Орден Пакистану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орден Пакистану
урду شان پاکستان
Країна Пакистан Ісламська Республіка Пакистан
Тип національна цивільна
Вручається: громадянам Пакистану, іноземцям
Підстава за найвищий ступінь служіння країні
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 19 березня 1957
Перше: I ст. — 7 грудня 1957
II ст. —1958
III ст. — 1958
Останнє: 2020
Нагороджені:
d (1)
Черговість
Старша нагорода Nishan Haider Ribbon Нішан-e-Хейдер
Молодша нагорода Sitara-i-Imtiaz Хілал-e-Пакистан
CMNS: Орден Пакистану у Вікісховищі

Нішан-е-Пакистан (урду نشان پاکستان) — найвища цивільна нагорода та відзнака Пакистану, якою нагороджує президент іноземних громадян, а також за найвищий ступінь служіння країні. Нагорода була заснована 19 березня 1957 р.[1]

Нішан-е-Пакистан, на відміну від інших відзнак, є надзвичайно обмеженою та найпрестижнішою нагородою і присвоюється лише за заслуги та визначні заслуги перед країною, міжнародним співтовариством та за заслуги у зовнішніх відносинах. Ця премія, як і інші цивільні нагороди, оголошується 14 серпня кожного року, а її надання відбувається наступного року 23 березня. Одержувачі мають право на номінальну NPk.

Іноземні одержувачі Нішан-е-Пакистан

[ред. | ред. код]
Рік Ім'я Поле Країна
1958 Хайле Селассіє I[2] Принц Ефіопії Ефіопія
1960 Хусейн бін Талал Король Йорданії Йорданія
9 листопада 1959 Мохаммед Реза Пахлаві Шах Ірану Ісламська Республіка Іран
1960 Єлизавета II Британська монархія Велика Британія та Королівства Співдружності
13 січня 1961 Йосип Броз Тіто Президент Югославії Югославія
1962 Пуміпон Адульядет (Рама ІХ) Тайська монархія Таїланд
7 грудня 1957 Дуайт Ейзенхауер Президент США США
1 серпня 1969 Річард Ніксон[3] Президент США США
1983 Бірендра Король Непалу Непал
23 березня 1983 Ага-хан IV[4] Лідер ісмаїлітів Велика Британія
19 травня 1990 Морарджі Десаї[5] Прем'єр-міністр Індії Індія
18 вересня 1992 Хассанал Болкіах Султан Брунею Бруней
3 жовтня 1992 Нельсон Мандела[6] Президент Південно-Африканської Республіки ПАР
10 квітня 1999 Лі Пен Прем'єр Держради КНР Китай
6 квітня 1999 Хамад бін Халіфа Аль Тані Емір Катару Катар
21 квітня 2001 Кабус бін Саїд[7] Султан Оману Оман
1 лютого 2006 Абдалла ібн Абдель Азіз Аль Сауд[8] Король Саудівської Аравії Саудівська Аравія
24 листопада 2006 Ху Цзіньтао[9] Голова Китайської Народної Республіки Китай
26 жовтня 2009 Реджеп Тайїп Ердоган[10][11] Прем'єр-міністр Туреччини Туреччина
2009 Акіхіто[12] Імператор Японії Японія
31 березня 2010 Абдулла Гюль[13][14] Президент Туреччини Туреччина
22 травня 2013 Лі Кецян[15] Прем'єр Держради КНР Китай
21 квітня 2015 Сі Цзіньпін[16] Голова Китайської Народної Республіки Китай
23 травня 2018 Фідель Кастро[17] Президент Куби Куба
18 лютого 2019 Мухаммед ібн Салман[18][19] Спадковий принц Саудівської Аравії Саудівська Аравія
22 березня 2019 Мохамад Махатхір[20] Прем'єр-міністр Малайзії Малайзія
26 травня 2019 Ван Цішань[21] Заступник голови Китайської Народної Республіки Китай
23 червня 2019 Тамім бін Хамад Аль Тані[22] Емір Катару Катар
23 березня 2020 Дарен Семмі[23] Західноіндійський крикетист Сент-Люсія
14 серпня 2020 Сайєд Алі Шах Гілані[24] Харріятський лідер Індія
5 листопада 2020 Шефік Джаферович[25] Очільники Боснії і Герцеговини Боснія і Герцеговина

Одержувачі Сітара-е-Пакистан

[ред. | ред. код]

Сітара-е-Пакистан (Зірка Пакистану) займає третє місце в ієрархії цивільних нагород після Нішан-е-Пакистан та Хілал-е-Пакистан.

