Перейти до вмісту

Моріс Дюверже

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Моріс Дюверже
фр. Maurice Duverger[1]
Народження5 червня 1917(1917-06-05)[2][3][…]
Ангулем, Шаранта, Франція[5][6]
Смерть16 грудня 2014(2014-12-16)[6][7] (97 років)
V округ Парижа, Париж[6]
Громадянство (підданство) Франція[1]
Знання мов
  • французька[8][1]
    • Ім'я при народженніфр. Maurice Louis Georges Duverger[6]
    Діяльність
  • правник, політик, політолог, викладач університету
    • ВикладавУніверситет Пуатьє, Паризький університет[1] і Університет Бордо[1]
    ЧленАмериканська академія мистецтв і наук і Сербська академія наук і мистецтв
    Науковий ступіньдокторський ступінь[9] (1940)
    Alma materУніверситет Бордо[9]
    Посададиректор[1] і Депутат Європейського парламенту[10]
    ПартіяІталійська комуністична партія
    Нагороди
    CMNS: Моріс Дюверже у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Моріс Дюверже (фр. Maurice Duverger;*5 червня 1917, Ангулем, Франція – 16 грудня 2014, Париж) — французький соціолог, політолог, юрист, державознавець, міжнародний консультант із проблем конституційного права та виборчої боротьби, керівник Центру порівняльного аналізу політичних систем, член Академії наук і мистецтв (США), доктор права та професор соціології Паризького університету. [11]

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народився в містечку Ангулем департаменту Шаранта. Закінчив факультет права в Бордо. У молодості деякий час був членом фашистської Французької народної партії, але до кінця Другої світової війни перейшов у опозицію. У 1955-1985 роках викладав у Парижі. Під час «Холодної війни» належав до числа вчених ліволіберальної спрямованості. Виступав проти ремілітаризації ФРН, колоніальних воєн і неофашизму.

    Здобув свою популярність завдяки працям в галузі політичної науки. Роботи характеризують відхід від юридичного методу дослідження політичної організації суспільства до політичних інститутів і процесів. Основна увага приділялася соціології політичних партій і політичних режимів, загальної теорії політики, методам політичної науки. Погляди на сутність політичної влади, держави, демократії, хоча й містять ряд цікавих положень, все ж носять еклектичний характер. Так, стосовно епохи промислового капіталізму він визначає правильність марксистської характеристики буржуазної держави.

    Викладав конституційне право та політичні науки в університетах Парижа, Женеви, Нью-Йорка, керував створеним ним Центром політичних досліджень, а згодом – Центром порівняльного аналізу політичних систем Сорбонни, працював політичним оглядачем газет «Монд» і «Нувель обсерватер», консультував уряди Франції, Мексики, Греції та інших держав з питань конституційного права та виборчих кампаній, був депутатом Європейського парламенту.

    Почесні звання та нагороди

    [ред. | ред. код]

    Наукові праці

    [ред. | ред. код]
    • Курс конституційного права / La participation des femmes à la vie politique (1946)
    • Політичні партії / Les partis politiques (1951)
    • Державні фінанси / Les finances publiques (1956)
    • Методи політичної науки / Méthodes de la science politique (1959)
    • Про диктатуру / De la dictature (1961)
    • Методи соціальних наук / Méthodes des Sciences sociales (1961)
    • Введення в політику / Introduction à la politique (1964)
    • Соціологія політики / Sociologie politique (1966)
    • Демократія без народу / La démocratie sans les peuples (1967)
    • Конституційне право і політичні інститути / Institutions politiques et Droit constitutionnel (1970)
    • Янус: два обличчя Заходу / Janus: les deux faces de l'Occident (1972)
    • Соціологія політики / Sociologie de la politique (1973)
    • Інша сторона речей / L'autre côté des choses (1977)
    • Шах королю / King's Mate (1978)
    • Апельсинові дерева з озера Балатон / Les orangers du lac Balaton (1980)
    • Factors in a Two-Party and Multiparty System, in Party Politics and Pressure Groups (New York: Thomas Y. Crowell, 1972)
    • Політичні партії:їх організація та діяльність у країні / Political Parties: Their Organization and Activity in the Modern State
    • The Study of Politics
    • Республіка громадян / La République des Citoyens (1982)
    • Відкритий лист до соціалістів / Lettre Ouverte aux Socialistes (Collection Lettre ouverte)
    • Сучасна демократія: Економічна потужність / Modern Democracies: Economic Power Versus Political Power
    • La Cohabitation des Français
    • Europe des Hommes: Une Métamorphose Inachevée (1994)
    • Ідея Політика: влада в суспільстві / The Idea of Politics: the Uses of Power in Society
    • Французька політична система / The French Political System
    • L'Europe dans tous ses Etats (1995)

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в г д е ж Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #142891835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
    4. ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    5. ↑ Дюверже Морис // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    6. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées mirror
    7. ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
    8. ↑ CONOR.Sl
    9. ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
    10. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
    11. ↑ Maurice Duverger (1917-) [Архівовано 12 травня 2006 у Wayback Machine.](фр.)

    Література

    [ред. | ред. код]
    • А. Кудряченко. Дюверже Моріс // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.232 ISBN 978-966-611-818-2

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Моріс_Дюверже&oldid=34873214