Йоганнес Штайнгофф

Йоганнес Штайнгофф
Johannes Steinhoff
Йоганнес Штайнгофф в 1966 році.
Прізвисько	Макі (нім. "Macky")
Народження	15 вересня 1913(1913-09-15) Рослебен, Саксонія
Смерть	21 лютого 1994(1994-02-21) (80 років) Бонн
Поховання	Villip Cemeteryd
Країна	Третій Рейх  Німеччина
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе (Вермахт) Люфтваффе (Бундесвер)
Рід військ	військово-морські сили, винищувальна авіація
Роки служби	1934–1945 1955—1974
Звання	оберст генерал авіації
Формування	JG 26, JG 52, JG 77, Команда Новотні, JG 7, JV 44
Командування	II./JG 52, JG 77, JG 7
Війни / битви	Друга світова війна: Західний фронт Французька кампанія Битва за Британію Східний фронт Операція «Барбаросса» Сталінградська битва Середземномор'я Італійська кампанія Сицилійська операція Західний фронт Стратегічна повітряна оборона Рейху Операція «Боденплатте»
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» Нагрудний знак «За поранення» в золоті Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН Легіон Заслуг (Командор) (США) Командор ордена Почесного легіону Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Почесний Кубок Люфтваффе Кримський щит

Йоганнес Штайнгофф (нім. Johannes Steinhoff; нар. 15 вересня 1913, Рослебен, Саксонія — пом. 21 лютого 1994, Бонн) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Один з найрезультативніших асів Люфтваффе, здобув 176 перемог у повітряних боях. Оберст (1945) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1945). Після створення Бундесверу — один з керівників створення військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до генерала авіації Люфтваффе.

Біографія

В 1932—1934 роках навчався на філологічному факультеті Єнського університету. В 1934 році призваний на службу в рейхсмаріне. Направлений в Морську офіцерську школу, але в 1936 році домігся переводу в школу льотчиків. В 1939 році призначений командиром 10-ї ескадрильї 26-ї винищувальної ескадри, літав на винищувачі Bf 109 D.

18 грудня 1939 року одержав першу перемогу, збивши британський бомбардувальник «Веллінгтон». проявив себе талановитим командиром і організатором. Під час битви за Британію командував 4-ю ескадрильєю 52-ї винищувальної ескадри. Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. 1 березня 1942 року призначений командиром 2-ї групи своєї ескадри.

Після довгих місяців боїв на Східному фронті переведений в Північну Африку. З 1 квітня 1943 року — командир 77-ї винищувальної ескадри, дислокованої в Італії. Учасник боїв у Тунісі. Згодом став літати на реактивному винищувачі Me-262, на якому збив 6 ворожих літаків. З 1 грудня 1944 року — командир 7-ї винищувальної ескадри, оснащеної реактивними літаками. На початку 1945 року переведений в елітне з'єднання 44, яким командував Адольф Галланд. 18 квітня 1945 року при зльоті його винищувач вибухнув і Штайнгофф одержав дуже важкі опіки. Протягом двох років він переніс численні операції і довгі рокини не міг навіть закрити очі, поки в 1969 році йому не зробили нові повіки.

Всього за час бойових дій Штайнгофф здійснив 993 бойових вильоти і збив 176 літаків, з них 148 — на Східному фронті.

В 1947 році виписався з шпиталю і певний час займався бізнесом. В 1955 році одним з перших льотчиків поступив у ВПС ФРН. З 1956 року — заступник начальника штабу ВПС. З 1962 році направлений в НАТО в якості представника Німеччини, був начальником штабу ВПС НАТО в Центральній Європі, а потім інспектором авіації ФРН. 31 березня 1974 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
• Залізний хрест 2-го і 1-го класів
• Почесний Кубок Люфтваффе
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • Лицарський хрест (30 серпня 1941) — за 35 перемог.
  • Дубове листя (№ 115; 2 вересня 1942) — за 101 перемогу.
  • Мечі (№ 82; 28 липня 1944) — за 167 перемог.
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Кримський щит
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Італія)
• Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «900»
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Орден «За заслуги перед Італійською Республікою», командорський хрест (1967)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (4 липня 1972)
• Легіон Заслуг (США)

Вшанування пам'яті

6 жовтня 1994 року берлінські казарми ВПС перейменували на Казарми генерала Штайнгоффа.

18 вересня 1997 року ім'я Штайнгоффа присвоїли 73-й винищувальній ескадрі Люфтваффе.

Військова кар'єра

• 1934 — кадет-цур-зее
• 1936 — лейтенант
• ? 1940 — обер-лейтенант
• 30 серпня 1941 — гауптман
• ? — майор
• ? — оберст-лейтенант
• 1 жовтня 1944 — оберст

---

• 1956 — бригадний генерал
• 1962 — генерал-майор
• ? — генерал-лейтенант
• ? — генерал авіації

Див. також

• Список асів Люфтваффе Другої світової війни
• Список асів-пілотів Другої світової війни
• Герберт Ілефельд
• Генріх Ерлер
• Гюнтер Шак
• Теодор Вайссенбергер
• Ганс Філіпп
• Гельмут Ліпферт

Твори

• Wohin treibt die NATO? Probleme der Verteidigung Westeuropas. Hoffmann und Campe, Hamburg 1976, ISBN 3-455-08986-0.
• In letzter Stunde. Verschwörung der Jagdflieger Vom Widerstand der Jagdflieger gegen Reichsmarschall Göring. Listverlag 1974 (Erstausgabe); Flechsig, 2005, ISBN 3-88189-592-2.
• Die Straße von Messina. Tagebuch des Kommodore. Flechsig, 2005, ISBN 3-88189-593-0.
• Deutsche im Zweiten Weltkrieg. Zeitzeugen sprechen. (mit Peter Pechel, Dennis Showalter, Geleitwort von Helmut Schmidt) Schneekluth, München, 4. Auflage 1989, ISBN 3-7951-1092-0.
• mit Reiner Pommerin: Strategiewechsel: Bundesrepublik und Nuklearstrategie in der Ära Adenauer-Kennedy. Baden-Baden 1992 (Nuclear History Program), ISBN 978-3-7890-2787-1.
• Steinhoff, Johannes(2005). In letzter Stunde. Verschwörung der Jagdflieger Vom Widerstand der Jagdflieger gegen Reichsmarschall Göring (in German). Flechsig. ISBN 3-88189-592-2. ISBN 0-09-129620-X.

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.626 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
• Patzwall, Klaus D. & Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II (in German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schneekluth Munich(with Peter Pechel, Dennis Showalter, foreword by Helmut Schmidt) (4. Edition 1989). Deutsche im Zweiten Weltkrieg. Zeitzeugen sprechen. ISBN 3-7951-1092-0.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
• Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання

• Steinhoff, Johannes. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 9 червня 2013. (нім.)
• Штейнхоф Йоханнес (Johannes Steinhoff). на warbirds.ru. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 9 червня 2013. (рос.)
• Йоханнес Штайнхоф (Johannes Steinhoff). на allaces.ru. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 9 червня 2013. (рос.)
• Штейнхофф Йоганесс "Маки". на airwar.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 9 червня 2013. (рос.)
• Johannes Steinhoff. на luftwaffe39-45.historia.nom.br. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 9 червня 2013. (порт.)
• Steinhoff, Johannes [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди оберста Штейнхоффа (англ.)
• Steinhoff, Johannes «Macky»
• Johannes «Macky» Steinhoff [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Список известных побед
• Johannes Steinhoff [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.]

Відео

• Adolf Galland and Johannes Steinhoff interview [Архівовано 28 грудня 2011 у Wayback Machine.]