Перейти до вмісту

Молочай досонячний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Молочай досонячний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай досонячний (E. helioscopia)
Біноміальна назва
Euphorbia helioscopia

Молоча́й досо́нячний[1], молочай соняшний[2][3], молочай сонячний[4][5] (Euphorbia helioscopia L.) — вид квіткових рослин родини молочайні (Euphorbiaceae). Етимологія: дав.-гр. ἥλιος — «сонце», σκοπέω — «дивитися, розглядати».

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Однорічна (зазвичай) або дворічна трав'яниста рослина, заввишки 10–40(50) сантиметрів. Циліндричні, прямостійні чи висхідні, безволосі чи слабо волосисті, розгалужені до вершини, 3–5(7) мм завтовшки стебла несуть неправильно-яйцеподібні листки, довжиною 1–3.5 см. Суцвіття —складне й зонтикоподібне, зазвичай досить компактне. Квітки дрібні, жовто-зелені. Весь період вегетації триває приблизно з березня по листопад, пора розквіту — з квітня по жовтень. Коробочка 2.5–3 × 3–4.5 мм. Насіння яйцювате, темно-коричневе, сітчасто-ямчасте, ≈ 2 × 1.5 мм. 2n=42[6][7][8].

Поширення

[ред. | ред. код]

Країни зростання: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Дагестан, Передкавказзя, європейська частина. Азія: Оман; Саудівська Аравія; Ємен; Китай; Японія; Корея; Тайвань; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Кіпр; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Індія; Пакистан; В'єтнам. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Болгарія; Колишньої Югославії; Греція; Італія; Румунія; Франція; Португалія [вкл. Мадейра]; Гібралтар; Іспанія [вкл. Канарські острови]. Натуралізований у деяких інших країнах. Росте на пустирях і узбіччях. Вимагає легких ґрунтів, де багато світла і мало вологи.

В Україні вид зростає на засмічених відкритих місцях, уздовж доріг, на городах, рідше на полях — у лісових та лісостепових районах (рідко на Лівобережжі) та Криму[6]

Використання

[ред. | ред. код]

Сік отруйний, як свіжі, так і висушений. Його екстракт використовується у фармацевтичній промисловості.

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Euphorbia helioscopia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. М. Г. Осінній, О. М. Пічугин, О. В. Ільїн Навчальний посібник «Довідник для вивчення бур'янів за сходами» — Сімферополь, 2008. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 5 березня 2016.
  3. Попович Р. Г. Латинська мова для студентів-екологів.– Рівне: НУВГП, 2013.– 130 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  4. І. А. Шувар, І. Є. Бойко. Особливості зміни ценозу бур'янів у короткоротаційній сівозміні західного лісостепу України // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. Архівовано з джерела 6 березня 2016. Процитовано 2016-03-05.
  5. О. О. Неонета. Сезонні особливості ефективності лісових смуг у степовому Криму // Лісівництво і агролісомеліорація. — 2010. — Вип. 117. — С. 253–257.
  6. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 145.
  7. Euphorbia helioscopia. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 06.06.2023. (нім.)
  8. Euphorbia helioscopia. Flora of China @ efloras.org. Процитовано 06.06.2023. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]