Целє (місто)
Місто
.jpg) .jpg)    .jpg) .jpg)  
Координати 46°14′09″ пн. ш. 15°16′03″ сх. д.H G O
|
Це́лє[3][4], Целе[5] (словен. Celje; нім. Cilli) — місто в Словенії. Адміністративний центр однойменної общини. Третій за величиною населений пункт країни, один із центрів історичної області Нижня Штирія.
У римський період Целе було відоме як Целея (лат. Celeia). У місцевому розмовному словенському діалекті громадяни міста називають його Cjele або Cele.
Целє розташоване на злитті річок Савиня[en], Ложниця[en] та Воґляйна[en], біля підніжжя пагорбу, на якому знаходиться стародавній Целеський замок.
Регіон Целє часто струшують незначні землетруси.
| Кліматограма Целє | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
46
4
−4
|
58
6
−3
|
67
11
1
|
84
15
5
|
101
20
9
|
110
24
14
|
107
25
15
|
102
25
15
|
107
20
11
|
91
15
7
|
93
10
3
|
69
5
−2
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1035 мм. Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[6] | |||||||||||
Перше поселення на території сучасного міста Целє з'явилося у часи Гальштатської культури. У кельтські часи та давньогрецьким історикам поселення було відоме як Келея (Kelea).
Після приєднання до Римської імперії, у 15 році до нашої ери, поселення було відома як Civitas Celeia. У римські часи місто було багатим та густонаселеним, з укріпленим стінами та вежами, палацами, широкими площами та вулицями. У ті часи місто ще називали називалася Troia secunda, або маленька Троя. Селея була процвітаючою римською колонією.
У 5-6 століттях місто було зруйноване слов'янськими племенами в період Великого переселення народів, але було відбудоване у ранньому середньовіччі.
Місто увійшло в історію як центр графства Целє (XIV—XV ст.), яке було єдиною незалежною державою на етнічних словенських землях в період пізнього середньовіччя.
.svg)
Герб Целє базується на гербі графів Целє. Цей герб був обраний національним гербом після Першої Світової війни у 1918 році, коли Словенія об'єдналася з Сербією та Хорватією у Королівство сербів, хорватів і словенців (пізніше Югославія). Частина цього герба інтегрована до сучасного державного герба Словенії у 1991 році.
- У стінах стародавнього замку можна провести весільну церемонію.[7]
- Облак Ватрослав — словенський славіст.
- Беньямін Вербич — словенський футболіст, відомий виступами за київське Динамо.
- Кен Ограєншек — словенський хокеїст.
- Франц Пунцер — словенський біолог і письменник.
- Симон Рожман — словенський футболіст, згодом — футбольний тренер.
- Юре Травнер — словенський футболіст.
- ↑ Slovenija
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Целє «Climate-Data.org» (англ.)
- ↑ http://www.zolotko.org/svadba_cele[недоступне посилання з липня 2019]
- Marjan Krušič. Slovenija: turistični vodnik. Založba Mladinska knjiga. COBISS 244517632. 2009 ISBN 978-961-01-0690-6 (словен.)
- Bogdan Badovinac, Drago Savinjsko Kladnik. Celje, Velenje A-Žː priročnik za popotnika in poslovnega človeka Pomurska založba, Murska Sobota, 1997 (словен.)
- Andrej Fekonja. Celje in okolica Povestne in mestopisne črtice. 1895. Dom in svet. Vol. 8 no. 11. (словен.)
- Ignacij Orožen. Celska kronika. Celje: Julius Jeretin. 1854 (словен.)
- Janko Orožen. v Celjski zbornik. Zgodovina Celja in okolice, 1. del. Celje: Kulturna skupnost v Celju. 1971 (словен.)
- Božo Otorepec. v Celjski zbornik. Srednjeveški pečati in grb mesta Celja. Celje. 1990 (словен.)
- Vlado Habjan. Knežja prestolica Celje - sredi XV. stoletja". Kronika; časopis za slovensko krajevno zgodovino. 1967. Vol. 15 no. 2. str. 95–102 (словен.)
- Brane Piano. Pahor in obrtniki optimistični ob odprtju Mednarodnega obrtnega sejma. Delo. 2011 (словен.)
- Sorin Paliga. Archaic place names in Slovenia: pre-indoeuropean, indo-european (Illyrian, Celtic, Thracian), early romance. Obdobja (angleščina). Vol. 20. str. 637–651. 2003 (словен.)
- Plut-Pregelj, Leopoldina; Rogel, Carole (2010). "Celje". The A to Z of Slovenia. Scarecrow Press. str. 55–57. ISBN 9781461731757 (словен.)
- Офіційна сторінка міста(словен.)
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
| № | Назва | Область | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Любляна  Марибор |
1 | Любляна | Осреднєсловенська | 272 220 |  Целє  Крань | ||||
| 2 | Марибор | Подравська | 95 171 | ||||||
| 3 | Целє | Савинська | 37 520 | ||||||
| 4 | Крань | Горенська | 36 874 | ||||||
| 5 | Веленє | Савинська | 25 456 | ||||||
| 6 | Копер | Обално-крашка | 24 996 | ||||||
| 7 | Ново Место | Південно-Східна Словенія | 23 341 | ||||||
| 8 | Птуй | Подравська | 18 164 | ||||||
| 9 | Трбовлє | Осреднєсловенська | 15 163 | ||||||
| 10 | Камник | Осреднєсловенська | 13 644 | ||||||
|
Це незавершена стаття з географії Словенії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |