Інститутська вулиця (Київ)
| Інститутська вулиця Київ | |
|---|---|
.jpg) Будівля Національного банку України за адресою Інститутська, 9 | |
| Місцевість | Липки |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | будівлі колишнього Інституту шляхетних дівчат |
| Колишні назви | |
| вул. Іванівська, вул. Бегічевська, вул. Дівоча (неоф.), вул. 25 Жовтня, Берлінерштрасе, вул. Жовтневої революції | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 756 м |
| Координати початку | 50°26′52.1″ пн. ш. 30°31′45.4″ сх. д. / 50.447806° пн. ш. 30.529278° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′36.7″ пн. ш. 30°32′19.5″ сх. д. / 50.443528° пн. ш. 30.538750° сх. д. |
| поштові індекси | 01001, 01021, 01601 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Хрещатик», «Арсенальна» |
| Автобуси | 55 (по Кріпосному провулку) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт, бруківка |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10617 |
| У проєкті OpenStreetMap | r2942306 |
| Мапа | |
 | |
 Інститутська вулиця у Вікісховищі | |
Інститу́тська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Ольгинської вулиці та алеї Героїв Небесної Сотні до Кловського узвозу.
Прилучаються вулиці Банкова, Садова, Шовковична, Липська і Кріпосний провулок.
Історія
Вулиця виникла на початку XIX століття вздовж давнього, відомого від часів Київської Русі, Іванівського шляху[1]. На початку XIX століття, у зв'язку з забудовою місцевості, вулицю назвали Іванівською.
У 1820-ті роки і до 1842 називалася Бегічевська вулиця, за прізвищем генерала Дмитра Бегічева, власника садиби в цьому районі.
З 1842 року — Інститутська вулиця, назва походить від збудованого на вулиці в 1838—1842 роках Інституту шляхетних дівчат (згодом Жовтневий палац, тепер у його приміщенні — Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України). Побутувала також паралельна неофіційна назва — Дівоча вулиця.
З 1919 року мала назву вулиця 25 Жовтня[2], на честь дати Жовтневої революції 1917 року.
Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Берлінерштрасе (нім. Berliner Str., укр. Берлінська) та Інститутська[3].
З 1944 року — вулиця Жовтневої революції[4]. Сучасну історичну назву вулиці було відновлено 1993 року[5].
Особливо відомою вулиця стала під час подій Євромайдану 18–20 лютого, коли на ній відбулися масові розстріли мирних протестувальників. З того часу вулицю інколи неофіційно називали вулицею Героїв Небесної сотні (до моменту виокремлення алеї Героїв Небесної Сотні[6][7].
23 лютого 2014 року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт постанови щодо перейменування вулиці на вулицю Героїв Небесної сотні[8] на честь загиблих учасників Євромайдану. Вздовж вулиці з'явилися пам'ятні знаки на честь загиблих героїв Євромайдану. У серпні 2014 року Київська міська державна адміністрація започаткувала громадське обговорення щодо перейменування Інститутської вулиці на вулицю Героїв Небесної Сотні[9].
20 листопада 2014 року депутати Київської міської ради ухвалили рішення щодо перейменування частини вулиці від Майдану Незалежності до Ольгинської вулиці на алею Героїв Небесної Сотні[10]. Перейменована була саме та частина вулиці, де 20 лютого 2014 року відбулися наймасовіші вбивства мітингувальників.
Під час російсько-української війни Інститутська й сусідні вулиці потерпали від ворожих повітряних ударів. На новорічне свято, 1 січня 2025 року, росіяни атакували урядовий квартал. Від уламків дрону зазнала пошкодження пам'ятка архітектури, будівля НБУ 1840—1842 років на Інститутській, 9[11]. Також були зруйновані вежа і верхні поверхи житлового будинку на Інститутській вулиці, 10/1. В одній із пошкоджених квартир після удару загинуло подружжя науковців[12][13][14][15][16][17].
Забудова
Забудова вулиці почалася на початку XIX століття. Найбільшим домовласником був генерал Дмитро Бегічев, якому належала велика садиба та триповерховий будинок, в якому з 1834 року тимчасово розташовувався Київський університет. У 1838—1842 роках на території садиби з проєктом архітектора Вікентій Беретті були зведені інститут шляхетних дівчат та будинок-флігель для викладачів.
