Фрідріх Єкельн
Фрідріх Єкельн | |
---|---|
Friedrich Jeckeln | |
Народження | 2 лютого 1895 Горнберг, Німецька імперія |
Смерть | 3 лютого 1946 (51 рік) Рига, СРСР повішення |
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
Вид збройних сил | Німецька армія Рейхсвер Ваффен-СС |
Рід військ | Гірські війська |
Роки служби | 1913-45 |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія |
Член | СС[1] |
Звання | Обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції |
Формування | Моторизована дивізія СС «Тотенкопф» |
Командування | VI ваффен-армійський корпус СС (латиський) V добровольчий гірський корпус СС |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди | |
Фрідріх Єкельн у Вікісховищі |
Фрідріх Єкельн (нім. Friedrich Jeckeln; 2 лютого 1895, Горнберг — 3 лютого 1946, Рига) — німецький офіцер Ваффен-СС і Поліції, обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Фрідріх Єкельн народився 2 лютого 1895 року в місті Горнберг в родині промисловця. 1 жовтня 1913 року вступив в армію. Був учасником Першої світової війни. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. Демобілізований у 1919 році.
1 жовтня 1929 року Єкельн вступив в НСДАП (партійний квиток № 163 348), співробітник політичної організації НСДАП. 15 березня 1930 року Фрідріх вступив в СС (службове посвідчення № 4 367) штурмбаннфюрером, служив в загоні СС в Ганновері. У 1932 році обраний депутатом Рейхстагу від Східного Ганновера.
При введенні посад вищих керівників СС і поліції 28 червня 1938 року одержав цей пост в області «Центр» (Ганновер), що об'єднувала територію XI військового округу.
У травні 1940 року був призначений командиром 1-го батальйону 2-го піхотного полку СС «Тотенкопф» в складі моторизованої дивізії СС «Тотенкопф». Фрідріх Єкельн взяв участь у Французькій кампанії і в боях на Східному фронті.
З 23 червня 1941 року був вищим керівником СС і поліції на Півдні Росії. Один з організаторів масового терору в Україні (в тому числі масових вбивств у Бабиному Яру (Київ), Рівному та Дніпропетровську). У серпні 1941 доповів про знищення 44 125 євреїв.
З 1 жовтня 1941 був вищим керівником СС і поліції на Півночі Росії (зі штаб-квартирою в Ризі), з 12 грудня 1941 року також ще командир оберабшніта СС «Остланд». Один з організаторів терору, масових вбивств місцевого населення, депортацій на території Литви, Латвії, Естонії та частини Білорусі.
Користуючись підтримкою місцевих націоналістів, керував широкомасштабним знищенням євреїв в Прибалтиці. Очолив керівництво антипартизанськими операціями, сформувавши бойову групу «Єкельн». У міру наближення фронту до території Прибалтики бойова група «Єкельн» стала використовуватися для затикання дірок на фронті.
У червні — липні 1944 року командував VI ваффен-армійським корпусом СС (латиським). 1 березня 1945 року призначений командиром V добровольчого гірського корпусу СС, на чолі якого брав участь в боях у Східній Пруссії і обороні Берліна. 2 травня 1945 року був узятий в полон в Берліні радянськими військами.
На Ризькому процесі за військові злочини засуджений військовим трибуналом Прибалтійського військового округу до смертної кари. Фрідріх Єкельн був повішений 3 лютого 1946 року в Ризі.
- Анвертер СС (1 грудня 1930)
- Манн СС (5 січня 1931)
- Штурмбанфюрер СС (31 березня 1931)
- Штандартенфюрер СС (22 червня 1931)
- Оберфюрер СС (20 вересня 1931)
- Группенфюрер СС (4 лютого 1933)
- Обергруппенфюрер СС (13 вересня 1936)
- Генерал Поліції (1 квітня 1941)
- Генерал Ваффен-СС (1 липня 1944)
- Залізний хрест 2-го класу
- Медаль Військових заслуг Карла-Фрідріха
- Почесний хрест князівського ордена дому Гогенцоллернів
- Почесна згадка у газеті Німецької імперської армії
- Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
- Цивільний знак СС (№1 981)
- Почесний кут старих бійців (1934)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Йольський свічник (16 грудня 1935)
- Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1937)
- Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937)
- Почесний кинджал СС
- Спортивний знак СА в бронзі
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу з мечами (28 вересня 1940)
- 1-го класу з мечами (27 січня 1942)
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (жовтень 1941)
- Залізний хрест 1-го класу (12 травня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (29 червня 1942)
- Знак «За поранення» в сріблі (27 червня 1942)
- Німецький хрест в золоті (19 грудня 1943) як обергруппенфюрер СС і генерал Поліції і командир бойової групи «Єкельн»;
- Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
- Лицарський хрест (27 серпня 1944) як обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції і командир бойової групи «Єкельн»;
- Дубове листя (№ 802) (8 березня 1945) як обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції і командувач V добровольчого гірського корпусу СС.
- Знак гау (Баден)
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в сріблі та бронзі (15 років)
- Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
- Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го класу
-
Єкельн (5-й зліва) разом з рейхскомісаром Остланду Генріхом Лозе та групою офіцерів на Ризькому вокзалі
-
Єкельн (стоїть зліва) під час судового процесу в Ризі, 1946
-
Єкельн у радянському полоні
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
- Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
- Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.
- Ezergailis, Andrew (1996). The Holocaust in Latvia 1941–1944 – The Missing Center, Historical Institute of Latvia (in association with the United States Holocaust Memorial Museum) Riga. ISBN 9984-9054-3-8.
- Fleming, Gerald (1984) Hitler and the Final Solution, University of California Berkeley. ISBN 0-520-05103-3
- FELLGIEBEL, W.P., Elite of theThird Reich, Helion & Company Limited, Solihull, 2003. [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- PATZWALL, K. & SCHERZER, V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001. [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Miller, Michael D. & Collins, Gareth. ”SS-Obergruppenführer & General der Polizei (H–L)” (på engelska). Axis Biographical Research.
- Народились 2 лютого
- Народились 1895
- Померли 3 лютого
- Померли 1946
- Члени НСДАП
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери почесного хреста 3-го класу ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (12 років)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (8 років)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (4 роки)
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в сріблі
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагороджені Цивільним знаком СС
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені Йольським свічником СС
- Нагороджені перснем «Мертва голова»
- Нагороджені Спортивним знаком СА
- Голокост в Україні
- Померли в Ризі
- Обергруппенфюрери СС
- Німецькі льотчики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Нацистські злочинці
- Нагороджені Знаком учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
- Нагороджені Почесним кинджалом СС
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС
- Депутати рейхстагу (Веймарська республіка)
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Страчені військовики
- Німці, страчені СРСР
- Повішені в СРСР