Парламентські вибори в Чехії 2017
‹ 2013  2021 ›
| ||||
| Парламентські вибори в Чехії 2017 | ||||
| 20 жовтня 2017 | ||||
 Партія ANO 2011 виграла у кожному регіоні країни, хоча партія TOP 09 набрала найбільше голосів серед виборців-емітентів. | ||||
Парламентські вибори в Чехії — це обрання членів Палати депутатів Чеського парламенту, яке проходили 20 та 21 жовтня 2017 року.[1].
В результаті виборів перемогу одержала партія ANO 2011, яка заручилась підтримкою 29,6 % голосів виборців та одержала 78 місць у парламенті. Другою партією, що отримала 11,3 % голосів виборців і 25 місць у парламенті стала правоцентристська Громадянська демократична партія. Правляча Чеську соціал-демократичну партію підтримали лише 7 % виборців і вона опустилась на шосте місце. Чеська піратська партія та За свободу і пряму демократію (SPD) отримали понад 10 % і стали новими парламентськими партіями.
Загалом, дев'ять партій увійшли до нижньої палати, в результаті чого Чехія має найбільш фрагментовану Палата депутатів в своїй історії. Парламентські вибори 2017 року — це також перший випадок, коли до парламенту не потрапили Громадянська демократична партія та Чеська соціал-демократична партія.
Новим прем'єр-міністром країни 6 грудня 2017 року став мільярдер Андрей Бабіш, лідер популістської руху ANO (Акція незадоволених громадян). Кандидатуру підприємця офіційно затвердив президент Мілош Земан[2].
Аналітики передбачали, що новий кабінет міністрів буде сформований до середині січня 2018 року.
З часу попередніх виборів у 2013 році на чолі держави перебувала коаліція двох найбільших партій: Чеської соціал-демократичної партії (ČSSD), яка висунула прем'єр-міністром Богуслава Соботка та АНО 2011, очолювана екс-міністром фінансів і бізнесменом Андреєм Бабішем, а також Християнсько-демократичний Союз — Чехословацька народна партія (KDU-ČSL).
Найбільша опозиційна партія — це Комуністична партія Чехії і Моравії з 33-ма місцями, потім правоцентристські партії TOP 09 (26 місць) і Громадянська демократична партія (ODS) з 16 місцями в палаті.
Опитування громадської думки показала лідерство АНО 2011 з початку 2014 року. При чому їх лідерство поступово збільшується до двозначних цифр. Соціал-демократи втрачають позиції з початку 2017 року. Опитування свідчать про те, що кілька інших партій, включаючи Комуністичну партію, Громадянську демократичну, KDU-ČSL та TOP 09, можуть знову увійти до Палата депутатів, адже їх підтримка коливається від 5 % до 12 %.
В Конституції говориться, що кожні чотири роки мають проходити вибори до палати депутатів (нижньої палати чеського парламенту). Уряд несе відповідальність перед Палатою депутатів і залишається при владі лише за наявності довіри більшості членів парламенту. Стаття 19(1) Конституції Чехії передбачає, що будь-який громадянин Чеської Республіки, який має право голосу і має двадцять один рік, має право бути депутатом.
У жовтні 2016 року виборці обрали 675 членів регіональних асамблей у 13 регіонах країни (крім Праги), які потім обрали своє регіональне керівництво. АНО виграв вибори з 21,05 %, тоді як соціал-демократам вдалося виграти лише у двох регіонах — Південній Богемії та Височині — і 15.25 % по всій країні. Комуністи (КСЧМ) зазнали найбільшої втрати, набравши лише 10,54 % і втративши 96 місць в парламенті. Правоцентристську партію ODS підтримали 9,47 % виборців по країні, що забезпечило ним 76 місць у регіональних зборах.
Поряд з регіональними виборами, близько 2,7 мільйонів виборців обрали 27 із 81 сенатора.[3] KDU-ČSL виграла ці вибори, отримавши дев'ять нових сенаторів. І це в той час як АНО та соціал-демократи зазнали значних втрат. Незважаючи на те, що в другому турі АНО мала 14 кандидатів, лише троє змогли виграти вибори. Соціал-демократи втратили 10 місць, в тому числі і віце-президента Сенату Зденека Шкромаха. Правоцентристська партія ODS мала у своєму розпорядженні шість кандидатів у другому турі, з яких обрали чотири (включаючи Зденека Нітра, який керував незалежним).
