Рудольф Зінгуле
Рудольф Зінгуле | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Rudolf Wilhelm Singule | |||||||||||||
Народився | 8 квітня 1883[1][2] Пула, Істрійська жупанія, Хорватія[2] | ||||||||||||
Помер | 2 травня 1945[1] (62 роки) Брно, Чехословаччина[3] ·ненавмисне вбивствоd[4] | ||||||||||||
Поховання | Центральне кладовище (Брно)d[4] | ||||||||||||
Країна | Австро-Угорщина[4] Чехословаччина[4] | ||||||||||||
Діяльність | офіцер ВМФ, офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат | ||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||
Учасник | Перша світова війна[2] і Друга світова війна[2] | ||||||||||||
Військове звання | Корветтен-капітан | ||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||
Рудольф Вільгельм Зінгуле (нім. Rudolf Wilhelm Singule; 8 квітня 1883 — 2 травня 1945) — австро-угорський і німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер лицарського хреста Військового ордена Марії Терезії.
Син чиновника. Коли Рудольф підріс він вибрав військово-морську кар'єру. Середню освіту він здобув у Військовому училищі в Кісмартоні, потім продовжив навчання в Морські академії в Фіуме. Успішно склав іспити і з 1901 року почав службу в рядах військово-морських сил Австро-Угорщини. Рудольф Зінгуле почав службу на броненосці берегової оборони SMS Budapest. Потім в 1903—1904 роках на бронепалубних крейсері SMS Aspern зробив плавання в Східноазіатський регіон. Пізніше продовжив службу на броненосці берегової оборони SMS Wien.
У 1909 році став одним з перших, хто вступив на нещодавно створені підводні човни на базі в Пулі. Тут він швидко продемонстрував серйозні успіхи, ставши офіцером-підводникам. 21 вересня 1912 року призначений командиром підводного човна SM U-4, цю посаду займав до 7 липня 1913 року. З липня 1913 року командував міноносцем SM Tb 32. У 1914 році командував міноносцем SM Tb 78T.
9 квітня 1915 року Рудольф Зінгуле знову призначений командиром човна SM U-4. 14 травня 1915 року на своєму човні здійснював пошук зниклої SM U-3. 24 травня 1915 року в затоці Дрин, невдало атакував італійський крейсер Puglia. 9 червня 1915 року торпедував і пошкодив британський крейсер Dublin, який повертався після обстрілу албанського узбережжя в оточенні 6 міноносців. Крейсер втратив хід, був узятий на буксир і насилу відбуксирований на базу. 28 червня 1915 року SM U-4 виявив зниклий гідролітак L 43 і відбуксирував його до свого берега.
18 липня 1915 року на основі агентурних даних був посланий на SM U-4 до острову Пелагоса, для протидії спробам захоплення його італійцями. Дані виявилися вірними. Вранці того ж дня 5-а дивізія крейсерів 2-ї ескадри Королівських військово-морських сил Італії (броненосні крейсери Guiseppe Garibaldi, Varese, Francesco Ferruccio і Vettor Pisani) виконувала бойове завдання з бомбардування залізниці Рагуза-Катарро на Адріатичному узбережжі Австрії. Раптово італійські моряки менш ніж в чотирьохстах метрах від крейсера Guiseppe Garibaldi виявили підводний човен SM U-4. Зінгуле випустив по противнику дві торпеди, від першої з яких італійський крейсер зумів ухилитися. Друга торпеда потрапила практично в центр корабля, вибухнувши поруч з вугільної ямою. Guiseppe Garibaldi швидко пішов на дно. З 575 членів його екіпажу 53 людини загинули, решта були підібрані підійшли есмінцями.
Всього за час бойових дій потопив 14 транспортних суден загальною водотоннажністю 15 039 брт і 1 військовий корабель (7 234 брт), захопив 2 кораблі в якості призу, а також пошкодив 2 транспорти (3 535 брт) і 1 військовий корабель (5 400 брт). Таким чином, Зінгуле став третім за результативність австро-угорським підводником.
