Фернан Бродель

Фернан Бродель
фр. Fernand Braudel
Ім'я при народженні	фр. Fernand Paul Achille Braudel
Народився	24 серпня 1902(1902-08-24)[…] Люмевіль-ан-Орнуаd, Мез
Помер	27 листопада 1985(1985-11-27) Клюз, Верхня Савоя
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Braudeld
Країна	Франція
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Lycée Voltaire (Paris), Сорбонна
Галузь	історія
Заклад	Університет Сан-Паулу Вища школа соціальних наук Колеж де Франс Інститут політичних досліджень Паризький університет Практична школа вищих досліджень Алжирський університетd Ahmed Reda Houhou High Schoold
Посада	seat 15 of the Académie françaised
Вчене звання	професор
Вчителі	Henri Hauserd і François Victor Alphonse Aulardd
Членство	Французька академія (27 листопада 1985) Сербська академія наук і мистецтв Угорська академія наук Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Гайдельберзька академія наук Баварська академія наук Польська академія наук
Війна	Друга світова війна
У шлюбі з	Paule Braudeld
Нагороди	Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1964) Почесний доктор Лейденського университетуd (1975)
Фернан Бродель у Вікісховищі

Ферна́н Броде́ль (фр. Fernand Braudel — 24 серпня 1902, комуна Люмевіль-ан-Орнуа, департамент Мез — 27 листопада 1985, Клюз, департамент Верхня Савоя) — французький історик, представник школи «Анналів», один із основоположників світ-системного аналізу.

Біографія

Після закінчення історичного факультету в 1923 році працював викладачем історії в Алжирі і Парижі, одночасно збираючи матеріали на докторську дисертацію, яка початково мала бути присвячена середземноморській політиці Філіпа II Габсбурга.

Під час Другої світової війни знаходився в німецькому полоні, де написав працю «Середземномор'я в епоху правління Філіпа II» (La Méditerranée et le Monde Méditerranéen a l'époque de Philippe II). Після Другої світової війни активно працює в редакції журналу «Аннали» (Annales. Économies, Sociétés, Civilisations) після смерті Марка Блока і очолив кафедру історії в Колеж де Франс (Collège de France (1949).

Після смерті Люсьєна Февра в 1956 році Бродель очолив секцію VI (соціальні і економічні науки) Практичної школи вищих досліджень (École Pratique des Hautes Études), а також став головним редактором журналу «Аннали», ставши беззаперечним лідером школи Анналів і вчителем практично всіх її подальших представників.

Наукова діяльність

У своїх працях Бродель прагнув вийти за рамки традиційної історіографії і до створення глобальної історії, яка концентрується не лише на політичній історії, а охоплює всі сфери життя: економіку, культуру, політику тощо. У своїх працях активно спирався на дані історичної географії, історію клімату, історію матеріальної культури і повсякденного життя, а також класичну політичну історію.

Історія і суспільні науки. Наукова діяльність.

В даній праці автор наголошу на тому, що: «Першочерговим завданням сьогодні є зближення соціальних наук». При цьому необхідно, аби зближення соціальних наук було повним, без віддання переваги якійсь окремій науці. Науковці не повинні націлювати свою діяльність на пошук кордонів, що відділяли б одну науку від іншої, їхньою метою має бути пошук теоретичних орієнтирів, які б вказували шлях до спільних досліджень та проблем, які могли б їх зблизити. На думку Броделя, такими орієнтирами є математизація, аналіз відносин соціальних феноменів до географічного простору та довгочасова історична перспектива. «Про що не йшла б мова, про минуле чи майбутнє, чітке розуміння того, що соціальний час має багатоманітність форм, виявляється невід'ємним для загальної методології наук про людину». Змінність суспільної системи піддається описові з допомогою відповідних закономірностей — соціологічних, політологічних та інших, які мають ймовірнісний, статистичний характер (і тому до них можна застосовувати математичні методи).

