Орлеанський дім
| Орлеанський дім Орлеанське герцогство | |||
|---|---|---|---|
.svg)
| |||
| Країна: |  Франція
| ||
| Материнська династія: | Бурбони | ||
| Титули: | Король Франції, герцог Орлеанський | ||
| Засновник: | Філіпп I | ||
| Останній правитель: | Луї-Філіпп I | ||
| Рік заснування: | 1661 | ||
| Рік зникнення: | 1848 | ||
Орлеанський дім (фр. Maison d'Orléans) — назва гілки французької династії Бурбонів, що правила Орлеанським герцогством. У 1830—1848 роках представник дому, Луї-Філіпп I, був королем Франції під час так званої Липневої монархії.
10 травня 1661 року король Франції Людовик XIV віддав Орлеанське герцогство своєму братові Філіппу. Герцог Філіпп I став засновником Орлеанської гілки династії Бурбонів[1][2].
Філіпп I (правив 1661—1701) одружувався двічі. Від першого шлюбу з Генрієттою Стюарт мав двох дочок: Марію Луїзу, дружину іспанського короля Карла II Габсбурга[3], та Анну Марію, дружину савойського герцога Віктора Амадея II[4]. Від другого шлюбу з Єлизаветою-Шарлоттою Пфальцською мав сина Філіппа II — наступного герцога Орлеанського[5].
Філіпп II Орлеанський (правив 1701—1723) відомий як регент при малолітньому королі Людовику XV у 1715—1723 роках[5][6][7]. Брав участь у війні за іспанську спадщину, претендуючи на іспанський престол замість небожа Філіпа V, через що посварився з Людовиком XIV. Увійшовши у Мадрид 1708 року, Філіпп II намагався стати королем Іспанії, проте був відкликаний з походу до Франції. Помер 1723 року.
Від шлюбу з позашлюбною дочкою Людовика XIV Франсуазою-Марією Філіпп II мав сина Людовика I (1723—1752), який змінив його на престолі герцога Орлеанського[8].
Наступником Людовика I став Луї-Філіпп I[en] (правив 1752—1785). Він відомий тим, що першим у Франції зробив щеплення собі та дітям від натуральної віспи[9].
Луї-Філіпп I мав сина Луї-Філіппа II[en] (правив 1785—1793), відомого як Філіпп Егаліте[10]. Луї-Філіпп II вітав Велику Французьку революцію, відмовився від усіх своїх титулів, взяв прізвище Егаліте та проголосив себе звичайним громадянином, став якобінцем, проте був страчений 1793 року за рішенням Національного конвенту[11].
Після смерти Луї-Філіппа II герцогом Орлеанським став Луї-Філіпп III, який також був якобінцем, як і батько, і називав себе «королем-громадянином»[12].
_by_Winterhalter.jpg)
В липні 1830 року у Франції відбулася Липнева революція. Було повалено династію Бурбонів на чолі з королем Карлом X. Натомість на престол Франції зійшов герцог Орлеанський Луї-Філіпп III. Як король Франції він відомий як Луї-Філіпп I.
Під час правління Луї-Філіппа у Франції швидко розвивалася промисловість, але збільшувалося збідніння робітничого класу. При цьому в країні існувала висока цензура[13].
Революція, яка відбулася у Франції в лютому 1848 року, призвела до повалення Луї-Філіппа I та проголошення Другої республіки[14].
Внаслідок революції 1848 року Луї-Філіпп I емігрував до Великої Британії, де помер у 1850 році.
Луї-Філіпп I мав старшого сина Фердинанда Філіппа[en], який помер у 1842 році. Він, у свою чергу, мав двох синів: Філіппа[en] та Роберта[en]. Граф Паризький Фердинанд Філіпп після смерти діда, Луї-Філіппа I, у 1850 році до своєї смерти у 1894 році вважався претендентом на престол Франції. Ідею відновлення французької монархії на чолі з Фердинандом Філіппом просували орлеаністи[15].
Після смерти Фердинанда Філіппа у 1894 році претендентом на французький престол став його син Філіпп[en]. Після його смерти у 1926 році Орлеанський дім очолив його двоюрідний брат, син герцога Шартрського Роберта Жан[en].