Дата | Назва | Тип | Тоннаж, брт | Вантаж | Країна |
---|---|---|---|---|---|
9 червня 1915 | Dublin (hms) (пошкоджений) | Легкий крейсер | 5,400 | Британська імперія | |
18 липня 1915 | Giuseppe Garibaldi | Панцерний крейсер | 7,234 | Королівство Італія | |
9 грудня 1915 | Gjovadje (приз) | Вітрильник | невідомо | Албанія | |
Papagallo | 10 | ||||
3 січня 1916 | Halil (приз) | 3 | |||
2 лютого 1916 | Jean Bart Ii | Протичовновий патрульний вітрильник | 475 | Франція | |
30 березня 1916 | John Pritchard | Вітрильник (трищоглова дерев'яна шхуна) | 118 | Вибухівка (за іншими даними — баласт). | Британська імперія |
14 серпня 1916 | Pantellaria | Вітрильник (шхуна) | 204 | Королівство Італія | |
14 вересня 1916 | Inverbervie | Пароплав | 4,309 | Вугілля і 4 моторних катери на палубі (один з них вдалось вятувати). | Британська імперія |
Ml 246 (пошкоджений) | Motor Launch | 37 | |||
Italia (пошкоджений) | Пароплав | 3,498 | Королівство Італія | ||
Ml 230 | Motor Launch | 37 | Британська імперія | ||
Ml 253 | 37 | ||||
Ml 255 | 37 | ||||
13 жовтня 1916 | Margaretha | Пароплав | 2,092 | Королівство Італія | |
4 травня 1917 | Perseo | Пасажирський пароплав | 4,857 | ||
30 травня 1917 | Italia | Озброєний доглядовий пароплав | 1,305 | Франція | |
19 червня 1917 | Cefira | Пароплав | 411 | ||
Edouard Corbiere | Протичовновий патрульний вітрильник | 475 | |||
12 липня 1917 | Berthilde | Рятувальний вітрильник | 672 |
8 листопада 1915 року невдало атакував британський крейсер Diamond, 7 лютого 1916 року — британський крейсер типу Birmingham, 2 серпня 1916 року — італійський крейсер Nino Bixio, 5 серпня 1916 року — ворожий підводний човен (обидві торпеди пройшли повз).
Після війни Зінгуле переїхав до Чехословаччини і оселився в Брно, де працював клерком у пенсійній страхової компанії.
У 1939 році, після початку Другої світової війни, Рудольф Зінгуле був призваний на службу в крігсмаріне. В якості інструктора офіцерів-підводників служив на базах в Італії і в Кілі. З 16 жовтня 1941 року по 29 квітня 1942 року командував навчальним підводним човном UD-4 (колишній човен ВМС Нідерландів HNLMS O26), який входив до складу 5-ї (навчальної) флотилії в Кілі. У бойових походах не брав участі. У квітні 1943 року після досягнення 60 річного віку звільнений з військової служби і повернувся в Брно.
2 травня 1945 року Зінгуле був убитий п'яними солдатами-червоноармійцями при спробі захистити невідому жінку. Він був таємно похований 4 травня 1945 року зі своєю першою дружиною.
30 березні 1983 року останки Зінгуле були перенесені і поховані поруч з могилами родичів однієї з його дочок. 11 листопада 2006 року з ініціативи Ради міста Брно відбулося урочисте перепоховання праху Рудольфа Зінгуле на центральне кладовище міста Брно. Тепер його могила знаходиться на відреставрованому військовим відомством центральному кладовищі Брно (ділянка 58, могила № 72).
У 1911 році одружився з Дорою Шнайдер (1887—1940). В шлюбі народились 3 дочки: Марта (1913), Анна (1914) і Елізабет (1920).
У 1943 році одружився з Маргаритою фон Браузеветтер.
- Кадет (28 червня 1901)
- Лейтенант фрегата (1 травня 1906)
- Лейтенант лінкора (1 травня 1911)
- Капітан-лейтенант (1939)
- Корветтен-капітан (1 лютого 1942)
- Ювілейний хрест
- Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою і мечами
- Військовий Хрест Карла
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Золота медаль за хоробрість (Австро-Угорщина) для офіцерів — вручена після війни Орденською радою Військового ордена Марії Терезії.
- Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (21 грудня 1929)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (1932)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Нагрудний знак підводника
- ↑ а б в Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 228. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1034561227 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г https://encyklopedie.brna.cz/home-mmb/?acc=profil_osobnosti&load=6501
- Die Unterseeboote Österreich-Ungarns. ADEVA, Graz 1981, ISBN 3-201-01151-7.
- Register der k.u.k. Kriegsschiffe, Von Abbondanza bis Zrinyi. NWV, Wien 2002, ISBN 3-7083-0052-1.
- The Austro-Hungarian U-Boat Ace Rudolf Singule and SM U-IV. und The last Knight Supplement — Rudolf Singule. In: Jak P. Mallmann Showell (Hrsg.): U-boat archive: early journals reprinted. Military Press, Milton Keynes, Buckinghamshire, UK 2004, ISBN 0-85420-104-1. (The U-Boat Archive Series, Band 6)
- Народились 8 квітня
- Народились 1883
- Уродженці Пули
- Померли 2 травня
- Померли 1945
- Померли у Брно
- Нагороджені Ювілейним хрестом
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Залізної Корони 3 ступеня
- Кавалери лицарського хреста ордена Леопольда (Австрія)
- Нагороджені Військовим хрестом Карла (Австро-Угорщина)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Медаллю «За хоробрість» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Марії Терезії
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Австрія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Нагрудним знаком підводника
- Німецькі підводники Другої світової війни
- Австро-Угорські підводники Першої світової війни
- Корветтен-капітани крігсмаріне
- Командири підводних човнів
- Жертви вбивств