З метою виявлення динаміки історичного розвитку, Ф. Бродель створив спеціальну теорію «історичного часу». Для історика час — початок і кінець всього. Розрізняв такі часи:

• час короткої тривалості, який відноситься насамперед до політичних подій

• час середньої тривалоті (циклічний час), який стосується зокрема, економічних циклів

• час великої тривалості («Longue duree»), характерний для суспільних структур і розвитку цивілізації

У своїй праці Бродель пише не про час, який вимірюється подіями, а про час, що вимірюється короткими хронологічними одиницями. Масштаб часу, що задається цим терміном, співвідноситься з ритмом повсякденного життя індивіда. Наприклад, газетні хроніки описують незначні події повсякденного життя: пожежі, злочини, катастрофи, ціни на зерно, театральні прем'єри тощо. Такі явища короткої тривалості* зустрічаються у всіх сферах життя. Історія, за Броделем, не має бути сукупністю політичних подій. З'являється новий спосіб історичного дослідження — дослідження циклів. Наприклад, використання циклу Кондратьева для різних часових проміжків.

Що ж стосується довготривалої перспективи, то це всього лиш один із можливих шляхів знайти спільну мову у взаємодії суспільних наук. Бродель наголошував, що у всіх проблемах, пов'язаних із довоготривалістю важливим є термін *структура*, оскільки він наголошує на тому, що структура — це історична реальність, яка є стійкою і повільно змінюється в часі. Деякі довготривалі структури є стійким елементом життя цілої послідовності поколінь. Проте досить складно виявити оці довгочасові структури. Дослідження довготривалих структур може ефективно здійснюватися у випадку, коли історик змінить весь стиль і установки, направленість мислення, готовність прийняти нову концепцію соціального. Історію можна зрозуміти лише аналізуючи її в просторі повільної історії. Так, саме поняття «longue duree» (час довгої тривалості) розглядалося Броделем як таке, що відрізняє історію від інших наук, та є притаманним лише історії. «Longue duree» виражає ідею неперервності, єдності, цілісності людської історії.

Динаміка капіталізму

Мета праці — пов'язати капіталізм, його розвиток, засоби зі світовою історією. Книга складається з трьох розділів: «Переосмислюючи матеріальну та економічну історію», «Ігри обміну», «Час світу». — відповідно три лекції, прочитані Ф.Броделем в університеті Джонса Гопкинса в 1976 році. Розглядаючи 4 століття світової історії, французький соціолог аналізує постійну гру глибинних тенденцій до рівноваги та її порушення у тривалій історичній перспективі. Він виходить з існування принаймні двох світів — двох життєвих укладів: з одного боку — доіндустріальна економіка, що означилася існуванням жорсткого і нерухомого механізму примітивної економіки з локальним і обмеженим, але сильним ростом сучасних економічних структур, та ринкова економіка і капіталізм з іншого. Матеріальне життя (повсякденність), як одна з сторін життя суспільства, це імпульси, спонукання, стереотипи, способи дії, типи зобов'язань, що змушують до дії. Згідно з Броделем, по відношенню до ринків та суб'єктів обміну, існує 2 рівні ринкової економіки:

• нижчий поверх (ринки, лавки, торговці)
• верхній поверх (ярмарки, біржі)

До XVIII ст. ринкова економіка та капіталізм залишається в меншості, більша сфера людських дій охоплювалася матеріальним життям. Аналізуючи розвиток механізмів обміну в Європі та за її межами, Бродель доходить висновку, що Європейська економіка розвивається переважно на вищому рівні, з чим автор пов'язує її швидкий розвиток. Обмін за межами Європи різниться досить широко: від функціонування ярмарок та бірж у Японії та країнах Малайзійського архіпелагу, та до примітивних економік. Узагальнюючи сказане, Бродель зображує схему впливу повсякденності на економіку: повсякденне матеріальне життя >>>ринкова економіка>>>капіталізм.

Другий розділ присвячений «Іграм обміну». Ринкова економіка — частина обширного цілого, зв'язуючий елемент між виробництвом та споживанням. До XIX ст. вона становила більш/менш щільний прошарок між повсякденним життям та капіталізмом. Однак ринок не є досконалим зв'язком між виробництвом і споживанням, є не повним. Капіталізм же використовують для позначення іншої діяльності. Досвід минулого трансформується у теперішнє, наповнює його. Капіталіст — це людина, яка управляє включенням капіталу у безперервний процес виробництва. Ринкова економіка є обміном двох сторін:

• 1. повсякденний ринковий обмін (місцева торгівля, обмін на невеликій відстані) — має регулярний, передбачуваний, рутинний характер, є відкритим для торговців (ринок містечка);
• 2. обмін, що прагне скритися від гласності, контролю.