На початку травня 2017 року сталась урядова криза, коли прем'єр-міністр Богуслав Соботка вирішив піти у відставку через фінансові порушення міністра фінансів Андрея Бабіша. Втім, Соботка змінив своє рішення через кілька днів після суперечки з президентом Мілошем Земаном про продовження діяльності уряду. Врешті-решт 24 травня 2017 року, Соботка звільнив Бабіша та замінив його Іваном Пільним, фактично припинивши кризу.[4]
200 членів палати депутатів обираються у 14 багатомандатних виборчих округах (кожен з яких, як правило, обирає від 5 до 25 членів)[5], використовуючи відкриті списки з допомогою пропорційного представництва, в яких вони можуть подавати пільгові голоси для чотирьох кандидатів у обраному їх списку. Місця розподіляються за методом д'Ондта, з виборчим порогом який складається з 5 % для партій, 10 % для двопартійних альянсів, 15 % — для трипартійних альянсів і 20 % — для альянсів чотирьох або більше партійних альянсів. Кандидати, які отримали пільгові голоси понад 5 % виборців поміщаються до верхньої частини їх списку. А в тих випадках, коли більш ніж один кандидат отримує більше 5 % преференційних голосів, вони ранжуються в порядку зменшення отриманих голосів. [6]
У Чеській Конституції говориться, що вибори в Палату депутатів повинні проводитися кожні чотири роки. Вибори в Чехії тривають два дні — у п'ятницю та в суботу. Від так, виборці можуть голосувати в будь-який день. Точну дату виборів називає Президент, який зобов'язаний назвати його, як мінімум, за 90 днів до виборів.
6 квітня 2017 року Президент Мілош Земан оголосив 20 та 21 жовтня 2017 року днями парламентських виборів.
Ключові дати:
| четвер 6 квітня | Президент Мілош Земан оголосив, що вибори відбудуться 20 та 21 жовтня 2017 року |
| п'ятниця 1 вересня | Останній день подання документів про висунення |
| вівторок 5 вересня | Державна виборча комісія проводить жеребкування та призначає партіям відповідні виборчі номери |
| середа 4 жовтня | Початок офіційної передвиборчої кампанії |
| вівторок 17 жовтня | Бюлетені надсилаються виборцям поштою |
| п'ятниця та субота 20 — 21 жовтня | Дні голосування |
Вперше витрати на виборчу кампанію в Чехії обмежені. Для кожної партії це 90 млн крон (приблизно 3 300 000 євро). Також створено новий наглядовий орган, Управління з нагляду за фінансами політичних партій та політичних рухів.
Дата виборів була оголошена 2 травня 2017 року, що означало початок офіційної кампанії.[8] Сторонам було дозволено зареєструватися на виборах до 15 серпня 2017 року. Загалом зареєструвалась 31 партія - найбільша кількість за всю історію Чехії.[9][10]
На телеканалі ČT24 було декілька дебатів з представниками десяти найбільших партій з різних питань, зокрема національної безпеки, охорони здоров'я, зовнішньої політики та інфраструктури. Дебати між лідерами десяти партій заплановано на 19 жовтня 2017 року. [11]
Опитування, що проводили з жовтня 2013 року до нинішнього часу, позначені конкретною лінією та крапками, що відповідають політичним партіям.
За попередніми даними найбільше голосів (29,64 %) набрала партія ANO, заснована одним із найбагатших людей Чехії та колишнім міністром фінансів Андреєм Бабішем. Очевидно він і стане центром коаліції.
Громадянська демократична партія (ODS), що декларує євроскептицизм отримала 11,31 % підтримки. Ще три партії (29,23 %) мають у своїй програмі проросійську спрямованість: Партія піратів Чехії (10,79 %), праворадикальна За свободу і пряму демократію (SPD, 10,67 %) та опоненти України комуністична партія Чехії (7,77 %).
Лідери попередніх виборів Чеська соціал-демократична партія (ČSSD) опустились на шосте місце з рейтингом 7,27 % проти 20 % чотири роки тому[12].
