Лукреція Мотт

Лукреція Мотт
Lucretia Mott
Народилася	3 січня 1793(1793-01-03)[…] Нантакет, Nantucket, Массачусетс, США
Померла	11 листопада 1880(1880-11-11)[…] (87 років) або 1880 Філадельфія, Пенсільванія, США ·пневмонія
Країна	США
Діяльність	активістка за права жінок, аболіціоністка, проповідниця, антивоєнна активістка, вчителька, письменниця, суфражистка
Alma mater	Oakwood Friends Schoold
Знання мов	англійська
Батько	Thomas Coffind
Мати	Anna Folgerd
Родичі	Anna Davis Hallowelld, Бенджамін Франклін і Mayhew Folgerd
Брати, сестри	Martha Coffin Wrightd
У шлюбі з	Джеймс Моттd
Діти (6)	Maria Mottd і Thomas Mottd
Нагороди	Національна зала слави жінок (1983)
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Лукреція Коффін (англ. Lucretia Coffin; 1793-1880), у шлюбі Мотт (англ. Lucretia Mott) — американська феміністка, аболіціоністка, освітянка, проповідниця-квакерка та антивоєнна активістка. Одна з центральних фігур в американському фемрусі, блискуча ораторка Мотт виступала за рівність у шлюбі, включаючи права на власність і власні доходи, за полегшення процедури розлучення та збереження опіки над дітьми. Засновниця Філадельфійського жіночого товариства проти рабства, співорганізаторка Конференції в Сенека-Фоллс 1848 року.

Біографія

Народилася 3 січня 1793 року в Нантакет, штат Массачусетс, другою дитиною у сім'ї з 6 дітей. У 13 років батьки відіслали її у квакерську школу-інтернат у Міллбруці (штат Нью-Йорк), а після закінчення Лукреція залишилася в школі вчителькою. У школі вчителям-чоловікам платили утричі більше, ніж жінкам. В цей час Коффін зацікавилася ідеєю гендерної рівності.

10 квітня 1811 року одружилася з учителем Джеймсом Моттом і переїхала з ним до Філадельфії. У шлюбі народила шестеро дітей.

Як і інші квакери, Мотт виступала проти рабства. Квакери відмовилися використовувати тканини з бавовни, цукор з цукрової тростини і іншу продукцію, яку виготовляли за допомогою рабської праці. У 1821 році Лукреція Мотт стала квакерською священницею. За підтримки чоловіка вона багато їздила з проповідями і говорила з людьми не тільки про духовні цінності квакерів, але і необхідність боротьби суспільства з рабством.

У 1833 році її чоловік став співзасновником Американського товариства проти рабства, і Лукреція Мотт була єдиною жінкою на організаційній зустрічі Товариства у Філадельфії.

Незабаром Мотт, в свою чергу, заснувала Філадельфійського жіночого товариства проти рабства. Мотт часто читала проповіді в афроамериканських парафіях. Вона давала прихисток рабім-утікачам, жертвувала на благодійні цілі. Проте багато членів аболіціоністського руху були проти громадської діяльності жінок і особливо проти їх публічних виступів.

Лукреція Мотт брала участь у всіх трьох національних Конвенціях американських жінок проти рабства — у 1837, 1838 і 1839 роках; а в червні 1840-го була присутня на Всесвітній конвенції проти рабства в Лондоні. Проте попри те, що Мотт і ще п'ять учасниць мали статус делегаток, перш ніж конференція розпочалася, чоловіки проголосували за виключення жінок з числа спікерів, і навіть сидіти вони повинні були в окремій зоні залу. Хоча частина делегатів протестувала проти цього рішення.

Натхненна активними дебатами в Англії і Шотландії Мотт повернулася в США. Вона продовжувала активні публічні виступи і лекції, в тому числі в Нью-Йорку і Бостоні, а також на кілька тижнів вирушила в південні штати, домовившись зустрітися з плантаторами-рабовласниками для обговорення моральної сторони рабства. Лукреція Мотт удостоїлася особистої зустрічі з президентом Джоном Тайлером. Як захисниця жіночої рівноправності Лукреція зі своїми прихильницями виступали за рівність у шлюбі, включаючи права на власність і власні доходи, за полегшення процедури розлучення та збереження опіки над дітьми. В 1848 році Мотт сприяла організації знакової Конференції в Сенека-Фоллс, на якій обговорювались права жінок та було підписано Декларацію переконань.

Після Громадянської війни Мотт стала першою президенткою Американської асоціації за рівні права, але вийшла з організації у 1868 році. У 1849 році була опублікована одна з проповідей Мотт «Sermon to the Medical Students», але зазвичай вона не записувала своїх проповідей і промов. Проте її ораторське мистецтво зробило Мотт однією з найважливіших фігур серед аболіціоністів і реформаторів.

Коли у 1865 році рабство було скасоване, Мотт виступила за надання афроамериканцям права голосу. Вона також залишалася центральною фігурою в американському фемрусі аж до своєї смерті у 87 років. Будучи пацифісткою, Мотт виступала проти війни з Мексикою, а згодом і проти Громадянської війни. У 1866 році за її участі був створений Всесвітній мирний союз.

Лукреція Мотт померла від пневмонії 11 листопада 1880 року, у своєму будинку в Челтенемі, штат Пенсільванія. Її пам'ять була увічнена скульптурою Аделаїди Джонсон, відкритої в Капітолії в 1921 році.

У 1983-му році посмертно внесена в Національну залу слави жінок.

Посилання

• About Lucretia Coffin Mott [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Lucretia Coffin Mott Chronology
• Lucretia Mott [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Women's Rights, National Historical Park, New York, National Park Service
• Lucretia Mott Biography [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Civil Rights Activist, Women's Rights Activist (1793—1880), biography.com
• Lucretia Mott [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], history.com
• The Lucretia Mott Papers [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Lucretia Mott's biography from the Smithsonian [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Biography on the National Women's Hall of Fame site [Архівовано 23 серпня 2002 у Wayback Machine.]
• The Liberator Files [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Items concerning Lucretia Mott from Horace Seldon's collection and summary of research of William Lloyd Garrison's The Liberator original copies at the Boston Public Library, Boston, Massachusetts.