Другий етап забудови вулиці припав на другу половину XIX — початок XX століття. Зокрема, були зведені будівлі біржі, банку, будинок генерал-губернатора (не зберігся). Житловий будинок № 15/5 зведений у 1934—1937 роках архітектором Йосипом Каракісом, будинок № 16 і № 20 зведені у 1935—1937 роках за проєктом архітектора Сергія Григор'єва, будинок № 10/1 у 1937—1941 роках.
Особистості
У будинку № 10 (не зберігся) народився російський радянський письменник Ілля Еренбург. У будинку № 20/8 проживали радянський партійний діяч Дем'ян Коротченко (1937—1941), профспілковий та державний діяч України Віталій Сологуб (1971—2003), радянський партійний діяч Дмитро Мануїльський, композитор Пилип Козицький (1943—1960), лікар-онколог Спіженко Юрій Прокопович (1950—2010).
У будинку № 16 мешкали письменник і кінодраматург Олександр Левада (1954—1995), міністр закордонних справ УРСР Дмитро Білоколос (1966—1993), співак Анатолій Солов'яненко (1973—1999), літературознавець і фольклорист Микола Сиваченко (1968—1988)
Будівлі і заклади
Державні установи:
- Клуб Кабінету Міністрів України (збудована в 1873) — колишня Біржа, потім Земельний банк (№ 7)
- Національний банк України (№ 9)
Органи управління в освіті:
- Управління освіти Печерського району (№ 24/7)
Громадські організації:
- Міжнародна асоціація слов'янського єднання ім. П. А. Столипіна (№ 24/7)
Спортивні товариства та федерації:
- Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України, апарат управління (№ 29)
- Київська міська організація фізкультурно-спортивного товариства Динамо-Україна (№ 29)
Благодійні фонди:
- Печерська районна організація товариства Червоного Хреста м. Києва (№ 24/7)
Диспансери:
- Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору МВС України (№ 29)
Пам'ятки історії та архітектури
Державний реєстр національного культурного надбання:
| Зображення | Дошка | Найменування пам'ятки | Датування | Місцезнаходження | Охоронний № та № у комплексі |
 |
Будинок Державного банку (мур.) | 1902—1905 роки, 1934 рік |
вул. Інститутська, 9 | 905 / 0 |
Державний реєстр нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення:
| Зображення | Дошка | Найменування пам'ятки | Датування | Місцезнаходження | Охоронний № |
 |
Флігель Київської контори Державного банку (Національний банк України) |
1902—05, 1997—98 (реставрація) |
вул. Інститутська, 9а | 404-Кв | |
| Житловий будинок | 1937—1941, 1951 (перебудова) |
вул. Інститутська, 10/1 | 405-Кв | ||
 |
Житловий будинок для комскладу УВО Червоної армії | 1934—1937, 2004 (надбудова) |
вул. Інститутська, 15/5 | 406-Кв | |
| Житловий будинок УВО для комскладу Червоної армії |
1930-ті, 2004 (надбудова) |
вул. Інститутська, 15/5 | 410-Кв | ||
| Другий житловий будинок працівників Ради народних комісарів УРСР | 1930-ті | вул. Інститутська, 20/8 | 158-Кв | ||
| Житловий будинок | 1930-ті | вул. Інститутська, 22/7 | 407-Кв | ||
 |
.jpg) |
Маєток Марії Бродської | 1900-ті | вул. Інститутська, 26 | 408-Кв |
 |
 |
Будинок Лучицьких | 1912—13 (дата спорудження), 1912—24 (дата подій) |
вул. Інститутська, 27/6 | 409-Кв |
Меморіальні та анотаційні дошки
| Зображення | Кому присвячено | Адреса | Дата встановлення |
| Леваді Олександру Степановичу | вул. Інститутська, 16 | ||
| Сиваченку Миколі Єфремовичу | вул. Інститутська, 16 | ||
| Солов'яненку Анатолію Борисовичу | вул. Інститутська, 16 | ||
.jpg) |
Коротченку Дем'яну Сергійовичу, скульптор Олександр Ковальов | вул. Інститутська, 20/8 | 1974 |
.jpg) |
Козицькому Пилипу Омеляновичу, скульптор Олександр Ковальов, архітектор П. Захарченко | вул. Інститутська, 20/8 | 1962 |
 |
Сегаю Михайлу Яковичу | вул. Інститутська, 27/6 | 2018 |
Вшанування пам'яті загиблих на вулиці Інститутській 18—20 лютого 2014
Після завершення силового протистояння 18-20 лютого в наступні дні тисячі українців вийшли на Інститутську вулицю, щоб вшанувати пам'ять загиблих героїв Небесної сотні[18]. Вулицю було вистелено квітами, а згодом на вулиці почали з'являтися пам'ятники полеглим.