Експерти у ЗМІ відзначали, як особливість виборів 2017 року, появу у парламенті таких партій, як СДП і пірати, а також діяльність у Чехії «фрагментованого парламенту з дев'ятьма партіями» та величезна втрата підтримки правлячої з 2013 року соціал-демократичної партії[13]
 | ||||||
| Партія | Голоси | % | +/– | Місця | +/– | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ANO 2011 | 1 500 113 | 29,64 | +10,98 | 78 | +31 | |
| Громадянська демократична партія | 572 962 | 11,32 | +3,59 | 25 | +9 | |
| Чеська піратська партія | 546 393 | 10,79 | +8,13 | 22 | +22 | |
| За свободу і пряму демократію (SPD) | 538 574 | 10.64 | – | 22 | Нова | |
| Комуністична партія Чехії і Моравії (KSČM) | 393 100 | 7,76 | −7,15 | 15 | −18 | |
| Чеська соціал-демократична партія (ČSSD) | 368 347 | 7,27 | −13,09 | 15 | −35 | |
| Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія (KDU–ČSL) | 293 643 | 5,80 | −0,98 | 10 | −4 | |
| TOP 09 | 268 811 | 5,31 | −6,69 | 7 | −19 | |
| Мери та незалежність (STAN) | 262 157 | 5,18 | – | 6 | Нова | |
| Партія вільних громадян (Svobodní) | 79 229 | 1,56 | −0,91 | 0 | 0 | |
| Партія зелених | 74 335 | 1,46 | −1,74 | 0 | 0 | |
| Партія загального розуміння | 36 528 | 0,72 | +0,45 | 0 | 0 | |
| Реалісти (REAL) | 35 995 | 0,71 | – | 0 | Нова | |
| Партія цивільних прав (SPO) | 18 556 | 0,36 | −1,15 | 0 | 0 | |
| Спортсмени | 10 593 | 0,20 | – | 0 | Нова | |
| Робітнича партія (DSSS) | 10 402 | 0,20 | −0,66 | 0 | 0 | |
| Коаліція для Республіки — Республіканської партії Чехословаччини Мирослава Салдека (SPR–RSČ) | 9 857 | 0,19 | – | 0 | Нова | |
| Орден Нації | 8 735 | 0,17 | – | 0 | Нова | |
| Громадянський демократичний союз | 8 030 | 0,15 | – | 0 | Нова | |
| Блок проти ісламізації — оборона Батьківщини | 5 077 | 0,10 | – | 0 | Нова | |
| Референдум про Європейський Союз | 4 276 | 0,08 | – | 0 | Нова | |
| Щаслива Чехія | 3 852 | 0,07 | – | 0 | Нова | |
| Шлях від відповідального суспільства | 3 758 | 0,07 | – | 0 | Нова | |
| Гарний вибір 2016 року | 3 722 | 0,07 | – | 0 | Нова | |
| Чеська національна соціальна партія | 1 573 | 0,03 | – | 0 | Нова | |
| Голосування за правий блок | 491 | 0.00 | – | 0 | Нова | |
| Суспільство проти розвитку в Долині Прокоп | 438 | 0,00 | – | 0 | Нова | |
| H.A.V.E.L. | 436 | 0,00 | – | 0 | Нова | |
| Громадянин 2011 року | 359 | 0,00 | – | 0 | Нова | |
| Нація Разом | 300 | 0,00 | – | 0 | Нова | |
| Чеський Національний фронт | 117 | 0,00 | – | 0 | Нова | |
| Недійсні / порожні голоси | 30 306 | – | – | – | – | |
| РАЗОМ | 5 091 065 | 100 | – | 200 | 0 | |
| Зареєстровані виборці / голосування | 8 374 501 | 60,79 | +1.31 | – | – | |
| Джерело: Volby [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.] | ||||||
| Результати основних партій за округами | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
- ↑ Resolution 135/2017 (Czech) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
- ↑ Уряд Чехії очолив мільярдер Андрей Бабіш. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
- ↑ Volební účast v obvodech v 1. a 2. kole (Czech) . Czech Statistical Office. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 15 жовтня 2016.
- ↑ Czech president fires finance minister, ending political crisis. POLITICO. Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 16 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Electoral system [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] IPU
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Průhledná volební kampaň? Spíš zmatek. Novinky.cz (cs-CZ) . Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ K volbám do Sněmovny se přihlásilo jednatřicet stran, nejvíc v historii. iDNES.cz. 15 серпня 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Do sněmovních voleb se přihlásilo 31 stran, nejvíce v historii ČR. Parlamentní Listy. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ ČT k volbám odvysílá 14 debat a Superdebatu MediaGuru. www.mediaguru.cz (чес.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
- ↑ Вибори в Чехії: партія влади впала на 6 місце, третє місце — у Партії піратів. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Haughton, Tim; Havlik, Vlastimil; Deegan-Krause, Kevil (24 October 2017). Czech Elections Have Become Really Volatile. This Year was No Exception. The Washington Post. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 24 October 2017.
| Вибори до палати депутатів |  | |
|---|---|---|
| Вибори до Сенату | ||
| Регіональні вибори | ||
| Місцеві вибори | ||
| Вибори в Європарламент | ||
| Референдуми | ||
| Вибори президента | ||
| ||