Відповідно є два типи обміну — приземлений, підкорений (public market) та обмін вищого порядку, складний, що прагне до панування (privat market). Другий, відповідно є сферою капіталізму. Капіталізм неможливий без підтримки суспільства, є реальністю соціального та політичного порядку, елементом цивілізації. У третьому розділі даної праці — «Час світу» автор вводить розрізнення між двома типами економіки: світова економіка та світ-економіка. Поняття світ-економіки він запозичує у Іммануїла Валлерстайна. Світова економіка — це економіка світу в цілому, ринок всього світу.

Світ-економіка (Weltwirtschaft) це економіка лише деякої частини нашої планети тією мірою, якою утворюється економічно єдине ціле (напр. Середземномор'я XVI ст). світ економіки характеризується такими трьома моментами: географічний простір, полюс або центр (панівне місто), складається з ряду концентрично розміщених зон (центр>>>середня зона>>>проміжна зона>>>периферія(залежна територія)).

Зміщення центру характеризується боротьбою, економічними кризами, зіткненням інтересів. У епосі можуть співіснувати декілька світ-економік, пов'язаних обмеженими обмінами. Бродель виділяє дві фази світової історії:

1. фаза економік, що створюються і домінують містами (до сер XVIII ст);
2. фаза національних економік.

Національна економіка — політичний простір, що перетворюється державою у зв'язаний уніфікований економічний простір, діяльність різних частин якого може бути об'єднана в межах одного напряму. Вперше претендувати на домінуючу роль у світовій економіці (фактичне ототожнення з нею) стала Англія. Автор докладно описує цей процес.

Підсумовуючи процес розвитку капіталізму, французький соціолог зазначає, що:

• природа капіталізму залишається без змін: капіталізм базується на використанні міжнародних ресурсів та можливостей, існує у світовому масштабі, прагне світового панування;
• капіталізм спирається на монополії;
• капіталізм не поширюється на всю економіку, зайняте працею суспільство, не заключає їх у замкнуту та досконалу систему.

Капіталізм виростає переважно на вершинних видах економічної діяльності чи принаймні прагне до вершин. Це — зона високих прибутків.

Найважливіші праці

• La Méditerranée et le Monde Méditerranéen a l'époque de Philippe II, 1949
• Ecrits sur l'Histoire, 1969 (Нариси про історію)
• Civilisation matérielle, économie et capitalisme, XVe-XVIIIe siecle, 1979 (Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV—XVIII століття, пер. з французької Григорія Філіпчука — К.,"Основи", 1997, т.1-3.)
• La Dynamique du Capitalisme, 1985
• L'Identité de la France, 1986 (Что такое Франция? — М.: Издательство имени Сабашниковых, 1995, т. 1-3)
• Grammaire des civilisations, 1987
• Le Modèle Italien, 1989

Переклади українською

• Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV—XVIII ст. / Пер. з фр. Григорій Філіпчук. — К.: Основи, 1997. ISBN 966-500-215-5 (3 томи)
• Ідентичність Франції. Книга 1. Простір та історія / Пер. з фр. Світлани Глухової. — К.: Вид-во Жупанського, 2013. ISBN 978-966-2355-39-0
• Ідентичність Франції. Книга 2. Люди і речі / Пер. з фр. Світлани Глухової. — К.: Вид-во Жупанського, 2014. ISBN 978-966-2355-47-5
• Ідентичність Франції. Книга 3. Люди і речі / Пер. з фр. Світлани Глухової. — К.: Вид-во Жупанського, 2017. ISBN 978-966-2355-77-2

Джерела

• С. Ганус. Бродель Фернан // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.75 ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання

• Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
• Смірнов В. П. Фернан Бродель: роки і життя (рос.) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Уривки з «Матеріальної цивілізації» (рос.)
• Fernand Braudel: Mediterranean studies: Annales school [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Fernand Braudel Center [Архівовано 10 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Instituto Fernand Braudel de Economia Mundial [Архівовано 28 березня 2007 у Wayback Machine.]