-
Квіти викладені 24 лютого 2014 року Інститутською вулицею на вшанування загиблих героїв Євромайдану -
Пам'ятний хрест і лампади загиблим героям Євромайдану -
Пам'ятний знак загиблим біля верхнього виходу з метро «Хрещатик» -
Пам'ятний знак Ігореві Костенку, загиблому герою Небесної сотні. -
Пам'ятник загиблому козакові 4-ї сотні «Козачого редуту» Максиму Шимку. -
Пам'ятний знак загиблому герою Олегу Ушневичу -
Пам'ятний хрест загиблим героям Євромайдану -
Пам'ятний знак Анатолію Корнєєву, загиблому герою Небесної сотні. -
Пам'ятний знак Богданові Вайді, загиблому герою Небесної сотні. -
Пам'ятний знак Олександрові Храпаченку, загиблому бійцю Волинської сотні -
Експозиція пошкодженого в ході боїв піаніно, пляшок для розливу «коктейлю Молотова» і каски бійця самооборони Євромайдану
Див. також
Примітки
- ↑ § 61. Ивановская дорога (Институтская) // Закревскій Н. В. Описаніе Кіева. — Т. 1 [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.] — М.: Тип. Гречева и комп., 1868. — С. 328.(рос. дореф.)
- ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К. : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
- ↑ Інститутську неофіційно перейменували на вулицю Героїв небесної сотні24. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 24 вересня 2014.
- ↑ Художники пропонують встановити максимально реалістичний меморіал Небесної сотні на Інститутській, перед Жовтневим палацом або Верховною Радою. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 24 вересня 2014.
- ↑ Проект постанови про перейменування вулиць у місті Києві на честь загиблих учасників масових акцій громадського протесту (№ 4207 від 23.02.2014). Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
- ↑ Обговорення щодо перейменування Інститутської вулиці на вулицю Героїв Небесної Сотні у Печерському районі [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014. — 20 серпня — 20 жовтня.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 20 листопада 2014 року № 384/384 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2015. — № 13 (4609). — 30 січня. — С. 5. [Архівовано з першоджерела 30 січня 2015.]
- ↑ Від удару дронів постраждав маєток Лібермана у Києві. Вечірній Київ. 1 січня 2025.
- ↑ Після ранкової атаки кількість постраждалих у Києві зросла: двоє загиблих, шестеро поранених. Вечірній Київ. 1 січня 2025.
- ↑ Ворог атакував столицю й область. Лівий берег. 1 січня 2025.
- ↑ У Києві під час обстрілу загинув нейробіолог та вчений Ігор Зима. Громадське. 1 січня 2025.
- ↑ Russia Launches Mass Drone Attack on Ukraine To Begin 2025. Newsweek. 2 січня 2025.
- ↑ Ukraine war briefing: New Year’s Day drone strike kills two in Kyiv. The Guardian. 2 січня 2025. Архів оригіналу за 2 січня 2025.
- ↑ At least two dead after Russian attack hits Kyiv on New Year's Day. Euronews. 1 січня 2025.
- ↑ Українці встелили квітами дорогу з Майдану до Інститутської. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
Посилання
- Список будинків: Інститутська вулиця (укр.)
- Державний реєстр національного культурного надбання (укр.)
- Державний реєстр нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення (укр.)
Старий Київ. Інститутська вулиця на YouTube- Старий Київ. Інститутська вулиця - Губернаторські хороми на YouTube
Джерела
- Інститутська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Жовтневої Революції вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 102.
- Жовтневої революції вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 61.
- Інститутська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 86. — ISBN 5-88500-070-0.
- Інститутська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 91. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вулиця Інститутська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 19 квітня 2013.]
- Октябрьской Революции улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 404. (рос.)
- Інститутська вулиця // Український Київ кінця XIX — початку XX ст. : культурологічний есей / І. Б. Гирич. — К. : Пенмен, 2017. — С. 482—500. — ISBN 978-617-7443-12-3.
.jpg)
