Перейти до вмісту

Карл-Фрідріх Геккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл-Фрідріх Геккер
нім. Karl-Friedrich Gottlieb Höcker
Файл:Auschwitz-Richard Baer Karl Hocker Enno Lolling.jpg
Геккер — праворуч.
Народився11 грудня 1911(1911-12-11)
Пройсіш-Ольдендорф, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер30 січня 2000(2000-01-30) (88 років)
Люббекке, Мінден-Люббекке, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна Німецька імперія
 Третій Райх
 ФРН
Діяльністьбанкір, наглядач концентраційного табору, бухгалтер
Галузьнаціонал-соціалізм[1]
Знання мовнімецька
ЧленствоСС
Військове званняОберштурмфюрер
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Карл-Фрідріг Ґоттліб Геккер (нім. Karl-Friedrich Gottlieb Höcker; 11 грудня 1911, Енгерсгаузен, Провінція Вестфалія — ​​30 січня 2000, Люббекке, Північний Рейн-Вестфалія) — оберштурмфюрер СС, службовець таборів смерті Аушвіц і Майданек. З травня 1944 року — ад'ютант коменданта Аушвіца, який створив фотоальбом службовців концтабору, відомий сьогодні як Фотоальбом Геккера.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Енгерсгаузен (сьогодні — частина міста Пройсіш-Ольдендорф) в родині робітника, молодший з шести дітей. Батько Геккера загинув під час Першої світової війни.

Працюючи касиром в банку, Карл Геккер в 1933 році вступив в СС, в 1937 році — в НСДАП. Згодом він стверджував, що робив це тільки «заради кар'єри». Багато років працював на адміністративних посадах в різних концентраційних таборах.

У травні 1944 р став ад'ютантом коменданта Аушвіца Ріхарда Бера. Гьоккер зробив безліч фотографій посадових осіб Аушвіца (всі вони зображені в невимушеній обстановці, в основному — на відпочинку). Автор майже усіх наявних фотографій Йозефа Менгеле.

Після евакуації табору використовував підроблені документи, і в 1946 році був випущений на свободу з табору військовополонених. Працював банківським службовцем до тих пір, поки в 1960-х роках влада ФРН не виявила його.

Настільки високопоставленому службовцю Аушвіца загрожувало довічне ув'язнення. Суд, що відбувся у Франкфурті в 1965 році встановив, що Геккер не міг не знати про масові вбивства. Геккер категорично заперечував свою участь в селекції в'язнів (при селекції одна з колон формувалася безпосередньо для відправки в газові камери), хоча один зі свідків і стверджував, що в ній брав участь чиновник на прізвище «Геккер». В результаті безпосередню участь в масових вбивствах так і не було доведено. Геккер був засуджений лише «за пособництво» і вже в 1970 році звільнений.

Після звільнення продовжував працювати банківським службовцем, закінчивши кар'єру старшим касиром банку.

У 1989 році був засуджений судом округу Білефельд до 4 років в'язниці за співучасть у масових вбивствах в Майданеку (в 1943 р, як ад'ютант коменданта Мартіна Вайсса, відповідав за доставку в Майданек газу Циклон Б).

Помер в 2000 році.

Докази причетності до вбивств в Аушвіці

[ред. | ред. код]

Восени 2007 року співробітник Меморіального музею Голокосту зацікавився фотографією, зробленою в травні 1944 року в Освенцімі: на ній зображена селекція в'язнів. У селекції бере участь офіцер СС, однак його обличчя практично не видно. За допомогою фахівців вдалося обчислити точний зріст, ширину талії і плечей, довжину передпліччя, гомілки людини, зображеного на фото (допомогло те, що на знімку відображена залізнична колія, ширина якої відома). Отримані дані порівняли з численними фотографіями Геккера, даними медичної карти офіцера СС. Всі ці дані збіглися, що майже однозначно дозволяє ідентифікувати офіцера, який проводить селекцію, як Геккера, однак в зображеного на фотографії службовця знаки розрізнення обершарфюрера, тоді як Геккер був оберштурмфюрером. Можливо, що Геккер надів невідповідну форму, знаючи, що його фотографуватимуть.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Чеська національна авторитетна база даних