Белуджійська мова
| Белуджійська мова | |
|---|---|
| بلوچی | |
| Поширена в |  Пакистан, Іран,  Афганістан, Туркменістан,  Оман, ОАЕ |
| Носії | 7,5 млн |
| Писемність | Арабська абетка, кирилиця |
| Класифікація | Індоєвропейська родина
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Белуджистан |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | bal |
| ISO 639-3 | bal — белуджійська (загальна) bgp — східна bgn — західна bcc — південна |
Белуджійська мова (балучі, балочі) — мова белуджів. Поширена в Пакистані, Ірані, Афганістані, Туркменістану, Омані й ОАЕ. Загальна чисельність фонів — понад 7,5 млн осіб (станом на кінець 1990-х), у тому числі в Пакистані — близько 6 млн осіб, в Ірані — 1—1,2 млн осіб, в Афганістані — 200 тис., в Омані — 130 тис., в ОАЕ — близько 100 тис., у Туркменістані — 38 тис. осіб.
Белуджійська мова належить до іранських мов (північно-західна група). Традиційно поділяється на 2 основних групи діалектів — західну та східну. Дрібніша класифікація Елфенбейна виділяє вимови рахшанійську (афганський, келатський, чагай-харанський, панджгурський, прикордонний, мервський чи туркменський, діалекти), сараванську, лотунійську, кечійську, прибережну та Східних гір.
Белуджі Пакистану й Афганістану використовують письменність на основі арабської графіки; найстаріші пам'ятки належать до XVIII століття.
На початку 1930-х років для белуджів СРСР було створено абетку на базі латиниці. Вона включала такі літери:
a ә в c ç d ᶁ e f g h i j k ʟ m n o p q r s ş t ƫ u v x z ƶ '. Цією абеткою було видано букварі, друкувалася сторінка у місцевій газеті, публікувались переклади ідеологічних творів. Але наприкінці 1930-х років книговидання белуджійською мовою в СРСР припинилось.
У грудні 1989 року в Йолотанській районній газеті «Тазе дурмуш» була надрукована сторінка белуджійською мовою. У цьому тексті використовувалась стандартна кирилиця без додаткових знаків. У 1990 році ленінградський вчений С. Аксенов спільно з представниками белуджійської інтелігенції розробили нову белуджійську абетку на кириличній основі. У 1992—1993 роках нею було видано кілька підручників для початкової школи, а у 2005 році Інститут перекладу Біблії опублікував цією абеткою Євангеліє від Луки.
Абетка белуджів Туркменістану: a ā б в г ғ д д̨ е ē ё ж җ з и ӣ й к л м н о ō п р р с т т у ӯ ф х ц ч ш щ ъ ь э ю я[1]
- ↑ S. Axenov. Balochi orthography in Turkmenistan // Language in society. Eight sociolinguistic essays on Balochi. — Uppsala, 2000. — Iss. 3. — P. 71-78. — ISSN 1100-326X. — ISBN 91-554-4679-5.
- Соколов С. Грамматический очерк языка белуджей Советского Союза // "Труды Института языкознания АН СССР. 1956. Т. 6 (рос.)
- Фролова В. Белуджский язык. М., 1960; (рос.)
- Расторгуєва В. Белуджский язык // Языки народов СССР. Т. 1. М., 1966 (лит.) (рос.)
- Elfenbein J.H. The Baluchi language. A dialectology with texts. L., 1966 (англ.)
- Barker M.A., Mengal A.K. A course in Baluchi. Montreal, 1969. V. 1-2 (англ.)
- Mayer T. J. L. Mayer's English-Bilochi Dictionary. Lahore, 1975 (англ.)
- Белуджійська мова на сайті Ethnologue: Baluchi. A macrolanguage of Pakistan [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Белуджійська мова на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Balochic [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Белуджійська мова на сайті WALS Online: Language Baluchi [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| Офіційні мови | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Інші мови (за адміністративними регіонами) |
| ||||||||||||
| Пов'язані теми | |||||||||||||