Цивільне процесуальне право
Цивільне процесуальне право як галузь процесуального права і законодавства — сукупність правових норм, що регулюють порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, тобто правосуддя в цивільних справах[1].
Наука цивільного процесу[2] виступає складовою юридичної науки, вона вивчає цивільне процесуальне право, цивільне судочинство і теорію цивільного процесуального права.
«Наука цивільного процесуального права України, як самостійна галузь правознавства, порівняно молода, але зробила вагомий внесок в розвиток теорії цивільного процесуального права і цивільного процесуального законодавства та практику його застосування»[3].
Предметом цивільного процесуального права є суспільні відносини, що виникають у сфері цивільного судочинства, тобто цивільні процесуальні відносини.
Джерелами цивільного процесуального права є:
- Конституція України — закріплює найважливіші принципи судочинства. Конституційні норми мають пріоритет при нормотворчості й правозастосуванні.
- Цивільний процесуальний кодекс України, що є основним джерелом норм цивільного процесуального права, оскільки містить норми, що визначають завдання і принципи цивільного процесу, положення загальної частини статичного характеру, а також розгорнуті процесуальні регламенти, що відображають динаміку діяльності суду й інших учасників судочинства.
- Інші закони України, що містять процесуальні норми («Про судоустрій і статус суддів»[4], «Про третейські суди»[5], «Про міжнародне приватне право»[6], «Про прокуратуру», «Про міжнародний комерційний арбітраж»[7], «Про місцеве самоврядування в Україні»[8]).
- Підзаконні нормативно-правові акти: Укази Президента України, акти Уряду України, міністерств та відомств.
- Рішення Конституційного Суду України. Згідно зі статтею 151-2 Конституції України, Конституційний Суд України постановляє рішення, які обов'язкові до виконання на території України, остаточні й не можуть бути оскаржені.
- Міжнародні угоди і договори, що визначають взаємну правову допомогу держав по цивільних справах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (наприклад, Гаазька конвенція з питань цивільного процесу 1954 року[9]).
Принципи цивільного процесуального права закріплені Конституцією України, основні з яких:
- здійснення правосуддя виключно судами (стаття 124);
- принцип територіальності і спеціалізації побудови системи судів загальної юрисдикції (стаття 125);
- здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів, а також за участю народних засідателів (ч. 2 статті 129);
- незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові (ч. 1 статті 126, ч. 1 статті 129);
- законність (п. 1 статті 129);
- рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (п. 2 статті 129);
- змагальність сторін та свобода в наданні ними судові своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 статті 129);
- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (п. 6 статті 129);
- державна мова судочинства (стаття 10) тощо.
До принципів цивільного процесуального права, закріплених законодавством про цивільне судочинство, належать наступні:
- диспозитивність;
- процесуальна рівноправність сторін;
- раціональна процесуальна форма;
- усність;
- безпосередність;
- оперативність судового процесу[10].
У країнах СНД правове регулювання цивільного судочинства мало загальну основу, на якій побудовано і цивільне судочинство України, за незначними відмінностями, зумовленими особливостями державного будівництва.
У більшості іноземних держав джерелами цивільного процесуального права виступають ЦПК або відповідні їм за змістом закони. У Франції — ЦПК 1806 р.[ru] (нові редакції 1976, 2007 рр.), який був прийнятий повністю чи зі змінами Бельгією, Голландією, Італією, Іспанією, Португалією та ін. В Англії діють: Закон про цивільне судочинство 1997 p., Правила цивільного судочинства 1998 р. У США — Федеральні Правила цивільного процесу[en], Правила провадження справ у Верховному суді США, в штатах — кодекси.
В Англії і США суди можуть розглядати також справи тільки між іноземцями.
В США позов до іноземця може бути пред'явлений у будь-якому районному суді, на території діяльності якого можна розшукати іноземця і вручити йому судову повістку про виклик до суду[3].
- ↑ Васильєв С. В. Цивільний процес. — X.: Одіссей, 2008. — 480 с. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 25 грудня 2012. [Архівовано 2012-07-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Не плутати з цивілістикою — наукою матеріального цивільного права
- ↑ а б Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Ін Юре, 2001. — 696 с. Архів оригіналу за 1 січня 2013. Процитовано 26 грудня 2012.
- ↑ Про судоустрій і статус суддів: Верховна Рада України; Закон від 07.07.2010 № 2453-VI
- ↑ Про третейські суди: Верховна Рада України; Закон від 11.05.2004 № 1701-IV
- ↑ Про міжнародне приватне право: Верховна Рада України; Закон від 23.06.2005 № 2709-IV
- ↑ Про міжнародний комерційний арбітраж: Верховна Рада України; Закон, Положення від 24.02.1994 № 4002-XII
- ↑ Про місцеве самоврядування в Україні: Верховна Рада України; Закон від 21.05.1997 № 280/97-ВР
- ↑ Конвенція з питань цивільного процесу: ООН; Конвенція, Міжнародний документ, Нота від 01.03.1954. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 27 грудня 2012. [Архівовано 2014-03-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Цивільний процес: Навч. посіб. / А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук, О. І. Угриновська та ін. — За ред. Ю. В. Білоусова. — К: Прецедент, 2005. — 293 с.
Див., наприклад, тут.
Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Вид. 4-те, перероб. та доп. / За заг. ред. д. ю.н., професора, академіка Академії наук вищої школи України М. М. Ясинка. Київ: Алерта, 2024. 928 с.
Рябченко Ю. Ю. Цивільно-процесуальне право України: підручник. Вид 2-ге перероб. та доп. ; у 2 т./ за заг. ред. д.ю.н., проф. М. М. Ясинка. Київ: Алерта, 2021.
Фурса С. Я., Фурса Є. І., Дика А. О. Спір про право у цивілістичному процесі: нотаріат, суд, виконавче провадження : монографія. Київ: Алерта, 2021. 288 с.
Цивільний процес: теорія і практика. Концепції вчених з удосконалення законодавства про цивільне судочинство. Монографія. / за заг. ред. докторки юридичних наук, професорки, заслуженої юристки України Фурси С. Я., докторки юридичних наук, професорки Бичкової С.С. Київ: Алерта, 2023. 640 с.
Цивільне процесуальне право України: підручник. Вид. 2-ге, переробл. та допов. : у 2 т. / за заг. ред. д.ю.н., професора, академіка М. М. Ясинка. Київ: Алерта, 2021. Т. 2. 572 с.
Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Вид. 3-тє, перероб. та доп. / За заг. ред. д. ю.н., професора, академіка Академії наук вищої школи України М. М. Ясинка. Київ: Алерта, 2023. 860 с.
- Цивільне процесуальне право // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