Чинним головою Орлеанського дому та претендентом на престол Франції є принц Жан.
Орлеанський дім має дві інші гілки:
- Орлеанські-Браганса — нащадки другого сина короля Луї-Філіппа I Луї, герцог де Немур[en], старший син якого, Луїс Філіпе Гастон ді Орлеанс, одружився з дочкою імператора Бразилії Педру II Ізабеллою; наразі гілка розділена на дві, які претендують на бразильський престол;
- Орлеанські-Галліера — нащадки четвертого сина Луї-Філіппа I Антуана[en]; до 1997 року мали титул інфантів Іспанії.
| Ім'я | Портрет | Початок правління | Кінець правління | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Філіпп I | .jpg) |
10 травня 1661 | 9 червня 1701 | Син Людовика XIII, короля Франції, брат Людовика XIV |
| Філіпп II |  |
9 червня 1701 | 2 грудня 1723 | Син Філіппа I, претендент на іспанську корону |
| Людовик I | .jpg) |
2 грудня 1723 | 4 лютого 1752 | Син Філіппа II |
| Луї-Філіпп I[en] | _as_Duke_of_Orl%C3%A9ans_by_Alexander_Roslin,_Stockholm.png) |
4 лютого 1752 | 18 листопада 1752 | Син Людовика I |
| Луї-Філіпп II[en] | _in_ceremonial_robes_of_the_Order_of_the_Holy_Spirit_by_Antoine_Fran%C3%A7ois_Callet.jpg) |
18 листопада 1785 | 8 вересня 1792 | Син Луї-Філіппа I |
| Луї-Філіпп III | |
8 вересня 1792 | 26 серпня 1850 | Син Луї-Філіппа II. Як король Франції — Луї-Філіпп I |
| Ім'я | Портрет | Початок правління | Кінець правління | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Луї-Філіпп I | |
9 серпня 1830 | 24 лютого 1848 | Син Луї-Філіппа II, герцога Орлеанського. Як герцог Орлеанський — Луї-Філіпп III. Останній король Франції |
- ↑ Philippe I de France, duc d’Orléans | French duke | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Barker, Nancy Nichols (1989). Brother to the Sun King, Philippe, Duke of Orléans (англ.). Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-3791-3.
- ↑ Marie-Louise d’Orléans | French noble | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Symcox, Geoffrey (1 січня 1983). Victor Amadeus II: Absolutism in the Savoyard State, 1675-1730 (англ.). University of California Press. ISBN 978-0-520-04974-1.
- ↑ а б Philippe II, duc d’Orleans | Facts & Biography | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Louis XV | Biography, Accomplishments, Wife, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Царственные династии, 2010, с. 454.
- ↑ Louis, duke d’Orléans | French duke | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Louis-Philippe, duke d’Orléans | French duke | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Louis-Philippe-Joseph, duc d’Orléans | French prince | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Царственные династии, 2010, с. 454—455.
- ↑ Царственные династии, 2010, с. 455.
- ↑ Universalis, Encyclopædia. LOUIS PHILIPPE JOSEPH, duc d'ORLÉANS. Encyclopædia Universalis (fr-FR) . Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Larousse, Éditions. révolution française de 1848 - LAROUSSE. www.larousse.fr (фр.). Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ D. W. Brogan (1940). France Under The Republic The Development Of Modern France 1870-1939.
Скляренко В. М., Батий Я. А., Вологжина Н. И., Панкова М. А. История в лицах и событиях. Царственные династии / Худож.-оформитель Л. Д. Киркач-Осипова. — Харків : Фоліо, 2010. — 509 с. — ISBN 978-966-03-4303-0.
Королівські та імператорські династії післянаполеонівської Європи | |
|---|---|
| Імператорські | |
| Королівські та царські | Бурбони  (Орлеанські  • Іспанські  • Неаполітанські  )
Браганса (Португалія, Бразилія) •
Вельфи Ганноверські Веттіни Альбертинські Нассау Оранські Ольденбурги Глюксбурзькі  • Карагеоргієвичі  • Негоші  • Зогу  |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | Freebase: /m/05bbtv · GKG: /g/1hb_fbdpt · J9U: 987007284301205171 · LCCN: sh85095686 · ULAN: 500349000 · VIAF: 252235360 |