Рік Ім'я Поле Країна
1958 Аслам Хаттак Політик/Голова Комісії з прав людини Пакистану Пакистан
1959 Абдус Салам Учений та науковий радник Уряду Пакистану Пакистан
1965 Турович Владислав військовий учений та інженер Пакистан
1965 Віцеадмірал Ахсан Саєд Мохаммад Офіцер військово-морської розвідки та начальник штабу ВМС Пакистан
1966 А Г Н Казі Голова Управління водного господарства та енергетики Пакистан
1970 Джаміль Ансарі Головний редактор Dawn 1965—1972 Пакистан
1971 Контр-адмірал Леслі Мунгавін Морський офіцер Пакистан
1972 Верховний суддя Башируддін Ахмед Хан Суддя Пакистан
Хан Ахтар Хамід Соціолог, засновник мікрокредитування, мікрофінансування та ініціатив з розвитку сільських територій Пакистан
Саїд Хашим Раза[26] Колишній губернатор Східного Пакистану, перший голова Карачі (1948—1951) Пакистан
1998 Гімалая С Джі Б Рана Перший директор Центрального банку Непару, колишній делегат ООН у Пакистані — за його внесок у розвиток співпраці між Пакистаном та Непалом Непал
2002 Мумтаз Тарар Голова комісії з прав людини Пакистан
Хабібула Хан Хаттак за діяльність у Бірмі під час Другої світової війни Пакистан
Бронте Клукас Квайл, ОЛ, ОБІ, КА, за їхні послуги в розробці Конституції Пакистану 1962 р. Австралія
1991 Джеймс М. Шера, ОБІ Політик, Голова Міжнародної служби підтримки навчальних програм, департамент освіти Велика Британія
2006 Грейс Воррен хірург, експерт із прокази Австралія
2009 Грег Мортенсон гуманітарій, Інститут Центральної Азії — за сприяння розвитку грамотності та освіти дівчат, та заснування шкіл у Пакистані США
2008

Халід Аль Маєна[27]

журналіст, Saudi Gazette — журналістика Саудівська Аравія
2009 An Qiguang[28] Колишній генеральний радник Китаю в Карачі за його помітні заслуги в зміцненні відносин між Пакистаном і Китаєм Китай
2012 Вільямс Рован Дуглас[29] Англіканський єпископ, архієпископ Кентерберійський, державна робота на Пакистан Велика Британія
2014 Генералітет Ч. Ш. Вірасур'я[30] Колишній Шри-ланкійський Верховний комісар у Пакистані Шри-Ланка
2018 Кіміхіде Андо[31] Генеральний директор Mitsubishi Corporation у Пакистані, робота на Пакистан Японія
2018 Харіс Сілайджич[32] Боснійський політик, колишній член Президії Боснії і Герцеговини, робота на Пакистан Боснія і Герцоговіна
2018 Song Jong-hwan[33] дипломат, колишній корейський посол у Пакистані, робота на Пакистан Південна Корея
2018 Садік Хан британський політик, чинний мер Лондона, за роботу на Пакистан Велика Британія

Одержувачі Тамга-е-Пакистан

[ред. | ред. код]

Тамга-е-Пакистан (медаль Пакистану) посідає четверте місце в ієрархії цивільних нагород після Нішан-е-Пакистан, Хілал-е-Пакистан, Сітара-е-Пакистан.

Рік Ім'я Поле
1959 рік Сартадж Азіз Економіка
1965 рік Рашид Ахмед Морський офіцер
1965 рік Макбул Ахмед Ансарі Морський офіцер
1967 рік Херманегільд Маркос Антоніо Драго Громадські роботи
1968 рік Аслам Азхар[34] Телевізійне мовлення
1971 рік Ахмед Хуссейн А Казі Державна служба
1987 рік Нірджа Бганот Державна служба
2012 рік Еммануель Ніколас Громада (освіта)
2012 рік Лі Сяолін[29] Громада (інвестиції)
2015 рік Манджу Ратна Сак'я Нагороджений Тамга-е-Пакистан за заслуги у зміцненні відносин між Пакистаном і Непалом

