, Варшава) — польський воєначальник, генерал броні Війська Польського, генерал-лейтенант (СРСР, 13.03.1944).

У роки Другої світової війни — військовополонений Старобільського та Грязовецького (після згоди співпрацювати з НКВД) таборів; командувач 1-ю армією Війська Польського.

Історія

[ред. | ред. код]

Після укладення договору Сікорського-Майського 17 серпня 1941 року Берлінг був звільнений з в'язниці й призначений начальником штабу оновленої 5-ї піхотної дивізії, а потім командувачем тимчасового табору для польських солдатів в Красноводську.

Зростаюча напруга між урядом Владислава Сікорського в Лондоні і Йосипом Сталіним зрештою призвело до того, що багато хто з польських солдатів і понад 20000 польських цивільних осіб, що знаходилися на радянській території при генералові В. Андерсі, покинули Радянський Союз і сформували 2-й Польський корпус на Близькому Сході під британським командуванням.

З тих поляків, які не втекли разом з Андерсом за кордон, за участю Союзу польських патріотів були створені польські збройні сили, підлеглі радянському командуванню. Берлінг був призначений командиром 1-ї польської піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка. 26 липня 1943 року «Польовий суд» підконтрольний уряду Сікорського, визнав Берлінга і двох його товаришів-офіцерів, які теж залишилися в СРСР, дезертирами й заочно засудив їх до смертної кари за державну зраду.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118951831 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. ↑ а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000053637&find_code=SYS&local_base=ARS10
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зигмунт_Берлінг&oldid=41476916