Накш-і-Рустам

Накш-і-Рустам
Накш-і-Рустам
	29°59′20″ пн. ш. 52°52′29″ сх. д. / 29.988888888889° пн. ш. 52.874722222222° сх. д.
Країна	Іран
Розташування	шахрестан Мервдештd
Тип	некрополь; археологічна пам'ятка і пам'ятка культури
	Накш-і-Рустам Накш-і-Рустам (Іран)
	Медіафайли у Вікісховищі

На́кш-е Роста́м (перс. نقش رستم, Naqš-e Rostam — малюнки Ростама) — археологічна зона, розташована за 6 км на північ від Парси в Ірані. Адміністративно входить до шахрестану Марвдашт провінції Фарс, неподалік від міста Марвдашт. Близько трьох кілометрів відділяють Накш-е Ростам від Накш-е Раджаба.

Місцевість знаменита скальними рельєфами та гробницями царів. Найдавніші рельєфи датуються 1000 роком до н. е.

Гробниці царів династії Ахеменідів

Династії Ахеменідів належать чотири гробниці зі скальними рельєфами. Вони розташовані у скелях на значній висоті над землею.

Одна з гробниць належить царю Дарію, що встановлено за написами (522–486 до н. е.). Щодо решти гробниць, припускається, що у них поховані царі Ксеркс I (486–465 до н. е.), Артаксеркс I (465–424 до н. е.), та Дарій II (423–404 до н. е.). П'ята, незавершена гробниця, за припущеннями, призначалась для царя Артаксеркса III, але вірогідніше — для царя Дарія III (336–330 до н. е.).

Гробниці були занедбані після підкорення Персії Александром Македонським.

Стародавні скальні рельєфи

Найстаріший рельєф було пошкоджено. Він зображує людину еламського походження.

За ісламської доби, коли попередні перські царі були забуті, народні чутки приписали сюжети барельєфів і самі гробниці легендарному герою Рустаму, звідки й пішла сучасна назва некрополю — Накш-і-Рустам — «Рисунки (скульптури) Рустама».

Сасанідські рельєфи

Сім скальних рельєфів присвячені царям сасанідського періоду:

Ардашир I (226–242)
Шапур I (241–272), який святкує перемогу над римськими імператорами Валеріаном та Філіппом Арабом.
Бахрам II (276–293) — великий і два малих рельєфи
Нарсе (293–303)
Ормізд II (303–309)

Куб Заратуштри

Докладніше: Кааба Зороастра

На території некрополю розміщується квадратна будівля висотою дванадцять метрів (більша частина з яких розташована нижче за сучасний рівень землі) з єдиним внутрішнім приміщенням. Народна назва тієї споруди — «Куб Заратуштри» (Кааб-е Зартошт). З наукових версій найпоширенішою є версія, що будівля слугувала зороастрійським святилищем вогню. За іншою версією під спорудою може розташовуватись могила Кира Великого. Однак жодна версія не підтверджена документально.

На «Кубі Заратуштри» є клинописні написи, зроблені від особи Картіра (одного з перших зороастрійських священиків), портрет якого можна бачити неподалік в археологічній зоні Накш-і-Раджаб.