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Honour & Awards Policy Eligibility Processing of Awards (PDF).
  2. ↑ ከበደ, በሪሁን (21 вересня 1993). የአፄ ኃይለሥላሴ ታሪክ. Addis Ababa: አርቲስቲክ ማተሚያ ቤት. с. 1077.
  3. ↑ Richard Nixon (1 серпня 1969). Remarks on Accepting the Nishan-e-Pakistan. Процитовано 28 травня 2016.
  4. ↑ Mowlana Hazar Imam Receives Pakistan Award. Heritage Society. 23 березня 1983. Процитовано 28 травня 2016.
  5. ↑ Shyam Bhatia (11 липня 2001). When India and Pakistan almost made peace. Rediff. Процитовано 28 травня 2016.
  6. ↑ Mandela in Pakistan. The Independent. UK. 3 жовтня 1992. Процитовано 28 травня 2016.
  7. ↑ Mamnoon confers top civil award on President Xi. DAWN.COM. 22 квітня 2015. Процитовано 16 серпня 2020.
  8. ↑ King Abdullah ends Asian tour with state visit to Pakistan. Royal Embassy of Saudi Arabia, Washington, D.C. 1 лютого 2006. Архів оригіналу за 18 червня 2008.
  9. ↑ Subramanian, Nirupama (25 листопада 2006). Hu Jintao awarded Nishan-e-Pakistan. The Hindu (newspaper). Процитовано 9 січня 2017.
  10. ↑ Pakistan, Turkey can together bring peace to region: Erdogan. Associated Press of Pakistan. 26 жовтня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2012.
  11. ↑ Erdogan conferred Nishan-e-Pakistan. The Nation. APP. 27 жовтня 2009. Процитовано 9 січня 2017.
  12. ↑ Chinese President 'Xi Jinping' awarded with Nishan-e-Pakistan. The News Teller. 21 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 18 квітня 2020.
  13. ↑ Nawaz thanks Gul for supporting Pakistan in hard times. The News International. 2 квітня 2010. Процитовано 10 січня 2017.
  14. ↑ Turkish President arrives on four-day visit. Dunya News. 30 березня 2010. Архів оригіналу за 26 December 2018. Процитовано 10 січня 2017.
  15. ↑ Chinese PM awarded Nishan-e-Pakistan on arrival in Islamabad. The Express Tribune. AFP and Reuters. 22 травня 2013. Процитовано 9 січня 2017.
  16. ↑ Nishan-e-Pakistan award conferred on Xi Jinping. The Hindu. PTI. 21 квітня 2015. Процитовано 9 січня 2017.
  17. ↑ Pakistan is honouring late Cuban leader Fidel Castro with Nishan-e-Pakistan today – here's why. Times Now. 23 березня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  18. ↑ President Alvi confers Nishan-e-Pakistan on Saudi Crown Prince Mohammad bin Salman. The Express Tribune. 18 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  19. ↑ PTI (18 лютого 2019). Pakistan confers highest civilian award Nishan-e-Pakistan on Saudi Crown Prince. The Hindu. Процитовано 2 травня 2020.
  20. ↑ Pakistan to confer highest civilian award on Dr M. Malay Mail. 20 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  21. ↑ Chinese Vice President Wang Qishan bestowed with Nishan-e-Pakistan by President Arif Alvi. The News International. 26 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  22. ↑ Chinese Vice President Wang Qishan bestowed with Nishan-e-Pakistan by President Arif Alvi. The News International. 26 травня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
  23. ↑ Darren Sammy to become honorary citizen of Pakistan. ESPN Cricinfo. Процитовано 22 лютого 2020.
  24. ↑ Bhat, Tariq (14 серпня 2020). Pakistan confers highest civilian award on Syed Ali Shah Geelani. The Week. Процитовано 16 серпня 2020.
  25. ↑ @PresOfPakistan (5 листопада 2020). President Dr. Arif Alvi conferring the award of Nishan-e-Pakistan on Chairman of the Presidency of Bosnia and Herzegovina, Sefik Dzaferovic, at Aiwan-e-Sadr (Твіт) — через Твіттер.
  26. ↑ Hashim Raza passes away. Dawn. 1 жовтня 2003. Процитовано 14 листопада 2017.
  27. ↑ Sitara-i-Imtiaz conferred on Saudi journalist. AsiaMedia. 22 січня 2009. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  28. ↑ President confers Sitara i Pakistan on former Chinese envoy. Associated Press Of Pakistan. 3 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  29. ↑ а б Recognising excellence: Manto among 192 recipients of top civil award. The Express Tribune. 14 серпня 2012. Процитовано 28 травня 2016.
  30. ↑ Gen. Srilal Weerasuriya honored in recognition of receiving top civil award. The Island. 24 травня 2014. Процитовано 18 липня 2016.
  31. ↑ Sitar-e-Pakistan laureate Kimihide Ando's achievements marked. The Nation. 29 квітня 2018.
  32. ↑ 141 to get civil awards on Yaum-i-Pakistan. Dawn. 16 березня 2018.
  33. ↑ Joel Lee (13 серпня 2018). Ex-Korean envoy receives Pakistan's highest civilian honor. The Korea Herald.
  34. ↑ Aslam Azhar — a hard but happy life. Dawn. 15 січня 2011. Процитовано 6 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орден_Пакистану&oldid=41918602