Південнослов'янські мови
| Південнослов'янські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Південна Європа, Центральна Європа, Балканський півострів |
| Класифікація: | Індоєвропейські мови Слов'янські мови Південнослов'янські мови |
| Групи: |
Західні південнослов'янські мови
Східні південнослов'янські мови
|
| Кількість носіїв: | 30 млн. |
| ISO 639-5: | zls |
Країни, де південнослов'янські мови є офіційними
| |
Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі. Має приблизно 30 млн мовців.
Слов'янські мови належать до балто-слов'янської спільноти, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Південні слов'янські мови формують діалектну спільноту від Австрії до Греції та Туреччини.
Німецька, угорська і румунська мови загалом формують пояс, який географічно відокремлює мовців південнослов'янських мов від мовців західно- і східно- слов'янських мов.
- Індоєвропейські мови
- Балто-слов'янські мови[1]
- Слов'янські мови
- Південнослов'янські мови
- Слов'янські мови
- Балто-слов'янські мови[1]
Мовна спільність південнослов'янських мов менш очевидна, ніж західнослов'янських і східнослов'янських. Сучасні південнослов'янські мови мають поділ на дві підгрупи, що значно відрізняються між собою: західну та східну. Можливі причини різких відмінностей між цими групами такі:
- Балкани заселялися слов'янами двома потоками: східним і західним;
- на мову болгар і македонців зробили великий вплив навколишні неслов'янські народи.
На рівні діалектології або лінгвістичної типології, головні діалекти можуть бути визначені, але їх межі стерті завдяки сильним контактам і частим міграціям в минулому. З іншого боку, культурне усвідомлення і національне звільнення від Османської і Австро-Угорської імперій, завершилися створенням національних держав в 19-му і 20-му сторіччі, що викликало розвиток національних мов. Ці процеси (майже) закінчилися тільки в кінці 20-го сторіччя, з розпадом Югославії. Більшість мов вибрали один діалект як основу, деякі діалекти розглядають як другорядні. Але національні і етнічні межі здебільшого не збігаються з діалектними межами.
Відмінністю південнослов'янських мов, що впадає в очі, від східно- і західнослов'янських є система відмінювання дієслів, що збереглася, з великою кількістю минулих часів (імперфект, аорист, плюсквамперфект), в якій, проте, інфінітиву або немає взагалі (у болгарській), або його використання звужене. Для утворення складених форм майбутнього часу як допоміжне дієслово використовується не «бути» або «мати» (як в українській), а «хотіти».
Спрощена відміна (у болгарській до повного зникнення відмінків, залишки яких видно лише у займенників і у фразеологізмах; у сербсько-хорватській збереглися давальний, орудний і прийменниковий відмінки множини). У лексиці помітний тюркський та інший східний вплив (багато слів турецьких і запозичених через турецьке посередництво). Проте з сучасною російською мовою південнослов'янські мови, особливо болгарська, мають певну схожість, пов'язану з зародженням сучасної російської мови на базі церковнослов'янської книжкової традиції, що проникла в усі елементи мови: фонетику, лексику, словотвір тощо. Але надалі еволюція сучасної болгарської й еволюція сучасної російської мови пішла різними шляхами.
- ↑ Гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов ґрунтується в основному на великій подібності у їхній лексиці. Балто-слов'янська мовна єдність чи прамова — одна з класичних проблем індоєвропейського мовознавства.
- Другий південнослов’янський вплив // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 305.
- Другий південнослов’янський вплив // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 162. — 634 с.
- Південнослов'янські мови на сайті Ethnologue: South (англ.)
- Південнослов'янські мови на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: South Slavic (англ.)
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |