Карл-Єско фон Путткамер

Карл-Єско фон Путткамер
нім. Karl-Jesko von Puttkamer
Народився	24 березня 1900(1900-03-24) Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія
Помер	4 березня 1981(1981-03-04) (80 років) Нойрід, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Поховання	Вальдфрідгоф
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1917
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Сілезький Орел 2-го ступеня Хрест Левенфельда Орден морських заслуг (Іспанія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Офіцер Авіського ордена Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Офіцер ордена «Святий Олександр» Командор ордена Корони Італії Офіцер ордена Корони Італії Офіцерський хрест ордена Заслуг (Угорщина) Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами Золотий партійний знак НСДАП Нагрудний знак «За поранення» в чорному Балтійський хрест
Медіафайли у Вікісховищі

Карл-Єско фон Путткамер (нім. Karl-Jesko von Puttkamer; 24 березня 1900, Франкфурт-на-Одері — 4 березня 1981, Нойрід) — військово-морський діяч, керівний співробітник ОКМ, контр-адмірал (1943). Ад'ютант Адольфа Гітлера від крігсмаріне.

Біографія

2 липня 1917 року вступив добровольцем у ВМФ Німецької імперії. Учасник Першої світової війни, служив на лінкорі «Кайзерін». У 1918 році закінчив навігаційні курси в Мюрвіку. У 1919 році — член Добровольчого корпусу «Петерсдорф», учасник боїв з більшовиками в Курляндії.

Після демобілізації армії залишений на флоті та 1 січня 1921 отримав звання лейтенанта. З 1 травня 1925 року — груповий офіцер у військово-морському училищі в Мюрвіку. З 24 вересня 1926 року — в штабі командувача флотом. З 29 вересня 1928 року — командир міноносця «Альбатрос», з 15 жовтня 1931 року — командир міноносця «Морський орел». 27 вересня 1933 призначений офіцером зв'язку ВМФ при командуванні сухопутних військ в Берліні. З 1 липня 1935 року — 2-й ад'ютант і офіцер зв'язку ВМФ при А. Гітлера. 3 липня 1938 року направлений на службу на «Германіаверфт» в Кіль, а 17 вересня 1938 року почав командиром ескадреного міноносця «Ганс Лоді» і флаг-капітаном 4-ї флотилії ескадрених міноносців.

Перед початком Другої світової війни 23 серпня 1939 року призначений офіцером зв'язку ОКМ у ставці фюрера, а 1 жовтня 1939 перейменований в офіцери зв'язку ВМФ при фюрері і рейхсканцлері і Верховному головнокомандувачі. Постійно перебував при Гітлері, супроводжував його в усіх поїздках в якості ад'ютанта. У квітні 1945 року перебував в Імперській канцелярії. 21 квітня 1945 року втік через Зальцбург в «Берггоф». 8 травня 1945 здався американській владі. 12 травня 1947 року звільнений.

Нагороди

• Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Залізний хрест 2-го класу (11 вересня 1919)
• Сілезький орел 2-го ступеня
• Хрест Левенфельда
• Балтійський хрест
• Орден морських заслуг (Іспанія) 1-го класу, білий дивізіон (16 листопада 1928)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 жовтня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
• Авіський орден, офіцерський хрест (Португалія)
• Орден «Святий Олександр» 4-го ступеня (Третє Болгарське царство; 17 грудня 1936)
• Орден Корони Італії
  • офіцерський хрест (29 вересня 1937)
  • командорський хрест (19 січня 1939)
• Орден Заслуг (Угорщина), офіцерський хрест (12 серпня 1938)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з дубовим листям і мечами (Фінляндія; 11 червня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному (20 липня 1944)
• Золотий партійний знак НСДАП (1944)
• Німецький спортивний знак

Галерея

• 
  Адольф Гітлер зі своїм штабом (червень 1940). Путткамер — крайній ліворуч в задньому ряду (обличчя наполовину приховане кашкетом Вільгельма Кейтеля).
• 
  Путткамер — другий ліворуч (Вольфшанце, 15 липня 1944)
• 
  Гітлер відвідує Путткамера в лікарні після замаху 20 липня 1944 (кінець липня 1944)

Література

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Яуза, Эксмо. 2005.
• Манфред Кох-Хиллебрехт Homo Гитлер: психограмма диктатора. Переводчик: Гордиенко А. Н. Издательство: Попурри, 2003. ISBN 985-438-767-4, ISBN 3-442-75603-0.

Посилання

• Фотографії і нагороди Путткамера. [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]